- •«Затверджую»
- •1. Симптоми, що можуть проявлятися в еректильній стадії шоку:
- •2. Симптоми, що можуть проявлятися в торпідній стадії шоку:
- •86. До засобів, що розширюють зіницю відносять:
- •87. До в’яжучих та припікаючих засобів, що використовують в офтальмології відносять:
- •88. До засобів, що подразнюють та прискорюють розсмоктування в офтальмології відносять:
- •89. В офтальмології найдовше діють форми лікарських засобів:
- •90. Для катарального кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •91. Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •92. Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:
- •93. Форми поверхневого кон’юнктивіту:
- •94. Масові кератокон’юнктивіти у великої рогатої худоби можуть викликати:
- •95. Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:
- •242. Під час виконання інтраплевральної блокади у теляти голку вколюють:
- •243. Під час виконання надплевральної блокади у корови голку вколюють:
- •244. Під час виконання пункції черевної аорти в корови за методом і.І. Вороніна голку вколюють:
- •271. У разі резекції „манжетки” на статевому члені в коня на її основу накладають петлеподібні шви таким чином, щоб:
- •272. Грижа, це:
- •273. Пролапс, це:
- •292. Під час виконання провідникової анестезії великогомілкового нерва в коня голку вколюють:
- •«Затверджую»
- •5.Параліч нерва опуск.Вуха-
- •9. 1.Види деформ копитець
- •2.Лікув аденоми третьої повіки
- •10. 1.Хвороби в діл плесна. Діагност, лікув.
- •«Затверджую»
- •«Затверджую»
- •«Затверджую»
- •«Затверджую»
- •«Затверджую»
- •1. Ламініт. Етіологія та лікування
- •1. Заковка. Причини виникнення
- •2. Лікування випадкової рани з широкою зоною зяяння.
- •1.Види деформ копитець
- •2.Лікув аденоми третьої повіки
- •1.Хв в діл плесна. Діагност, лікув.
- •2.Класиф кератиту, лікув поверхн гнійного кератиту - це запалення рогівки, є гострі хронічні
- •1. Що таке гіфема? Етіологія та лікування
- •2. Дифдіагностика атрофії м’язу від розриву в ділянці гомілки
- •1. Загальні хв кісток, симптоми та лік в ділянці плеча.
- •2. Які ускладнення можуть виникнути при сторонніх тілах в киш? Діагностика та лікування.
- •2) Діагностика і лікування гнійного запалення ліктьового суглобу.
- •1. Хвороби нервів в ділянці таз кінц, прич виник, діагност, лік
- •2. Виворіт та випадіння прямої кишки : етіологія, лікув
- •1. Хвороби в ділянці лопатки і плеча, діагностика, лікування
- •2. Класифікація блефаритів
- •1. Атрофії м’язів тазової кінцівки: причини, лікування
- •2. Лікування гнійних ран
- •1. Флегмона передпліччя: патогенез, клінічні ознаки, лікування
- •2. Ступені відмороження. Лікування.
- •1. Причини та лікування пальцевих тендовагінітів
- •2. Патології камерної рідини ока. Етіологія та лікування.
- •1. Етіологія хвороб рогівки та лікування їх.
- •2. Класифікація кульгавостей.
- •1. Хв кісток в ділянці плесна
- •2. Етіол та лік панофтальміту.
- •1. Ураження кульшового суглобу, етіологія, симптоми, лікування.
- •2. Лікування проникаючих ран рогівки.
- •1. Хвороби в ділянці ліктьового суглобу, етіологія, симптоми, лікування
- •2. Етіологія і лікування птозу.
- •1. Що таке тилома: симптоми, лікування.
- •2. Класиф., симптоми та лікув кератитів.
- •1. Деформації копит
- •2. Лікування кон’юктивітів
242. Під час виконання інтраплевральної блокади у теляти голку вколюють:
за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра
+ у місці перетину 9-го міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого м’яза спини безпосередньо спереду 10-го ребра
у місці перетину 5-го міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого м’яза спини
у місці перетину останнього міжреберного проміжку з латеральним краєм клубово-реберного м’яза спини
243. Під час виконання надплевральної блокади у корови голку вколюють:
+ у місці перетину останнього міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого м’яза спини
у місці перетину 9-го міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого м’яза спини
за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра
244. Під час виконання пункції черевної аорти в корови за методом і.І. Вороніна голку вколюють:
+ з лівого боку, у місці перетину останнього міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого м’яза спини
з правого боку, у місці перетину останнього міжреберного проміжку з латеральним краєм найдовшого м’яза спини
з правого боку, у проміжку між поперечнореберними відростками 4-го і 5-го поперекових хребців
з лівого боку, у проміжку між поперечнореберними відростками 4-го і 5-го поперекових хребців
245. До спеціальних бинтових відносять пов’язку:
суспензорій
каркасну
+ вісімкоподібну
циркулярну
246. До загальних бинтових відносять пов’язку:
на копито
+ спіральну
черепахоподібну
вісімкоподібну
247. Вісімкоподібну пов’язку накладають на:
+ зап’ястний суглоб
заплесновий суглоб
копито
хвіст
248. До лікувальних іммобілізованих пов’язок відносять:
шинні
+ гіпсові
типові
пращеподібні
249. Під час виконання провідникової анестезії нерва рога у великої рогатої худоби точка введення голки знаходиться:
на середині лінії, що сполучає зовнішній кут ока і нижній край основи вушної раковини
+ на середині лінії, що сполучає основу рога й задній край очної ямки, орієнтуючись на край зовнішнього гребеня лобної кістки
у ділянці зовнішнього гребеня лобової кістки, краніально від основи рогового відростка на 1–2 см
на 1 см нижче від середини лінії, що сполучає зовнішній кут ока з нижнім краєм основи вушної раковини, спрямовуючи голку на основу протилежної вушної раковини
250. Приступати до пластики носо-губного дзеркала у разі його розриву в бугая:
після мимовільної зупинки кровотечі
після штучної зупинки кровотечі
+ після омозоління поверхні розірваної частини носа
відразу після розриву
251. Після ампутації вушної раковини в собаки на рану накладають шов:
безперервний швацький, захоплюючи шкіру з обох поверхонь вуха та хрящ
вузловий, захоплюючи шкіру з обох поверхонь вуха та хрящ
+ вузловий, захоплюючи тільки шкіру з обох поверхонь вуха
вісімкоподібний, захоплюючи шкіру з обох поверхонь вуха та хрящ
252. Кількість лігатур, яку слід накладати на яремну вену за її резекції:
по одній лігатурі з кожного боку від ураженої частини вени
дві лігатури краніально і одну каудально від ураженої частини вени
+ по дві лігатури краніально і каудально від ураженої частини вени
одну лігатури краніально і дві каудально від ураженої частини вени
253. Оперативний доступ до стравоходу у великих тварин виконують:
з правого боку між яремною веною і плечоголовним м’язом
+ з лівого боку між яремною веною і плечоголовним м’язом
з правого боку між яремною веною і груднино-щелеповим м’язом
по серединній лінії вентральної поверхні шиї на рівні 4–5-го трахеальних кілець
254. Під час виконання підокісної резекції ребра окістя розтинають:
+ вздовж ребра, а потім у поперечному напрямку поблизу верхнього і
нижнього кінців першого розрізу
вздовж ребра
вздовж ребра, а потім у поперечному напрямку, тільки поблизу нижнього кінця першого розрізу
вздовж ребра, а потім у поперечному напрямку, тільки поблизу верхнього кінця першого розрізу
255. Під час виконання паралюмбальної анестезії клубово-пахвинного нерва у великої рогатої худоби голку вколюють:
вертикально, на відстані 5 см від серединної лінії хребта, на глибину 6–8 см до упору в задній край поперечнореберного відростка 4-го поперекового хребця з подальшим її зміщенням каудально і заглибленням на 0,5 см
перпендикулярно до шкіри до упору в середину вільного краю поперечнореберного відростка 3-го поперекового хребця з подальшим зміщенням і заглибленням на 0,5 см
+ перпендикулярно до шкіри до упору в середину вільного краю поперечнореберного відростка 4-го поперекового хребця з подальшим зміщенням і заглибленням на 0,5 см
вертикально, на відстані 5 см від серединної лінії хребта, на глибину 6–8 см до упору в задній край поперечнореберного відростка 2-го поперекового хребця з подальшим її зміщенням каудально і заглибленням на 0,5 см
256. Методи лапаротомії вентральної черевної стінки:
паралюмбальний
парамедіальний
+ парамедіанний
у центрі голодної ямки
257. Методи лапаротомії бокової черевної стінки:
+ паракостальний
медіанний
парамедіанний в обхід прямого м’яза
парамедіанний шляхом розтину прямого м’яза
258. Прокол рубця в корови виконують:
у центрі лівої голодної ямки, спрямовуючи троакар перпендикулярно до шкіри
у центрі правої голодної ямки, спрямовуючи троакар перпендикулярно до шкіри
+ у центрі лівої голодної ямки, спрямовуючи троакар на ліктьовий суглоб правої грудної кінцівки
у центрі правої голодної ямки, спрямовуючи троакар на мечоподібний хрящ
259. Прокол сліпої кишки в коня виконують:
у центрі лівої голодної ямки, спрямовуючи троакар перпендикулярно до шкіри
+ у центрі правої голодної ямки, спрямовуючи троакар на мечоподібний хрящ
у центрі правої голодної ямки, спрямовуючи троакар перпендикулярно до шкіри
у центрі лівої голодної ямки, спрямовуючи троакар на ліктьовий суглоб правої грудної кінцівки
260. Ділянка рубця в корови, яку фіксують і розтинають у разі румінотомії:
+ дорсо-каудальну складку рубця
латеральну стінку
будь-яку
дорсальну стінку
261. Розріз черевної стінки, який виконують у корови за румінотомії:
парамедіанний
+ паракостальний, довжиною 18–20 см, що починається на 10 см нижче поперечнореберних відростків поперекових хребців і проходить на відстані 5 см від реберної дуги
паракостальний, довжиною 8–10 см, що починається на 10 см нижче поперечнореберних відростків поперекових хребців і проходить на відстані 5 см від реберної дуги
медіанний
262. Для розтину сичуга в корови виконують лапаротомію:
медіанну
паракостальну з лівого боку, з довжиною розрізу 18–20 см, що починається на 10 см нижче поперечнореберних відростків поперекових хребців і проходить на відстані 5 см від реберної дуги
+ паракостальну з правого боку, з довжиною розрізу 18–20 см, що починається на 10 см нижче поперечнореберних відростків поперекових хребців і проходить на відстані 5 см від реберної дуги
парамедіанну
263. Уретротомія, це:
розтин сечового міхура
+ розтин сечостатевого каналу
утворення штучної нориці сечостатевого каналу
прокол сечового міхура
264. Уретростомія, це:
розтин сечового міхура
розтин сечостатевого каналу
+ утворення штучної нориці сечостатевого каналу
прокол сечового міхура
265. У разі уретротомії в бугая розріз виконують:
по серединній лінії промежини, починаючи безпосередньо від сідничної дуги і ведуть дорсально, довжиною 6 см
+ по серединній лінії промежини, на 5 см позаду від мошонки, довжиною 10 см
по серединній лінії, на 5 см спереду від мошонки, довжиною 10 см
на 5 см збоку від шва промежини, починаючи безпосередньо від сідничної дуги і ведуть вентрально, довжиною
266. Прокол сечового міхура в дрібних тварин виконують:
через вентральну стінку прямої кишки
+ на середині відстані між пупком і лобковим зрощенням, безпосередньо збоку від білої лінії
через латеральну черевну стінку
через вентральну стінку піхви
267. За резекції прямої кишки у великих тварин за способом Оливкова фіксацію зовнішнього і внутрішнього циліндрів випалої частини органа виконують за допомогою:
+ двох довгих ін’єкційних голок
пробірки
двох довгих лігатур
за допомогою спеціального фіксатора
268. За резекції прямої кишки у великих тварин після відповідної фіксації й видалення периферичної частини органа на його куксу накладають:
двоповерховий кишковий шов
одноповерховий швацький шов, проколюючи наскрізь стінки зовнішнього і внутрішнього циліндрів випалої частини
+ одноповерховий вузловий шов, проколюючи наскрізь стінки зовнішнього і внутрішнього циліндрів випалої частини
триповерховий кишковий шов
269. За колоностомії в поросяти лапаротомію виконують у ділянці:
лівої здухвини, вертикальним розрізом, довжиною 4 см
правої здухвини, вертикальним розрізом, довжиною 4 см
+ на відстані 2 см медіально від лівої колінної складки, виконуючи поздовжній розріз довжиною 5 см +
на відстані 2 см латерально від пупка з лівого боку, виконуючи поздовжній розріз довжиною 5 см
270. Під час виконання провідникової анестезії статевого члена в бугая голку вколюють:
+ справа від серединної лінії промежини навпроти сідничної дуги, спрямовуючи ззаду наперед, справа наліво й зверху донизу до впирання в середину сідничної дуги
на рівні середини заднього контуру крижово-сідничної зв’язки з медіальної її поверхні
на відстані 1 см вище від сідничної дуги і на такій же відстані від шва промежини; аналогічно виконують з іншого боку
зліва від серединної лінії промежини навпроти сідничної дуги, спрямовуючи ззаду наперед, зліва направо й зверху донизу до впирання в середину сідничної дуги
