Ср 1 семестр / Гігієна 6 ср

Самостійна робота №6

Санітарно-гігієнічне значення викидів аміаку у атмосферного повітря сільськогосподарськими підприємствами.

Критерієм розміщення підприємств є його безпечність для здоров‘я населення, яка безпосередньо пов‘язана з якістю навколишнього середовища та дотриманням гігієнічних вимог щодо планування та забудови населених пунктів.

Проте цілий ряд публікацій вказують на те, що навіть в умовах значного зменшення потужності підприємств або впровадження нових екологобезпечних технологій та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище виникають серйозні проблеми, пов‘язані з їх розміщенням в безпосередній близькості до житлової забудови, і проблема залишається актуальною.

Так, при експлуатації великих свинарських комплексів (100 тис. голів свиней на рік), побудованих з впровадженням сучасних технологій вирощування і утримання тварин та комплексом природоохоронних заходів, в атмосферу будуть надходити діоксиди азоту та сірки, аміак, сажа, сірководень, оксид вуглецю, метан, фенол, кислота капронова, диметилсульфід, метилмеркаптан, диметиламін, вуглеводні насичені, пил хутровий, мікроорганізми-продуценти Streptomyces avermitilis ВНДІСГМ-5 (IMBAC50003). При цьому ряд забруднюючих речовин, що надходять навколишнє середовище (сірководень, аміак, метилмеркаптан), відрізняються неприємним запахом і їх утворення обумовлене, звичайно, мікробіологічними процесами, які проходять в анаеробних умовах.

Відповідно до публікацій при безпідстілковому утриманні свиней утворюється до 30 різних газів, в числі яких найбільш токсичними є сірководень та аміак. В тваринницьких приміщеннях гази утворюються при диханні тварин та бродінні (в основному, метан та діоксид вуглецю); відповідно до грубої оцінки експертів 80-90 % сумарного викиду метану в Європі утворюється від сільськогосподарської діяльності, в тому числі до 95 % від екскрементів тварин.

За даними В.В.Германа згідно з оцінками експертів «Фонду цільових екологічних інвестицій» викиди метану від кишкової ферментації свиней становлять 1,5 кг/голову/рік, а від розкладання гною – 3,19 кг/голову/рік.

В процесі утримання тварин в атмосферне повітря надходять великі кількості пилу від кормів, висихаючих відходів та шкіри свиней. Так, в приміщеннях для утримання тварин концентрація пилу органічного походження в процесі годування досягає 4,2 мг/м³. Від свинарського комплексу потужністю 54 тис. голів свиней/рік в атмосферне повітря упродовж 1 години надходить 83,4 млрд мікроорганізмів, 0,6 кг/м³ пилу, 14,4 кг/м³ аміаку.

Збільшення кількості тварин до 108 тис. голів свиней/рік за умови використання старих технологій утримання призводило до забруднення атмосферного повітря та розповсюдження запахів на відстань до 5000 м, а при потужності 10 тис. голів свиней/рік – на відстань до 3000 м.

Як свідчать дослідження, великий обсяг відходів тваринництва, зокрема свинарства, та використання їх без відповідної підготовки, негативно впливає на екологію територій і може нести пряму біологічну загрозу внаслідок збереження в гної різноманітних збудників захворювань, які трапляються у тварин, і в подальшому з добривом розповсюджуються на значні території і присадибні ділянки. При утилізації стічних вод свинокомплексів на полях зрошення площі їх територій повинні відповідати таким нормам: для господарств з поголів‘ям свиней 24 тис.голів – 550-650 га, для господарств з поголів‘ям 108 тис.голів – 2500-300 га.

Разом з тим використання сучасних технологій вирощування і утримання тварин та впровадження комплексу природоохоронних заходів призводить до зменшення впливу об‘єктів свинарства на природне навколишнє середовище, але не виключає його.

Таким чином, розробка гігієнічних вимог і норм до розміщення тваринницьких комплексів з впровадженням сучасних технологій виробництва в умовах нових економічних відносин та ущільнення територій сільських поселень є нагальною проблемою гігієнічної науки і санітарної практики і підставою для проведення даної наукової роботи.

Гігієнічна оцінка проектних матеріалів щодо розміщення тваринницьких господарств і свинокомплексів

Гігієнічний аналіз впливу тваринницьких господарств і свинокомплексів на стан забруднення атмосферного повітря і акустичний режим в районах їх розміщення проведено за матеріалами 44 проектів, що проходили експертизу в лабораторії упродовж 2005-2010 рр., із них 25 проектів забійних цехів і цехів з переробки посліду і 19 проектів – свинокомплексів різної потужності.

Аналіз включав характеристику досліджуваних об‘єктів за умовами розміщення, потужністю і технологією виробництва; складом і об‘ємом викидів забруднюючих речовин в атмосферу, рівнями їх розрахункових концентрацій в атмосферному повітрі.

Гігієнічна оцінка об‘єктів проектування здійснювалася шляхом визначення класу небезпеки виробництв і розміру їх санітарно-захисних зон за методикою М.О.Пінігіна і співавт.

Методика базується на розрахунках коефіцієнтів небезпеки окремих компонентів викидів, визначенні лімітуючих речовин викидів за цим показником і встановленні класу небезпеки об‘єкта за рекомендованою номограмою.

Коефіцієнти небезпеки речовин розраховуються як співвідношення маси компонентів викидів до їх середньодобової ГДК. Оцінка рівнів забруднення атмосферного повітря окремими речовинами здійснювалася за їх гранично допустимими концентраціями (ГДК), а сумарного забруднення – за показниками гранично допустимого забруднення (ГДЗ) відповідно до «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами). ДСП–201-97».

Гігієнічна оцінка проектних матеріалів щодо розміщення сучасних свинокомплексів «Нива Переяславщини» (с.Переяславськ ПереяславХмельницького району Київської області)

Дослідження забруднення атмосферного повітря від сучасного свинокомплексу проводилося на підприємстві «Нива Переяславщини» (с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області) за участю лабораторії гігієни атмосферного повітря та оцінок ризику і лабораторії канцерогенних факторів. Дослідження проводилися на території зазначеного підприємства біля джерел викидів та в атмосферному повітрі на відстані від 200 до 1000 м від них. Дослідження проводили за специфічними для об‘єкта речовинами: аміак, сірководень, метилмеркаптан, карбонові кислоти та канцерогенні речовини і їх попередники (нітрозаміни, диметиламін).

Для визначення токсичних речовин використовувалися стандартні аналітичні методи відповідно до «Руководства по контролю загрязнения атмосферы» та інших спеціальних видань. Для визначення канцерогенних нітрозамінів застосовувався газохроматографічний метод із використанням газового хроматографа «Кристалл 2000 М» відповідно до «Методических рекомендаций определения N-нитрозодиметиламина и N-нитрозодиэтиламина в воздухе».

Натурні дослідження стану забруднення атмосферного повітря і акустичної ситуації в районі розміщення свинокомплексів за матеріалами київської, черкаської та донецької обласних та інших санепідстанцій включали 4 підприємства.

Зазначені натурні дослідження включали 4 свинокомплекси. Дослідження виконано на відстані 20, 50, 100, 300, 500, 700, 1000 м від джерел викидів виробничих об‘єктів за 8 забруднюючими речовинами (аміак, сірководень, метилмеркаптан, метан, діоксид азоту, оксид вуглецю, пил комбікормовий, фенол).

Виміри шуму виконувалися шумоміром ВШВ-003 за ГОСТ 23337-78 «Шум. Методы измерения шума на селитебной территории и в помещениях жилых и общественных зданий». Виміри виконувалися за показниками загального рівня шуму по шкалі «А» шумоміра та за показниками рівня звукового тиску в середньогеометричних октавних смугах частот, які оцінювалися за «Санитарными нормами допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки. СН № 3077-84».

Результати досліджень піддано обробці з використанням стандартних математико-статистичних методів.

Гігієнічні дослідження розповсюдження запахів від свинокомплексів.

Для визначення забруднення атмосферного повітря поганопахнучими речовинами, присутніми у викидах птахівницьких та свинарських підприємств, більшість з яких важко досліджується лабораторними методами, застосована одориметрична оцінка ступеня «нав‘язливості» запаху за «Методикой органолептического контроля содержавния душистых веществ в атмосферном воздухе». Методика ґрунтується на використанні шестибальної шкали оцінки інтенсивності запаху (0-5 балів) за критеріями, наведеними в таблиці 3.5-1 з урахуванням розподілу людей за силою сприйняття цих запахів. Метод побудований на визначенні вірогідності і сили сприйняття запаху під факелом промислових викидів з урахуванням відстані від їх джерел.

Для проведення одориметричних досліджень залучалися волонтери (в кількості до 10 осіб) із числа співробітників інституту при виїзді на об‘єкти дослідження для проведення забору проб атмосферного повітря з метою лабораторного контролю стану його забруднення.

Список використаних джерел:

1. Викиди аміаку. URL: https://www.niva-group.com/sites/default/files/pdf_files/%D0%B7%D0%B2%21%D1%82_%D1%81%D0%B2%D0%B8%D0%BD%2B%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%80%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0%2013.06%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B0.pdf

2. Оцінка сільськогосподарських підприємств на рівень викиду аміаку. URL: http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/553/reports/30fdf4db6bcf95b3e37f61d6aba78e1a.pdf