66. Відходи м’ясної і рибної промисловості. Їх склад, поживність, методи і норми згодовування.

Рибне борошно одержують із нехарчової риби та рибних від­ходів при виробництві консервів. У високоякісному рибному борошні - до 60 % протеїну. Воно багате на незамінні амінокислоти і вітаміни групи В, кальцій, фосфор, магній, залізо та йод. Поживність 1 кг його залежно від вмісту жиру становить 1-1,3 к. од. і 520-530 г перетрав­ного протеїну.

Для молодняку птиці й свиней воно є ціннішим кормом, ніж м'ясо-кісткове. Але при згодовуванні його бройлерам і свиням на відгодівлі аж до забою у м'ясі може з'явитися запах риби. Тому не менш як за 15 днів до забою рибне борошно необхідно вилучити з раціону свиней і птиці. Свіжу рибу й свіжий фарш використовують у годівлі свиней та птиці у вареному вигляді.

Пір'яне, борошно виробляють на птахофабриках і птахокомбіна­тах із свіжого махового та хвостового пір'я всіх видів птиці, а також із сировини, не придатної для виробництва пухо-перових виробів. Містить до 70 % протешу, 3 % жиру і близько 12 % золи. Поживність 1 кг його становить 0,8 к. од. і 500 г перетравного протеїну. Згодовують переважно птиці.

Важливу групу кормів тваринного походження становлять відходи м'ясокомбінатів. М'ясне борошно виробляють із відокремле­ного від кісток м'яса великої рогатої худоби, коней, овець, що підлягає утилізації, екстрагуванням у спеціальних розчинах. Знежирене м'ясо висушують і розмелюють на борошно. Поживність І кг м'ясного борошна - 1,50 к. од. і 516 гперетравного протеїну. Використовують)' годівлі свиней і птиці.

М'ясо-кісткове борошно виготовлять із туш і внутрішніх органів тварин, не придатних для харчування людей, а також із трупів тварин, які загинули від незаразних хвороб. Колір його сірувато-бурий, а поживність залежить від частки кісток у туші і в середньому в 1 кг його міститься 1,02 к. од., 340 г перетравного протеїну, 143 г кальцію та 74 г фосфору. Вводять переважно до складу комбікормів для свиней і птиці.

Кров'яне борошно виготовляють із крові, фібрину, шламу та кісток (не більше 5 %). Воно темио-коричневого кольору й залежно від сорту в ньому може бути 73-80 % протеїну, 3-5 % жиру та 6-Ю % золи. Поживність 1 кг його - 1,02 к. од. і 530-580 г перетравного протеїну. Використовують у годівлі свиней та птиці в складі комбі­кормів.

Шквара - залишок після витопки тваринного жиру. В борошні першого сорту міститься 54 % протеїну, 19 % жиру і 16 % золи. В 1 кг борошна із шквари - 0,9 к. од. і 520 г перетравного протеїну.

67. Синтетичні амінокислоти і їх використання в годівлі птиці, свиней та інших тварин.

У разі нестачі в кормах незамінних амінокислот раціони балансують добавками до них синтетичних амінокислот.

Сьогодні доступні 4 кристалічні амінокислоти (лізин, метіонін, треонін і триптофан), які використовуються в раціонах свиней і птиці. Їх застосування залежить від вартості інгредієнтів раціону, таких як кукурудза, соєвий шрот. Відзначено, що у разі коли зростає вартість соєвого шроту, використання кристалічних амінокислот стає більш економічно вигідним.

У більшості раціонів свиней, лізин - перша лімітуюча амінокислота. Тому використання інших кристалічних амінокислот може залежати від вартості лізину.

Синтетичні амінокислоти мають ту перевагу, що при виробництві їх вони не стають недоступними, як це може бути з білковими амінокислотами. Тому, складаючи раціони для свиней, зазвичай виходять з того, що ці амінокислоти повністю доступні і використовуються.

Відомо, що для молодняку великої рогатої худоби та птиці є незамінними амінокислоти: валін, лейцин, ізолейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін, гістидин та аргінін. Організму потрібен повноцінний білок та його основні складові компоненти — амінокислоти, які звільняються у процесі травлення в шлунково-кишковому тракті, а потім використовуються для утворення білків тканин і продукції тварин. Оскільки білки тіла знаходяться в динамічному стані, постійно відбувається їх синтез і розпад, то потрібне регулярне надходження їх в організм з кормом.

Традиційним джерелом протеїну в раціонах птиці є рослинні корми, але білок рослинного походження містить недостатню кількість незамінних амінокислот: лізину, метіоніну, цистину та треоніну. Тому раціони необхідно доповнювати кормами тваринного походження, для закупівлі яких потрібні значні кошти, що призводить до перевитрат та зростання собівартості продукції птахівництва.

Амінокислоти виконують різноманітні функції в тваринному організмі в додаток до основної їх ролі - поставки мономерів, з яких синтезується білок. Прикладами другорядної ролі амінокислот є використання їх як джерела енергії, особливо через глюкогенез, синтез гормонів, наприклад адреналіну, і деяких компонентів жовчі.