БХ экз

29.Роль феруму в життєдіяльності тварин. Зосереджений в гемоглобіні, феритині; є складовою білків, необхідний елемент кровотворення. У складі гемоглобіну та міоглобіну приймає участь у транспорті газів.

30.Іони натрію сконцентровані...у позаклітинній рідині.

31.Місцем всмоктування натрію є … слизова оболонка тонкої кишки.

32.Обмін Натрію в організмі регулюється гормоном …альдостероном.

33.Іони калію сконцентровані ....всередині клітини.

34.На всмоктування іонів кальцію та його мобілізацію з кісткової тканини впливає …наявність вітаміну D.

35.Захворювання тварин під назвою остеомаляція пов’язано …з порушенням співвідношення Са/Р.

36.Обмін йоду в організмі регулюється гормоном …тиреотропіном.

37.При нестачі в раціоні тварин йоду виникає таке захворювання …ендемічний зоб.

38. Мікроелемент, який має антиоксидантні властивості, бере участь в окисному фосфорилуванні, разом з вітамінами Е і А справляє радіозахисну дію, це …селен.

39.Мікроелемент, який входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів, це …ферум.

40.Цинк відноситься до …мікроелементів.

41.Біологічна роль вітамінів. Навести приклади. Група низькомолекулярних органічних р-ин різної хім.. природи, необхідних для існув. живого орг-му в дуже малих кількостях порівняно з основними продуктами харчування. Виступають коферментами і простетичними групами ферментів.

42.Значення вітамінів для організму вперше довів …М.І. Лунін.

43.Дати пояснення гіпервітамінозам. Надлишкове надходж. віт. в ор-м, вітамінна інтоксикація. Причини: тривале використання вітамінних засобів, порушення обміну віт., підвищ. екзогенного надходження віт.

44.Дати пояснення гіповітамінозом. Часткова нестача віт. Нестача одного віт. – моно гіповітаміноз, декількох віт. – полігіповітаміноз. Причини гіпота авітамінозів: екзогенні (нераціональне харчув., дисбактеріоз, лікув. препарати, лактація) та ендогенні (часткове руйнув. віт в ШКТ, порушення транспорту та всмоктування, посилений розпад віт.).

45.Дати пояснення авітамінозам.. Виражений дефіцит або відсутність надходження з їжею віт.

46.Дати характеристику провітамінам. Це речовини, з яких організмі людини чи тварин можуть синтезуватися вітаміни. Наприклад, з провітаміну А, який міститься в моркві може синтезуватися ретинол (вітамін А).

47.До групи жиророзчинних вітамінів належать …A, D, E, F, K.

48.Вітамін А належить до ...жиророзчинних.

49. Роль жиророзчинних вітамінів (D). Бере участь у регуляції співвідношення Ca:P в крові, стимулює їх всмоктування в кишках, активує діяльність лужної фосфатази, збільшує затримку йонів Са кістковою тканиною.

50. Роль жиророзчинних вітамінів (Е). Сприяє біосинтезу білків, активує ферменти, бере участь в клітинному диханні, необхідний для утвор. креатину і фосфагену, перетворення каротинів на віт. А; також є природним антиоксидантом, забезпечує імунітет органів дихання проти tbc.

51.Вітамін К відноситься до , і його основна функція …жиророзчинних. Участь у процесах згортання крові.

52.Філохінон та фарнохінон є природними формами вітаміну …К

53.Роль жирозчинних вітамінів ( F). Антихолестериновий. Участь у синтезі жирів, метаболізмі холестерину. Протизапальний і антигістамінний ефекти. Вплив на сперматогенез. Стимуляція імунного захисту організму.

54.До групи водорозчинних вітамінів належать …групи В (В1, В3, В5, В6, В12, В13, В15), віт. С, Н, Р.

55.Роль вітаміну В1 та інших вітамінів групи В. Кофактор ферментів, що приймають участь в окисленні вуглеводів, впливає на нервову регуляцію, проведення нервових імпульсів.

56.Вітамін В2 відомий як ...рибофлавін.

57. Роль водорозчинних вітамінів, (В3) (пантотенова к-та) – антидерматитний. Входить до складу коферменту А (кофермент ацилювання).

58. Роль водорозчинних вітамінів (С) (аскорбінова кислота) – антискорбутний. Участь в окисно-відновних процесах, процесах гідроксилювання з утворенням біологічно активних речовин.

59. Роль водорозчинних вітамінів (В5) (РР, нікотинамід, нікотинова кислота) - антипелагричний. У складі НАД+ і НАДФ+ бере участь в обміні речовин.

60. Роль водорозчинних вітамінів (В6) (піридоксин) - антидерматитний. З участю вітаміну В6 у складі коферменту піридоксальфосфату відбуваються реакції трансамінування амінокислот та окиснення біогенних амінів, декарбоксилювання амінокислот та їх ізомеризація, синтез нікотинаміду з триптофану, біосинтез гему, гамма-аміномасляної кислоти.

61. Роль водорозчинних вітамінів (В12) (ціанкобаламін) - антианемічний. Участь у переносі метильних груп і водню. Він є фактором росту й стимулятором гемопоезу, впливає на функції печінки й нервової системи, активує процеси згортання крові, обмін вуглеводів і ліпідів, бере участь у синтезі різних амінокислот.

62. Роль водорозчинних вітамінів (Н) (біотин) - антисеборейний.

63. Роль водорозчинних вітамінів (Вс) (фолієва кислота) - фактор росту, антианемічний.

64. Роль водорозчинних вітамінів (Р) (біофлавоноїди) - фактор проникності, капілярозміцнюючий. Підтримує еластичність і стійкість капілярів, запобігає окисленню адреналіну, гальмує активність гіалуронідази.

65.Роль вітаміноподібних речовин (U) (метил метіонін) - антивиразковий. Виступає донором метальних груп, бере участь у синтезі холіну та креатину.

66.Вітамін В13 або оротова кислота належить до ... водорозчинних. Фактор росту. Впливає на розвиток плоду і функціональний стан печінки, прискорює її регенерацію.

67.Вітамін В15 або пангамова кислота належить до ... водорозчинних. Антианоксичний. Має ліпотропні властивості і функції донатора рухомих метальних груп.

68.Роль вітаміноподібних речовин, зокрема вітаміну убіхінону. Коферментна ф-ція, компонент дихального ланцюга, антиоксидант. Входить до складу коензима Q.

69.Роль вітаміноподібних речовин, зокрема вітаміну ВТ (карнітину). Підвищує виділення АТФ, приймає участь в процесах ліпідного обміну. Транспортує ацил-КоА до мітохондріального матриксу.

70.Роль вітаміноподібних речовин, зокрема холіну. Є попередником нейромедіатора — ацетилхоліну,

входить у склад, участь у синтезі метіоніну, впливає на вуглеводний обмін, регулюючи рівень інсуліну в організмі, є гепатопротектором і ліпотропним засобом.

71.п-амінобензойна кислота (ПАБК) належить до ...водорозчинних вітамінів (В10 або Н1).

72.Інозит відносять до …вітаміноподібних р-ин.

73.Вітамери – це … окремі вітаміни, що являють собою групу близьких за хімічною структурою сполук.

74.Роль антивітамінів. Здатні пригнічувати дію вітамінів і викликати стан авітамінозу навіть за умов достатнього забезпечення організму вітамінами.

75.Із вивченням природи такого захворювання, як пелагра, пов’язане з відкриття вітаміну

…нікотинаміду В5 (РР)

76. Біологічно активні речовини, які продукуються залозами внутрішньої секреції і виділяються безпосередньо у кров, називаються…гормони.

77.Збільшення секреції адреналіну призводить до ...?Гіперглікемії, глюкозурії, тахікардії, збільшення АТ, температури, частоти дихання.

78.Гормон інсулін впливає на…вуглеводний обмін (перетворення глюкози в глікоген).

79.Антагоністом інсуліну є гормон …глюкагон.

80.Біологічні каталізатори білкової природи, які прискорюють хімічні процеси в організмі,

називаються…ферменти (ензими).

81.Які розміри ензимів щодо кількісного амінокислотного їх складу? Ферменти поділяються на прості й складні. Прості, або однокомпонентні, містять у своєму складі тільки амінокислоти. Наприклад, пепсин, уреаза, РНКаза. Більшість ферментів є двокомпонентними, тобто складаються з білкової і небілкової (простетичної) частин.

82.Низькомолекулярні сполуки небілкової природи, що мають здатність сполучатися з ферментним білком, носять назву …кофермент.

83.Коферментом багатьох ферментів, які каталізують формілування, оксиметилування та утворення метильних груп, є …вітаміни В12, В15.

84.Створення основи сучасної кінетики ферментативного каталізу належить …Л. Міхаелісу та М.

Ментену.

85.Ферменти належать до якого класу сполук щодо їх хімічного складу? Білки.

86.Яка різниця між субстратами і продуктами ензиматичних реакцій? Субстрат – речовина, яка вступає в реакцію і з якою відбуваються перетворення. Продукт, речовина, що утворюється в результаті ферментативного перетворення.

87.Які реакції проходитимуть швидше: а) звичайні перетворення речовин у відсутності каталізаторів чи б) перетворення речовин у присутності ензимів? Чому? Перетворення речовин у присутності ензимів. Ферменти є каталізаторами хімічних реакцій.

88.В яких межах знаходиться температурний оптимум дії ферментів у тварин? 37-40 0С

89.Хто з вчених довів залежність активності ферментів від рН-середовища? С. Серенсен.

90.До неспецифічних активаторів ферментів належать … неорганічні аніони, катіони (Na, K, Ca, Mg, Cl)

91. Що являє собою активний центр ензиму? Частина молекули ферменту, яка з'єднується із субстратом. Активний центр відповідає за специфічну спорідненість ферменту із субстратом, утворення ферментосубстратного комплексу і каталітичне перетворення субстрату.

92. Як називають генетично обумовлену ділянку ферменту, де проходять хімічні перетворення? Активний центр.

93. Частину молекули ферменту, що зв’язує низькомолекулярні метаболіти, які змінюють її третинну структуру та інгібують активність ферментів, називають …алостеричним центром.

94.Чи співпадають місця зв’язування кофакторів ферментів з їх активними центрами? Залежить від фермента.

95.Чи мають ензими зв’язувальні сайти для продуктів чи субстратів каталізованої ними реакції?

Ферменти відносно не змінюються після реакції, тобто вивільняються і знову можуть реагувати з наступними

молекулами субстрату.

96.Як всі каталізатори, ензими працюють зі зниженням чи підвищенням енергії активації (Ea) реакції?

Чим вища енергія активації – тим швидше проходить реакція. Працюють з підвищенням.

97.Як енергія активації (Ea) реакції впливає на швидкість ферментативної реакції? Які фактори знижують чи підвищують енергію активації реакції? Чим вища енергія активації – тим швидше проходить реакція. Підвищують енергію активації збільшення температури, знижують – зменшення температури.

98.Ензим стабілізує стан переходу, знижуючи чи підвищуючи енергію, необхідну для утворення продуктів?

99.Чи оборотній процес зв’язування субстрату з ензимом під час односубстратної ензимної реакції?

Залежить від природи ферменту. Частіше оборотний.

100.Чи оборотній процес каталітичного етапу односубстратної ензимної реакції?

101.У чому полягає модифікація моделі «замок-ключ», що характеризує дію ферменту? Активний центр

ферменту може змінити конформацію після зв'язування з ним субстрату.. Бічні групи амінокислот активного центру займають таке положення, яке дозволяє ферменту виконувати свою каталітичну функцію. Фермент володіє специфічністю.

102.Різновиди ферменту, які мають одну й ту ж саму субстратну специфічність, але різняться між собою фізичними, хімічними та імунологічними властивостями, називаються…ізоферменти.

103.Що може зброджувати цукор? Дріжджі, сахараза.

104.З допомогою яких ферментів перетравлюються вуглеводи? Амілаза, мальтаза, сахараза, лактаза,

інвертаза, гідролази.

105.З допомогою яких ферментів перетравлюються полісахариди? Амілаза, гідролази.

106.З допомогою яких ферментів перетравлюються олігосахариди? Глюкозидаза, трегалаза, гідролази.

107.З допомогою яких ферментів перетравлюються ліпіди? Ліпаза, холестеролестераза, естерази.

108.З допомогою яких ферментів перетравлюються жири? Ліпаза, холестеролестераза, естерази.

109.З допомогою яких ферментів перетравлюються нейтральні жири? Ліпаза, холестеролестераза,

естерази.

110.З допомогою яких ферментів перетравлюються фосфоліпіди? Ліполітичні ферменти, фосфоліпаза.

111.З допомогою яких ферментів перетравлюються холестериди? Ліполітичні ферменти.

112.З допомогою яких ферментів перетравлюються білки? Протеази, трипсин, хімотрипсин, пепсин.

113.З допомогою яких ферментів перетравлюються поліпептиди? Протеази, каталази, пепсин.

114.З допомогою яких ферментів перетравлюються олігопептиди? Ендопептидази, екзопептидази.

115.З допомогою яких ферментів перетравлюються нуклеопротеїни? Нуклеази, РНК-аза та ДНК-аза.

116.З допомогою яких ферментів гідролізуються нуклеїнові кислоти, ДНК, РНК? РНК-аза та ДНК-аза,

нуклеотидази, нуклеозидази.

117.За класифікацією ферментів (КФ) кожний ензим описується послідовністю 4-х чисел. Що означає перше число у такій послідовності? Клас ферментів.

118.Яка характерна риса реакцій що каталізуються оксидоредуктазами? Реакції окиснення-

відновлення.

119.Яка характерна риса реакцій що каталізуються трансферазами? Реакції перенесення атомів та груп від одних субстратів до інших.

120.Яка характерна риса реакцій що каталізуються гідролазами? Гідролітичні реакції розщеплення (за допомогою Н2О).

121.Яка характерна риса реакцій що каталізуються ліазами? Реакції відщеплення та приєднання (без

Н2О).

122. Яка характерна риса реакцій що каталізуються ізомеразами ? Реакції ізомеризації (утворення ізомерів).

123.Яка характерна риса реакцій, що каталізуються лігазами (синтетазами) ? Реакції синтезу із використанням енергії АТФ.

124.Чим особливий фермент уреаза? Фермент класу гідролаз, каталізує реакцію перетворення сечовини.

125.Простетичною групою у каталазі та пероксидазі є …гем, Кобальт, йони меалів.

126.Складовою частиною таких ензимів, як пептидази, карбоангідрази, урикази, уреази, альдолази, фосфатази є …

127.Цитратсинтазна реакція ЦТК. Під впливом цитратсинтетази починає функціонувати ЦТК,

утворюється лимонна кислота.

128.Аконітазна реакція ЦТК (в цілому). Лимонна к-та перетворюється на цис-аконітову кислоту (під впливом Е аконітат-гідратази) , яка після приєднання води переходить в ізолимонну;

129.(НАД-залежна) ізоцитратдегідрогеназна реакція ЦТК. Ізолимонна к-та окиснюється до щавлевоянтарної, яка декарбоксилується і перетворюється на α-кетоглутарову кислоту (під впливом Е ізоцитратдегідрогенази). +НАДФ

130.Реакція ЦТК, що каталізується мультиензимного альфа-кетоглутаратдегідрогеназним комплексом. α-кетоглутарова к-та декарбоксилується і утворюється сукциніл-КоА, що містить

макроергічний зв’язок (під впливом Е альфакетоглутаратдегідрогенази).

131.Сукцинілтіокіназна реакція ЦТК. Сукциніл-КоА під впливом сукциніл-КоА-синтетази перетвор. в янтарну к-ту.

132.Нуклеозидфосфокіназна реакція ЦТК. Утворений у циклі Кребса сукциніл КоА як макроергічна сполука реагує з ГДФ і утворює ГТФ, який при перефосфорилюванні з АДФ утворює АТФ. ГТФ + АДФ>АТФ

133.ФАД-залежна сукцинатдегідрогеназна реакція ЦТК. Янтарна кислота окиснюється до фумарової к-ти під впливом сукцинатдегідрогенази. Коферментом сукцинатдегідрогенази є ФАД.

134.Фумарат-гідратазна (фумаразна) реакція ЦТК. Фумарова к-та під впливом фумаратгідратази перетвор. на яблучну к-ту.

135.Малатдегідрогеназна реакція ЦТК. Яблучна к-та під впливом Е малатдегідрогенази окиснюється, утворюючи щавлевооцтову к-ту.

136.Ферменти клітинного дихання локалізовані переважно в: мітохондріях, цитоплазмі.

137.Спиртове бродіння. Викликається дріжджами і полягає в розкладанні цукрів на спирт і вуглекислий газ.

С6Н12О6 = 2 С2Н5 ОН + 2СО2

138.Пропіоновокисле бродіння. Метаболічний шлях анаеробного перетворення вуглеводів та молочної кислоти, що здійснюється бактеріями, кінцевими продуктами якого є пропіонова та оцтова кислоти та вуглекислий газ.

139.Молочнокисле бродіння. Процес анаеробного окислення вуглеводів, кінцевим продуктом при якому виступає молочна кислота.

140.Маслянокисле бродіння. Метаболічний шлях перетворення органічних речовин облігатно анаеробних бактерій, кінцевими продуктами якого є АТФ, а також масляна кислота, бутанол, ацетон, ізопропанол, етанол, оцтова кислота, вуглекислий газ і водень.

141.Якими реакціями глікогеноліз відмінний від гліколізу? Глікогеноліз - фосфоролітичне розщеплення глікогену; гліколізом - фосфорилування глюкози. Фосфоролітичне розщеплення глікогену до глюкозо-6- фосфату проходить під впливом фосфорилази; далі під впливом фосфоглюкомутази глюкозо-1-фосфат перетворюється на глюкозо-6-фосфат. Фосфорилування глюкози проходить під впливом фосфоглюкокінази з утворенням глюкозо-6-фосфату.

142.Фосфорилазна реакція глікогенолізу. Фосфоролітичне розщеплення глікогену до глюкозо-6-фосфату проходить під впливом фосфори лази.

143.Фосфоглюкомутазна реакція глікогенолізу. Під впливом фосфоглюкомутази глюкозо-1-фосфат перетворюється на глюкозо-6-фосфат

144.Гексокіназна реакція гліколізу. В присут. Mg2+ переноситься фосфорильна група з аденозинтрифосфату (АТФ) на D-гексозу з утворенням D-гексозо-6-фосфату і аденозиндифосфату (АДФ).

145.Глюкокіназна реакція гліколізу. Фосфорилування D-глюкози.

146.Яка перша незворотня реакція гліколізу? Фосфорилювання глюкози.

147.Глюкозофосфат-ізомеразна реакція гліколізу. Глюкозо-6-фосфат під дією глюкозофосфатізомерази перетворюється на фруктозо-6-фосфат.

148.Фосфофруктокіназна реакція гліколізу. Під впливом фосфофруктокінази за наявності АТФ та Mg2+ утвор. фруктозо-1,6-дифосфат з фруктозо-6-фосфату.

149.Яка друга незворотня реакція гліколізу? Фосфофруктокіназна реакція.

150.Альдолазна реакція гліколізу. Фруктозо-1,6-дифосфат розщепл. на дві фосфотріози під впливом альдолази, утворюється 3-фосфогліцериновий альдегід і діоксіацетонфосфат, який таутомеризується у 3- фосфогліцериновий альдегід.

151.Тріозофосфатізомеразна реакція гліколізу. 3-фосфогліцериновий альдегід під впливом гліцеральдегідфосфатдегідрогенази і НАД вступає в реакцію оксиредукції з утворенням макроергічного зв’язку і 1,3-дифосфогліцеринової кислоти.

152.Гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогеназна реакція гліколізу. 1,3-дифосфогліцеринова к-та під впливом фосфогліцераткінази віддає макроергічний зв’язок АДФ.

153.Фосфогліцератмутазна реакція гліколізу. 3-фосфогліцеринова к-та під впливом фосфогліцеромутази перетвор. на 2-фосфогліцеринову кислоту.

154.Фосфогпіруватткіназна реакція гліколізу. 2-фосфогліцеринова к-та під впливом фосфопіруватгідратази перетвор. на фосфопіровиноградну к-ту.

155.Енолазна реакція гліколізу. Фосфопіровиноградна к-та під впливом піруваткінази віддає макроергічний зв’язок АДФ, перетворюючись на піровиноградну к-ту; енольна форма піровиноградної к-ти таутомеризується в кето форму.

156.Яка третя незворотня реакція гліколізу? Піруваткіназна.

157. Лактатдегідрогеназна реакція гліколізу. У разі нестачі кисню піровиноградна к-та під дією лактатдегідрогенази перетвор. на молочну кислоту (кінцевий продукт анаеробного розпаду в/в).

158.Завершальна реакція анаеробного гліколізу. Піруват перетворюється на лактат (Е

лактатдегідрогеназа).

159.Які при гліколізі 3 реакції є незворотніми? 1, 2, 3 реакції.

160.Чи в процесах гліколізу, глікогенолізу, окисного фосфорилування бере участь Фосфор? Так.

161.Окиснення глюкози в м’язах, у мозку тощо зменшує чи збільшує глюкоземію? Збільшує.

162.Як змінюється рівень секреції інсуліну при гіперглюкоземії, гіперглікемії? Збільшується.

163.Підвищується чи знижується рівень секреції глюкагону при гіпоглюкоземії, гіпоглікемії?

Знижується.

164.Інсулін знижує чи підвищує швидкість синтезу глюконеогенезу? Знижує.

165.Адреналін підвищує чи знижує швидкість синтезу глюконеогенезу? Підвищує.

166.Глюкокортикоїди підвищують чи знижують швидкість синтезу глюконеогенезу? Підвищують.

167.Як глюкагон діє на швидкість синтезу глюконеогенезу? Стимулює розпад глікогену шляхом активізації фосфорилази.

168.Вплив соматотропіну (гормону аденогіпофіза) на глюконеогенез у печінці? Гальмує фосфорилування глюкози і активує інсуліназу.

169.Вплив глюконеогенезу на глюкоземію? Глюкоземія – збільшення рівня глюкози крові. Підвищує глюкоземію.

170.Глюкозолактатниий цикл (цикл Корі) полягає в ... Лактат утворений в м’язах внаслідок анаеробного гліколізу переноситься кров’ю в печінку де перетворюється в процесі глюконеогенезу в глюкозу, що може через кров повертатися до м’язів.

171.Яке біологічне значення глюкозо-аланінового циклу? Вивільнюючись із працюючих м’язів у кров,

аланін, поглинається гепатоцитами,і після перетворення в піруват використовується в глюконеогенезі.

172.Сумарна реакція ПФШ (субстрати, продукти). 6Глюкозо-6-фосфат + 12НАДФ+ = 6СО2 + 12НАДФ *

Н + Н+ + 5Глюкозо-6-фосфат + Н3РО4.

173.Яка перша стадія ПФШ? Окиснювальна.

174.Яка друга стадія ПФШ? Неокиснювальна.

175.Внаслідок функціонування ПФШ який обсяг утворюється НАДФН ? 12НАДФ

176.У тканинах, де відбувається активний синтез як ліпідів, так нуклеотидів, на якій стадії закінчується ПФШ? На 1-ій окиснювальній стадії.

177.Як функціонує ПФШ у тканинах з вираженим анаболізмом (у клітинах яких найінтенсивніше відбуваються синтези ліпідів, вільних нуклеотидів та нуклеїнових кислот)? Завершується на першій стадії.

178.В яких тканинах найбільш інтенсивно відбуваються реакції ПФШ? В жировій тканині (адипоцити).

179.На якому рівні функціонує ПФШ у тканинах з переважанням окислювального метаболізму

(наприклад, скелетні м’язи)? На низькому рівні.

180.Пояснити циклічність ПФШ. Внаслідок функціонування двох стадій ПФШ відбувається послідовне перетворення гексоз на пентози та навпаки (пентоз на гексози), тобто такі перетворення мають циклічність.

181.Чому називають ПФШ гексозомонофосфатним шунтом окиснення глюкози? Оскільки тут глюкозо- 6-фосфат зазнає прямого окиснення (з відщепленням СО2) без утворення фруктозо-1,6-дифосфату та двох фосфотріоз.

182.Де використовується пентоза, яка утворюється внаслідок функціонування ПФШ?

Використовуються для синтезу нуклеїнових кислот, нуклеотидів, для біосинтезу інших сполук, регенерації глюкози.

183.Яке біологічне значення функціонування ПФШ у еритроцитах? Генераціїя НАДФН, що необхідний для протидії перекисному окисненню ненасичених жирних кислот фосфоліпідів еритроцитарних мембран з метою запобігання гемолізу еритроцитів.

184.Чому в адипоцитах жирової тканини ПФШ має характер метаболічного циклу? За циклічного функціонування ПФШ основним продуктом є генерація НАДФН, що спостерігається в адипоцитах жирової тканини, де переважає потреба в НАДФН над пентозофосфатами.

185.Кортизол (представник глюкокортикоїдів) стимулює чи гальмує глюконеогенез? Стимулює

(активізує ферменти циклу).

186.Як відображається мобілізація глікогену печінки на глюкоземії? Збільшує (гіперглікемія,

глюкозурія).

187.Як ресорбція глюкози в кишечнику впливає на глюкоземію? Підвищує рівень глюкози в крові.

188.Біологічні мембрани в організмі тварин виконують функції: розмежувальну, контроль транспорту метаболітів, прийняття і передавання сигналів, ензиматичні реакції, контакт з іншими клітинами.

189.Яким чином (шляхом простої дифузії (?), піноцитозу(?)) всмоктуються моноацилгліцероли?

Описати в загальних рисах процес всмоктування. 50% продуктів гідролізу ТАГ всмоктуються у вигляді моноацилгліцеролів, шляхом простої дифузії або піноцитозу. Коротколанцюгові ЖК(менше 12 атомів C) – проста дифузія. Довголанцюгові ЖК і холестерин – у вигляді комплексів з жовчними кислотами – кишковопечінкова рециркуляція жовчних кислот.

190.Яким чином (шляхом простої дифузії (?), піноцитозу(?)) всмоктуються 50 % продуктів гідролізу ТАГ? Описати в загальних рисах процес всмоктування. 50% продуктів гідролізу ТАГ всмоктуються у

вигляді моноацилгліцеролів, шляхом простої дифузії або піноцитозу.

191.Роль холевої кислоти у перетравленні ліпідів. Емульгація жирів (накопичуючись на поверхні поділу фаз – вода-жир, вони зменшують поверхневий натяг краплин жиру); активація ліпази за рахунок зв'язуванню ЖК та усуненню їх з місця дії ліпази; сприяють всмоктуванню вільних кислот та інших продуктів гідролізу жирів завдяки утворенню міцел («холеїнових комплексів»); виконують функцію поверхнево-активних речовин клітин.

192.Роль холанової кислоти у перетравленні ліпідів. Адсорбуючись на поверхні крапель жиру, жовчні кислоти, завдяки своїм амфіфільним властивостям, різко зменшують поверхневий натяг на межі двох фаз - води і жиру, що й сприяє їх емульгуванню.

193.Роль хенодезоксихолевої кислоти у перетравленні ліпідів. Адсорбуючись на поверхні крапель жиру,

жовчні кислоти, завдяки своїм амфіфільним властивостям, різко зменшують поверхневий натяг на межі двох фаз - води і жиру, що й сприяє їх емульгуванню.

194.Особливості травлення жирів у дорослих (щодо наявності ферментів у різних відділах шлунковокишкового тракту).

Головним місцем перетравлювання жирів є дванадцятипала кишка та інші відділи тонкого кишечника. У

дванадцятипалу кишку із підшлункової залози надходить неактивна ліпаза разом з гідрокарбонатами. Останні нейтралізують кислу реакцію їжі, яка надходить із шлунка. Ліпаза гідролізує жири на гліцерин та жирні кислоти тільки після емульгування жирів.

195.Особливості травлення жирів у немовлят (щодо наявності ферментів у різних відділах шлунковокишкового тракту). У немовлят в шлунку створюються умови, близькі до кишечника, що забезпечують перетравлювання нейтральних жирів (триацилгліцеринів) молока шлунковою ліпазою. рН середовища у шлунку дитини становить близько 5,0 (слабкокисле середовище), жир молока розщеплюється шлунковою ліпазою.

196.Розпад триацилгліцеролу за дії ферментів: відщеплення останнього ацильного залишку

(субстрати, продукти, фермент).

197.Локалізація процесів бета-окиснення ЖК (активація ЖК і саме реакції їх бета-окиснення).

Активація відбувається в цитоплазмі, а власне бета-окиснення в мітохондрії

198.Бета окиснення ЖК: що відбувається за реакції, яку каталізує ацил-КоА-синтетаза (тіокіназа)

(субстрати, продукти, кофермент; назва реакції за перетворенням, що відбувається)? Активація ЖК.

Ациладенілат взаємодіє з HS-КоА під дією ацил-КоА-синтетази, утворюється ацил-КоА.

199.Яка речовина бере участь у ліпідному обміні, виконуючи функції переносника залишків жирних кислот через мембрани мітохондрій? Карнітин.

200.Бета окиснення ЖК: що відбувається за реакції, яку каталізує карнітин-ацилтрансфераза І?

Перенесення ацильних груп від СоА-ефірів ЖК на карнітин на зовнішній стороні внутрішньої мітохондріальної мембрани.

201.Бета окиснення ЖК: що відбувається за реакції, яку каталізує карнітин-ацилкарнітин-

транслоказа? Перенесення ацил-карнітину до внутрішньої сторони мембрани МТХ.

202.Бета окиснення ЖК: що відбувається за реакції, яку каталізує карнітин-ацилтрансфераза ІІ?

Ресинтез KoSC(O)R, карнітн, що вивільнився через пери плазматичний простір знову переноситься до зовнішньої мембрани.

203.Бета окиснення ЖК: що відбувається за реакції, яку каталізує ацил-КоА-дегідрогеназа (субстрати, продукти, кофермент; назва реакції за перетворенням, що відбувається). Відбувається дегідрування

ацил-КоА під впливом ацил-КоА-дегідрогенази.

204.Бета окиснення ЖК: що відбувається за реакції, яку каталізує еноїл-КоА-гідратаза (субстрати, продукти, кофермент; назва реакції за перетворенням, що відбувається). Залишок ЖК (еноїл-КоА)

гідрується з утворенням β-оксіацил-КоА під впливом еноїл-КоА-гідратази.

205.Бета окиснення ЖК: що відбувається за реакції, яку каталізує 3-оксиацил-КоА-дегідрогеназа

(субстрати, продукти, кофермент; назва реакції за перетворенням, що відбувається). β-оксіацил-КоА перетворюється на β-кетоацил-КоА під впливом ферменту β-оксіацил-КоА-дегідрогенази.

206. Бета окиснення ЖК: що відбувається за реакції, яку каталізує бета-кетоацил-КоА-тіолаза (субстрати, продукти, кофермент; назва реакції за перетворенням, що відбувається)? β-кетоацил-КоА під впливом ферменту ацетоацетил-КоА-тіолази розщеплюється на дві частини: ацетил-КоА і ацил-КоА.

207.Де може відбуватися процес бета-окиснення жирної кислоти (С24:0)? В пероксисомах.

208.Окиснення гліцеролу: гліцеролфосфокіназна реакція (субстрати, продукти). Після гідролізу жиру гліцерол під впливом ферменту гліцеролкінази фосфорилується. Утворюється α-гліцерофосфат, який окиснюється під дією гліцеральдегідрофосфатдегідрогенази і перетворюється на фосфогліцериновий альдегід. Фосфогліцериновий альдегід включається у четверту стадію анаеробного розщеплення в/в або є джерелом біосинтезу специфічних сполук.

209.Окиснення гліцеролу: утворення гліцеральдегід-3-фосфату (субстрати, продукти,фермент).

210.Окиснення гліцеролу: НАД-залежна дегідрогеназна реакція (субстрати, продукти,кофермент).

211.Розпад триацилгліцеролу за дії ферментів: відщеплення першого ацильного залишку субстрати, продукти, фермент).

212.Розпад триацилгліцеролу за дії ферментів: відщеплення другого ацильного залишку (субстрати, продукти, фермент).

213.Розпад триацилгліцеролу за дії ферментів: відщеплення останнього ацильного залишку

(субстрати, продукти, фермент).

214.Розпад фосфоліпідів: охарактеризувати реакцію, яку каталізує фосфоліпаза А1(субстрати, продукти).

215.Розпад фосфоліпідів: охарактеризувати реакцію, яку каталізує фосфоліпаза А2(субстрати, продукти).

216.Розпад фосфоліпідів: охарактеризувати реакцію, яку каталізує фосфоліпаза С (субстрати, продукти).

217.Розпад фосфоліпідів: охарактеризувати реакцію, яку каталізує фосфоліпаза D (субстрати, продукти)

218.Катаболізм стеридів за допомогою ферментів (навести типову реакцію, вказавши субстрати, продукти, ферменти).

219.Чи можливий синтез ліноленової кислоти в організмі тварин і людини? Ні.

220.Чи можливий синтез лінолевої кислоти в організмі тварин і людини? Ні.

221.Локалізація синтезу ЖК у клітині. Два типи синтезу: мітохондріальний (в МТХ печінки, мозку, серця, нирок, жировій тканині) і немітохондріальний (в гіалоплазмі клітин).

222.Синтез ЖК: субстрати, продукти, кофермент реакції, каталізованої ацетил-КоА-карбоксилазою.

223.Синтез ЖК: субстрати, продукти, кофермент реакції, каталізованої АПБ-ацетилтрансферазою

224.Синтез ЖК: субстрати, продукти, кофермент реакції, каталізованої АПБ-малонілтрансферазою

225.Синтез ЖК: субстрати, продукти, кофермент реакції, каталізованої .-кетоацил-АПБ-синтетазою

226.Синтез ЖК: субстрати, продукти, кофермент реакції, каталізованої .-кетоацил-АПБ-редуктазою

227.Синтез ЖК: субстрати, продукти, кофермент реакції, каталізованої .-оксиацил-АПБ-дегідразою

228.Синтез ЖК: субстрати, продукти, кофермент реакції, каталізованої еноїл-АПБ-редуктазою

229.Синтез ЖК: сумарна реакція синтезу стеаринової (октадеканової) кислоти (субстрати, продукти).

С18Н36О2 + 26О2 = 18СО2 + 18Н2О + 147АТФ.

230.Синтез ЖК: сумарна реакція синтезу пальмітинової (гексадеканової) кислоти (субстрати,

продукти). 8Ацетил-КоА + 14НАДФН + Н +15АТФ = С15Н31СООН + 7СО2 + 8KoASH + 14НАДФ + 6Н2О.

231.Синтез ЖК (їх десатурація). Як утворюються ненасичені ЖК за дії ацил-КоА-оксигенази?

232. Дати характеристику мітохондріальній системі елонгації ЖК. Мітохондріальна система елонгації жирних кислот використовує ацетил-КоА (як джерело двокарбонових фрагментів) і здатна подовжувати ЖК (С12 і С16) .Ацил-КоА (Сn) + ацетил-КоА (С2)→ ацил-КоА (Сn+2) + КоА-SH.

233.Дати характеристику мікросомальній елонгаційній системі для ЖК. Використовує малоніл-КоА

(як джерело двокарбонових фрагментів) і діє за механізмом синтетазної системи цитозолю Ацил-КоА(Сn )+малоніл-КоА→3-кетоацил-КоА→3-гідроксиацил-КоА→ 2,3-еноїл-КоА→ацил-КоА (Сn+2 ) Субстрати ацил-КоА (Сn , n=10 і довші).

234.Дати характеристику системи елонгації ЖК в ендоплазматичному ретикулумі.

235.Чи зв’язане окиснення ЖК у пероксисомах із синтезом ATФ?

236.Як діє на ліполіз в адипоцитах адреналін, глюкагон, соматотропін, статеві гормони, тироксин і трийодтиронін, лептин, інсулін ? Адреналін, глюкагон, соматотропін, статеві гормони, тироксин і

трийодтиронін, лептин — стимулюють , інсулін — пригнічує.

237.Кетогенез кетонових тіл (ацетооцтова кислота, бета-оксибутират; ацетон).

238.За відсутності лікування концентрація яких речовин у хворих на цукровий діабет зростає в десятки разів, що супроводжується кетоацидозом (зміщенням реакції в яку сторону), який є небезпечним для якого органу? Кетонових тіл, зміщенням реакції в кислу сторону, небезпечне для головного мозку.

239.Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) – ліпопротеїни переносники яких сполук?

Триацилгліцерини, холестерин та інші ліпіди.

240.Висока концентрація ЛПНЩ є одним із факторів ризику якого захворювання і чому?

Атеросклерозу, нашаровуються на внутрішній поверхні судин.

241.Ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) – ліпопротеїни переносники яких сполук?

Триацилгліцерини, холестерин та інші ліпіди.

242.Жовчні кислоти є важливими для абсорбції яких сполук? Ліпідів, жиророзчинних вітамінів.

243.Жовчні кислоти обов'язково є необхідними для абсорбції яких жиророзчинних вітамінів ? А, D, Е,

F, К.

244.Синтез ТАГ: описати 1-ацилгліцерол-3-фосфатацилтрансферазну реакцію (субстрати, продукти).

245.Синтез ТАГ: описати диацилгліцерол-ацилтрансферазну реакцію (субстрати, продукти).

246.Синтез ТАГ: механізми утворення гліцерол-3-фосфату (субстрати, ферменти).

247.Синтез ТАГ: описати фосфатидат-фосфосфо-гідролазну реакцію (субстрати, продукти).

248.Синтез ТАГ: утворення гліцерол-3-фосфату в гліцеролфосфокіназній реакції (субстрати, ферменти).

249.Синтез ТАГ: описати гліцерол-3-фосфатацилтрансферазну реакцію (субстрати, продукти).

250.Синтез ТАГ: утворення гліцерол-3-фосфату в гліцерол-3-фосфатдегідрогеназній реакції

(субстрати, ферменти).

251.Біосинтез фосфогліцеридів. Як може утворюватися фосфатидна кислота з гліцеролу? Навести схему і охарактеризувати її (субстрати, продукти, ферменти).

252.Біосинтез фосфогліцеридів. Утворення фосфатидилхоліну із фосфатидної кислоти. Охарактеризувати процес за допомогою схеми (субстрати, продукти, ферменти).

253.Біосинтез фосфогліцеридів. Утворення фосфатидилетаноламіну із фосфатидної кислоти. Охарактеризувати процес за допомогою схеми (субстрати, продукти, ферменти).

254.Біосинтез фосфогліцеридів. Утворення активованої форми етанол аміну (субстрати, продукти, ферменти).

255.Біосинтез фосфогліцеридів. Утворення активованої форми холіну (субстрати, продукти, ферменти).

256.Ліпогенез в жировій тканині та печінці як змінює глюкоземію? Збільшує (гіперглікемія).

257.До амінотрансфераз належать … аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, тирозинамінотрансфераза, лейцин амінотрансфераза.

258.Трансамінування – це ... це перенос аміногрупи від α-амінокислоти на α-кетокислоту з утворенням нових α-аміно- та α-кетокислот. Процес каталізується ферментами амінотрансферазами (трансаміназами).

259.Коферментами амінотрансфераз є ...вітаміни.

260.Карбомоїлфосфатсинтетазна реакція орнітинового циклу (субстрати і продукти). NH3, CO2 і Н2О

під впливом карбамоїлфосфатсинтетази сполучаються, утворюється карбамоїлфосфат.

261.Орнітинтранскарбомоїлазна реакція орнітинового циклу (субстрати і продукти). Карбамоїлфосфат приєднує орнітин за участі орнітинкарбамоїлтрансферази, утворюється цитрулін.

262.Аргінінсукцинатсинтазна реакція орнітинового циклу (субстрати і продукти). Цитрулін взаємодіє з аспарагіновою кислотою під впливом аргініносукцинатсинтетази, утворюється аргінінянтарна кислота.