ВСЕ ЛАЙНО ПО АГРАРЦІ З ЕЛЬОРНУ
.pdf•9. Цінова нееластичність попиту на сг продукцію у поєднанні із сильною залежністю аграрного виробництва від природних умов і конкуренцією виробників спричиняє короткострокову аграрну проблему.
Цінова еластичність пропозиції за ціною є
відсотковою зміною пропонованої кількості продукту в результаті одновідсоткового збільшення ціни:
•Таке значення еластичності звичайно позитивне, бо вища ціна стане для виробників стимулом для збільшення випуску продукції.
•річні коливання аграрного виробництва
•10. Аграрний сектор характеризується особливим відношенням суспільства до нього.
•Протекціонізм
•Гарантія продовольчої безпеки країни - самозабезпеченість продовольством, і
•прагнення зберегти традиційний вигляд сільської місцевості
•Самозабезпеченість країни продовольством
=
•обсяг внутрішнього виробництва продовольства/загальний обсяг її споживання.
•Разом з тим запровадження політики аграрного протекціонізму може викликати негативні відхилення у розвитку аграрної економіки у зв’язку з некомпетентністю, корумпованістю уряду і невиправданим лобіюванням
2. Сутність, особливості формування та реалізації аграрної політики
Аграрна політика -
процес управління і регулювання аграрним сектором економіки з метою забезпечення його розвитку за одним або одночасно кількома політично задекларованими, економічно забезпеченими та соціально захищеними
напрямками (Кваша С. М. Методологічний базис прийняття суспільних рішень в аграрній політиці / С. М. Кваша // Економіка АПК. – 2013. – № 8. – С. 14.)
•
Аграрна політика -
стратегічний курс держави та система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил села, вдосконалення або докорінну зміну існуючих економічних відносин, в т.ч. типів і форм економічної власності, а також господарського механізму з метою істотного поліпшення умов життя й побуту його мешканців, на забезпечення продовольчої безпеки країни.
(Мочерний С.В. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. / Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устенко О.А., Юрій С.І.– Т.1. – Л.: Світ, 2005. – с. 12)
Предметом аграрної політики є ті прояви соціально-
економічних відносин в АПК, які не підлягають регулюванню ринковими механізмами, а потребують участі держави.
•Аграрна політика, що є важливою і невід’ємною складовою державної політики, визначається як комплекс державних дій, головним чином (але не виключно) спрямованих у напрямі регулювання діяльності сільськогосподарського виробника або агробізнесу в цілому.
•Аграрна політика — це набір політичних і економічних інструментів та інституцій, які дозволяють створити рамкові умови для АПК в широкому розумінні, впливають на його розвиток у середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Який основний фокус сучасної аграрної політики?
•До 2000 року аграрна політика майже у всіх державах мала більше «поствоєнний синдром» забезпечення населення дешевими продуктами харчування. Вона будувалася на підтримці виробників різних форм власності з метою збільшення їхньої продуктивності.
Перелік очікувань від аграрної політики виробників і споживачів продуктів харчування:
Очікування агробізнесу |
Очікування споживачів |
Стабільна прибутковість |
Якісні продукти харчування за |
|
помірними цінами |
Розвиток інфраструктури в |
Поліпшення умов життя в сільській |
регіонах |
місцевості |
Наявність кваліфікованих кадрів |
Наявність регіональних екологічно |
|
чистих продуктів |
Можливість довгострокового |
Використання ресурсозберігаючих |
планування |
і екологічних технологій в |
|
сільському господарстві |
Доступність сучасних |
Відмова від будь-якого виду |
інноваційних рішень для |
дотацій у сільському господарстві |
агробізнесу |
|
|
Гуманне ставлення до тварин |
