Серцево-судинна система
Які функції виконує серцево-судинна система?
Серцево-судинна система забезпечує доставку поживних і біологічно активних речовин та Оксигену до всіх органів, а також виведення продуктів обміну речовин і вуглекислого газу від них. Вона також регулює кровопостачання органів, тиск крові, забезпечує відтік лімфи від органів і транспорт її у вени.
Що відносять до складу серцево-судинної системи?
До серцево-судинної системи відносять серце, кровоносні та лімфатичні судини. Останні є складовими лімфатичної системи. У зв’язку з тим, що вони морфологічно і функціонально доповнюють кровоносні судини (вени) їх будову і функції з методичної точки зору розглядають у серцево-судинній системі.
Розвиток серця.
У процесі ембріогенезу серце розвивається з декількох ембріональних зачатків. З мезенхіми розвиваються ендокард і судини серця. З вісцерального листка несегментованої мезодерми (з міоепікардіальної пластинки) утворюються міокард та епікард.
Макроскопічні особливості будови серця.
Серце – це порожнистий орган, який розташований у грудній порожнині. На ньому розрізняють основу і верхівку. Серце розділено на дві половини, кожна з яких представлена передсердям і шлуночком. Серце знаходиться в осерді.
Якими оболонками утворена стінка серця?
Стінка серця утворена трьома оболонками: внутрішньою (ендокардом), середньою (міокардом) і зовнішньою (епікардом).
Яка будова ендокарда?
Ендокард складається з чотирьох шарів: ендотеліального, розташованого на базальній мембрані, підендотеліального – багатого на малодиференційовані клітини, м’язово-еластичного, утвореного гладкими м’язовими клітинами, які переплітаються з еластичними волокнами, сполучнотканинного, який розташований на межі з міокардом та утворений волокнистою сполучною тканиною, що містить товсті колагенові, еластичні та ретикулярні волокна. Найбільша товщина ендокарда в лівій половині серця, особливо на міжшлуночковій перегородці, а також біля виходу аорти і легеневої артерії. Живлення ендокарда здійснюється за рахунок крові з камер серця.
Охарактеризуйте ендотеліальний шар ендокарда.
Ендотеліальний шар ендокарда утворений шаром клітин – ендотеліоцитів, який розташований на базальній мембрані. Ендотеліоцити плоскі, полігональної форми, витягнені, з нерівними хвилястими краями. Вони чітко виявляються при імпрегнації азотнокислим сріблом. Ширина цих клітин (8–60 мкм) менша від їх довжини (20–450 мкм). В окремих ендотеліоцитах ці показники можуть бути однакові. Товщина клітин неоднакова в різних ділянках, у зв’язку з чим в ендотеліоциті розрізняють такі зони: ядерну (в ендотеліоциті може бути 2–3 ядра); зону органел, яка містить не численні органели і включення, разом з ядерною зоною вони є трофічним центром клітини; периферійну найтоншу зону. В периферійній зоні можуть міститися отвори – фенестри завбільшки 50–60 нм, які у деяких випадках перекриті діафрагмою. Ендотеліальні клітини з’єднані між собою простими, щільними замикальними і щілинними контактами. Уздовж внутрішньої і зовнішньої поверхонь цитоплазми клітин розташовані піноцитозні пухирці та кавеоли, що свідчить про активний транспорт речовин. Ендотеліоцити можуть мати окремі мікроворсинки, а також утворювати клапаноподібні структури, що збільшують їх функціональну поверхню.
Охарактеризуйте базальну мембрану.
Базальна мембрана утворена ніжними волокнистими структурами і основною (безструктурною) речовиною. В останній є сульфатовані і не сульфатовані глікозаміноглікани, протеоглікани, глікопротеїди, фібронектин і ламінін. Базальна мембрана виконує опорну, розмежувальну і бар’єрну функції.
Чим утворений міокард?
Міокард або серцевий м’яз утворений серцевою м’язовою тканиною і прошарками пухкої волокнистої сполучної тканини з численними кровоносними судинами і нервами. Особливості будови серцевої м’язової тканини описані в розділі „Загальна гістологія”.
Що входить до складу провідної системи серця?
Провідна система серця складається з синусно-передсердного і передсердно-шлуночкового вузлів та передсердно-шлуночкового пучка (пучка Гіса) з його розгалуженнями (волокна Пуркіньє), які утворені провідними кардіоміоцитами. Складові провідної системи серця у функціональному відношенні спеціалізовані на генерацію нервового імпульсу з певною послідовністю і частотою (клітини вузлів) і його проведення до робочих кардіоміоцитів (пучок Гіса і волокна Пуркіньє).
Яка будова епікарда?
Епікард – це вісцеральний листок серозної оболонки – перикарда. Він утворений пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка вкрита мезотелієм. Пухка волокниста сполучна тканина утворює власне пластинку серозної оболонки та підсерозну основу. В останній розміщені великі кровоносні і лімфатичні судини та жирова тканина.
Охарактеризуйте осердя (перикард).
Осердя утворене трьома листками: зовнішнім, внутрішнім та середнім. Зовнішній листок осердя – це перикардіальна плевра, внутрішній – парієтальний листок власне серозної оболонки перикарда, а середній – утворений волокнистою сполучною тканинною.
Джерела розвитку кровоносних судин.
У процесі ембріогенезу перші кровоносні судини утворюються в мезенхімі стінки жовткового мішка в кінці другого та на початку третього тижня ембріогенезу, а потім і в тілі зародка. У мезенхімі стінки жовткового мішка спочатку утворюються скупчення її клітин – кров’яні острівці. Мезенхімоцити цих острівців втрачають відростки, набувають округлої форми і щільно прилягають одна до одної. У подальшому периферійні клітини острівців стають плоскими і утворюють ендотеліальну стінку судини, а ті, що розміщуються всередині острівця, перетворюються на клітини крові. З прилеглої до острівців мезенхіми утворюються оболонки стінки судин. Судини, що утворюються, з’єднуються між собою, формують при цьому жовткову судинну сітку. У тілі зародка кровоносні судини також розвиваються з мезенхіми. Вони мають вигляд щілиноподібних порожнин, у яких відсутні клітини крові. Вони ростуть назустріч судинам жовткового мішка, утворюючи єдину судинну сітку. Із судин жовткового мішка клітини крові поступово надходять у судини тіла зародка.
Які є кровоносні судини?
Кровоносні судини представлені артеріями, венами та мікроциркуляторними судинами. До складу останніх входять артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапіляри, венули та артеріоло-венулярні анастомози.
Яка будова стінки кровоносних судин?
Стінка більшості кровоносних судин утворена трьома оболонками: внутрішньою – інтимою, середньою – медією та зовнішньою – адвентицією.
Які кровоносні судини називають артеріями?
Артерії – це судини, які відходять від серця. Ними, за винятком стовбура легеневих артерій, тече збагачена Оксигеном кров від серця до органів.
Класифікація артерій.
Залежно від особливостей будови стінки розрізняють артерії м’язового типу, м’язово-еластичного типу та еластичного типу. Артерії також поділяють на артерії великого, середнього і малого калібру (діаметр просвіту). Всі артерії еластичного типу є артеріями великого калібру.
Чим зумовлені особливості будови стінки артерій різних типів?
Особливості будови стінки артерій різних типів зумовлені гемодинамічними умовами (швидкість течії крові, тиск крові).
Охарактеризуйте артерії м’язового типу.
До артерій м’язового типу належать артерії голови, тулуба, кінцівок та більшості внутрішніх органів. Вони знаходяться далеко від серця, тиск крові у них зменшується і оптимальний кровоток підтримується за рахунок скорочення м’язових елементів їх стінки. Оболонки стінки артерій м’язового типу добре і рівномірно розвинені.
Яку будову має інтима артерій м’язового типу?
Інтима цих судин представлена ендотеліальним і підендотеліальним шаром та внутрішньою еластичною мембраною. Ендотеліальний шар утворений клітинами ендотеліоцитами, будова яких подібна таким ендокарда серця. Вони також розташовані на базальній мембрані. Підендотеліальний шар утворений пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить тонкі еластичні та колагенові волокна, а також малодиференційовані клітини зірчастої форми. Внутрішня еластична мембрана розташована між підендотеліальним шаром і медією. Являє собою вікончасту еластичну пластинку. На гістопрепаратах, зафарбованих гематоксиліном і еозином, вона має вигляд хвилястої смужки, товщина якої зменшується із зменшенням калібру артерій.
Опишіть медію стінки артерій м’язового типу.
Медіа цих судин утворена спірально розташованими пучками гладких м’язових клітин, між якими знаходяться еластичні волокна. Вміст клітин значно перевищує вміст еластичних волокон. На межі середньої і зовнішньої оболонок розташована зовнішня еластична мембрана, яка дещо тонша за внутрішню еластичну мембрану. Всі еластичні елементи пов’язані між собою і утворюють єдиний еластичний каркас артерії, що надає їй еластичність під час розтягування і пружність під час стискання та попереджує спадання, забезпечуючи таким чином безперервність кровотоку.
Будова зовнішньої оболонки артерій м’язового типу.
Адвентиція утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, у якій добре розвинені еластичні та колагенові волокна і містяться кровоносні і лімфатичні судини та нерви.
Що таке судини судин?
Судини судин (vasa vasorum) містяться у зовнішній оболонці стінки артерій. Забезпечують живлення стінки судин.
Охарактеризуйте артерії еластичного типу.
Артерії еластичного типу розташовані поблизу серця (аорта, стовбур легеневих артерій). Особливості будови стінки артерій цього типу зумовлені високим тиском і великою швидкістю течії крові в них. У зв’язку з цим у стінці цих артерій добре розвинені еластичні елементи.
Особливості будови інтими артерій еластичного типу.
Інтима цих судин утворена ендотеліальним і підендотеліальним шаром. Їх будова подібна таким шарам інтими артерій м’язового типу. Внутрішня еластична мембрана відсутня, а на її місці розташоване густе сплетення еластичних волокон.
Особливості будови медії артерій еластичного типу.
Медіа артерій цього типу переважно утворена вікончастими еластичними мембранами, які з’єднані між собою еластичними волокнами. Між еластичними мембранами є гладкі м’язові клітини, які орієнтовані косо по відношенню до еластичних волокон.
Будова адвентиції артерій еластичного типу.
Адвентиція артерій еластичного типу має таку ж будову як і адвентиція артерій м’язового типу, але вона містить більше еластичних волокон.
Охарактеризуйте артерії м’язово-еластичного типу.
Артерії м’язово-еластичного (мішаного) типу за будовою займають проміжне положення між артеріями м’язового і еластичного типів. У медії цих судин реєструється однаковий вміст м’язових і еластичних елементів. Як і в стінці артерій м’язового типу в стінці цих артерій є зовнішня і внутрішня еластичні мембрани.
Що входить до складу мікроциркуляторних кровоносних судин?
Мікроциркуляторні кровоносні судини представлені дрібними судинами до яких належать артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапіляри, венули і артеріоло-венулярні анастомози.
Які функції виконують кровоносні мікроциркуляторні судини?
Мікроциркуляторні кровоносні судини забезпечують регуляцію кровопостачання органів та тканин, обмін речовин між кров’ю і тканинами та депонування крові.
Будова стінки артеріол.
Артеріоли – початкова ланка мікроциркуляторних судин. Їх стінка утворена інтимою, медією і адвентицією, які слабо розвинені. В інтимі є дуже тонкі ендотеліальний і підендотеліальний шари та внутрішня еластична мембрана. Медіа утворена двома-трьома шарами гладких м’язових клітин, які розташовані спірально. Між ними є еластичні волокна. Зовнішня еластична мембрана відсутня. Адвентиція утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною. Діаметр артеріол може бути від 50 до 100 мкм.
Будова стінки прекапілярів.
Прекапіляри (прекапілярні артеріоли) є продовженням артеріол. Будова їх стінки подібна такій стінки артеріоли, але вона дуже тонка. В інтимі внутрішня еластична мембрана може бути відсутня. Медіа утворена тільки одним шаром гладких м’язових клітин, які розташовані на значній відстані один від одного і контактують з ендотеліоцитами. Перед розгалуженням на капіляри міоцити розташовані більш щільно і формують прекапілярні сфінктери, які регулюють кровонаповнення кровоносних капілярів. Діаметр прекапілярів може бути 15–40 мкм.
Класифікація кровоносних капілярів.
Кровоносні капіляри класифікують за функцією і будовою. Розрізняють функціонуючі і не функціонуючі капіляри. За будовою виділяють капіляри соматичного, фенестрованого і синусоїдного типів.
Охарактеризуйте гемодинамічні умови в гемокапілярах.
У капілярах реєструється низький тиск крові (25–30 мм рт. ст. на артеріальному кінці і 8–12 мм рт. ст. на венозному) та мала швидкість кровотоку (0,5 мм/с).
Який діаметр мають кровоносні капіляри?
Діаметр кровоносних капілярів може бути від 3 до 40 мкм.
Чим відрізняються функціонуючі кровоносні капіляри від не функціонуючих?
Не функціонуючі кровоносні капіляри мають незначний діаметр і ними тече тільки плазма крові. При активації функціональної активності тканин не функціонуючі капіляри стають функціонуючими.
Яка функція кровоносних капілярів?
Капіляри забезпечують обмін речовин між кров’ю та тканинами, мають роль гістогематичного бар’єра, а також забезпечують мікроциркуляцію.
Чим утворена стінка капіляра?
Стінка капілярів дуже тонка і утворена ендотеліоцитами, базальною мембраною і перицитами. Останні розміщені в розщепленнях базальної мембрани.
Яку будову має базальна мембрана?
Базальна мембрана капілярів завтовшки 30–40 нм утворена ніжними волокнистими структурами і безструктурною (основною) речовиною. В останній містяться глікозаміноглікани і ліпіди.
Що утворюють кровоносні капіляри?
Кровоносні капіляри утворюють сітки, петлі і клубочки. Петлі є в сосочковому шарі основи шкіри, у ворсинках тонкої кишки, а клубочки – в нирках.
Від чого залежить щільність розташування сіток кровоносних капілярів в окремих органах?
Вона залежить від функціональної активності органів. Найбільш щільно розташовані сітки кровоносних капілярів у сірій речовині мозку, печінці, м’язах тощо.
Які ділянки виділяють по довжині кровоносних капілярів?
По довжині кровоносних капілярів виділяють артеріальну і венозну ділянки. Просвіт артеріальної ділянки менший ніж венозної. У зв’язку з чим гемодинамічні умови в них неоднакові. В артеріальній частині капіляра тиск крові більший за осмотичний. Внаслідок цього відбувається фільтрація плазми з крові в оточуючі капіляр тканини. У венозній частині капіляра тиск крові менший за осмотичний, що зумовлює транспорт тканинної рідини в кров.
Які особливості будови стінки кровоносних капілярів соматичного типу?
Стінка кровоносних капілярів соматичного типу має не фенестрований ендотелій і суцільну базальну мембрану. Діаметр таких капілярів сягає 10 мкм. Ці капіляри містяться у шкірі, м’язовій тканині, серці, головному мозку та інших органах.
Які особливості будови стінки кровоносних капілярів фенестрованого типу?
Для стінки кровоносних капілярів характерний фенестрований ендотелій і суцільна базальна мембрана. Фенестри (вікна) – це пори діаметром 50–80 нм в ендотеліоцитах, які закриті діафрагмами (потоншені ділянки ендотеліоцитів). Ці капіляри містяться в судинних клубочках нирок, ворсинках тонкої кишки та залозах внутрішньої секреції.
Які особливості будови стінки кровоносних капілярів синусоїдного типу?
Стінка цих капілярів має фенестрований ендотелій і пори у базальній мембрані. Властиві органам кровотворення та імунного захисту, печінці. Вони мають найбільший діаметр.
Будова стінки посткапілярів.
Посткапіляри (посткапілярні венули) – ланка мікроциркуляторних судин, які утворюються в результаті злиття капілярів. Вони є коренями венозної частини кровоносних судин. Їх стінка має таку ж будову як і стінка капілярів, але в ній є більше перицитів. Діаметр цих судин становить 8–30 мкм. Посткапіляри дають початок венулам.
Будова стінки венул.
Стінка венул утворена інтимою, медією і адвентицією, які слабо виражені. Інтима представлена ендотеліальним шаром з базальною мембраною, медіа утворена окремими гладкими м’язовими клітинами, а адвентиція – пухкою волокнистою сполучною тканиною. У медії венул більшого діаметра є один-два шари гладких м’язових клітин. Діаметр венул може бути від 30 до 100 мкм.
Яку функцію виконують артеріоло-венулярні анастомози?
Артеріоло-венулярні анастомози забезпечують надходження артеріальної крові у венули, регуляцію кров’яного тиску, кровопостачання органів, мобілізацію депонованої крові, регуляцію проходження тканинної рідини у венозну частину кровоносного русла.
Які є артеріоло-венулярні анастомози?
Розрізняють дві групи артеріоло-венулярних анастомозів: справжні або шунти і атипові або напівшунти.
Охарактеризуйте атипові артеріоло-венулярні анастомози.
Це з’єднання артеріол і венул коротким капіляром діаметром до 30 мкм. У зв’язку з чим у венули потрапляє не чисто артеріальна кров (змішана).
Охарактеризуйте справжні артеріоло-венулярні анастомози.
Через справжні артеріоло-венулярні анастомози у венули потрапляє артеріальна кров. За будовою їх ділять на прості і складні. Прості анастомози представлені судинами стінка яких має подібну будова такій артеріол. Серед них трапляються анастомози, що мають спеціальні скоротливі структури (подушки, валики), які утворені гладкими м’язовими клітинами і виступають у просвіт анастомозу. Скорочення названих структур призводить до припинення течії крові. Складні анастомози характеризуються тим, що артеріола ділиться на дві-чотири гілки, які переходять у венули. Гілки мають спільну адвентицію.
Які кровоносні судини називають венами?
Вени – це судини, які вступають в серце. Ними, за винятком легеневих вен, тече до серця від органів венозна кров. Вони також беруть участь у депонуванні крові.
Особливості гемодинаміки у венах.
Швидкість течії крові повільна та її тиск незначний. У зв’язку з цим будова стінки вен має відмінності порівняно з будовою стінки артерій.
Чим утворена стінка вен?
Стінка більшості вен утворена інтимою, медією і адвентицією.
Які відмінності будови стінки вен порівняно з артеріями?
До них належать такі :
- стінка вен тонша ніж у артерій;
- серед структурних елементів медії і адвентиції вен переважають колагенові волокна, а еластичні розвинені слабо;
- відсутня зовнішня еластична мембрана і слабо розвинена (або повністю відсутня) внутрішня еластична мембрана;
- просвіт вени частіше має неправильну форму, тоді як у артерій він округлий;
- найбільшу відносну товщину у венах має адвентиція, а в артеріях – медіа;
- наявність клапанів у деяких венах.
Чим утворені клапани стінки вен і в яких венах вони є?
Клапани – це дублікатури інтими стінки вен. Вони є у венах, в яких тече кров проти сили земного тяжіння.
Класифікація вен.
Критеріями класифікації вен є наявність м’язових елементів у їх стінці та калібр. Розрізняють вени безм’язового і м’язового типу, великого, середнього і малого калібрів.
Особливості будови стінки вен безм’язового типу.
Стінка вен безм’язового типу утворена інтимою, яка представлена шаром ендотеліоцитів на базальній мембрані і адвентицією, яка зростається із волокнистою сполучною тканиною оточуючих структур органів. До таких вен належать вени твердої і м’яких мозкових оболонок, сітківки очного яблука, кісток, центральні вени часточок печінки, селезінки та плаценти.
Класифікація вен м’язового типу.
Залежно від вмісту в їх стінці гладких м’язових клітин та їх розвитку ці вени поділяють на вени із слабким, середнім і сильним розвитком м’язових елементів.
Охарактеризуйте вени із слабким розвитком м’язових елементів.
До вен із слабким розвитком м’язових елементів належать горизонтально розміщені вени передньої частини тулуба і шлунково-кишкового тракту. Стінка таких вен тонка, у їх медії гладка м’язова тканина не утворює суцільного шару, а розміщується пучками, між якими містяться прошарки пухкої сполучної волокнистої тканини.
Охарактеризуйте вени із середнім розвитком м’язових елементів.
До вен із середнім розвитком м’язових елементів належать переважно вени нутрощів. Стінка вен цього типу має подібну будову до такої вен із слабким розвитком м’язових елементів, але в них краще розвинена медіа.
Охарактеризуйте вени із сильним розвитком м’язових елементів.
До вен із сильним розвитком м’язових елементів належать великі вени кінцівок, по яких кров тече проти земної сили тяжіння. Для них характерне повздовжнє розміщення невеликих пучків гладких м’язових клітин у підендотеліальному шарі інтими і в адвентиції. В медії містяться циркулярно розміщені пучки гладких м’язових клітин, скорочення яких сприяє руху крові до серця.
Як відбувається регенерація кровоносних судин?
Кровоносні судини мають здатність до регенерації. Вона відбувається від вже існуючих капілярів, ендотеліоцити яких утворюють конусоподібні вирости, які мають вигляд тяжів. У подальшому в них з’являються просвіти, що є продовженням просвіту капілярів. Із навколишньої волокнистої сполучної тканини утворюється медіа та адвентиція і капіляри стають більшими судинами. Після розриву судин, стінка її регенерує за рахунок інтими, яка і утворює сполучнотканинний рубець.
Як відбувається живлення стінки кровоносних судин?
Живлення стінок великих і середніх артеріальних судин відбувається за рахунок судин судин, а також крові, що циркулює у їх просвіті. Судини судин – це гілки тонких навколо судинних артерій, які пронизують адвентицію артерій. Інтима та внутрішня зона медії артерії не містять судини судин і їх живлення відбувається за рахунок крові, яка в них циркулює. У венах судини судин забезпечують живлення артеріальною кров’ю усі три оболонки.
Іннервація кровоносних судин?
Нерви супроводжують усі кровоносні судини і проникають в усі оболонки, утворюючи при цьому три нервові сплетення із мієлінових та безмієлінових волокон.
Чим представлені лімфатичні судини?
До складу лімфатичних судин входять елементи мікролімфатичного русла – лімфатичні капіляри і посткапіляри, внутрішньо- і позаорганні лімфатичні судини, які відводять лімфу від органів, і головні лімфатичні протоки – (грудна та права), що впадають в краніальну порожнисту вену.
Які функції виконують лімфатичні судини?
Лімфатичні судини морфологічно і функціонально доповнюють кровоносні. Вони виконують дренажну функцію. Ними відводяться від тканин продукти обміну речовин, які мають велику молекулярну масу, клітинний детрит, а при патології ще й продукти і збудники запалення. Завдяки лімфатичним судинам відбувається рециркуляція лімфоцитів в організмі.
Що таке лімфатичні капіляри?
Лімфатичні капіляри – це початковий відділ лімфатичних судин. Вони являють собою замкнуті з одного кінця тонкостінні трубочки, які розгалужуючись і з’єднуючись, формують в органах крупнопетлисті сітки, що анастомозують між собою і пронизують чи супроводжують гемокапіляри.
В яких органах і тканинах відсутні лімфатичні капіляри?
Лімфатичні капіляри відсутні в головному та спинному мозку, селезінці, плаценті, стінці очного яблука, епітеліальній і хрящовій тканинах.
Будова стінки лімфатичного капіляра.
Стінка лімфатичного капіляра утворена лише плоскими ендотеліоцитами (вони у три-чотири рази більші ніж у кровоносних капілярах), які контактують з міжклітинною речовиною. До зовнішньої поверхні ендотеліоцитів фіксуються мікрофіламенти, які протилежними кінцями з’єднуються з колагеновими волокнами. Їх скорочення сприяє розширенню міжендотеліальних щілин і проходженню через останні продуктів обміну речовин. Окремі капіляри можуть мати не суцільну базальну мембрану. Їх діаметр значно більший такого кровоносних капілярів.
Будова стінки лімфатичного посткапіляра.
Лімфатичні посткапіляри беруть початок з лімфатичних капілярів. Будова їх стінки подібна до такої стінки лімфатичних капілярів, але вона утворює карманоподібні клапани, які перешкоджають зворотному току лімфи.
Будова стінки лімфатичних судин.
Стінка лімфатичних судин утворена інтимою, медією і адвентицією, які добре виражені тільки у головних лімфатичних протоках. Інтима лімфатичних судин утворює клапани.
Джерела розвитку і регенерація лімфатичних судин.
Лімфатичні судини розвиваються з мезенхіми. Їх регенерація подібна такій кровоносних судин.