31 Біол.Актив.Реч, антибіотики, гормонал.Препарати,ферменти, їх вплив на організм сг тв..

БАР- природні і синтетичні продукти високої активності, які використ.в малих дозах. Це солі мікроелмент.,вітамінні, ферментні, грмонал.препарати, антибіотики, транквілізатори… больше в книге ничего нет. Раздуть можно, что угодно(типо то влияние плохо, єто хорошо и тд и тп)

32 Поняття про антипоживні та токсично діючі речовини(антиферменти, алкалоїди, сапоніни, антивітаміни, зобогенні речовини)

Антивітаміни — речовини, що викликають пригнічення або повну втрату біологічної активності вітамінів і призводять до гіпо- чи авітамінозів навіть за умов достатнього забезпечення організму вітамінами. Цю групу сполук об'єднує спільний характер впливу на організм, хоча механізми дії можуть суттєво відрізнятись. Антивітаміни використовують у медицині для лікування бактерійний інфекцій і пухлинних захворювань, а також для створення експериментальних авітамінозів у тварин.

Антиферменти -специфічні речовини білкової природи, що виробляються організмом і гальмують або блокують дію ферментів шляхом утворення з ними неактивних комплексів.

Алкалоїди — складні органічні азотовмісні сполуки лужної реакції переважно рослинного походження, також є продуктом життєдіяльності грибів та деяких нижчих тварин. Найбільше алкалоїдів у рослинах таких родин: макових, пасльонових, жовтецевих, метеликових.

Зобогенні візівают гіпотиреоз(зоб)….

Сапоніни — це складні безазотисті сполуки групи глікозидів рослинного походження з поверхнево-активними властивостями. Є в шпинаті, спаржі.

9-17 9)Жири.Склад сирого жиру,вміст його в кормах,перетравлення і всмоктування в травному каналі тварин,якісні відміни між тваринними і рослинними жирами і фактори які їх обумовлюють . Жири належать до ліпідів.Не розчин у воді ,розчин у органічних розчинниках(бензин,ефір,ацетон).Основне джерело енергії в тваринному організмі . Склад сирого жиру : поряд зі справжнім (нейтральним ) –ефіри гліцерину і вищих жирних кислот входять інші жироподібні сполуки :фосфатиди,стерини,віск,жирні кислоти ,жиророзчинні вітаміни,пігменти та інше. Кількість жиру у кормах коливається у широких межах.Багаті на нього макуха (6-8%),корми тваринного походження (12-15%).Із зернових високий уміст мають овес і кукурудза (4-6%).У решті зернових його 1-3%.У соломі й сінажу жиру 1,5-2,5%, траві 0,2-0,5 , коренебульбоплодах 0,1-0,2 .Багате на жир насіння олійних культур 30-40 % і більше. У шлунково-кишковому тракті відбув. ферментативний гідроліз до компонентів,які можуть всмокт стінкою кишечника.В шлунку є ліпаза,яка каталізує гідроліз жиру до гліцерину і жирних кислот.У дванадцятипалу кишку виділ жовч і сік підшлункової залози.У всмоктуванні беруть участь жирні кислоти. У тваринних жирах найчастіше зустрічаються стеаринова і пальмітинова кислоти. Ненасичені жирні кислоти представлені в основному олеїнової, лінолевої та ліноленової кислотами. Значною мірою фізико-хімічні та хімічні властивості жирів визначаються співвідношенням входять до їх складу насичених і ненасичених жирних кислот. Якщо говорити про рослинних оліях, то в рослинах жири містяться в порівняно невеликих кількостях, за винятком насіння олійних рослин, в яких вміст жирів може бути більше 50%. Жири дуже сильно відрізняються один від одного за якістю. Існують тваринні жири, що складаються головним чином з насичених жирних кислот. Ще є рослинні жири, які складаються переважно з ненасичених і високо ненасичених жирних кислот. Вони містяться у всіх рослинних оліях. Особливо високоякісні рослинні олії холодного віджимання 10)Роль жиру в живленні тварин. Незамінні жирні кислоти і їх значення у живленні тварин. Вплив жиру корму на якість тваринницької продукції. Ліпіди входять до складу нервових клітин,забезпечують передачу нервових імпульсів,генетичної інформації,зв язують ферменти з внутрішньоклітинними структурами. Із ліпідів утв деякі гормони(статеві,кори наднирників),а також вітамін Д. Жири шкіри і вн органів викон захисну функцію –захищають від переохолодження,надають шкірі еластичності,запобігають висиханню та розтріскуванню. Незамінні жирні кислоти-це полі ненасичені жирні кислоти,необхідні для підтримання нормальної життєдіяльності тварин.(лінолева,ліноленова,арахідонова).Їх значення – 1)транспортування ліпідів,зокрема з печінки. 2)утв сполучної тканини,структурних компонентів клітин і мітохондріальних мембран. 3)як компоненти ферментних систем і захисних «змазок» зовнішнього покриву тварин. Жир в кормах поліпшує якість і смак м яса після відгодівлі. Молочні продукти набувають кращої якості. Величина приросту відгодовуваних жуйних тварин і свиней корелює з вмістом жиру в раціоні. 11)Вуглеводи,їх основні групи і властивість . Вміст вуглеводів у кормах їх перетравлення і всмоктування у травному каналі багатокамерних і однокамерних тварин. Вуглеводи –це крохмаль,целюлоза,сахароза,глюкоза та інші. Вуглеводи под. на 2 групи :1)розчинні вуглеводи,або цукри. 2)полісахариди. До перших відносяться моно-,ди-, і трисахариди. Вони добре розчинні у воді і легко ферментуються в передшлунках жуйних. Полісахариди охоплюють групу вуглеводів,значна частина яких не розчинна у воді,але розщеплюються бактеріальними ферментами до більш простих сполук. Такі полісахариди як декстрин і крохмаль легко розщеплюються ферментами і відносяться до легко ферментованих вуглеводів. Целюлоза, геміцелюлоза і пектин важко розчинні навіть у розчинах лугів і кислот і лише під дією бактеріальних ферментів розщеплюються на прості вуглеводи,які у подальшому зброджуються у жуйних до летких жирних кислот. До складу кормів входить три групи вуглеводів – моносахариди,олігосахариди,полісахариди ..+ мукополісахариди.Вуглеводи є головною складовою частиною сухої речовини рослинних кормів . Органічна речовина кормів рослинного походження на 60-80% представлена вуглеводами. Перетравлення вуглеводів в нормі являє собою ефективний процес, який завершується в дистальному відділі дванадцятипалої кишки. Під дією амілази панкреатичного соку крохмаль розщеплюється на глюкозу, оліго — і дисахариди. Залишкові ланцюга розщеплюються на рівні слизової оболонки під дією глюко-амілази. Лактоза розщеплюється на рівні щіткової облямівки під дією лактази з утворенням глюкози і галактози, сахароза під дією сахарази-ізомальтази — на фруктозу і глюкозу. Галактоза і глюкоза транспортуються в клітку переважно в ході активного енерго — і натрийзависимого процесу, фруктоза — полегшеною дифузією. У багатокамерних ,наприклад у ВРХ , у рубці та товстому кишечнику під дією ферментів целюлозолітичних бактерій (целюлази і целобіози) клітковина корму розщеплюється до глюкози.Часто глюкоза всмоктується в кров, а решта є джерелом живлення для мікроорганізмів і підлягає зародженню у їх клітинах з утв низькомолекулярних летких жирних кислот :оцтової,пропіонової,масляної…Ті вул. ,що всмокталися у ворітню вену надходять до печінки ,де синтезуються в глікоген. 12)Роль вуглеводів у живленні тварин. Клітковина,вміст її в кормах і значення в травленні жуйних і нежуйних тварин. Допустимі рівні вмісту кл у рац тварин різних видів і віку. Вуглеводам у живленні тварин належить виняткова роль. Вони є основним джерелом енергії, необхідної для життєдіяльності усіх клітин тканин та органів, особливо мозку ,серця , м язів. При окисленні 1 г вуглеводів в організмі утв 17,6 кДж енергії. Вуглеводи та їх похідні входять до складу тканин і рідин, тобто є пластичним матеріалом . Клітковини багато в полові і сіні; мало в картоплі та рибної борошні. Сира клітковина - це основна частина оболонок рослинних клітин, що складається з целюлози і геміцелюлози. При перетравленні їжі сира клітковина допомагає розпушенню корму, робить його більш доступним травним сокам. Кожному виду тварин притаманна своя норма споживання клітковини. Як недолік її, так і надлишок шкідливо впливає на травлення. Клітковина - це рослинні залишки, які протидіють впливу ферментів в тонкому кишечнику, але бактеріальна флора товстої кишки частково перетворює клітковину в рідину. Клітковина - вуглевод, трудноусвояемих в організмі жуйних. Вона необхідна як фактор, що нормалізує травлення в рубці, і розщеплюється під впливом рубцевої мікрофлори, в результаті чого утворюються жирні кислоти: оцтова, пропіонова, масляна та інші. Вміст клітковини в раціонах корів впливає на вміст жиру в молоці. Зі збільшенням клітковини в раціонах знижується перетравність поживних речовин кормів і різко зростають втрати енергії з організму. Джерела клітковини Зовнішні покриви зерна, насіння, бобів, овочів і фруктів значно багатшими клітковиною, ніж внутрішні. Висівки з цілісного зерна, лушпиння бобів, шкірка овочів і фруктів містять велику кількість волокон. Саме тому корми з високим вмістом клітковини наказує споживання цільного зерна - так само, як неочищених фруктів і овочів (наскільки це можливо).Цілісне зерно, боби, насіння, горіхи, неочищені овочі та фрукти відрізняє баланс волокнистої маси і поживних речовин.У моногастричних тварин симбіотичні відносини з ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНИХ мікроорганізмами виражені слабше, свині і птиця не здатні перетравлювати клітковину у великих кількостях, і тоді утруднюється засвоєння інших поживних речовин корму - того ж білка, "закритого" клітковиною. Тому таке велике значення набуло використання целюлозолітичних ферментів, без яких неможливо уявити сучасне високоефективне птахівництво і свинарство.Ферменти покращують перетравлення клітковини Сьогодні корми з великою кількістю клітковини отримують практично всі сільськогосподарські тварини. Одна-ко ніхто з них не здатний синтезувати целлюлази - ферменти для пере-варіванія одного з компонентів кліть-чатку - целюлози. І тому кормові ферменти на основі целлюлаз все ши-ре використовуються в тваринництві. Організм жуйних тварин знаходиться в стані симбіозу з ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНИХ мікроорганізмами, і це дозволяє їм перетравлювати корми, що містять велику кількість клітковини. Рубець у великої рогатої худоби - складна екосистема, населена бактеріями, простей-шими грибами і бактеріофагами. У міру вивчення рубця в ньому виявляють все більше мікроорганізмів. Фізіологічна роль окремих груп і видів до кінця не відома. Одні з ніхпросто потрапляють в рубець з кормом, інші існують тільки в рубці і не можуть жити в інших умовах. Деякі види не здатні до синтезу целлюлаз, але беруть участь у розщепленні клітковини, стимулюючи активність целюлозолітичних мікроорганізмів. У моногастричних тварин симбіотичні відносини з ЦЕЛЮЛОЗОЛІТИЧНИХ мікроорганізмами виражені сла-бее, свині і птиця не здатні перетравлювати клітковину у великих кількостях, і тоді утруднюється засвоєння інших поживних речовин корму - того ж білка, «закритого» клітковиною. Тому таке велике значення набуло використання целюлозолітичних ферментів, без яких неможливо уявити сучасне високоефективне птахівництво і свинарство. 13)Кальцій і фосфор , їх роль у живленні тварин і вміст у кормах. Форми прояву нестачі цих елементів у живленні тварин. Шляхи забезпечення тварин кальцієм і фосфором. 1)Кальцій Він є незамінним компонентом скелета та зубів ,необхідний для функціонування нервової тканини, перетворення протромбіну в тромбін крові,впливає на ефективність гормонів, від нього залежить нормальна функція скелетної та гладенької мускулатури.. Він активує такі ферменти як – протромбін азу,ліпазу підшлункової залози, фосфатазу… Вміст Са у кормах змінюється ,проте багаті на даний елемент бобові рослини та сіно,деякі корми тваринного походження ¸ мінеральні добавки. Вміст в кормах – в сіні люцерни 17 ,трав яне борошно люцерни 17,3. Найбільше його міститься в кормах тваринного походження –м ясо – кісткове борошно – 143,рибне жирне борошно 66,6. У разі нестачі Са в кормах у молоді виникає рахіт (деформація скелета), змінюється склад крові(знижується вміст неорганічного фосфору). У дорослих тварин проявляється остеомаляція(розм якшення кіток),остеопороз(атрофія кісткової тканини) чи остеофіброз(заміщення кісткової тканини фіброзною). Для балансування раціонів за вмістом Са вик – крейду,вапняки, травертини, доломітові вапняки, черепашки, стеарат кальцію , фосфорити.ю моно кальцій фосфат ,яєчну шкарлупу, кісткове борошно та інше.. 2)Фосфор Він бере участь у – перенесенні енергії в усіх живих системах, збереженні й передачі генетичної інформації, обміні речовин. Він відіграє важливу роль в обміні жирів, білків, вуглеводів, синтезі ферментів ,гормонів,вітамінів,входить до складу білкових і небілкових органічних сполук, міститься в усіх клітинах та рідинах тіла тварин , він сприяє всмоктуванню у кишечнику глюкози і жирних кислот, є складовою частиною буфера крові, здійснює процеси тканинного дихання, потрібний для ниркової екскреції та нормального засвоєння Са і формування жовтка яєць,входить до складу всіх тканин організму. Він міститься у генеративній частині рослин ,незначна кількість у коренеплодах . Джерелом фосфору для тварин є зерно (3,2-4 г у 1 кг сух реч) та висівки де його у 2-3 рази більше.У зерні злаків та бобових бл 30-70% загального фосфору знахї у формі фітату, в картоплі й моркві 20,в зеленому кормі 2-8%. Тривала нестача фосфору в кормах стає причиною зниження конц неорганічного фосфору в сироватці крові. За нестачі даного елемента тварини хворіють на рахіт , остеомаляцію,остеопороз. Джерелами поповнення нестачі фосфору у раціонах слугують фосфорити,моно-,діамонійфосфати (для жуйних), моно-,динатрійфосфати та полі фосфат натрію. 14)Натрій і хлор їх роль у живленні тварин і вміст у кормах . Форпми прояву нестачі цих елементів у живленні тварин. Шляхи забезпечення тварин кальцієм і хлором. 1)Натрій Бере участь у побудові нових клітин і тканин в організмі тварин, у складних фізико-хімічних процесах обміну речовин , підтримує кислотно-лужну рівновагу , стимулює імунобіологічні процеси-збільшує кількість лейкоцитів, аглютинінів і тромбоцитів. Солі натрію й хлору тісно пов язані з білковим, жировим, вуглеводним та водним обмінами , впливають на сенсибілізацію організму, викликають реактивність кісткового мозку. Іони натрію активують дію ферментів амілази та фруктокінази й гальмують дію фосфори лази, стимулюють транспорт амінокислот., бере участь у передачі імпульсів у нервову тканину, впливає на серцево-судинну систему. Бере участь у підтримці рН вмісту рубця, нормалізує діяльність мікрофлори в передшлунках , входить до складу травних соків. Корми росл пох містять незначну кількість натрію, тому порушення натрієвого обміну у тварин досить часте . Його дефіцит призводить до – зниження буферності крові і сприяє окислювальним процесам. У тварин при цьому погіршується апетит, гальмується ріст, знижуються надої і жирність молока, порушуються процеси рубцевого метаболізму у жуйних та відтворні функції. Меляса кормова містить 4,9 г на 1 кг с.р ,твар пох – рибне жирне борошно 11,1. Джерела натрію у раціонах тварин є сіль кухонна,глауберова (сульфат натрію), бікарбонат натрію, моно- або динатрійфосфат. 2)Хлор Роль хлору полягає в підтриманні осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги , він є складовою соляної кислоти шлунка , що забезпечую оптимальну велечину рН для активності пепсину. На утв соляної к може бути використано до 20% запасу хлору. Іони хлору активують фермент амілазу слини. Вміст хлору в кормах в 3-3,5 рази більше,ніж натрію і нестача хлору в звичайних умовах неможлива, оскільки тварини одержують його у достатній кількості з кухонною сіллю. Нестача хлору сприяє затримці росту, зниженні вмісту електролітів у плазмі, дегідратацію крові та параліч. За його нестачі у кормах у тварин також погіршується апетит та знижується продуктивність. Найпоширеніші хлорвмісні мінерали : кухонна солі –NaCl , сильвіт – KCl NaCl, карноліт KCl MgCl2 6H2O. 15)Калій,магній ,сірка,їх значення в живленні тварин і вміст у кормах .Форми прояву нестачі цих елементів у живленні тварин. Шляхи забезпечення тварин цими елементами. Калій Він бере учать у підтриманні осмотичного тиску,кислотно-лужної рівноваги, а також у всіх процесах обміну речовин. Іони К беруть участь у р окислення і фосфорилювання в мітохондріях, передачі збуджень , утв медіаторів на нервових закінченнях і у формуванні відповідної реакції тканини на дію медіатора., стабілізація РНК і РНК/ДНК синтетичних систем, у процесі перенесення кисню гемоглобіном . У жуйних тварин калій необхідний для підтримання буферності вмісту передшлунків, ств оптимальні умови перебігу бактеріальної ферментації. К у рослинах міститься у вигляді вуглекислих , хлористих солей та орг кислот , які у травному каналі легко всмоктуються, і його вміст залежить від фаз вегетації , типу грунтів, дози калійних і органічних добрив . За нестачі К – затримується ріст ,погіршується апетит,спостерігається атаксія, порушення серцевої діяльності ,загальна слабість,судоми ,параліч. Джерелом є - хлористий калій ,у скалді якого 52 % К і 48 % Cl. Магній Активує бл 50 відомих ферментів .Іони магнію беруть активну участь в окислювальному фосфорилюванні, також магній сприяє підтриманню кислотно-лужної рівноваги і осмотичного тиску в рідинах і тканинах, забезпечує функціональну здатність нервової та м язевої систем, бере участь у терморегуляції ,відіграє значну роль у рубцевому травленні. Багаті на магній висівки,макуха і шроти,гичка буряків (4-8 мг на 1 кг с.р). У сіні міститься у середньому 2-3 мг/кг, у траві – 2 мг/кг. Ознаки нестачі магнію виявляються в розширенні периферичних судин ,гіперемії та підвищенній частоті пульсу .Наприкінці розвиваються надмірна рухливість та судоми. Якщо його кількість знижується в сироватці крові то може прояв – пасовищна або трав яна тетанія. Джерелами магнію є- сульфат магнію ,окис магнію, карбонат магнію, фофат магнію, хлорид магнію, доломіт, кізерит, сапоніт. Сірка Бере участь у окисно-відновних реакціях , утворенні тканин, синтезі сполук, є необхідною частиною повноцінного білка. Сірковмісні сполуки нейтралізують багато шкідливих і отруйних продуктів обміну. Сірка у вигляді сульфату натрію сприяє розщепленню целюлози,нітратів і зв язування аміаку в рубці,а також синтезу сірковмісних амінокислот і вітамінів групи В. Багато сірки виявлено у таких білках ,як муцин ,кератин, овомукоїди..міститься у вітамінах (тіамін, біотин, ліпоєва кислота),деяких гормонах (інсулін,пітуїтрин) та інших сполуках .симптоми дефіциту сірки у жуйних спостерігаються тільки при згодовуванні синтетичних раціонів без сірки. Джерела надходження сірки до організму тварин :сульфат натрію, сірчаний цвіт та осаджена сірка, тіосульфат натрію, сірка елементарна, фосфогіпс,метіонін, мутилсульфонілметан (МСМ). 16)Залізо і мідь, їх значення у живленні тварин і вміст у кормах.Форми прояву нестачі цих елементів .Шляхи забезпечення тварин залізом і міддю. Залізо Впливає на активність лімфоїдно-макрофагальної системи, на проц метаболізму, головним чином білків, впливає на перебіг імін реакцій, бактеріостатичний ефект ,стимулює ріст деяких видів мікроорганізмв. Засвоюваність заліза з рослинних кормів становить близько 3-4%: іх рису -1,соєвих бобів-7,кукурудзи -4,пшениці- 5 . з кормів твар походж до 10. У разі дефіциту елементу у молодняку розвив анемія. Як джерела можуть бути використані – сульфат заліза, залозо відновлене, лактат заліза, гліцерофосфат заліза, фумарат заліза, феродекстрини, залізо біоплекс. Мідь Участь міді у метаболічних процесах пов головним цином з функт активністю мідьумісних ферментів: цитохромоксидаза(окислення субстратів циклу Кребса) , церулоплазмін (окислення ферум 2 і 3 та передача їх на сидерофілин), поліфенолоксидаза(синтез меланіну),серамідгалактозилтрансфераза (синтез цероброзидів та мієліну), амінооксидаза (окислення амінів та лізину ).Іони міді вик у захисних механізмах клітини, зокрема ,для запобігання токсичній дії похідних кисню. Мідь підвищує процеси окислення глюкози,стримує розпад глікогену, сприяє нагромадженню його в печінці. Вона необхідна для нормального розвитку кісток, стимулює утв осеїну і нормалізує відкладання солей кальцію і фосфору. Бобові рослини і різнотав я багатші на мідь ,ніж злакові. Значна кількість цього елемента зосереджена в зелених бобових травах, мелясі, сухому жомі, буряковій гичці ,мало його в зені кукурудзи. За нестачі міді погіршується апетит, зменш тривалість життя еритроцитів, затримується ріст, відбувається депігментація волосяного покриву (особливо у жуйних), ослаблюється кістяк , зниж рухомість суглобів, спостеріг проноси, що в окремих випадках призводить до анемії. Вик як дж – сульфат міді (мідний купорос), мідь вуглекислу основу ,оксид міді, мідь біоплекс. 17)Марганець і цинк , їх значення у живленні тварин і вміст у кормах.Шляхи прояву нестачі цих елементів . Шляхи забезпечення тварин марганцем і цинком . Марганець Впливає на процеси обміну речовин ,активує багато ферментів(лужну фосфатазу, пролідазу), незамінний в обміні азотистих сполук,кальцію, фосфору.Сприяє посиленню росту тварин,бере участь у кровотворенні , а також в окислювально-відновних реакціях, тканинному диханні, впливає на обмін вуглеводів, посилює дію вітамінів С,В1,В12 , тісно пов яз з відтворними функціями тварин. Згод свиням кормів ,дефіцитних на марганець , призводить до жирової інфільтрації печінки й підвищеного відкладання жиру в туші. Вміст марганцю в кормах коливається в значних межах. У злакових травах його міститься дещо більше,ніж у бобових та різнотрав ї,зернових культ й коренеплодах – дуже мало. До скл картоплі,зерна кукр,гороху.кормових бобів входить незначна кл ,яка не забезпечує потреби тв.. Нестача призв – до затримки формування (окостеніння) кістяка, викривлення кісток, деформації суглобів.,розладів статевих циклів,абортів,агалактія,порушення розв скелета народженого приплоду. Джерела – сульфат,карбонат та хлорид марганцю ,оксид марганцю. Цинк Стабілізує стр макромолекул (ДНК), бере участь в активації нуклеїнових кислот у м яз тканині (ДНК та РНК полімерази), гідратації вуглекислого газу до вугільної кислоти в еритроцитах (вуг ангідраза), гідроліз пептидів до вільних амінокислот у кишечнику (карбоксипептидаза),тканинному диханні (оксидоредуктаза),вивільнення енергії в печінці, формування кісткової тканини (лужна фосфатаза),руйнуванні перекису водню у печінці та нирках(каталаза),гідролізі дипептидів до вільних амінокислот у кишечнику(дипептилаза). Мало цинку в коренеплодах . У багатих на фітин кормах він сполучений з фітиновою кислотою . Нестача призводить до паранекрозу,глибоких анатомічних порушень лімфоїдних тканин, викликає гіпоплазію тимуса,селезінки, кишечниклімфоїдних утв. Дж – сульфат, карбонат, хлорид або оксид цинку , комплексні сполуки.

1-5

6-10

11. Коефіцієнт перетравності - відношення маси перетравної р-ни до прийнятої (у відсотках).

12. Досліди з визначення перетравності ПР корму: у фізіологічних дослідах, для яких добирають не менше трьох тварин однієї породи й статі, близьких за віком, вгодованістю, продуктивністю і типом нервової діяльності. Для досліду заготовляють корми з відомим хімічним складом. Зразки зібраних протягом досліду добових зразків калу аналізують у лабораторії

13. Термін досліду поділяють на два періоди: підготовчий (попередній) і головний (обліковий).

14. Підготовчий період потрібен для того, щоб кишково-шлунковий тракт звільнився від передньо з*їденого корму, та тварина звикла до досліджуваного корма.

15. Протеїнове відношення — відношення кількості перетравних безазотистих р-н до кількості перетравного протеїну в кормі; характеризує рівень протеїнового живлення тварин.

16. Протеїнове відношення 1 до 4—5, при якому на 1 вагову частину протеїну припадає 4—5 вагових частин безазотистих р-н, вважається вузьким, багато протеїну в кормі; 1 до 6—8—середнім; більше ніж 1 до 8 — широким, бідний на протеїн. В кормових раціонах для молодняка, молочної худоби, підсисних маток і при м'ясній відгодівлі протеїнове відношення має бути середнє або вузьке; при сальній відгодівлі і для робочих тварин — широке.

17. Протеїнове відношення у годівлі свиней і птиці: 3,5-4,5.

18. Як перетравлюються окремі органічні р-ни кормів у тварин з однокамерним шлунком? Головним місцем перетравлювання крохмалю та цукрів у тварин з однокамерним шлунком є тонкий відділ кишечнику, де на них діють соки підшлункової залози та кишковий. Наявні у них ферменти – амілаза, мальтаза, інвертаза, лактаза – перетворюють ди- та полісахариди на моносахариди. У такій формі вуглеводи всмоктуються через стінку кишечнику в кров. Жири не зазнають у ротовій порожнині суттєвих змін, оскільки слина не має ліполітичних ферментів. Перетравлювання жирів відбувається переважно у тонкому відділі кишечнику, де вони під впливом ліпази соків підшлункової залози та кишечнику за участю жовчі розщеплюються до гліцерину і жирних кислот. Останні у реакції з солями жовчних кислот утворюють розчинні у воді комплекси.У тварин з однокамерним шлунком протеїн корму під дією ферментів шлункового і кишкового соків перетравлюється до амінокислот, які всмоктуються у тонкому кишечнику.

19. Як перетравлюються окремі органічні р-ни кормів у тварин з багатокамерним шлунком? У жуйних цукри і крохмаль амілолітичними ферментами мікроорганізмів у рубці гідролізуються до моносахаридів, які у клітинах бактерій зброджуються до летких жирних кислот – оцтової, пропіонової, масляної та ін. У травних соках шлунка і тонкого кишечнику відсутні ферменти, здатні розщеплювати клітковину. Вона може розщеплюватися під дією ферментів мікроорганізмів у передшлунках жуйних, товстому кишечнику коней, свиней та птиці.У рубці жуйних ліпіди корму розщеплюються під дією ліполітичних ферментів мікроорганізмів з утворенням етерифікованих жирних кислот. Ненасичені жирні кислоти гідрогенізуються. При гідролізі ліпідів вивільняється гліцерин, який зброджується мікроорганізмами до летких жирних кислот. У рубці жуйних всі аміди і значна частина білків (75–40 %) піддаються дії мікрофлори, у результаті чого вони розщеплюються до амінокислот і аміаку, з яких бактерії синтезують білок власного тіла. Синтезований мікробний білок разом з нерозщепленою частиною білка корму у сичузі під впливом пепсину за наявності соляної кислоти частково розпадається до пептидів. Із сичуга суміш незміненого білка та пептидів надходить у тонкий відділ кишечнику, де під дією ферментів підшлункової залози та тонкого кишечнику розщеплюються до амінокислот.

20. Основні продукти перетравлювання БЕР та жирів в шлунку та тонкому кишечнику моногастричних тварин. Вуглеводи – до моносахаридів, жири- гліцерин і жирні кислоти., білки- амінокислоти.

21. На перетравність поживних р-н кормів впливає:вид і вік тварини, умови годівлі при її вирощуванні, фізичне навантаження, обєм раціону і його склад, режим годівлі та підготовки корму до згодовування.

22. Енергетичну поживність кормів ототожнюють із загальною, під якою розуміють сумарну корисну дію поживних р-н, зосереджених у кормі чи раціоні. Енергетичну поживність кормів визначають за вмістом перетравної, чистої та обмінної енергії. Це оцінка поживності кормів за сумою перетравних поживних р-н (СППР), крохмальним еквівалентом, вівсяною й енергетичною кормовими одиницями.

23. Баланс азоту: Nкорму=Nкалу+Nсечі+Nприросту+Nпродукції. Звідси: Nприросту= Nкорму– Nкалу–Nсечі–Nпродукції

Баланс вуглецю: С корму=С калу+С сечі+С газів+С виділеної продукції+С приросту ; С приросту = С корму – С калу–- С сечі–- С газів–- С виділеної продукції

24. Баланс азоту і вуглецю слугує індикатором обміну протеїну в організмі і за його балансом визначають ефективність використання азотистих р-н корму.

25. Вівсяна кормова одиниця - поживність 1 кг вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий корм в організмі дорослого вола синтезується 150 г жиру, що відповідає 5920 кДж чистої енергії. За цим способом оцінки поживність будь-якого корму прирівнюється за продуктивною дією жировідкладення до 1 кг вівса. Енергетичну поживність кормів виражають в енергетичних кормових одиницях (ЕКО) для окремих видів тварин. Одна ЕКО дорівнює 10 МДж обмінної енергії.

26. За кормову одиницю прийнято 1 кг вівса, продуктивна дія якого по жировідкладенню (при відгодівлі худоби) відповідає 150 г жиру. Розділивши масу фактичного жировідкладення на 0,150 кг жиру, еквівалентного кормовій одиниці, отримаємо, що в 100 кг пшеничних висівок міститься певна маса кормових одиниць, або в 1 кг пшеничних висівок міститься певна кількість кормових одиниць.

27. При оцінці поживності кормів і нормуванні потреби тварин враховується 6 показників (продуктивна енергія, виражена у вівсяних кормових одиницях, перетравний протеїн, кальцій, фосфор кухонна сіль і каротин), чого недостатньо для організації повноцінної годівлі тварин. Рядом учених-економістів пропонується оцінювати кормові культури за умовними показниками, як мають врахувати не лише енергетичну поживність кормів, а й інші їх елементи поживності кормів: вміст білку, клітковини, жирів та інших білково-вітамінних речовин.

28. Поряд з втратами енергії з калом проходить виділення енергії з сечею і кишковими газами (метаном СН4 та вуглекислим газом СО2). Різниця між валовою енергією корму (ВЕ) та енергією калу (Ек), сечі (Ес) і кишковими газами СН4 та СО2 і є обмінною енергією (ОЕ). ОЕ = ВЕ – Е к –Е с- Е кг.

29. Під чистою енергією розуміють енергію корму, яка залишається після вирахування із обмінної енергії енергії екстра теплоти (затрат енергії на засвоєння поживних речовин). Чиста енергія тратиться на підтримання життєвих функцій організму (дихання, кровообіг, репродуктивні функції та інші) та безпосередньо на продуктивність (продуктивна енергія). ЧЕ корму = ВЕ – Ек - Ес - Екг – Ет.

30. Обмінна енергія корму вираховується шляхом віднімання від валової енергії корму, енергії, що виділяється з калом, кишковими газами та сечею(прямий спосіб). Обмінну енергію визначають також розрахунковим шляхом, використовуючи дані по вивченню перетравності поживних речовин кормів та раціонів(непрямий спосіб). Також існує три способи визначення обмінної енергії шляхом розрахунків. Перший спосіб оснований на даних хімічного складу корму, коефіцієнтів перетравності, вмісту перетравних поживних речовин та рівнянь регресії . При визначенні обмінної енергії корму для кожного виду сільськогосподарських тварин та птиці рівняння різні. Другий спосіб - вміст енергетичних кормових одиниць вираховується по перетравній енергії корму або раціону. Третій спосіб оснований на розрахунку енергетичної поживності корму або раціону, з використанням коефіцієнтів запропонованих Ж.Аксельсоном.

31. Одна енергетичну кормову одиницю (ЕКО) = 10 МДж (10000 кДЖ) ОЕ.

32. Чому кількість обмінної енергії (ОЕ) в одному й тому ж кормі для тварин різних видів різна? Оскільки тварини кожного зі згаданих видів мають певні особливості перетравлювання поживних р-н та енергетичного обміну в організмі.

33. Обмінна енергія прямим способом для жуйних і коней: ВЕ корму –Е калу –Е сечі –Е метану.

34. Обмінна енергія прямим способом для свиней: ВЕ корму –Е калу –Е сечі

35. Обмінна енергія прямим способом для птиці: ВЕ корму –Е посліду

36. Непрямим методом у жуйних – за кількістю перетравлених поживних р-н та їхнім тепловим коефіцієнтом. Енергія перетравлених поживних р-н в організмі частково втрачається із кишковими газами.

37. Непрямим методом у птиці – за кількістю перетравлених поживних р-н та їхнім тепловим коефіцієнтом. Енергія перетравлених поживних р-н в організмі частково втрачається із сечею.

38. Система оцінки поживності кормів і раціонів, в якій враховується кілька різносторонніх показників, що розглядаються як самостійні, без взаємного впливу один на одного, називається диференційованою.

39. Протеїнову поживність визначають за кількістю та якістю протеїну в кормах. Вміст сирого або перетравного протеїну виражають у відсотках, в грамах на 1 кг натурального корму або сухої р-ни.

40. Мінеральна поживність корму визначається кількістю мінеральних р-н, які надходять в організм тварини з кормами і частково з питною водою.

41. В яких кормах “сирого” протеїну міститься в межах 19 – 25%? В зелених кормах.

42. В яких кормах “сирого” протеїну міститься в межах 35 – 45%? Залишки олійного виробництва.

43. В яких кормах “сирого” протеїну міститься в межах 60 – 70%? Відходи мясопереробн виробництва.

44. В яких кормах “сирої” клітковини міститься в межах 35 – 40%? У соломі.

45. В яких кормах “сирої” клітковини міститься в межах 20 – 25%? У сіні.

46. В яких кормах “сирої” клітковини міститься в межах 2 – 8%? У зелених кормах.

47. Енергетична поживність жому бурякового свіжого. 1 кг свіжого жому становить 0,08 к.од

48. З якою метою в раціони тварин вводиться меляса кормова? Згодовування амідомелясної суміші дозволяє до 30% поповнити нестачу перетравного протеїну у раціоні. При цьому зростають перетравність поживних р-н кормів на 3–4%, відкладання азоту в організмі тварин – на 3–5%, середньодобові прирости ж.м. у молодняку і надої молока у корів – на 10–15%.

49. Які комбікорми містять усі поживні необхідні р-ни? Премікси.

50. Які комбікорми складаються із суміші концентрованих кормів, мінеральних добавок, вітамінних та біологічно активних р-н, призначених для згодовування додатково до об’ємистих кормів з метою забезпечення повноцінної годівлі. Комбікорми-добавки структура концентровані 75-80; соковиті 5-10; грубі 20-25; тваринного походження 5-10.

51. Комбікорми-концентрати доповнюють основний раціон із грубих і соковитих кормів необхідною кількістю енергії, протеїну, мінеральних р-н. Комбікорми-добавки представлені білковими концентратами (БК), білково-вітамінними добавками (БВД), білково-вітамінно-мінеральними добавками (БВМД), замінниками незбираного молока (ЗНМ). БВД і БВМД містять концентровані високопротеїнові корми (макуха і шрот, дріжджі, зерно бобових, рибне і м’ясо-кісткове борошно), а також препарати вітамінів, макро- і мікроелементів та інші біостимулятори.

52. Бульбоплоди:корми з картоплі, топінамбуру, батату.

53. Які групи поживних р-н входять у переважній більшості до сухої р-ни коренебульбоплодів? Ві¬таміни групи В, багато вітаміну С, а морква — каротину.

54. Пожив¬ність 1 кг коренебульбоплодів коливається від 0,1 до 0,3 к. од.

55. Нормованою годівлею називають кількість поживних р-н та енергії, яка задовольняє потреби тварини, зумовлені її фізіологічним станом та господарським використанням.

56. Раціон - норма харчових продуктів для людей і норма кормів для годівлі тварин на певний термін; - це набір різних кормів у кількостях, що забезпечують добову потребу тварин у всіх поживних р-нах.

57. Структура раціону — це співвідношення окремих груп кормів у ньому за вмістом енергії, виражене у відсотках до загальної його поживності.

58. Яка інформація про тварин необхідна для визначення норми годівлі тільних корів у сухостійний період?

59. Яка орієнтовна даванка грубих кормів для тільної корови у сухостійний період з розрахунку на 100 кг ж.м.?

60. Яка орієнтовна даванка соковитих кормів для тільної корови у сухостійний період з розрахунку на 100 кг ж.м.? 4 – 6 кг на 100 кг ж.м.

61. Скільки концентрованих кормів згодовують тільній корові у сухостійний період на одну голову за добу? 25 - 40 %, в середньому в сухостійний період згодовують 0,4 – 0,6 кг концкормів на 100 кг ж.м.

62. Потребу дійних корів у енергії та поживних р-нах визначають за їх живою масою, надоєм і жирністю молока, місяцем лактації, віком та вгодованістю.

63. Авансування годівлі полягає в тому, що раціон складають не за фактичним надоєм (за нормою, що відповідає живій масі тварини і теперішньому надою), а з додаванням (авансом спочатку 2-3, а потім 1,0-1,5 корм.од. з відповідним (пропорційним) збільшенням кількості окремих поживних і біологічно активних р-н. У разі, коли корова реагує на це збільшення рівня годівлі підвищенням надою, його знову збільшують. Так діють доти, поки надій зростає.

64. Орієнтовна даванка грубих кормів в раціонах для дійної корови з розрахунку на 100 кг ж.м.. Сіна 1,0–1,5 кг, соломи – 0,4–0,5кг.

66. Від чого залежить даванка концентрованих кормів дійним коровам? Від добового надою.

67. За якої кількості концентрованих кормів у структурі раціону тип годівлі вважається концентратним? Більше 40 %.

68. Який вміст сирої клітковини повинен бути в сухій р-ні раціонів для дійних корів різної продуктивності? 16-28%.

69. Добавки, за допомогою яких можна поповнити нестачу кальцію в раціонах: борошно:черепашки, мідії, вапняки, кальцію хлорид, кісткове борошно, крейда кормова, монокальційфосфат кормовий, преципітат кормовий, трикальційфосфат, фосфат знефторений.

70. Добавки, за допомогою яких можна поповнити нестачу фосфору в раціонах: вапняки, диамонійфосфат, динатрійфосфат, кісткове борошно, моно амонійфосфат, монокальційфосфат кормовий, преципітат кормовий, три кальцій фосфат, фосфат знефторений.

71. За якими зоотехнічними показниками визначають норму годівлі телят: порода, маса, рід, вид.

72. Скільки літрів молозива дають телятам за першу даванку? Телятам на протязі 7 днів випоюють материнське молозиво три рази на добу по 1,5-2 кг, залежно від розвитку і здоров’я.

73. Який максимально допустимий термін першого згодовування молозива? Відразу після народження, вдруге - через 7–10 год після народження.

74. З якої декади телят привчають до поїдання сіна та концкормів? Від 10-денного віку теляті починають випоювати незбиране молоко і одночасно привчають до поїдання якісного злаково-бобового сіна, концентрованих кормів.

75. У якій пропорції розчиняють сухий замінник молока у воді? Оптимальним вважається її вміст на рівні 125 г, що досягається при розведенні порошку водою у співвідношенні 1:8. Таке співвідношення треба витримувати при випоюванні ЗНМ з 7—8-го дня по 20—21-й день. Телятам старшим цього віку можна випоювати ЗНМ, розведений у співвідношенні 1:9, що буде відповідати вмісту приблизно 105—110 г сухої р-ни в 1 л продукту.

76-80

81-85

86-90

91. Як змінюється потреба кнурів плідників в поживних р-нах при підвищенні інтинсивності використання? Залежить від їх ж.м., віку, інтенсивності використання, індивідуальних особливостей обміну р-н та загального фізіологічного стану. Порівняно з іншими виробничими групами дорослих свиней, вони характеризуються вищим рівнем обміну р-н та енергії в організмі. Так, у молодих кнурів у 9,5-місячному віці теплопродукція з розрахунку на 1 кг ж.м. за добу досягає 44,6 ккал (0,19 МДж), тоді як у лактуючих свиноматок – 40,8 ккал (0,17 МДж), у поросних – лише 24,3 ккал (0,10 МДж). При складанні раціонів для кнурів насамперед враховують норми і тип годівлі, період року та інтенсивність використання, що зумовлює їх структуру та поживність.

92.Оптимальна вологість кормосуміші для свиней. 60-65%

93. На які групи поділяються свиноматки за фізіологічним станом? холості, поросні і лактуючі.

94. Як змінюється потреба поросних свиноматок у поживних р-нах протягом просності. Залежить від віку,ж.м. та фізіологічного стану. Розрізняють три періоди фізіологічного стану свиноматок:підготовка до осеменіння,поросність,лактація.

у перші 84 дні поросності потреба свиноматок у енергіїі поживних р-нах невелика -дуже мало відкладаеться поживних р-н у плодах і генеративних органах.Тому бажаний рівень годівлі тварин у цей період -близький до підтримуючого ,але повноцінність годівлі повинна бути високою ,оскільки ембріональна загибель поросят настає переважно в перші 45 днів просності.Тому від перебігу першої третини вагітності залежить фактична багатоплідність свиноматок.Упродовж останього місяця поросності інтинсивніть обміну в організмі свиноматок стрімко зростає.Так рівень нагромадження енергії та протеїну збільшується у 8-10разів і в зв,язкуз цим зроствє потреба в енергії та поживних р-нах.

95. Яка інформація необхідна для визначення норми годівлі підсисних свиноматок? Визначають за живою масою ,періодом поросності(перші 84 чи остані 30 днів)віком (до двох років або старше).Для забезпечення нормального росту й розвитку поросних свиноматок у віці до двох років незалежно від їх фактичної ж.м. годують за нормами годівлі лорослих тварин.Нормами годівлі поросних багатоплідних свиноматок,виснажених попереднєю лактацією,збільшують на 10-15%.

96. Яка структура раціонів прийнята для підсисних свиноматок? Основу має складати суміш концентрованих з додаванням невеликої кількості соковитих кормів для синтезу молока. У господарствах, які виробляють свинину на кормах власного виробництва, у зимовий період раціони для підсисних свиноматок включають 3,5–5,0 кг зернових кормів (пшениці – 20–25%, ячменю – 35–40, вівса – 5–10, кукурудзи – 15–20%, невелику кількість макухи, гороху та ін.), 3–8 кг соковитих кормів, 0,5–0,8 кг травяного чи сінного борошна. Добрими соковитими кормами для лактуючих свиноматок є буряки, гарбузи, морква, картопля, комбінований силос. Сприятливо впливають на молочність корми тваринного походження – збиране молоко, мясо-кісткове, рибне борошно, сироватка. У літній період до раціонів підсисних свиноматок входять суміш концкормів – 75–80% за поживністю та трава бобових – 15–20%. Улітку свиноматок з поросятами бажано випасати.

97. Особливості травлення у поросят до 3 тижневого віку. Протягом перших трьох тижнів після народження у складі шлункового соку відсутня вільна соляна кислота (період вікової ахлоргідрії), через що він не проявляє перетравної дії на білки корму та позбавлений бактерицидних властивостей.

98. Норми вмісту клітковини в сухій речовині раціонів поросят. 3,4–4,2%.

99. Розрізняють такі типи відгодівлі свиней: інтенсивний мясний, беконний та до жирних кондицій.

101. Корми, що понижують якість м’яса та сала: гречка, пшеничні та ячмінні висівки, кукурудза.

102. Для м'ясної відгодівлі потрібно ставити поросят скоростиглих порід у віці 3-4 місяці, з середньою масою тіла 25-35 кілограмів, і закінчувати її в 7-8 місячному віці з досягненням маси тіла 110-120 кг. Ефективним для інтенсивної відгодівлі, крім концентрованих кормів (усі зернові, насіння рослин, макуха, висівки, борошно тощо) є використання картоплі, буряків, гарбузів, від¬ходів кухонь та їдалень, зеленої маси бобових трав, кропиви, інших об'ємистих кормів. Напівсальна та сальна відгодівля здійснюється впродовж 3-4 місяців, маса тіла свиней сягає 170-200 і більше кілограмів. У цей період нарощується переважно сало і внутрішній жир.

103.У жеребців підвищується потреба в поживних речовинах у періоди підготовки до парування та його проведення.

104.Норми годівлі робочих коней визначають, передусім, за показниками іх м’язової роботи(характер виконуваної роботи) та їхньої живої маси

105. Чим важче робота, тим більшу питому вагу повинні займати в раціоні концентровані корми.

106. В якій послідовності відбувається згодовування концентрованих кормів і напування коней? Грубі, соковиті, далі напоюють, згодовують концентровані, решту грубих.

107. Що викликає згодовування коням сірої масті гречаної соломи? Гречана солома, зазвичай при збиранні соковита, важко висихає, легко пліснявіє і може викликати фагопіроз - припухання і почервоніння шкіри, висип, пухлини.

108. Які корми можна включати до раціону кролів. Грубі,зелені,корене-бульбо плоди.

109. Яка структура раціонів прийнята для кролів у зимовий період. Концентровані-65-75, грубі-20, соковиті-10-15.

110. Нормують годівлю хутрових звірів залежно від виду, віку, ж.м., сезону року і фізіологічного стану.

111. Як змінюється потреба хутрових звірів у поживних р-нах весною. Обмін р-н у хижих хутрових звірів найінтенсивніший у літній період, восени сповільнюється, найповільніший він узимку, а навесні знову пришвидшується. У зимово-весняні місяці на 100 кДж обмінної енергії для норок необхідно 2,3–2,6 г перетраного протеїну, песців і лисиць – 2,1–2,3 г. Даванка жиру у цей період не повинна перевищувати 1,1 г на 100 кДж обмінної енергії. Бажане співвідношення між протеїном, жиром і вуглеводами від вмісту енергії у цей період має становити, %: для норок – 45–50, 30–40 і 15–20 та для песців і лисиць – 40–45, 30–40 і 20–25.

112. Які корми включають до раціону хутрових звірів. Використовують три основні групи кормів — тваринного походження, рослинні і додаткові.

113. Як розподіляється добова даванка кормів хутровим звірям. Годують звірів 2 рази на добу. Вранці дають 40 — 45 % добового раціо ну, ввечері — решту. У жаркий період нез’їдений корм через дві го дини забирають.

114.За якими показниками нормується живлення сільськогосподарської птиці. За обмінною енергією, загальним (не перетравним) протеїном,амінокислотами, мінеральними р-нами, вітамінами.

115. Як здійснюється нормування живлення птиці при сухому типові годівлі. Нормується з розрахунку не на голову за добу, а на 100 г повнораціонного комбікорму.

116-120

121. Чому рибу собакам згодовують з перервами? Риба містить повноцінний білок, добре засвоювані жири, вітаміни А, Д, багата мінеральними солями. Однак в нутрощах багатьох риб, міститься фермент тіаміназа, що руйнує вітамін В1. А такі види риб як пікша, хек, минтай - тріметіламідоксід, що перетворює залізо в неусвояемие форму, що веде до анемії. Тому рибу рекомендують згодовувати з перервами.

122. Які показники враховують при визначенні норм годівлі собак? Статть, вік, ж.м., фізіологічний стан, умови утримання, робоче навантаження та ін. Потреба собаки в енергії зумовлюється не тільки її масою й віком, а також змінюється залежно від температури й вологості повітря, стану волосяного покриву, статі, конституції, інтенсивності м'язової роботи, фізіологічного стану (вагітність, лактація) тощо. Чим масивніша тварина, тим менша потреба у енергії з розрахунку на 1 кг ж.м..

123. На скільки груп поділяють усіх собак залежно від ж.м.? 6.

124. Яка хвороба виникає у собак за нестачі клітковини у раціоні? Її нестача викликає дискінезію кишечнику, особливо у повновікових тварин. Клітковина позитивно впливає на моторику жовчовивідних шляхів і виділення з організму холестерину.

125. Яка частка м’яса та м’ясних субпродуктів має бути у раціонах племінних псів за енергетичною поживністю. До 40% енергетичної поживності раціонів собак мають становити тваринні корми: м'ясо, субпродукти, молоко, відходи переробки молока, риба, яйця. Найпоживнішим кормом для собак є м'ясо, частка якого в раціоні повинна становити 25–30% за калорійністю. Собакам згодовують конину, яловичину, баранину, свинину, птицю, гризунів, ембріони великої рогатої худоби у сирому і вареному вигляді.

126. Орієнтовна структура раціонів для собак? Потреба повновікової собаки в енергії з розрахунку на 1 кг маси тіла на одну голову становить, кДж: масою до 5 кг – 380–600; 6–10 кг – 310–360; 11–20 кг – 270; 21–30 кг – 240; 31–40 кг – 220; 41–50 кг – 210. Цуценята потребують значно більше енергії з розрахунку на 1 кг маси. Білка на 1 кг маси потрібно дорослим 4,5 г, молодняку - 9, вуглеводів 10 і 16, в тому числі клітковини 1 і 1,5 г відповідно. У годівлі собак використовують продукти тваринного і рослинного походження, а також добавки і препарати (мінеральні, вітамінні). До 40% енергетичної поживності раціонів собак мають становити тваринні корми: м'ясо, субпродукти, молоко, відходи переробки молока, риба, яйця. Найпоживнішим кормом для собак є м'ясо, частка якого в раціоні повинна становити 25–30% за калорійністю. У годівлі собак також використовують субпродукти до 30% за калорійністю раціону та кістки. М'ясо-кістковим борошном частково замінюють м'ясо, згодовуючи його не більше 100 г за добу. Молоко, молочні продукти та їх відходи в раціонах собак можуть замінювати частину м'яса і становити 3–5% калорійності раціону. Рибного борошна дорослим собакам згодовують не більше 50, а цуценятам – 20 г за добу. Риб'ячий жир використовують як вітамінну підгодівлю. Корми рослинного походження в раціонах дорослих собак повинні досягати 60–70% добової потреби в енергії. Серед них найпоширеніші: злакові зернові (овес, ячмінь, просо, кукурудза тощо) у вигляді борошна, хліба і круп та овочі й коренебульбоплоди. У годівлі собак використовують житній і пшеничний хліб, добова норма якого для дорослої собаки становить 200–300г. Із круп використовують манну, кукурудзяну, пшоняну, гречану, перлову і ячмінну (200-250г). Собакам згодовують капусту (свіжу і квашену), моркву, картоплю, буряки, салат, щавель, шпинат, гичку буряків і моркви, топінамбур. Їхня частка у раціонах дорослої тварини має становити 8–10% його добової калорійності.

Змістовний модуль № 1

Питання 1. Яких змін зазнають окремі органічні речовини

кормів у процесі травлення у тварин з однокамерним

шлунком?

1. Протеїн корму - у шлунку і тонкому відділі кишечнику під дією

протеолітичних ферментів розщеплюється до пептидів та

амінокислот. Клітковина - частково розщеплюється в товстому

відділі кишечнику ферментами мікроорганізмів до глюкози, яка

потім зброджується з утворенням газів і ЛЖК.

Питання 2. Вкажіть відповідність, у результаті яких

розрахунків знаходять:

А. валову енергію корму (ВЕ); Б. перетравну енергію (ПЕ);

В. обмінну енергію (ОЕ); Г. чисту енергію (ЧЕ)

ОЕ=ВЕ–Екалу – Есечі – Екишечних газів(для жуйних і коней);

ВЕ=Е білків корму + Е жирів корму + Е вуглеводів корму;

ПЕ=ВЕ–Екалу;

ЧЕ=ВЕ–Екалу – Есечі – Етеплопродукції;

Питання 3. Які з перерахованих елементів належать до

мікроелементів?

4. Fe, Zn, Co, Mn

2. Cu, J, Mo, Se

Питання 4. Яких змін зазнають окремі органічні речовини

кормів у процесі травлення у тварин з багатокамерним

шлунком?

2. Протеїн корму (60-70%) розщеплюється мікроорганізмами рубця до амінокислот і аміаку, з яких синтезується мікробний протеїн; останній разом з нерозщепленим протеїном корму (30-40%) у сичузі та тонкому кишечнику перетравлюється до олігопептидів та амінокислот. Клітковина - переважно у рубці під дією мікроорганізмів до ЛЖК та глюкози.

Питання 5. Які функції виконують білки в організмі

2. Захисна, регуляторна, транспортна, енергетична

Питання 6. Які методи визначення перетравності поживних

речовин

1. Простий, коли визначають перетравність поживних речовин

раціону в цілому або окремого корму, якщо його можна

згодовувати без додавання інших кормів

2. Складний, коли визначають перетравність окремого корму, який входить до складу багатокомпонентного раціону

3. За вмістом інертних речовин.

Питання 7. Вкажіть відповідність, які з названих вітамінів є:

А. жиророзчинами: 2. ретинол; 5. ергокальциферол; 6. холекальциферол;

Б. водорозчинними: 1. тіамін; 3. рибофлавін; 4. аскорбінова кислота; 7. ціанокобаламін;

В. містяться тільки в кормах тваринного походження: 2. ретинол; 5. ергокальциферол; 6. холекальциферол;

Питання 8. У чому подібні і чим різняться за хімічним складом корми рослинного походження і тіло тварин?

5. Тіло тварин має відносно сталий хімічний склад, характеризується низьким вмістом БЕР (1–2 %), не містить клітковини, основні складники його органічної речовини – білки і жири.

Питання 9. Які функції виконує клітковина в організмі тварин

1. Забезпечення моторики шлунково-кишкового тракту

2. Енергетична (у жуйних)

Питання 10. Чому в зоотехнічному аналізі кормів золу, протеїн, жир і клітковину називають “сирими”?

2. Визначаються сукупно з “домішками”: зола разом з піском,

грунтом, частиною органічної речовини, протеїн – разом з іншими азотовмісними сполуками (аміди), жир – разом з пігментами, жиророзчинними вітамінами, восками, смолами, клітковина – разом з геміцелюлозами, пектиновими і інкрустуючими (лігнін, кутін, суберін) речовинами.

Питання 11. Які фактори впливають на перетравність

поживних речовин раціону в організмі тварин.

2. Вид і вік тварин; склад раціону і взаємодія між кормами; об’єм

раціону; рівень годівлі; спосіб підготовки кормів до згодовування.

Питання 12. Вкажіть, які з названих вітамінів впливають на

засвоєння кальцію та фосфору в організмі?

5. холекальциферол; 3. ергокальциферол. (Д3 и Д2)

Питання 13. Виберіть корми у складі сирої золи яких

переважає:

А. кальцій;

1. зелена маса люцерни;

2. сіно тимофіївки;

3. сіно злакових трав;

4. силос кукурудзяний;

Б. фосфор;

5. висівки пшеничні;

6. дерть кукурудзяна;

Питання 14. Визначити коефіцієнт перетравності протеїну в

раціоні, якщо кінь споживав з кормом 1200 г протеїну, а у

виділених 20 кг калу містилось 2,1 % протеїну

ПРкорму= 1200г

ПРкалу= 20000х2,1/100=420г

ППР=1200-420=780г

КП=780х100/1200=65%

Питання 15. В яких кормах відсутня клітковина.

2. У кормах тваринного походження

Питання 16. Вкажіть яка оптимальна фаза скошування

злакових трав на зелений корм?

2. Колосіння

Питання 17. На які групи поділяють корми при класифікації

за походженням, фізичною формою та концентрацією

поживних речовин?

2. За походженням: рослинного походження; тваринного походження; мікробіологічного і хімічного синтезу. За поживністю та фізичними властивостями: концентровані; об’ємисті (грубі і соковиті).

Питання 18. Яка енергетична поживність зелених кормів?

4. 0,15 – 0,25 корм. Од.

Питання 19. Вкажіть, які із перелічених кормів належать до

соковитих?

3. Трава конюшини, цукрові буряки, сінаж конюшини

Питання 20. Вкажіть відповідність, які з перерахованих кормів належать до:

А. Концентрованих;

2. Зерно гороху;

3. Висівки пшеничні;

Б. Об’ємистих

1. Сіно конюшини;

4. Силос кукурудзяний;

5. Трава конюшини.

Питання 21. В яких з перелічених кормів “сирого” протеїну

міститься в межах 60 – 70%?

3. сухі корми тваринного походження

Питання 22. Вкажіть відповідність, які із вказаних кормів є

залишками:

А. борошномельного виробництва; 5. Висівки;

Б. олійноекстракційного виробництва; 6. Шрот;

В. крохмального виробництва; 7. М’язга.

Г. спиртового виробництва; 1. Барда;

Д. бурякоцукрового виробництва; 3. Жом; 4. Меляса;

Е. Пивоварного виробництва 2. Солодові паростки;

Питання 23. Вкажіть, в яких із вказаних коренебульбоплодів

може накопичуватись соланін:

4. Картопля;

Питання 24. Яка послідовність технологічних операцій при

силосуванні зеленої маси?

2, 4, 3, 1.

1 Укриття і герметизація траншеї

2 Скошування, подрібнення та завантаження зеленої маси у

транспортні засоби.

3 Розрівнювання та трамбування зеленої маси у траншеї.

4 Транспортування зеленої маси до місця зберігання

Питання 25. Який залишок отримують при видаленні жиру із

насіння олійних культур шляхом пресування?

5. Макуха

Питання 26. Які комбікорми містять усі поживні речовини,

необхідні для підтримання життя та забезпечення

продуктивності у тварин певного виду та статево-вікової групи

2. Повнораціонні комбікорми

Питання 27. Цукровий мінімум це – мінімальна кількість цукру для нагромадження у силосованій масі органічних кислот до досягнення рН 4,2. (Цукровий мінімум — це та мінімальна кількість цукрів, яка необхідна для утворення такої кількості молочної кислоти, яка забезпечує зміщення показника рН до межі 4,0-4,2)

Питання 28. Вкажіть відповідність, які з названих величин

характеризують загальну енергетичну поживність грубих

кормів у вівсяних кормових одиницях:

А. Сіна; 2. 0,40–0,45;

Б. Силос; 1. 0,20–0,30; (але відноситься до вологих-соковитих кормів???)

Питання 29. Вкажіть відповідність, яка гранично допустима

частка органічних кислот повинна накопичуватись в якісному

силосі:

А. молочна; 3. Не менше 60 %;

Б. оцтова. 4. Не більше 40 %;

Питання 30. Вкажіть, в якому із вказаних коренебульбоплодів

міститься інулін?

5. Топінамбур

3. Морква;

Модуль №1

Оцінка поживності кормів

1. Предмет науки „Годівля тварин”.Предмет – потреба тварин у поживних речовинах залежно від їх фізіологічного стану, поживна цінність білків, жирів.

2. Методи науки Годівля тварин”.Загальнонаукові, спеціальні (зоотехнічні, хімічні, біохімічні, статистичні, біофізичні),

3. Що розуміється під поняттям „поживність корму”. Які речовини називаються поживними.

Поживність корму – властивість корму забезпечувати потребу тварини у поживних речовинах.

Поживні речовини – ті речовини корму, які залучаючись до процесів обміну речовин в організмі є необхідними для виконання певних життєво-важливих функцій.

4. Які з елементів належать до макроелементів.Са, Р, К, Na, S, Cl, Mg.

5. Які з елементів належать до мікроелементів.B, Cu, Zn, Li, Si, Al.

6. Які з вітамінів належать до водорозчинних.C, B, H.

7. Які з вітамінів належать до жиророзчинних.A, D, E, K.

8. В яких кормах відсутній вітамін А.У рослинних.

9. В яких кормах відсутній вітамін В12.У рослинних

10. В яких кормах відсутня клітковина.У тваринах

11. В чому відмінність хімічного складу кормів рослинного походження і тіла тварин.Валовий склад тіла тварини відносно сталий, а рослин коливається. Є різниця між кількістю органічних і мінеральних сполук. Тіло тварин: білки, жири, рослин: вуглеводи. Зола тварин: Са, З, рослин: К.

12. У чому схожість хімічного складу кормів рослинного походження і тіла тварин.За елементним складом

13. Фізіологічна роль білків в організмі.

Каталітична (ОР за участю Ф), скорочувальна (актин, міозин), структурна (входять до складу кл і тк), транспортна (гемоглобін, альбумін), регулююча (гормони), захисна (АТ), зсідання крові, дж Е.

14. Фізіологічна роль жирів в організмі.

Джерело Е, входить до склад кл мембран, захисна, терморегуляційна, регуляторна (гормони), розчинники щодо жиророзчинних вітамінів.

15. Фізіологічна роль БЕР в організмі.

Енергетична, структурна (синтез аскорбінової кислоти, глюкозамінів, замінних АК)

16. Фізіологічне значення клітковини для організму.

Стимулюють перистальтику, наповнювач ШКТ.

17. Які групи поживних речовин визначають при зоотехнічному аналізі кормів.

Вода, СР, „сира” зола, жир, протеїн, клітковина, БЕР.

18. Чому в зоотехнічному аналізі кормів золу, протеїн, жир і клітковину називають „сирими”.

Бо в них міститься не чиста речовина, а інші сполуки, які визначаються разом.

19. Які корми багаті та бідні на суху речовину, сирий протеїн, сиру клітковину.

Суха речовина: БІДНІ (коренебульбоплоди), БАГАТІ (зерно, макуха, трав’яне борошно)

Сирий протеїн: БІДНІ (злакові, відходи переробки – жом, м’язга, коренебульбоплоди), БАГАТІ (сухі корми тв походження, зерно бобових, макуха, шрот)

Сира клітковина: БІДНІ (коренебульбоплоди), БАГАТІ (сіно, солома)

20. Перетравність поживних речовин корму.

Перетравність – властивість складних сполук кормк розщеплюватись до складних у ШКТ

21. Поняття „коефіцієнт перетравності”.

Коефіцієнт перетравності – відношення маси перетравної поживної речовини корму до маси цієї речовини спожитої з кормом, виражена у %. КП = ППР/ПРкорму*100

22. Методи визначення перетравності поживних речовин.

Фізіологічні досліди (прості і складні), метод інертних речовин, досліди in vitro.

23. Призначення підготовчого періоду в фізіологічних дослідах.

Привчити тварину до корму

24. Тривалість підготовчого періоду для жуйних, свиней, коней, птиці.Жуйні, свині, коні - 10-15, пт – 5-7.

25. Тривалість облікового періоду для жуйних, свиней, коней, птиці.

Жуйні, коні - 7-10, свині 6-7, пт – 5-6.

26. Що розуміється під поняттям протеїнове відношення.

Протеїнове відношення – показує скільки частин суми перетравних без азотистих речовин припадає на 1 частину перетравного протеїну. ПВ = пЖ*2,25+пК+пБЕР/пП

27. За яких значень протеїнове відношення для жуйних тварин буде вузьким та широким.

Вузьке: ПВ<6:1, середнє 6...8:1, широке >8:1

28. Як перетравлюється протеїн, клітковина, жири і БЕР кормів у тварин з однокамерним шлунком.

Протеїн: протеолітичні ферменти у шлунку і тонкому кишечнику (12ПК). Протеїн → пептиди → АК

Клітковина: целюлозолітічні ферменти в товстому кишечнику. Целюлоза → целобіоза → глюкоза → СО2, ЛЖК, СН4

Жир: шлункова ліпаза в шлунку і тонкому кишечнику. Жири → моногліцероли → гліцерин + жирні кислоти.

БЕР: амілаза у роті, в шлунку, всмоктується в тонкому кишечнику. Крохмаль → мальтоза → глюкоза

29. Як перетравлюється протеїн, клітковина, жири і БЕР кормів у тварин з багатокамерним шлунком.

Протеїн: мікроорганізми рубця, дія пепсину, трипсину.

Клітковина: у рубці целюлозолітичних Ф до глюкози і ЛЖК

Жир: лі політичні ферменти рубця, шлункова ліпаза сичуга, ТК підшлункова ліпаза. Жири → гліцерин, жирні кислоти

БЕР: у рубці до глюкози, до ЛЖК (оцтова, масляна, пропіонова к-ти)

30. Основні продукти перетравлювання БЕР та жирів в шлунку та тонкому кишечнику моногастричних тварин.

БЕР: Крохмаль → мальтоза → глюкоза

Жир: Жири → моногліцероли → гліцерин + жирні кислоти.

31. Які фактори впливають на перетравність поживних речовин раціону в організмі тварин.

Вид і вік тв, хім. Склад кормів, рівень годівлі, режим годівлі, спосіб підготовки кормів до згодовування.

32. Що розуміється під поняттям енергетична поживність корму.

Вміст Е, що зарезервована в ПР корму

33. Як визначається баланс азоту і вуглецю.

Порівняння надходження і втратою речовин.

34. Що характеризує баланс азоту і вуглецю.

Індикатор обміну протеїну в організмі, обмін усіх ПР в організмі.

35. Як визначається енергетична поживність кормів за їх продуктивною дією (у вівсяних кормових одиницях).

Z=у/ΔК*150, методом матеріальних змін в організмі. За методом балансу реч і Е.

36. У чому полягають недоліки системи оцінки поживності кормів в кормових одиницях.

Не враховується повноцінність годівлі, напрям продуктивності, видові особливості

37. Як визначається енергетична поживність кормів за обмінною енергією (у КО чи ЕКО).

ЕКО=10000кДж, або 10 МДж, прямим способом з визначенням балансу енергії і непрямим – рівнянням регресії.

38. Чому кількість обмінної енергії (ОЕ) в одному і тому ж кормі для тварин різних видів різна.

У тварин кожного виду енергетичний обмін має свої особливості, різні коефіцієнти перетравності.

39. Назвати показники, які характеризують протеїнову поживність кормів.Вміст незамінних АК, вміст сирого протеїну, доступність АК.

40. Назвати показники, які характеризують мінеральну поживність кормів.Вміст макро- і мікроелементів, співвідношенням кислотних і лужних елементів, відношення Са до Р.

41. Який баланс вуглецю буде в організмі, якщо віл споживав у раціон 4950 г вуглецю, з калом виділялося 1514 г, з сечею 250 г і з газами 2840 г. Баланс 4950-1514-250-2840.

42. Скільки білку синтезувалось в організмі вола, якщо баланс азоту становив +5,5 (білок містить 16, 67 % азоту).

1 г білка – 0,1667 азоту

х г білка – 5,5 азоту

43. Яка поживність зерна кукурудзи у вівсяних кормових одиницях, якщо при додатковому згодовуванні волу 1 кг цього корму загальне жировідкладення в організмі становило 189,7 г.

Z=189,7/2*150=0,63 КО

44. Яка поживність трави люцерни в енергетичних кормових одиницях якщо обмінної енергії в цьому кормі міститься 2550 кДж.

2550 кДж/10000=0,255 ЕКО

45. Визначити коефіцієнт перетравності протеїну, якщо вівця спожила 1,5 кг сіна лучного (8,2 % протеїну), 0,7 кг соломи вівсяної (4,6 % протеїну), 4 кг силосу кукурудзяного (1,9 % протеїну) і 0,25 кг дерті ячмінної (10,9 % протеїну). В калі виділялось 62 г протеїну.

ППР=123+32,2+76+27,25=258,45 ПРкорму=258,45-62=196,45 КП=196,45/258,45*100=76

Модуль №2

Корми

1. Що розуміється під поняттям „корми”.

Корми – продукти рослинного і тваринного походження і промислового синтезу, що містять в засвоюваній формі всі необхідні тварині ПР і не впливають негативно на здоров’я.

2. На які групи поділяють корми при класифікації за походженням, фізичною формою і концентрацією поживних речовин.За походженням: росл, тв, мікробіологічного синтезу; за формою: конц, об’ємисті.

3. Які корми відносять до об’ємистих.Об’ємисті – корми, які містять менше 0,65 КО, більше 19% Кл, більше 40% води.

4. Які корми належать до концентрованих.Концентровані – корми, які містять більше 0,65 КО, не менше 19 % Кл, не більше 40% води.

5. Які з перелічених кормів належать до грубих. Грубі – сіно, солома, полова, трав’яне борошно

6. Які з перелічених кормів належать до соковитих.Соковиті – коренебульбоплоди, силос, сінаж, баштанні

7. Які з перелічених кормів належать до водянистих.Водянисті – жом, м’язга, барда, пивна дробина.

8. Які із груп кормів мають енергетичну поживність більше 0,65 корм. од.Концентровані

9. Які із груп кормів мають енергетичну поживність менше 0,65 корм. од.Об’ємисті

10. При господарській оцінці якості (на основі органолептичних показників) на що поділяють корми.Доброякісні, підозрілі, не придатні до згодовування

11. При комплексній оцінці якості кормів за вимогами державних стандартів (на основі органолептичної оцінки та хімічного аналізу) на що поділяють корми.1, 2, 3 категорія

12. Які види зелених рослин належать до родини бобових.

Соя, горох, люпин, сочевиця, вика, нут

13. Які види зелених рослин належать до родини злакових.

Кукурудза, овес, пшениця, ячмінь, жито, рис, тритикале.

14. Яка енергетична поживність зелених кормів.

Бобових 0,17 КО, злакових 0,19-0,20 КО.

15. Яка оптимальна фаза скошування злакових культур на зелений корм.Колосіння

16. Яка оптимальна фаза скошування бобових культур на зелений корм.Бутонізації

17. Які культури використовуються у зеленому конвеєрі ранньою весною.Озима пшениця

18. Які культури добре силосуються.Кукурудза, злакові трави

19. Які культури не силосуються.Люпин, еспарцет, конюшина

20. Якою повинна бути вологість зеленої маси, що закладається на силосування.65-75%

21. Розвиток яких мікроорганізмів у силосі найбільш бажаний.

Молочнокислі бактерії і палички

22. Якою має бути активна кислотність (рН) доброякісного силосу.

4,2

23. Скільки відсотків від загальної кількості кислот припадає на молочну кислоту у доброякісному силосі (1 класу).Не більше 60%

24. Скільки відсотків від загальної кількості кислот припадає на оцтову кислоту у доброякісному силосі (1 класу).Не більше 40%

25. Які технологічні операції та їх послідовність при силосуванні зеленої маси.Скошування, подрібнення → закладка в сховище → ущільнення і герметизація

26. Яка мінімальна товщина зеленої маси повинна закладатися щоденно у траншею.0,7-1 м

27. За який термін слід заповнити силосну траншею зеленою масою.

3-5 днів

28. Які технологічні операції та їх послідовність при заготівлі сінажу.Скошування → пров’ялювання → подрібнення → закладка в сховище → ущільнення, герметизація

29. Як здійснюється оцінка якості силосу за методом Міхіна.За сумою балів

30. Якого кольору повинен бути силос високої якості.Жовто-зелений

31. Яка енергетична поживність доброякісного силосу.

0,28-0,33 КО (0,2 КО)

32. Які технологічні операції та їх послідовність при заготівлі сіна.

Скошування → висушування → копнування → скирдування

33. Яка середня енергетична поживність сіна.0,4-0,5 КО

34. Яка вологість готового сіна високої якості.14-17%

35. Яка енергетична поживність трав’яного борошна.0,7-0,9 КО

36. Які корми належать до відходів борошномельного виробництва.

Висівки, кормові мучки, борошномельний пил.

37. Який залишок отримують при видаленні жиру із насіння олійних культур шляхом пресування.Макуха

38. Яка назва залишку який отримують при видаленні жиру із насіння олійних культур шляхом екстрагування.Шрот

39. Які корми належать до залишків крохмального виробництва.

М’язга, глютен

40. Які корми належать до залишків бродильного виробництва.

Барда, пивна дробина

41. В яких кормах „сирого” протеїну міститься в межах 19-25%.

Сіно та зерно бобових, зелені корми

42. В яких кормах „сирого” протеїну міститься в межах 35-40 %.

Макуха, шрот

43. В яких кормах „сирого” протеїну міститься в межах 60-70%.

Корми тваринного походженя

44. В яких кормах „сирої” клітковини міститься в межах 35-40 %.

Солома

45. В яких кормах „сирої” клітковини міститься в межах 20-25 %. Зелені корми, сіно

46. В яких кормах „сирої” клітковини міститься в межах 2-8%.

Зерно злакових

47. Яка енергетична поживність жому бурякового свіжого.0,12

48. З якою метою в раціон тварин вводиться меляса кормова.

49. Які комбікорми містять усі поживні речовини, необхідні для підтримання життя та забезпечення продуктивності у тварин певного виді та статево-вікової групи.

Повноцінні

50. Які комбікорми складаються з суміші концентрованих кормів, мінеральних добавок, вітамінних та біологічно активних речовин, призначених для згодовування додатково до об’ємистих кормів з метою забезпечення повноцінної годівлі.

Концентрати

51. Які комбікорми мають підвищений вміст протеїну, вітамінів, мінеральних та біологічно-активних речовин.Комбікорми-добавки

52. Які корми належать до бульбоплодів.Картопля, топінамбур

53. Які групи поживних речовин входять в переважній більшості до сухої речовини коренебульбоплодів.

БЕР (цукор, крохмаль)

54. Яка енергетична поживність коренебульбоплодів.0,1-0,3 КО

Модуль №3

Нормована годівля с/г тварин

1. Дати визначення поняттю „Нормована годівля”.

Нормована годівля – годівля, що відповідає нормам. Норма годівлі – кількість енергії і поживних речовин, яка забезпечує оптимальний рівень фізіологічних функцій організму тварин та одержання запланованої кількості і якості продкції в умовах конкретного господарства.

2. Що називають раціоном.

Раціон – науково обґрунтований набір і кількість кормів, які поїдає тварин за певний проміжок часу (добу, місяць, рік)

3. Який показник враховується при розрахунку структури раціону.

Енергетична поживність, у %

4. Яка інформація про тварин необхідна для визначення норми годівлі тільних корів у сухостійний період.

Жива маса, запланований надій, вік, вгодованість.

5. Яка орієнтовна даванка грубих кормів для тільних корів у сухостійний період з розрахунку на 100 кг живої маси.1,5-2 кг.

6. Яка орієнтовна даванка соковитих кормів для тільних корів у сухостійний період з розрахунку на 100 кг живої маси.

Сінаж – 3-5 кг, силос 4-5 кг, коренебульбоплоди 4-5 кг (цукрові буряки 2-3 кг)

7. Скільки концентрованих кормів згодовують тільній корові у сухостійний період на одну голову за добу.1-3 кг

8. Які показники враховують при визначенні норми годівлі для дійної корови.Жива маса, добовий надій, жирність молока, місяць лактації, вік, вгодованість.

9. Що таке авансована годівля дійних корів.Авансована годівля – Умовне збільшення величини добового надою на 4-6 кг молока, що рівнозначно збільшенню норми кормів на 2-3 КО.

10. Орієнтовна даванка грубих кормів для в раціонах для дійної корови з розрахунку на 100 кг живої маси.1,5-2кг

11. Орієнтовна даванка соковитих кормів для в раціонах для дійної корови з розрахунку на 100 кг живої маси.8-10 кг

12. Від чого залежить даванка концентрованих кормів дійним коровам.100-400 г/кг молока. Від добового надою.

13. За якої кількості концентрованих кормів у структурі раціону тип годівлі вважається концентрат ним.Більше 40%

14. Який вміст сирої клітковини повинен бути в сухій речовині раціонів для дійних корів різної продуктивності.18-26%

15. Назвіть добавки, за допомогою яких можна поповнити нестачу кальцію в раціонах.Тільки Са – борошно черепашки, мідій, кальцію хлорид, крейда кормова. Са+Р – апатити, вапняки, кісткова зола, кісткове борошно, монокальціфосфат, преципітат кормовий, три кальцій фосфат, фосфат знефторений, шкарлупа яєць.

16. Назвіть добавки, за допомогою яких можна поповнити нестачу фосфору в раціонах.Тільки Р – диамонійфосфат, динатрійфосфатмоноамонійфосфат. Са+Р –апатити, вапняки, кісткова зола, кісткове борошно, монокальціфосфат, преципітат кормовий, три кальцій фосфат, фосфат знефторений, шкарлупа яєць.

17. За якими зоотехнічними показниками визначають норму годівлі телят.Жива маса, вік, середньодобовий приріст, запланована маса дорослих тварин.

18. Скільки літрів молозива дають телятам за першу даванку.1-1,5 л

19. Який максимальний допустимий термін першого згодовування молозива.1 день

20. З якої декади телят привчають до поїдання сіна і концкормів.

3 – сіно, 4 – концкорми (2).

21. У якій пропорції розчиняють сухий замінник молока у воді.

1250150 г/л

22. Який рівень протеїнового живлення відповідає середньому режиму використання бугая-плідника.125г

23. Які корми не рекомендують використовувати в годівлі бугаїв-плідників.М’язга, барда, пивна дробина, солома, силос, коренеплоди, макуха та шроти капустяних, карбамід, амонійні солі, жом

24. Як змінюється склад приросту та витрати кормів з віком худоби при її відгодівлі.Зменшуються. Основний корм – зменшується, конц – збільшується.

25. Які типи відгодівлі розрізняють.Інтенсивна відгодівля молодняку, відстає у рості, доросла вибракувана худоба.

26. Які види відгодівлі розрізняють.Жом, барда, м’язга, силос, баштанні, зелені корми, повноцінні комбікорми.

27. Дефіцит яких поживних речовин спостерігається в раціонах при жомовій відгодівлі худоби.Клітковина, цукор, жир, протеїн, каротин, фосфор

28. Дефіцит яких поживних речовин спостерігається в раціонах при відгодівлі худоби на барді.Цукор, крохмаль, каротин, клітковина, кальцій

29. Характерні особливості живлення овець.Використовують поживні речовини на функціонування головних систем організму, а лише потім для росту вовни, довжина кишечника перевищує довжину тулуба в 30 разів, жуйні, менш вибагливі.

30. За якими даними можна визначити норму годівлі холостих і кітних вівцематок.Жива маса, вгодованість, вік, період кітності, напрям вовнової продуктивності.

31. Яка структура раціону для баранів-плідників у парувальний період.Грубі – 30-35%, соковиті – 10-15%, конц – 50-55%

32. Як змінюється потреба вівцематок у поживних речовинах у II половину кітності. Збільшується (голодна тонина), КО на 30-50%, ПП – 40-60%.

33. Як змінюється здатність поїдати велику кількість об’ємистих кормів у вівцематок в II половину кітності.Зменшують об’ємисті корми через те, що росте плод.

34. Яка структура раціону для молодняку овець.Грубі – 15-20%, соковиті 50-55%, конц – 30-35%.

35. Які біологічні особливості живлення свиней.

Скороспілі, плодовиті, всеїдні, кишковий тип травлення, чутливі до нестачі незамінних АК, вітамінів групи В, погано використовують клітковину.

36. Яка структура раціонів прийнята для кнурів-плідників.

Конц – 75-85%, сок -10-15%, тр бор – 3-5%, тв пох – 6-8%.

37. Як змінюється потреба кнурів-плідників у поживних речовинах при підвищенні інтенсивності використання. Зростає потреба в ПР

38. Оптимальна вологість кормосуміші для свиней.

1,4-0,9:1 (1:1,3-1,5), 60%

39. На які групи поділяються свиноматки за фізіологічним станом.

Холості, поросні, лактуючі.

40. Як змінюється потреба поросних свиноматок у поживних речовинах протягом поросності.

Перші 84 дні – невисока інтенсивність обміну – підтримуючий рівень годівлі. Зростає обмін, потреба в Е, відкладання жиру.

41. Яка інформація необхідна для визначення норми годівлі підсисних свиноматок.Жива маса, вік, кількість поросят, тривалість підсисного періоду.

42. Яка структура раціонів прийнята для підсисних свиноматок.

Концентратний – конц – 75, молоко. зб – 5, КБП – 15, тр. бор. – 5

Конц-кор(карт) – конц – 65, молоко. зб – 5, КБП – 25, тр. бор. – 5

43. Особливості травлення у поросят до 3 тижневого віку.

Погано перетравлюють цукри і крохмаль, відсутня соляна кислота, відсутні ферменти, які розщеплюють білки і вуглеводи.

44. Норми вмісту клітковини в сухій речовині раціонів поросят.

3-4% (0-2 місяці), 4-6% (2-4 місяці).

45. Типи відгодівлі свиней.

Інтенсивна м’ясна відгодівля, беконна, до жирних кондицій.

46. Як змінюється склад приросту з віком свиней при їх відгодівлі.

Зменшується

47. Корми, які погіршують якість свинини.

Макуха, кукурудза, соя, овес, рибне борошно, водянисті корми.

48. Яка структура раціонів прийнята для молодняка свиней на відгодівлі.Конц – 75-80%, сок – 20-25%, грубі – 5-10%, тв – 5-10%.

49. Чим відрізняється структура раціонів жеребців плідників у парувальний період від непарувального.Парувальний – конц 50-65%, гр. 40-30%, сок 5-10%Непарувальний – конц 40-50%, гр. – 40-50%, сок 5-10%.

50. За якими показниками визначається норма годівлі робочих коней?Жива маса, характер роботи

51. Як змінюється структура раціонів робочих коней при зміні характеру роботи до важкої?Конц – збільш, сок і гр. - зменш

52. В якій послідовності відбувається згодовування концентрованих кормів і напування коней?Напувають перед годівлею

53. Що викликає згодовування коням сірої масті гречаної соломи.

Фагопіризм

54. Які корми можна включати до раціону кролів.Трава, ячмінь, овес, кукурудза, морква, картопля, буряки, турнепс, бруква, кабачки, гарбузи, кавуни, сіно.

55. Яка структура раціонів прийнята для кролів у зимовий період.

56. За якими показниками визначають норму годівлі хутрових звірів.Вік, жива маса, фізіологічний стан

57. Як змінюється потреба хутрових звірів у поживних речовинах весною. Підвищується

58. Які корми включають до раціону хутрових звірів.

59. Як розподіляється добова даванка кормів хутровим звірям.

2-3 рази, вранці ½ конц, удень – трава, сіно, ввечері – конц, КП.

60. За якими показниками нормується живлення сільськогосподарської птиці.

ОЕ, АК, СП, мін реч, віт.

61. Як здійснюється нормування живлення птиці при сухому типові годівлі.З розрахунку на 100 г повноцінного комбікорму

62. Які фактори впливають на потребу курок-несучок у поживних речовинах?Вік, виробниче призначення

63. Яку частку в структурі повно раціонних комбікормів для сільськогосподарської птиці займають зернові корми?

60% (65-80)

64. Які корми і добавки включають до складу комбікормів для сільськогосподарської птиці.

Вуглеводисті (зернові) і білкові (м’ясо-кісткове, рибне борошно, макуха, шрот), тв борошно, жири, мін добавки, вітамінні препарати, антиоксиданти, вапняк, черепашник, сіль кухонна.