Ср 2 семестр / Гігієна 13 ср
.docxСамостійна робота 13
Тема: Гігієна догляду за тваринами.
Основне завдання чищення шкіри – звільнення її поверхні і волосяного покриву від бруду і відходів. Чистять, як коней так і велику рогату худобу. Шкіру овець не чистять, щоб не забруднити вовну. Шкіру чистять щіткою з волосяного покриву, знімаючи бруд металевими скребками. Необхідно дотримуватись правил санітарії: за кожною твариною повинно бути закріплено індивідуальні предмети (щітка, металеве скребло з металевими зубцями, рушник). Вони повинні зберігатися в шафах. Дезінфікують предмети миттям розчину соди або розчином креолу.
Коней починають чистити з лівого боку, починаючи з голови, потім шию, грудну клітку, кінцівку, тулуб, тазову кінцівку. Правий бік чистять в такому ж порядку. Після витирають рушником. Гриву, хвіст спочатку розбирають руками, потім розчісують і підрізають. Для розчісування застосовують гребінку, в комплект яких входять 9 номерів.
Значно рідше чистять свиней. Велику увагу приділяють кнурам – плідникам; миття і чистка у них ідуть регулярно. Для свиней на відгодівлі, поросят, яких утримують в таборах обладнують чесало.
Чистять кози, овець – стрижуть, чистять лише кінцівки ніг.
Чистять ВРХ – чищення шкіри рефлекторно впливає на молочну залозу у корів зростають надої. При регулярному масажі вимені та обмивання його теплою водою, перед доїнням у корів, а також у нетелей в період підготовки до машинного доїння за 2 місяці до отелу посилюється молоковіддача. Вода повинна бути 30–40°С. Тварин миють і купають водою 16–17°С, бажано під душем. Якщо місця дуже забруднені то миють навіть милом. У ВРХ забруднені особливо задні частини тіла, кінцівки, хвіст, вим'я. У коней задні частини тіла, кінцівки, копити, грива, хвіст. Омиті місця тварин витирають сухим рушником, а також сухим пучком соломи. Для механізованого миття тварин використовують автоустановки.
Догляд за копитами – у регулярному після роботи догляду та очищенні від болота та гною за допомогою дерев'яного ножа . Обов'язково повинні проводити масаж кінцівок, як у коней, так і ВРХ. Для цього використовують жмут (мотузку) із простих ниток. Масаж проводять знизу вверх і так декілька раз. У міру відростання копитного рогу, копит зрізують і розчищають. В комплект входять копитний ніж, копитні ножиці, дерев'яний молоток, обсічки і рашпіль. Після обрізання копит і ратиць, обрізані місця змащують вазеліном. В разі запалення роблять їм ванночки у розчині 10% CuSO4, а також розчин соди і формалін. Для цього тварину заводять в спеціальний станок в якому є заглиблення до 15см; розчин наливають у заглиблення висотою 10–12см і тварина стоїть 10–15хв.
Коней перековують або підковують 1–2 рази в 3 місяці при великому навантаженні роботи на грунтових дорогах, на асфальтових дорогах і бруківках через кожних 1,5 місяці. Коням стрижуть хвіст, довжина якого повинна бути на 10 см вище скакального суглоба, чубок підрізують так, щоб не закривав очі, а гриву – на 2/3 шиї. Овець стрижуть електричними, механічними і ручними машинками. При порізі шкіри, рани дезінфікують використовуючи 5% розчин йоду і присипають нафталіном для відлякування мух.
Догляд за рогами – полягає у профілактиці травматизму. Якщо безприв'язне утримання молодняку і корів у господарстві постійне, то доцільно знерожувати тварин у 60–70–денному віці коли у телят формуються рогові горбики.
Телят фіксують у станках, вистригають волос навколо рогового горбика, змащують вазеліном і обпалюють за допомогою електротермокаутера, а при його відсутності – лугом. Виконують таку операцію тільки ветеринари. Через 2–3 тижні струп відпадає і ріг не росте. Дорослих тварин не знерожують, тому що це досить болісна операція, яка викликає стреси, падіння продуктивності.
Санітарно–гігієнічне значення дезинфекції.
Комплекс профілактичних заходів у тваринництві включає систематичне проведення:
а) дезинфекції – заходів, спрямованих на знищення патогенних мікроорганізмів і вірусів;
б) дезинсекції – заходів, спрямованих на знищення шкідливих членистоногих;
в) дератизації – заходів, спрямованих на знищення шкідливих гризунів (мишей і щурів).