Ряд Прямокрилі.
Тіло типового представника загону подовжене, розміри 0,2-15 см. Голова прикрашена парою складних очей, що складаються з фасеток і трьох одиночних вічок. Ротовий апарат гризе типу має потужні щелепи.
Дві пари крил. Перша пара – довгі та вузькі, вони часто перетворені в надкрила, задні – віялоподібні, великі, іноді яскравозабарвлені.
Пересуваються Прямокрилі за допомогою трьох пар ніг. Задня пара – стрибальна. Ці ноги відрізняються потужними стегнами та довгими гомілками. Передні – ходильні. У видів, що ведуть риючий спосіб життя, дві передні ноги використовується для копання ґрунту.
Родини ряду Прямокрилих:
Коники справжні – родина комах (Tettigoniidae). Голова стиснута з боків, іноді конусоподібна. Лапки 4-членикові. Передньоспинка з пласким або опуклим верхом і пласкими опущеними вниз бічними лопатями. Надкрила самця часто з органом цвірчання. Вирізняються довгими щетинистими вусиками; самці мають хвостові придатки, гачкоподібно вигнуті, а у самиць яйцеклад у вигляді меча. Як правило, личинки і німфи справжніх коників відрізняються від імаго тільки розмірами та відсутністю нормально розвинених крил.
Саранові (Acrididae) — родина комах з ряду Прямокрилих. У всьому світі зустрічається більше десяти тисяч видів саранових. Багато видів саранових, що живуть у вологих тропіках, мають застережне забарвлення. У тілі таких саранових є отрута, що накопичується з рослин, якими вони живляться. Якщо доторкнутися до такої комахи, вона виділяє неприємну на смак піну.
Інші види саранових, що не мають «хімічної зброї», зазвичай бувають маскувальних кольорів.
Цвіркуни (лат. Grylloidea) — надродина комах з ряду прямокрилих, групи стрибаючих (лат. Saltatoria); характеризуються лапками, що складаються з 3 члеників, нерівними між собою ногами (передні бувають пристосовані до копання або ходіння), щетинкоподібними вусиками і ниткоподібними придатками (лат. cerci) на задньому кінці черевця; крила іноді відсутні, нижні крила довші верхніх, складаються вздовж і виступають з-під верхніх крил. У самців одна з жилок (лат. vena plicata) на передніх крилах (надкрилах) з численними мікроскопічними поперечними рубчиками, які, зачіпаючи за виступаючу жилку верхнього крила іншого боку, виробляють характерне сюрчання. Цвіркуни поширені в усіх частинах світу, в основному рослиноїдні і ведуть прихований спосіб життя, гніздяться зазвичай у землі.
Ряд Лускокрилі
Лускокри́лі, або метелики, молі (Lepidóptera) — ряд комах з повним метаморфозом. Виник, вірогідно, у середині мезозою, викопні рештки надійних представників ряду відомі з юрського періоду. Найбільш характерна особливість комах, які належать до цього ряду — це наявність густого покриву хітинових лусочок (сплощених волосків) на крилах. Для більшості видів має спеціалізований сисний ротовий апарат з хоботком, утвореним подовженими лопатями нижньої щелепи. Розвиток з повним перетворенням: є стадії яйця, личинки (званої гусеницею), лялечки та імаго. Личинка червоподібна, характеризується недорозвиненими черевними ногами, потужно склеротізованними покривами голови, гризучим ротовим апаратом і парними залозами, виділення з яких, при контакті з повітрям, утворюють шовкову нитку.
Родини ряду Лускокрилих:
Sabatinca — рід метеликів родини Первісні зубаті молі. Вважаються найдавнішими та примітивними з існуючих лускокрилих. Це дрібні метелики із розмахом крил 4-15 мм. Голова покрита лусочками, що стирчать, очі невеликі, ниткоподібні вусики короткі (близько 3/4 довжини передніх крил). Ротовий апарат гризучого типу спеціалізований під харчування квітковим пилком. Гомілки середніх ніг без шпор. Передні крила широкі, ланцетоподібні, з довгою бахромою та металевим відливом. Малюнок зазвичай складається із золотих або сріблястих перев'язей та плям на мідно-коричневому або бронзовому фоні. У деяких видів крила однотонні.
Тонкопря́ди (Hepialidae) — родина хоботкових метеликів. Для тонкопрядів характерне однакове жилкування передніх і задніх крил. Плодючість до 30 тис. яєць. Гусениці мешкають зазвичай у ґрунті, рідше в стеблах трав'янистих рослин, у стовбурах і корінні дерев. В Україні найпоширенішим є тонкопряд хмелевий (Hepialus humuli), який інколи шкодить хмелю й овочевим культурам.
Родина сонцевики, або німфалові, німфаліди (Nymphalidae) — це одна з найбільших родин денних метеликів. Метелики ці мають строкате і яскраве забарвлення, що часто містить рудий, коричневий і жовтий кольори. Представники родини мають різні розміри залежно від походження: від невеликих до дуже великих. Сполучення жовтогарячого або рудого тла з чорним властиво багатьом видам. Нижня частина крил навпаки часто однобарвна, схожа із сухим листям, корою дерев, ґрунтом. Відрізнити сонцевиків можна по змінених передніх ногах: вони зменшені і притиснуті до тіла, тому, коли метелик сидить, здається, що у нього чотири ноги. Імаго деяких видів частіше можна зустріти не на квітах, а біля дорожних калюж, на посліді, поранених стовбурах дерев, з яких тече заброділий сік.
Біла́нові (Pieridae) — родина великих (розмах крил 45—60 мм) денних метеликів переважно білого кольору. Серед біланових є небезпечні шкідники сільськогосподарських культур. Найбільш звичайні і поширені з них білан капустяний (Pieris brassicae) і білан жилкуватий (Aporia crataegi).
Косатцеві, раніше також Парусники (Papilionidae) — родина великих, барвистих денних метеликів з надродини косатцюваті, яка містить понад 550 видів. До родини належать найбільші денні метелики у світі, птахокрили з роду Ornithoptera. Косатці мають ряд характерних особливостей, наприклад, гусениця косатця має на передньогрудях пахучий орган, так званий осметерій. Осметерії зазвичай приховані, але під час загрози гусениця вивертає їх під тиском гемолімфи через поперечну дорсальну борозенку . Це м'ясисті, роздвоєні структури, що виділяють сморідні екскрети з терпенами, які гусениця зазвичай вибризкує на нападальника.
Бра́жникові (Sphingidae) — родина великих або середнього розміру метеликів. Тіло товсте, сильне. Передні крила вузькі, довші за задні. Хоботок нерідко довший за тіло. Більшість бражникових літає увечері та вночі. Гусінь велика, майже завжди з рогом на задньому кінці тіла; гусениці багатьох бражникових при подразненні набувають пози, в якій нагадують статую сфінкса, звідки походить латинська родова назва багатьох форм — Sphinx. Вусики довгі, веретеноподібні, зазвичай із загостреною і гачкоподібно загнутою вершиною. Очі круглі, голі, часто прикриті згори чубком з подовжених лусочок. Хоботок зазвичай дуже довгий, перевищує у декілька разів довжину тіла, рідше короткий, іноді зредукований. Лапки несуть декілька рядів коротких, міцних шипиків. Передні крила більш ніж в 2 рази довші за свою ширину, з підгостреною вершиною. Задні крила зазвичай в 1,5 разу довше за свою ширину, помітно скошені до заднього краю, з неглибокою виїмкою по зовнішньому краю перед анальним кутом. Забарвлення досить яскраве, з косими смужками і плямами у вигляді очей. Гусениці розвиваються переважно на деревних і чагарникових породах, значно рідше — на трав'янистих рослинах, відрізняються вузькою харчовою вибірковістю.
Родина Шовкопрядів. Відносно великий метелик з розмахом крил 40-60 мм. Вусики самця сильно гребінчасті, самки - гребінчасті. Метелики з коротким, густо опушеним тілом та широкими крилами. Тіло відносно масивне, товсте, вкрите густими волосками. Забарвлення крил брудно-біле з більш-менш виразними бурими перев'язями. Передні крила із виїмкою на зовнішньому краї за вершиною. Зазвичай виражена дискальна пляма. Крила розвинені, порівняно невеликі. Передні крила виїмчасті по зовнішньому краю, із серповидною вершиною. Задні крила невеликі, заокруглені, з короткою бахромою. Ноги короткі та сильні. Метелики тутового шовкопряда, по суті, практично втратили здатність літати. Особливо малорухливі самки. Ротові органи рудиментарні та протягом свого життя комахи не харчуються (афагія), живучи виключно за рахунок запасу поживних речовин, накопичених на стадії гусениці.
Коконопряди – родина комах (Lasiocampidae). Передні крила у них більші від задніх. Вусики гребінчасті, у самців – перисті. Метелик живе недовго, і хоботок у нього недорозвинений. Самки більші за самців, у деяких видів майже зовсім або зовсім не літають. Лялечка – у павутиновому коконі, чому в практиці представників цієї родини часто називають шовкопрядами.
П'ядуни (Geometridae) — родина нічних метеликів. У імаго багатьох видів тонке черевце та широкі крила, які вони в спокої часто складають, як денні метелики. Більша частина видів активна вночі. Вусики самців часто пір'євидні. Мають маскуюче забарвлення. Хоботок інколи редукований. Мають добре помітний парний тимпанальний орган біля основи черевця (відсутній у самок, що не літають).
Совки, або нічниці (Noctuidae) — родина нічних метеликів, яка налічує понад 25 000 описаних видів. Більшість видів має маскуюче забарвлення передніх крил, хоча задні крила деяких видів яскраві та різнобарвні. Статевий диморфізм, як правило, не виражений. Абсолютна більшість совок літає вночі і майже всі види завжди летять на світло. Для багатьох видів також привабливим є цукор та багаті на нектар квіти. Багато видів — шкідники сільськогосподарських або лісових культур.