Самостійна робота №3

Біологічні особливості представників родин найбільш поширених рядів комах. Ряд Твердокрилі.

Твердокрилі, або жуки - ряд комах типу членистоногі безхребетних тварин. Характерною особливістю тварин даного ряду є те, що їх передні крила видозмінені в жорсткі склерозовані або шкірясті надкрила без жилкування, причому задні перетинчасті крила виконують свою основну функцію при польоті, а в стані спокою складені під надкрила.

Жуки - це найчисленніша група серед комах. Ряд об'єднує понад 140 родин і понад 350 тисяч видів тварин.

За типом харчування твердокрилі діляться на кілька груп. Фітофаги вживають в їжу різні частини рослин. До них відносяться короїди, листоїди. Велика роль в природі сапрофагів, що харчуються залишками рослин і тварин. Це мертвоїди, жуки-навозники, тощо. Раціон харчування хижих жуків складають безхребетні. Паразитизм серед твердокрилих зустрічається вкрай рідко.

У зовнішній будові жуків відзначаються характерні особливості. Зчленування передньої частини тіла (голова й передньогрудь) і задньої (середньогрудь, задньогрудь і черевце) рухливе. Верхні надкрила тверді і міцні, вони виконують захисну функцію, прикріплюються до средньогруди, під ними укладена друга пара перетинчастих крил для польоту, розташованих на задньогруди. До кожного з трьох сегментів грудей прикріплені по одній парі ніг. На голові жуків знаходяться добре розвинені антени (вусики) - орган нюху, ротовий апарат гризучого типу. Їжа подрібнюється верхніми щелепами. Очі жуків розвинені слабко, тому вони орієнтуються у просторі, завдяки доброму нюху.

Родини ряду Жуків:

Туруни́ або жужелиці(Carabidae Latreille, 1802) — третя за чисельністю родина ряду твердокрилих. Туруни належать до комах із повним перетворенням (метаморфоз) і в життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Туруни — це, здебільшого, хижі жуки.

Голова в турунів завжди прогнатична — щелепи спрямовані вперед, а не вниз, і добре помітні зверху; порожнини лоба і наличника переважно розміщені майже горизонтально і ніколи не бувають вертикальними. Голова не може втягуватись у передньоспинку. Ширина голови переважно менша, ніж ширина передньоспинки, але в деяких групах буває протилежне співвідношення розмірів голови і передньоспинки. По боках голови розміщені складні фасеткові очі, хоча вони можуть бути й відсутніми у деяких печерних видів турунів.

Вусики в значної більшості турунів ниткоподібні або щетинкоподібні, 11-членикові, досить довгі. Інколи, наприклад, у представників триби Paussini, вусики бувають дуже короткими, з широкими члениками. Мандибули або верхні щелепи переважно мають форму тригранної піраміди, вигнутої тою чи іншою мірою. Нижні щелепи несуть 4-членикові щелепні полапки,

Верхній склерит передньогрудей — передньоспинка має різноманітну форму.

Кінцівки у більшості турунів бігального або ходильного типу. Представники деяких триб (наприклад, Agoniini та ін.) належать до комах, які найшвидше бігають. Передні гомілки за будовою помітно відрізняються від інших. Майже у всіх турунів вони несуть особливий орган для чищення вусиків.

Крила характеризуються досить повним жилкуванням і наявністю замкнутої довгастої комірки між гілками радіального і медіального стовбурів (карабоїдний тип жилкування).

Яйця турунів мають форму, близьку до циліндричної або схожу в поперечному перерізі на видовжений овал.

Личинки турунів переважно камподієподібні, рухливі, рідше — скарабеоїдні, С-подібно вигнуті, малорухливі.

Вусачі – родина комах (Cerambycidae).Величезна родина жуків, до якої входить від 3000 до 24000 видів. Це досить шкідливі жучки, що харчуються рослинами.

За організацією і способом життя вони понад усе підходять до пластинчатовусих жуків. Личинки цих жуків багато в чому схожі на личинки златок. У роті у них добре розвинені зазублені або гребінчасті жувальця, іонні розташовані 3-членикові щупальця.

Деякі види вусанів перетворилися на «супутників» людини, як, наприклад, вусач хатній сірий (Hylotrupes bajulus).

Листоїди (Chrysomelidae Latreille, 1802) — четверта за чисельністю родина ряду твердокрилих. Листоїди належать до комах з повним перетворенням (метаморфоз) і у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго.

Плавунце́ві, також плавунці́(Dytiscidae) — родина водних комах із ряду твердокрилі (Coleoptera). У світовій фауні зустрічаються понад 4000 видів цих жуків. Тазики задніх ніг без стегнових покришок. Вусики 11-сегментні. Для дихання під водою імаго беруть під надкрила запас повітря. Личинки забирають повітря в трахеї через трубку на кінці тіла. Під час спаровування самець тримається за самицю за допомогою спеціальних дисків на передніх ногах. Самиця відкладає яйця в тканини водних рослин за допомогою яйцекладу. Личинки заляльковуються на суходолі.

Корої́ди (лат. Ipidae Latreille) —- невелика родина, яка налічує понад 3000 видів, широко розповсюджених в лісовій зоні Землі. Тіло циліндичне, вершини надкрил часто з виїмкою, оточеною зубцями (так звана «тачка»), що слугує для викидання бурового борошна із ходів. Близькі до довгоносиків, з якими їх часто об'єнують в одну родину в ранзі підродини; відрізняються від них нерозвиненою головотрубкою. Личинки С-подібні, безногі, з твердими покривами голови. Рослиноїдні, більшість видів пов'язані з деревами.

Пластинчастовусі (Scarabaeidae) — родина ряду Твердокрилі. Довжина тіла — 0,2—15 см. Вусики у більшості видів колінчасті з 3—7-члениковою пластинчастою булавою. Голова трохи підігнута і напрямлена вперед. Вусики складаються з 10 члеників (зрідка вони 9-11-членикові) з 3-7-члениковою пластинчастою булавою, що у певних родів здатна розкриватися у вигляді віяла. Апікальні членики булави голі (у значної частини хрущів) чи повністю, чи частково вкрита сірими волосками. У представників Troginae та Trogidae такі відступи редуковані, а у триб Geotrupini та Lethrini повністю розділяють око на дві частини. Різна будова мандибул: зазвичай сильно хітинізовані зі зубцями, але у копрофагів вони м'які та листовидні. Максили мають 4-члениковий полапок, і нижня губа зі 3-члениковим полапком. У самців голова і передньоспинка часто з рогами і горбками. Багато видів — хрущ травневий, хрущ мармуровий, кузька хлібний і кузька посівний, оленка волохата та інші — є шкідниками сільського господарства та лісівництва.