
- •ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ: “СИНДРОМ КЛАЙНФЕЛЬТЕРА, ФАКТОР МЕРЛЯ”
- •Синдром Клайнфельтера
- •Інактивована хромосома перетворюється в невелику грудочки хроматину, звану тільцем Барра (зустрічається тільки в
- •Нащадки клітини, що має активну материнську хромосому, також матимуть материнську Х- хромосому, а
- •Кішки, гетерозиготні за цим алелем (Оо), будуть мати мозаїчне черепахове забарвлення. В результаті
- •Фактор Мерля
- •Devon Rex
- •Девонський і корнішскій рекси гомозиготні, і гени їх являються неалельними і знаходяться в
- •Схрещування нащадків F, між собою веде до отримання в F2 чотирьох фенотипів:
- •Породи, яким притаманний мармуровий окрас
- •Крім уже визнаних m, Mc і M алелей, ідентифікують чотири нових алелі: Mc
- •«Мінімальний мерль» - великий відсоток тіла має суцільний кольоровий пігмент з невеликими випадковими
- •ОСНОВНІ ФЕНОТИПОВІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ОКРЕМИМИ АЛЕЛЯМИ МЕРЛЯ
- •Поширення окремих алелей мерля
- •Вплив на здоров’я деяких тварин наявності різних алелей гену мерль
- •Мерль давно привертає увагу багатьох заводчиків через привабість окрасу, який робить тварину неперевершеною

ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ: “СИНДРОМ КЛАЙНФЕЛЬТЕРА, ФАКТОР МЕРЛЯ”
ВИКОНАЛА:
СТУДЕНТКА ФАКУЛЬТЕТУ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ 1 КУРС 5 ГРУПА БУТ О.В.

Синдром Клайнфельтера
Причиною аномалії є нерозходження хромосом, що приводить до появи зайвої хромосоми в геномі, позначається XXY Синдром Клайнфельтера зустрічається у великої рогатої худоби, коней, овець, свиней, кішок, собак, а також людини. Характеризується недорозвиненням гонад, підвищеним виділенням гонадотропіну і іншими змінами. Особи з цим синдромом мають ознаки чоловічої статі, проте мають недорозвинені сім’яники, внаслідок цього- стерильні.

Інактивована хромосома перетворюється в невелику грудочки хроматину, звану тільцем Барра (зустрічається тільки в ядрах клітин самок).
1- тільця Барра в клітині
3

Нащадки клітини, що має активну материнську хромосому, також матимуть материнську Х- хромосому, а нащадки клітини, яка несе активну батьківську, матимуть останню. У разі, якщо ці хромосоми відрізняються за складом генів, виникає так званий мозаїцизм. Наочним прикладом цього служить черепахова забарвлення кішок.
4

Кішки, гетерозиготні за цим алелем (Оо), будуть мати мозаїчне черепахове забарвлення. В результаті одні ділянки шерстяного покриву будуть рудими, а інші - чорними, сірими або тигровими. Черепахове забарвлення буває тільки у кішок, а у котів воно зустрічається тільки при наявності синдрому Клайнфельтера, тобто при присутності додаткової Х- хромосоми.
5

Фактор Мерля
Фактор Мерля відноситься до категорії домінантних летальних генів. Одні летальні гени обумовлюють великі аномалії, інші - порушення фізіологічних процесів. Шляхи згубного впливу більшості летальних генів не вивчені.

Devon Rex
Cornish Rex
Відомо, що у кішок існує кілька мутацій шерстяного покриву, що призводять до появи "рексовості". У таких кішок шерсть позбавлена покривного волосся. Cornish Rex – корніш рекс (r) - мають густий і хвилястий підшерсток і закручені на кінцях вуса. Devon Rex – девон рекс (re) – подібний до попереднього, але часто втрачають підшерсток і зовсім позбавлені вусів.

Девонський і корнішскій рекси гомозиготні, і гени їх являються неалельними і знаходяться в різних хромосомах. Схрещування девон рекса - RRrere з корніш рексом rrReRe призводить до появи кішок з шерстю дикого фенотипу RrRere, ні в якій мірі не характерною для кішок цих порід.
Дикий лісовий кіт
8

Схрещування нащадків F, між собою веде до отримання в F2 чотирьох фенотипів:
9 R-Re - дикий тип
3 R-rere – девон рекс 3rrRe- корніш рекс
Нащадок Rrrere – девонсько-корнішський рекс - життєздатність якого вельми проблематична. Іноді новоутворення такого типу, які призводять до появи ознак дикого фенотипу, називають атавізмами. Поверненням до предковой формі, або поверненням в дикий тип.

Усобак вивчені, на даний момент, такі алелі мерля: Mc, Mc+, Ma, Ma+, M, Mh.
Усобак окрас шерсті является поліморфним та достатньо складним признаком. Вважається, що мерль має аутосомний тип успадкування з неповним домінуванням. Собаки, гетерозиготні за алелем М, демонструють типове забарвлення шерсті, проте собаки, гомозиготні за алелем М, можуть також мати порушення зору і аномалії розвитку.
10