2.Трепанація носових пазух

Придаткові пазухи носової порожнини тварин мають чітко виражені видові та вікові особливості стосовно об’єму, форми і меж. Основні придаткові пазухи —лобна, верхньощелепна та лобнораковинна (у коней). Лобна пазуха у великої рогатої худоби займає все склепіння черепно-мозкового відділу і простягаєтьсяв рогові відростки лобної кістки. У коней лобна пазуха без певних меж зливається із заднім відділом дорсальної носової раковини, формуючи лобно-раковинну пазуху. Кровопостачання здійснюється гілками лицьової артерії (дорсальною артерією носа і кутовою ока), підочноямковою, лобною, слізною, а також артерією нижньої повіки. Іннервація здійснюється гілками підочноямкового, підблокового, лобного й рогового(у великої рогатої худоби) нервів. Гілки лицьового нерва іннервують м’язи.

Показання. Гнійне запалення, сторонні тіла та личинки оводів, новоутворення, оперативний доступ до альвеол корінних зубів верхньої щелепи. Спокійних тварин оперують у стоячому положенні із застосовуванням провідникової анестезії.Тваринам з норовом перед місцевим знеболюванням застосовують нейролептаналгезію. Техніка операції. Верхньощелепову пазуху в коней трепанують у двох ділянках: аборальну камеру в середині кута між переднім краєм очної ямки й лицьовим гребенем; оральну камеру дещо вище і назад від орального кінця лицьового гребеня. У великої рогатої худоби трепанацію проводять у точці вище і назад від лицьового горба приблизно на 2 см. Лобно-раковинну пазуху в коней трепанують у лобному її відділі, в точці, що знаходиться посередин і відстані між серединною лінією голови та очноямковим отвором. Лобну пазуху у великої рогатої худоби трепанують на середині відстані між надочноямковим отвором і серединною лінією голови. У всіх випадках тканини розсікають скальпелем до окістя. Фіксу- ють пінцетом шкірно-фасціальний клапоть, хрестоподібно розсікають і відшаровують распатором окістя. Після санації пазухи та дренування окістям прикривають рановий дефект, а на шкіру накладають вузловий шов.

Варіант 7

1 Хірургічні інструменти для розєднання мяких тканин і зупинки крові .

Кровоспинні, або гемостатичні, інструменти використовують для захоплення кровоносної судини і розміжчення її стінки. Конструкція цих інструментів різноманітна. Торзійні пінцети. Дозволяють залишати пінцети на пошкоджених кровоносних судинах зі стиснутими браншами. Гемостатичний пінцет Пеана. У 1875 році французький хірург Реап вперше запропонував гемостатичні пінцети, у яких вільні кінці браншів замикаються за допомогою зубчастого замка. Пінцети випускають трьох розмірів.. Зубчастий замок, що фіксує бранші інструмента, має таку конструкцію, яка дозволяє однією рукою швидко розімкнути бранші й зняти інструмент. Пінцет легко накладати, а стискувати судини можна з різною силою. Гемостатичний пінцет Кохера має довгі губки, на дотичних поверхнях яких є поперечні насічки. На кінці однієї губки є два гострі зубчики, а на другій - один Завдяки такій будові хірург має можливість: а) швидко захопити кровоточиву судину навіть у тих випадках, коли вона знаходиться в щільній тканині або безпосередньо на кістці; б) затиснути шар тканин разом із судинами, які там проходять; в) залишити пінцет на місці, не побоюючись його зісковзання.

Гемостатичний пінцет Елюнка має оригінальну конструкцію: кінці губок, якими захоплюють кровоточиву судину, зігнуті і розташовані одна позаду іншої. Гемостатичний пінцет типу москіт відрізняється від інших гемостатичних пінцетів меншими розмірами та конусоподібними губками з насічками на дотичних. Також застосовують: Артеріальний жом , Лігатурну голку Дешампа, Артеріальний гачок, Кровоспинні клеми та Щипці-зажими вікончасті для фіксації судин.

Для розтину мяких тканин: застосовують хірургічні ножі і ножиці. Хірургічний ніж складається з клинка і ручки. Ріжучий (гострий) край клинка називається лезом, протилежний йому тупий - спинкою. У залежності від форми і розмірів клинка, хірургічні ножі мають різну назву. Так, ніж, у якого клинок у 2-2,5 рази коротший ручки, називається скальпелем.( може бути: черевастим, прямим, гострокінцевим, гудзикуватим, серпоподібним..). Тенотом - це хірургічний ніж, у якого клинок заточений на обмеженій ділянці. Герніотом - це хірургічний ніж, у якого клинок має серпоподібний вигляд і заточений на дуже обмеженій ділянці. Використовують скальпеля (одно чи багаторазові), ампутаційні, резекційні, перфоративні ножі, троакар. Ножиці -при розтині м'яких тканин, препаруванні, розтині тканин у глибині, операціях на порожнистих органах, нервах, кровоносних судинах, накладанні швів, пов'язок, для вистригання волосяного покриву тощо. Форма і розміри ножиць досить різноманітні. Розрізняють прості і хірургічні ножиці(мають спеціальний замок, який дозволяє при очищенні швидко й легко роз'єднувати бранші, з'єднувати їх знову без застосування інших інструментів). їх також поділяють на ножиці загального і спеціального призначення. До ножиць загального призначення відносяться ножиці Купера і прямі (гостро- та тупокінцеві ). Ножиці спеціального призначення мають різноманітну форму й величину. До цієї групи відносяться ножиці очні, Ріхтера, Бекмана, пупкові, гінекологічні, кишкові, ножиці для операції в порожнині носа, гортані, глотки . Зараж популярність набирає електроскальпель.