2. Виворіт та випадіння прямої кишки : етіологія, лікув

ВИПАДАННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ Це випинання із анального отвору більшої або меншої частини прямої кишки із вивертанням її слизової оболонки назовні. Зустрічається у всіх домашніх тварин, але найчастіше у поросят. Буває випадання тільки слизової оболонки задньої частини прямої кишки і випинання назовні інтраперитонеального її відділу.Етіологія. Випадання прямої кишки може виникати внаслідок посиленого тиску на неї з боку органів черевної порожнини, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються проносами, запорами, тимпанією, послабленням зв'язкового апарату та зниженням тонусу сфінктера анального отвору; при родах із тривалими та сильними потугами; під час операції без знеболювання тощо.

Лікування. У коней операція проводиться під наркозом із додатковим застосуванням місцевої анестезії та блокади промежинних нервів , у свиней - соромітних нервів, а в собак - парасакральної анестезії. 3алежно від стану слизової оболонки застосовують різні методи лікування. Так, слизову оболонку відхідника, що випала, при задовільному її стані піддають механічній обробці, обмивають холодним розчином етакридину лактату 1: 500, змащують антисептичною маззю і обережно вправляють. Тварину фіксують так, щоб таз був вище тулуба. З метою профілактики рецидивів на відстані 10 мм навколо відхідника накладають кисетний шов. Нитку проводять через товщу м'язів сфінктера, не травмуючи слизову оболонку, контролюючи хід голки вказівним пальцем, введеним у просвіт кишки. Після вправлення слизової оболонки здійснюють неповне затягування шва у декілька етапів, залежно від стану набряку слизової оболонки: отвір повинен забезпечувати вихід калових мас та введення розчинів антисептиків і мазей.

Резекцію застосовують при некрозі і глибоких ураженнях, зміщенні частини прямої кишки за межі сфінктера, а також при постійних рецидивах. Кишку в межах ураженої ділянки прошивають довгими нитками за допомогою прямих круглих голок. На віддалі 7-10 мм позаду ниток її відтинають. Увівши пінцет у просвіт кишки, захоплюють ним нитки, витягують їх назовні і перерізають посередині ножицями. У результаті на кінці кишки утворюються готові стібки, які й зав'язують. У проміжках між ними накладають додаткові вузлові шви, користуючись виключно круглими голками. Кінці ниток відрізують тільки після закріплення всіх швів.

Варіант 17

1. Хвороби в ділянці лопатки і плеча, діагностика, лікування

До хвороб в ділянці лопатки і плеча відносяться: міозити, фасцикулярний міопатоз, переломи лопатки, плечової кістки, остеомієліт плечової кістки, ушиб і розтяг плечового суглоба, рани плечового суглоба, бурсит двоголового м’яз плеча, запалення бурси заостного м’яза та інші. Діагностику даних захворювань проводять в основному за клінічними ознаками або рентгенологічним дослідженням. Лікування міозитів та міопатозів полягає у застосуванні протизапальних препаратів, масажу, теплових процедур, новокаїно-, аутогемотерапії. Якщо міозит гнійний – використовують патогенетичну та антибіотикотерапію, місцево – спиртіхтіолові компреси, фізіотерапію. Абсцеси розсікають або екстирпують. При фасцикулярному міопатозі застос. Новокаїнову блокаду зірчастого вузла, тварині призначають регулярні проводки. При закритих переломах тварині надають тривалий спокій і застосовують фізіотерапію, дрібним тваринам проводять остеосинтез. При переломі плечової кістки великим тваринам застосовують підвісний апарат, дрібним – іммобілізуючи пов’язку, далі застос. інтрамедулярний або екстакортикальний остеосинтез. При репарації косих, гвинтоподібних і осколкових переломів виконують накістковий остеосинтез. При ускладнених остеомієлітах проводиться оперативне лікув., спрямоване на видалення уражених ділянок кістки, промивання секвестральної коробки і припудрювання складними порошками. Накладають шинно-гіпсову пов’язку. Ушиби і розтяги лікують холодними процедурами, на 3-й день - зігрівальні компреси, лампа солюкс, резорбтивні мазі. При хрон. Перебігу – гостро подразливі мазі, точкове припікання. Бурсит – інтрабурсальні ін’єкції гідрокортизону з антибіотиками і новокаїном, на 3 день – теплові процедури. Хрон. – подразливі мазі, гнійний – ферментотерапія з антибіотиками.