ВСЕ ЛАЙНО ПО АГРАРЦІ З ЕЛЬОРНУ

nТому негативні наслідки очевидні: розвинені країни ставатимуть ще багатшими, а бідні ще біднішими, у результаті чого розрив між ними лише збільшуватиметься. За статистикою, у виграші від процесів глобалізації лише невелика частина населення, а саме близько 14% жителів західного світу.

nНайбільш негативні наслідки цього процесу відчують на собі країни з найменшим рівнем розвитку. Відбудеться розмежування суспільства в економічному плані, різке збільшення безробіття, що викликане використанням інноваційних технологій та запровадженням роботизації. Відомо, що з впровадженням технологій скорочується потреба у великій кількості працівників: високотехнологічне обладнання просто їх замінює.

nЕкономічна глобалізація здійснюється в декількох напрямах:

nглобалізація виробництва,

nглобалізація торгівлі,

nфінансова глобалізація,

nтрансформація механізмів міждержавного регулювання світової економіки.

nВ Україні є достатні умови для того, щоб активно інтегруватися в загальноцивілізаційні світові процеси.

nСильною категорією є торгівля: показник відкритості для торгівлі вище середнього, а також високий відсоток торгових надходжень (експорт + імпорт) у ВВП (111%, тоді як середній показник в індексі становить 99%).

nПроте позитивний ефект від цих показників нівелює оцінка «нижче середнього» через тарифні і нетарифні бар’єри, зручності для міжнародної торгівлі і розрахункові обмеження.

nЗ 2012 по 2013 рік кількість користувачів широкосмугового доступу збільшилася, відсоток торгових надходжень (експорт + імпорт) у ВВП виросте зі 108% до

114%.

nТретій рік поспіль Україна залишається на 44 місці у загальному рейтингу глобалізації світових економік з 60 країн світу.

nПоказники, які покращилися – це: приріст прямих інвестицій (внутрішніх і зовнішніх, % ВВП) з 0,7% (при середньому показнику для індексу 3,6%) до 4,1% (при середньому показнику 4,5%); розвиток туризму (внутрішній і зовнішній, у розрахунку на 1000 осіб населення), з 202 (при середньому показнику 857) до 938 (при середньому показнику 1308).

nУ той час як за прогнозами вчених в 2013 році приріст глобального ВВП складе лише 4%. Дослідження індексу рівня глобалізації знову пророкує продовження процесів глобалізації – як у цьому році, так і надалі, аж до 2015 року.

n.

nДослідження показали, що вплив глобалізації на національну економіку України досить складний та суперечливий.

nІснують як позитивні, так і негативні сторони.

nПозитивні сторони очевидні: можливість брати активну участь в обговоренні режимів регулювання міжнародних економічних відносин; скорочення витрат на здійснення зовнішньоекономічних операцій, що сприятиме підвищенню цінової конкурентоспроможності українських виробників.

nЦим самим наша країна виконає одну з головних умов поглиблення відносин з Європейським союзом та отримає можливість захисту інтересів України та її підприємств відповідно до міжнародних форм та процедур.

nТакож позитивним фактором глобалізації для України є можливість її входження до міжнародних коопераційних проектів, що забезпечить інвестиційну привабливості України для іноземних інвесторів та розширити можливості більш вільного доступу до зарубіжних рин-ків за рахунок зменшення тарифних і нетарифних перешкод.

nНегативні наслідки глобалізації – це: домінування економічно розвинених країн; пригнічення розвитку окремих галузей національної економіки, які через заміщення їх імпортом не готові до міжнародної конкуренції; соціальна нерівність у порівнянні з економічно успішними країнами; глобалізація вивільнює економічні сили, які поглиблюють нерівність у сфері зайнятості у питаннях продуктивності праці, матеріального добробуту та ін.

nПоказники розвитку української економіки у порівняні із найбільшими торговельними партнерами свідчать про недоречність беззастережного відкриття кордонів. Так, за даними Світового банку, ВНП на душу населення в Україні є одним з най-нижчих у світі (вона посідає 135 місце). Виробничопромисловий комплекс України нездатний адаптуватися до попиту на світовому ринку, про що говорить досить низький ВНП на душу населення. Через не конкурентоспроможність занепадають цілі галузі.

nПріоритетними напрямками розвитку економіки України в умовах глобалізації можна вважати: активізацію руху капіталу; інформаційнотехнічну революцію; розвиток інтеграційних тенденцій; реструктуризацію економіки; системну ринкову трансформацію; сприяння руху факторів виробництва; формування відкритої економіки; інтеграцію підприємств до світових комунікаційних мереж; активізацію участі в роботі міжнародних організацій та інтеграційних угруповань.

nТаким чином, глобалізація – реальність сучасного суспільства і являє собою комплексний процес, що впливає на різні сфери функціонування суспільства, впливає на формування світової економіки із єдиним ринком, в якому вільно перемішуються капітал, товари, послуги та робоча сила.

nПроцес глобалізації міжнародної економіки не оминає і Україну, яка поступово займає своє місце в системі нового міжнародних економічних відносин, і активно впливає на всі аспекти економічного розвитку України.

nПотенціал України для участі у глобальних ринках досить високий, але Україна на сучасному етапі недостатньо повно використовує його через незавершені реформи.

n ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Заходи регулювання внутрішнього агропродовольчого ринку

Розглядаючи історичну еволюцію державного втручання в агропродовольчі ринки, можна зауважити величезну розмаїтість заходів, застосовуваних національними урядами. Але для економічного аналізу цих заходів, згрупуємо їх у декілька класів. Насамперед необхідно виділити заходи, що спрямовані на збільшення рентабельності власне сільського господарства, і ті, що переслідують інші цілі, наприклад, сільський розвиток і т.п. При цьому потрібно розуміти, що підтримка прибутків фермерів також може вирішувати й інші задачі, наприклад, підвищуючи прибутки сільського населення в цілому.

Ріст рентабельності сільського господарства може досягатися двома способами: за рахунок росту надходжень від продажу продукції і зниження витрат виробництва.

Заходи підвищення надходжень від продажів у сільському господарстві

Один із способів збільшити прибутковість сільського господарства полягає в

підвищенні надходжень від продажів сільськогосподарської продукції, що також може бути досягнуто двома шляхами: збільшенням попиту і скороченням пропозиції сільськогосподарської продукції.

Попит зростає, якщо держава починає закуповувати сільськогосподарську продукцію, а також при введенні, наприклад, програм безкоштовного харчування в школах, продовольчих талонів, по котрим продовольство розподіляється бідним, або при рекламній підтримці вітчизняної продукції. Попит на вітчизняну продукцію також буде більшим при обмеженнях імпорту і при підтримці тим або іншим способом експорту.

Пропозицію можна скоротити шляхом квотування аграрного виробництва, обмежень на використання сільськогосподарських земель, податками на вироблену продукцію.

Для проведення таких програм важливим є умова, що внутрішній виробник має на внутрішньому ринку явні конкурентні переваги перед імпортерами –