Завдання 1.

Вказати, які відомі віруси, що викликають захворювання непарнокопитних за видами тварин. Отримані дані оформити у вигляді таблиці.

Окремо вказати:

• які віруси уражують усіх непарнокопитних;

• які віруси уражують непарнокопитних народогосподарського значення;

• які з перелічених хвороб є особливо небезпечними.

Нозологічна одиниця (назва хвороби)	Збудник (родина, підродина, вид)	Характеристика збудника (тип симетрії, нуклеїнова к-та)	Вид непарнокопитних, що уражуються
Африканська чума коней	РНК-вмісний вірус, рід Orbivirus, родина  Reoviridae.	Тип симетрії: ікосаедральний. Нуклеїнова кислота: тип РНК, одноланцюгова.	Найсприйнятливіші коні, тоді як мули, осли й зебри вважаються менш чутливими.
Заразний катар верхніх дихальних шляхів (грип коней)	РНК-вмісний вірус, родина Orthomyxoviridae, рід Influenza типу А.	Тип симетрії: спіральний Нуклеїнова кислота: одноланцюгова лінійна РНК.	Коні
Інфекційна анемія коней	Родина Retroviridae, підродини Lentivirinae.	Тип симетрії: ікосаедральна Нуклеїнова кислота: тип РНК, одноланцюгова.	Коні, осли, мули, лошаки, поні і зебу.
Інфекційний енцефаломієліт коней	РНК-геномний альфавірус, родина Togaviridae, рід Alphavirus.	Тип симетрії: ікосаедральна Нуклеїнова кислота: одноланцюгова РНК, позитивна.	Коні
Ринопневмонія коней	ДНК-геномний вірус родина Herpesviridae.	Тип симетрії: ікосаедральний. Нуклеїнова кислота: тип ДНК, полярність відсутня.	Віслюки, мули, поні, коні.
Вірусний артеріїт коней	РНК-геномний вірус, родина Togaviridae.	Тип симетрії: ікосаедральна Нуклеїнова кислота: одноланцюгова РНК, позитивна.	Коні
Сказ	Родина Rhabdoviridae; рід Lissavirus.	Тип симетрії: спіральний. Нуклеїнова кислота: ДНК, полярність- негативна.	Собаки, вівці, кози, коні, примати (людина). Тобто усі теплокровні тварини.
Хвороба Ауєскі	Родина Herpesviridae, рід Varicellovirus	Тип симетрії: ікосаедральний. Нуклеїнова кислота: ДНК, структура 2л, полярність відсутня.	Коні, осли, мули хворіють рідко.
Віспа	ДНК епітеліотропні віруси. Родина Poxviridae, рід Orthopoxvirus.	Тип симетрії: гантелевидний. Нуклеїнова кислота: ДНК, дволанцюгова лінійна.	Коні

Небезпечними, є такі хвороби, як сказ і африканська чума коней.

Сказ являє собою захворювання вірусної природи, що виникає після укусу зараженої тварини, що характеризується важким ураженням нервової системи і закінчується, як правило, смертельним результатом, якщо вчасно не звернутись до лікаря та не провести вакцинацію. Це захворювання можуть переносити як дикі тварини, так і домашні.

Африканська чума коней вірусна хвороба, що протікає гостро або під гостро, що характеризується лихоманкою, появою набряків підшкірної клітковини і крововиливами у внутрішніх органах, у більшості випадків- смертельне. На людину не впливає.

Завдання 2.

Знайти у мережі Інтернет реферат на тему: «Вірусні хвороби непарнокопитних» і оцінити реферат з позицій наукового змісту, повноти викладення матеріалу за критеріями.

Реферат на тему: ”Африканська чума коней. Вірусний артеріїт коней. Інфекційна анемія коней. Ринопневмонія коней”

https://otherreferats.allbest.ru/agriculture/00150066_0.html

1. Використання джерел літератури останніх 3 років: реферат датується 2011 роком, так що у ньому відсутні джерела літератури останніх 3 років.

2. Легкість сприйняття матеріалу: матеріал сприймається легко та зрозуміло.

3. Застосування наукових термінів: наукові терміни присутні.

4. Наявність латинських назв збудників та хвороб: присутні в достатній кількості.

5. Наявність характеристики хвороби: характеристика вичерпна та повна.

6. Наявність характеристики збудників: присутня.

7. Чи є цікава інформація з наукових публікацій: інформація викладена цікаво.

Завдання 3.

Створити список ключових слів щодо теми:

Вірус, вірусне захворювання, родина, рід, захворювання, збудник, диференціальна діагностика, лікування, імунітет, епізоотологія, патогенез, перебіг, розповсюдження, патології, лабораторна діагностика, ускладнення, ринопневмонія, артеріїт, коні, чума.

Список використаної літератури:

• http://www.tsouz.ru/KTS/KTS21/Documents/P_455_3.pdf

• http://www.vet73.ulgov.ru/78/682/

• Калініна О.С., Панікар І.І., Скибіцький В.Г. Ветеринарна вірусологія: Підручник. — К.: Вища освіта, 2004.

• Каришева А. Ф. Спеціальна епізоотологія: Підручник. — К.: Вища освіта, 2002.

• О.М. Андрійчук, Г. В. Коротєєва, О. В. Молчанець, А.В. Харіна. Вірусні інфекції людини та тварин: епідеміологія, патогенез, особливості противірусного імунітету, терапія та профілактика. Навчальний посібник. Київ, 2012.