- •1. Трава кукурудзи, трава тимофіївки;
- •2.Трава грястиці збірної, трава вівса;
- •3. Трава стоколосу безостого, трава пшениці озимої;
- •3. У розрахунку на 100 кг комбікорму
- •25. Вітамін а. Вміст вітаміну а та його попередників в кормах,перетворення каротину та його резервування в організмі, роль у живленні тварин,форми прояву його нестачі та профілактика захворювань.
- •26 Вітамін д. Вміст віт. Д і його попередників в кормах. Його значення в живленні. Форми прояву нестачі. Профілактика.
- •27 Вітаміни групи в. Вміст їх у кормах і шляхи забезпечення ними потреби жуйних і нежуйних тварин, роль у живленні, форми прояву нестачі, профілактика захворювань.
- •28Віт. В12…… /-/ название, как и в предідущих вопросах…
- •31 Біол.Актив.Реч, антибіотики, гормонал.Препарати,ферменти, їх вплив на організм сг тв..
- •32 Поняття про антипоживні та токсично діючі речовини(антиферменти, алкалоїди, сапоніни, антивітаміни, зобогенні речовини)
- •66. Відходи м’ясної і рибної промисловості. Їх склад, поживність, методи і норми згодовування.
- •67. Синтетичні амінокислоти і їх використання в годівлі птиці, свиней та інших тварин.
- •68.Підготовка кормів до згодовування, методи підготовки, вплив підготовки кормів на перетравність і використання тваринами.
- •69.Кормова база та її організації. Кормовий баланс і джерела надходження кормів. Заходи по зміцненню кормової бази.
- •58.Залишки крохмального виробництва,їх склад і поживність, норми і техніка згодовування. Методи заготівлі і зберігання.
- •59.Відходи бродильного виробництва, ,їх склад і поживність, норми і техніка згодовування. Методи заготівлі і зберігання.
- •60.Харчові відходи та їх використання на корм тваринам та їх характкристика.
- •61.Дріжжі(сухі і рідкі) їх склад і поживність норми і техніка згодовування
- •62.Мінеральні добавки їх характеристика і склад, методи і норми згодовування різним видам тварин.
- •63.Комбікорми. Наукові основи виробництва комбікормів, їх значення в інтенсифікації тваринного виробництва. Види комбікормів, їх використання в годівлі тварин.
- •64.Молочні корми, їх склад, поживність, підготовка, норми і техніка згодовування.
- •65.Молозиво, його склад і значення у годівлі новонародженого молодняка
58.Залишки крохмального виробництва,їх склад і поживність, норми і техніка згодовування. Методи заготівлі і зберігання.
М’язга- Це водянистий вуглеводистий корм (містить до 80% води), який погано зберігається. Згодовують його зразу після одержання або силосують чи висушують. Енергетична цінність м’язги невисока (11 корм. од./ 100 кг), протеїну в ній майже немає. У 100 кг сухої м’язги 96 корм.од. Згодовують її тваринам у суміші з кормами, багатими на протеїн (зернобобові, макуха, шрот тощо).
Глютен- всушені залишки у вигляді клейковини і частково крохмалю після переробки зерна на крохмаль. У ньому міститься відцоток сухої речоваини-90-92, протеїну-50-55, жиру -8-10, клітковини 8-10 і БЕР-20-25. Енергетична поживність 1кг глютену становить 1.25-1.30к. од
За вмісту 450 гр перетравного протеїну , 1,4 гр кальцію і 7г фосфору. Протеїн глютену має повний набір незамінних амінокислот і як білкова добавка придатний для тварин усіх видів. Його також вводять до складу комбікормів.
59.Відходи бродильного виробництва, ,їх склад і поживність, норми і техніка згодовування. Методи заготівлі і зберігання.
Барда – залишок виробництва спирту із зерна, картоплі, патоки. Це водянистий корм (води до 95%). У сухій речовині барди містяться клітковина, протеїн, зольні елементи та незначна кількість незбродженого крохмалю. Близько четвертої частини сухої речовини хлібної барди становить сирий протеїн. За енергетичною цінністю хлібна барда удвічі перевищує картопляну, відносно багата на вітаміни групи В. Згодовують барду переважно великій рогатій худобі на відгодівлі. Дають її тваринам у вигляді теплого пійла, здобрюють нею грубі корми, переважно солому. Барду також силосують, висушують. Суха барда – цінний концентрований корм.
Солодові проростки утворюються при пророщуванні зерна ячменю для виготовлення солоду у виробництві пива. За вмістом протеїну вони переважають зерно ячменю, але поступаються йому за енергетичною цінністю. Солодові проростки добре поїдаються тваринами усіх видів. Дійним коровам їх дають 1...2 кг на добу, молодняку великої рогатої худоби і свиням – до 0,5 кг (з розрахунку на одну голову).
Пивна дробина містить до 80% води. Суха речовина її складається з плодових і зернових оболонок та нерозчинених часток зерна. Свіжу дробину згодовують великій рогатій худобі, вівцям і свиням. Для зберігання її силосують або висушують. Суха пивна дробина – цінний концентрований корм. Пивні дріжджі є цінним кормом для свиней, птиці та молодняку тварин усіх видів, оскільки вони багаті на повноцінний протеїн і вітаміни групи В. Свіжі (водянисті) відходи зазначених виробництв погано зберігаються, тому їх слід зразу після одержання згодовувати або використовувати як компонент у складі силосованої маси чи висушувати. Доброякісні водянисті корми згодовують тваринам за зоотехнічними нормами. Якість їх визначають за кольором, запахом, консистенцією і кислотністю. Колір і запах у них специфічні для кожного виду і змінюються у разі закисання, запліснявіння чи гниття. Зіпсовані водянисті корми згодовувати забороняється. Годівниці після згодовування водянистих кормів незалежно від їх якості треба систематично очищати й мити, не допускаючи нагромадження в них залишків.