
- •Взаємодія вірусів на генетичному та негенетичному рівнях.
- •Титрування вірусів
- •Шляхи проникнення вірусу в організм. Механізм розповсюдження в організм.
- •Тропізм вірусів.
- •Характеристика вірусних інфекцій на клітинному рівні
- •Ознаки розмноження вірусу курячих ембріонів. Відбір вірусовмістимого матеріалу
- •Постановка рзга:
- •3.Інтерферон і його властивості
- •Серологічні методи діагностики в інфекційних захворюваннях, типии реакцій
- •Класифікація вакцин
- •3.Гіперімунні сироватки
- •6.Родина Herpesviridae
- •5.Реація зв’язування комплементу
- •Родина Poxviridae. Збудник міксоматозу кролів.
- •Іфа. Застосування в лабораторній практиці.
- •Родина Adenoviridae. Збудник інфекційного гепатиту собак.
- •Молекулярно-генетичні методи у вірусології. Плр (полімерна ланцюгова реакція)
- •Родина Parvoviridae. Парвовірус свиней.
- •Вірусоскопія. Світловий мікроскоп. Елементарні тільця і тільця включення.
- •1.Африканська чума свиней
- •5.Родина Reoviridae ( реовіруси )
- •Родина коронавіруси, гастроентерит свиней.
- •Цпд, культивування клітинних культур.
- •Коронавіруси, інф. Врх
- •Культивування на курячих ембріонах. Методи зараження.
- •Родина ортоміксовіруси, збудник грипу птахів.
- •Ознаки розмноження вірусу в курячих ембріонах. Розтин курячих ембріонів.
- •1. Родина Picornaviridae
- •3. Родина Picornaviridae, збудник хв. Тешена
- •5. Родина Retroviridae. Збудник лейкозу врх.
- •8. Гемоглютинуючі віруси( рга, рзга)
- •9 Родина Rhabdoviridae, збудник сказу.
- •10. Ректоспективна діагностика.
- •11. Родина Retroviridae
- •12.Експрес метод діагностики.
1. Родина Picornaviridae
Відносять такі роди: - рід Enterovirus , рід Rhinovirus,рід Cardiovirus, рід Aphthovirus, рід Hepatovirus, рід Parechovirus.
основні ознаки: віріони ікосаедральної форми, діаметром 22-30 нм, структура віріона: ікосаедральний капсид, одноланцюгова РНК(плюс- нитка), 4 структурні білки . Хімічний склад віріона, %: РНК- 30, білки-70. Реплікація та складання віріонів відбуваються в цитоплазмі, а вихід із клітини - наслідок її деструкції. Цикл репродукції триває 5-10 хв.
Ящур - гостра контагіозна вірусна хвороба свійських і диких тварин що характеризується короткачасною лихоманкою, розвитком афтозно-ерозійних уражень на слиз. об. рот. порож., безшерстних ділянках шкіри вінчика. На Ящур може хворіти людина.
Епізотологія хвороби. Вірус Ящура надзвичайно стійкий до впливу фіз. факторів та хім. речовин.Не руйнується 75% розчином спирту, ефіром, хлороформом. На шестному покрові худоби зберігається до 50 діб, одязі людей 100, в приміщеннях до 70. До ящура найсприятливіші ДРХ, ВРХ, свині і дикі жуйні. Рідко хворіють - собаки, коти. Однокопитні тварини та птиця до ящуру не сприятливі. Джерелом збудника інфеуціїє хворі свійські тварини, які починають виділяти вірус в інукбаційний період. Факотри передавання вірусу можуть бути контаміновані збудники пасовища, водопої, мясокомбінати,ярмарки, ринки,а такожлюди що знахоться в епізоотичній зоні. храктерною ознакою ящуру є висока контагіозність, майже 100% захворювання сприятливих тв. і досить низька летальність.
Інкубаційний період 2-7 діб, перебіх хв. завжди гострий. У ВРХ 2 форми:доброякісна і слоякісна. Доброякісна - погіршення апетиту, сповільнене пережовування жуйки, через 2-3 діб на слиз. об. рота- міхурці. Злоякісна - слабкість, клонічні судоми, задишка, хрипи. телята гинуть в перші 12-30 годин хв.
2. РЗК- взаємодія антигенів з антитілами в присутності комплименту. Принцип РЗК полягає в тому що комплемент який добавлений до спец. комплексу "антиген-антитіло", звязується з ним і під час внесення до цього комплексу на 2 етапі постановки РЗК гемолітичної сист. гемоліз еритроцитів буде відсутня. У такому випадку реакія вважається позитивною,я кщо комплеиент при наявності неспецифічного комплексу не звязується з ним то 2 етапі постановки РЗК зумовлює гемоліз еритроцитів у добавлені гемолітичні сист., така реакція буде негативна. Таким чином гемолітична сист є індикатором наявності комплемента у вільному стані. У діагностичній практиці РЗК використавується для виявлення та ідентифікації вірусів, антитіл, їх титрування. Існує 2 модифікації РЗК макро- і мікрометод. Перший виконується в пробірках, 2- мікропластинах. Крім того відомі тепловий варіант РЗК (реакцію проводять при температурі 37) і холодовий (першу фази рекції проводять при темп. 37-38).
3. Родина Picornaviridae, збудник хв. Тешена
Відносять такі роди: - рід Enterovirus , рід Rhinovirus,рід Cardiovirus, рід Aphthovirus, рід Hepatovirus, рід Parechovirus.
основні ознаки: віріони ікосаедральної форми, діаметром 22-30 нм, структура віріона: ікосаедральний капсид, одноланцюгова РНК(плюс- нитка), 4 структурні білки . Хімічний склад віріона, %: РНК- 30, білки-70. Реплікація та складання віріонів відбуваються в цитоплазмі, а вихід із клітини - наслідок її деструкції. Цикл репродукції триває 5-10 хв.
Збудник хв.Тешена
РНК- геномний вірус, має специфічну форму. Вірус нейротропний, патогенний для лабораторних тварин і курячих ембріонів. На початку прояву вірус виявляється в шийному тагрудному відділах спиного мозку. Після появи паралічів к-сть його в організмі зменш. а в мометн зазибелі тв. його взагалі може не бути. В інкубаційний період і в перші 2 доби хвороба виявляється в зовн. серед. з фекалями, сечею, слиною,носовим слизом. Вірус стійкий в зовн. серед. Сприятливі тільки свині і дикі. Джерелом є клінічно і латентно хворі свині. Зараження відбувається контакто.Механічні переносники - гризуни птахи, і люди.Збудник потрапляє через слиз. обол. носа і травн. каналу. Інкубацій періодтриває від 1 до 4 тижнів. Перебіг : гострий , підгострий, хронічний. Гострий - півищ. темпр. тіла до 41,5, слабкість , спотворення апетиту, блювання і запори. Підгострий : харак. відсутністю гарячки та збудження, неповні та повні паралічі. Хронічний: у дорослий свиней, супроводжується паралічем задніх, а іноді передніх кінц., виснаженням.
4. Р-я нейтралізації.
РН є стандартною серелогічною р-єю, яку можна застос. для діагнос. будь якої вірусної інфекції. РН вико. для ідетнтифікації виділеного вірусу, виявлення і титрування антитіл у сироватках крові тв., які перехворілих, та вакцинованих. РН грунтується на здатності специфічних антитіл блокувати(нетралізувати) інфекційну активність відповідного вірусу. Індикатором вільного вірусу , який не нейтралізовано є чутлива до вірусу біологічна система: лаборат. тв., курячі емброни, культура клітин. Реалізація всіх етапів проведення РН потребує чіткого дотримання стерилізації. Власт. антитіл блокувати інфекційну активність вірусу. Можливі 2 модифікації постановки: 1) із постійною дозою вірусу і різними розведеннями сироватки . 2) із постійним розведенням сироватки і різними дозами вірусу. з метою діагностики віруснихзахв. частіше викор. першу модифікацію р-ції.