ВСЕ ЛАЙНО ПО АГРАРЦІ З ЕЛЬОРНУ

nРозвинуті країни через свої ТНК здійснюють прямі інвестиції в країни, що розвиваються.

qвиносячи частини виробничого процесу в ці країни, ТНК використовують місцеві умови, ресурси і дешеву робочу силу в основному для виробництва товарів масового попиту, в тому числі для розвинутих країн, включаючи країни базування ТНК.

qУ країнах, що розвиваються, виробляються товари, що вимагають відносно низькокваліфіковану працю і дешеву робочу силу.

qПредметами їх експорту є також продукція сільського господарства, сировина.

nЕпоха капіталізму добігає кінця

nВаллерстайн “Кінець знайомого світу. Соціологія

21 ст.”

nДракер “Посткапіталістичне суспільство”

nТоффлер “Революційне багатство

nНеклес “Трансфінітна економіка”

nГальчинський “Лібералізм: уроки для України”

nКласична модель була описана в працях А.Сміта, Дж.М. Кейнса, К. Маркса, М. Фрідмана

nНові технології принципово змінюють загальну картину світу, віддаляючи його від того, на який були розраховані ліберальні капіталістичні механізми.

nСтан України в умовах початку глобальних трансформацій суттєво ускладнюється тим, що рухаючись наздоганяльним шляхом, країна намагається відтворювати механізми та постулати класичного ліберально-демократичного капіталістичного суспільства, будувати яке вона почала на кілька століть пізніше ровинених держав, не усвідомлюючи того,

що відповідна модель світоустрою зазнала системної кризи і вже почала змінюватися.

nпоглиблення міжнародного поділу праці з його переходом від спільного к специфічному і єдиному;

nперевищення темпів росту міжнародного товарообігу над темпами росту обсягів світового виробництва;

nзростаюча лібералізація міжнародної торгівлі, виражена у відкритті національних ринків товарів і послуг шляхом поступового зняття торгівельних обмежень і бар’єрів;

nвипереджуюче зростання руху капіталу у відношенні до руху товарів. Формування світового фінансового ринку, збільшення потоків портфельних і прямих іноземних інвестицій;

nінформаційно-технологічний переворот в засобах телекомунікацій на базі електроніки, кібернетики, супутникових систем зв’язку; посилення впливу транснаціональних корпорацій;

nконцентрація і централізація капіталу на підставі процесів злиття і поглинення компаній і банків;

nрозвиток інтеграційних тенденцій на регіональному, субрегіональному і міжрегіональному рівнях;

nзростання ролі наднаціональних органів у світовій політиці та економіці.

nОсобливо цікавим є вплив глобалізації на економіку, що

проявляється у корпораціях транснаціонального типу, які ефективно функціонують у різних куточках Землі, активно використовують у своїх інтересах нові історичні умови.

nГлобалізація стимулює посилення взаємозв'язку і унікальності людей, а також цивілізацій в цілому. Однак, окрім позитивних аспектів, є також ряд факторів, що насторожують. Деякі вчені припускають, що роль транснаціональних організацій незабаром буде настільки велика, що зможе поставити під великий сумнів існування окремих національних держав. Тож, які загрози несе глобалізація економіки, та що позитивного вона може додати в економічну систему світу?

n Підзвітність

nАутсо́рсинг (англ. outsourcing; укр. підрядництво) — передача компанією частини її завдань або процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду.

nЦе угода, за якою робота виконується людьми з зовнішньої компанії, які зазвичай є також експертами у цьому виді робіт. Аутсорсинг часто використовується для скорочення витрат.

nНайчастіше мається на увазі IT-аутсорсинг, тобто аутсорсинг інформаційних технологій, зокрема, робіт зі створення та супроводу програмних продуктів. Очевидним чином можливість зменшення витрат при цьому пов'язана з великою зарплатнею програмістів (та в цілому з вартістю інтелектуальної праці) в країнах з розвиненою економікою. Відповідно й утримання ІТ-підрозділів великих корпорацій вимагає колосальних витрат. Щоб їх зменшити, доцільно відмовитися від повного штату програмістів і передати якусь частину їхньої роботи (а в багатьох випадках — усю таку роботу повністю) іншим фірмам, у багатьох випадках — за кордон (офшорне програмування), що обходиться набагато дешевше. Так на різниці в оплаті праці «всередині» компанії та «зовні» (за межами країни) зародилося «офшорне програмування» як бізнес-напрямок.

nТак, глобалізація економіки в умовах сучасного світу стикається з однією серйозною проблемою. Усі лідерські місця у світі вже зайняті державами, які входять у "Велику сімку". Саме на їхню частку припадає не менше 12% усього населення планети і близько 60-70% світового ВВП. Вони грають вирішальну роль в таких організаціях, як МВФ і Світовий банк, СОТ і ОЕСО. Країни "Великої сімки" за тісної співпраці формують епіцентр глобалізаційних процесів, своєрідне ядро світової економіки.

nДо групи лідерів вдалося долучитися двом десяткам країн, які налагодили з ними плідну і взаємовигідну співпрацю та активно розвиваються. Наслідки глобалізації - це не тільки зіткнення культур, а й їхнє щільне переплетення. Для Заходу, який завжди йшов попереду, процес глобалізації відкриває досить широкі перспективи й універсальні можливості. Усі інші країни змушені були вибирати між залежністю, ізоляцією та модернізацією. Зі зростанням глобалізаційних процесів зростатиме і нерівність між державами, що може стати причиною виникнення нових конфліктів.