60.Харчові відходи та їх використання на корм тваринам та їх характкристика.

Побічні продукти промисловості (харчової, бродильной, цукрової, крохмальної, маслоекстракційний, спиртовий, лісової, паперової). У цю групу включені корми, одержувані як побічні продукти від переробки сировини промисловістю. Поживна цінність 1 кг цих кормів коливається в значних межах - від 1,13 (харчові відходи, свіжий жом, мезга) до 12,9 МДж (макухи, шроти, меляса) і від 8-10 ~ (жом, мезга та ін.) до 350-400 г (макухи, шроти) перетравного протеїну. Найбільшу питому вагу в кормовому балансі займають відходи цукробурякового виробництва (жом, меляса), спиртового (барда) і маслоекстракційного (макухи, шроти).

Резервом поповнення запасів кормів є відходи громадського та індивідуального харчування населення міст. До них відносять кухонні відходи (очистки від картоплі та овочів, залишки м'яса, риби, фруктів), а також столові — залишки перших і других блюд.

Харчові відходи можна використовувати для відгодівлі великої рогатої худоби, починаючи згодовувати по 10—15 кг на голову за добу, а потім збільшувати до 30— 35 кг, при цьому можна одержувати середньодобові прирости до 1100—1200 г. Питома вага їх у раціонах може становити 75— 80 %.

Використовують харчові відходи і при відгодівлі каченят. Починають вводити їх у раціон з 10—15-денного віку з 50 г і доводять добову даванку до 300—400 г. Каченята у 70-денному віці досягають живої маси 2,3—2,5 кг.

Харчові відходи необхідно привозити в господарство свіжими. Основні вимоги при їх використанні — це знешкодження проварюванням або обробка парою. Варять відходи в закритих котлах під тиском 2 атм. і температурі 100 °С не менше години.

61.Дріжжі(сухі і рідкі) їх склад і поживність норми і техніка згодовування

Кормові дріжджі виробляють з технічно чистих культур дріжджів, вирощених на різних субстратах гідролізно-дріжджового, спиртового, оцетно-бутилового та сульфатно-лужного виробництв.

Доброякісні кормові дріжджі - це порошок коричневого кольору. Вміст і поживність продукту залежить від використаної сировини, методів підготовки поживного середовища, умов вирощування та використаної культури дріжджів. У ньому міститься 48...52% протеїну, 2...3 – жиру, 0,7 – клітковини, 20...40 – безазотистих екстрактивних речовин і 6...10% золи. Енергетична цінність 1 кг дріжджів становить 14,7 МДж обмінної енергії. В 1 кг – 400 г перетравного протеїну, у якому міститься: 30 г лізину, 4 – метіоніну, 5 г цистину. У результаті високого вмісту лізину дріжджами рекомендується збагачувати комбікорми для свиней і птиці. Опромінені ультрафіолетовими променями дріжджі багаті на вітамін D2, який утворюється з ергостерину. Якість кормових дріжджів визначають органолептично (за зовнішнім виглядом, запахом та сипучістю). Згідно із стандартом за органолептичними та фізико-хімічними показниками кормові дріжджі поділяють на чотири групи: вищу, першу, другу й третю (табл. 38). Зберігають дріжджі в добре провітрюваному приміщенні, захищеному від прямих сонячних променів. Гарантійний строк зберігання – 6 міс від дня виготовлення. Згодовують кормові дріжджі з іншими кормами в таких кількостях: свиням – 3...5% енергетичної поживності раціону, птиці – 3...7% маси концентрованих кормів, великій рогатій худобі (коровам) – по 1 кг на одну голову за добу.