7. Прямий черевний мускул займає поздовжнє положення, покриваючи собою

всю вентральну черевну стінку і проходить паралельно білій лінії живота з обох боків від неї. Позаду від кінців хрящів 12—13-го ребра мускул залишає реберну стінку і, поступово звужуючись, йде каудально. Він розташований між апоневрозом внутрішнього косого й поперечного черевних мускулів. По своїй довжині мускул пронизаний упоперек сухожильними перемичками, число яких різне в різних видів тварин. Прямий черевний мускул має піхву прямого мускула живота, яка формується апоневрозами черевних м’язів і фасціями. У ній розрізняють зовнішню і внутрішню стінки.Зовнішня товста стінка утворена жовтою черевною фасцією й апоневрозамизовнішнього та внутрішнього косих черевних мускулів, які зрослися в один шар; з прямим черевним мускулом, на рівні його сухожильних перемичок, вона зрощена, а в інтервалах між ними роз’єднана тонким шаром клітковини.Внутрішня стінка піхви складається з апоневрозу поперечного черевного мускула й поперечної фасції живота. У пахвинній ділянці, де поперечного черевного мускула немає, довнутрішньої поверхні прямого мускула прилягає лише поперечна фасція живота (в коня).

8. Поперечний черевний мускул — найглибший м’язовий шар, який має вертикальний напрям волокон. Вентральний край його м’язової частини опускається вниз за межі реберної дуги, майже паралельно до неї, а каудально від останнього ребра піднімається вверх, займаючи місце лише у верхній третині здухвинної ділянки (у свиней також і в середній третині). Каудальний край у всіх тварин звичайно збігається з межею між здухвинною й пахвинною ділянками. Поблизу маклака на зовнішній поверхнім’яза йде оточуюча глибока клубова артерія, яка ділиться на дві гілки.

9. Поперечна фасція живота — добре помітна у верхній третині здухвинної

ділянки, де вона нещільно з’єднується з поперечним черевним мускулом. Нижче вона цілком зливається з апоневрозом цього мускула.

10. Приочеревинна жирова клітковина (або заочеревинний сполучнотканинний простір) у вгодованих тварин, особливо в свиней, корів і коней, являє собою доситьтовстий шар жирової тканини.

11. Очеревина.

Біла лінія. Апоневрози поперечного й косих черевних мускулів з’єднуються на серединній лінії живота між собою й перехрещуються з апоневрозами протилежного боку. У місці їх з’єднання утворюється міцний фіброзний шов, або так звана біла лініяживота. У передпупковій ділянці біла лінія ширша, ніж у позадупупковій. У м’ясоїдних і свиней позадупупкова ділянка ледве помітна у вигляді тонкої смужки між прямими черевними мускулами. Поблизу таза біла лінія підсилюється особливим поздовжнім сухожильним пучком, який закріплюється на лобковій кістці.

Апоневротичний трикутник. Є на боковій черевній стінці в ділянці власне здухвини. У ВРХ він має вигляд трикутника, а в коней він більше видовжений. Своєю основою він прилягає до дорсального краю прямого м’яза живота, а верхівка його піднімається майже до голодної ямки. Це місце на черевній стінці, де відсутні м’язи, а є тільки їх апоневрози, тому це місце найслабкіше. При

травмах у цій ділянці апоневрози легко розриваються, що призводить до утворення черевних гриж, пролапсів і навіть евентрацій.

Кровопостачання. У шарах м’якої черевної стінки проходять: 1) підшкірна артерія живота (гілка зовнішньої соромітної артерії) проходить у нижній стінці живота в косому напрямі краніально й назовні; вона закінчується в ділянці пупка, анастомозуючи з однойменною артерією протилежного боку; 2) сегментальні міжреберні артерії, які живлять тканини ділянки

мечоподібного хряща. Із міжреберних проміжків вони проникають у товщу черевної стінки й постачають кров її поверхневим і глибоким шарам; 3) сегментальні поперекові артерії (вентральні їх гілки), які розгалужуються в шарах здухвинної ділянки; головні стовбури їх закладені між поперечним і внутрішнім косим черевними мускулами; 4) на внутрішній поверхн внутрішнього косого черевного мускула в косому напрямі (на лінії від передньо-верхнього кута або середини маклака до нижнього кінця останнього

ребра) йде краніальна гілка глибокоїоточуючої клубової артерії (гілка зовнішньої глибокої клубової артерії). Від неї відокремлюються дві основні гілки в ділянку голодної ямки й здухвини: передньо-верхня й передньо-нижня. Кут поділу їх розташований поблизу маклака, причому обидві гілки віддалені на 2—11 см від горизонталі, яка перетинає середину маклака; 5) уздовж зовнішнього краю прямого черевного мускула (всередині його піхви) назустріч одна одній іде передня й задня надчеревні артерії, які в ділянці пупка анастомозують між собою. Артерії супроводять однойменні, звичайно, подвійні вени. Підшкірна вена живота в корів дуже розвинена, особливо в лактаційний період. Вона йде вперед і в ділянці мечоподібного хряща, на рівні 8-го реберного хряща, проникає через спеціальний отвір (молочний колодязь) у глибину, де й анастомозує із внутрішньою грудною веною. Іноді замість одного буває два або кілька отворів, і тоді молочний колодязь пропальпувати не вдається.

Іннервація. Характерною особливістю іннервації черевної стінки є сегментальний тип галуження стовбурів у коней 7—18-го (у великої рогатої худоби — 7—13) міжреберних і поперекових нервів. Проте нерідко між ними є множинні сполучні гілки. Головні стовбури 7—17-го міжреберних нервів проникають у товщу прямого черевногомускула й закінчуються в ньому поблизу

білої лінії. Від головних стовбурів відходятьбільш дрібні гілки до всіх інших м’язів черевної стінки ділянки мечоподібного хрящата шкіри. Останній міжреберний нерв розгалужується в здухвинній ділянці; йогогілочки досягають колінної складки й навіть статевих органів.Із вентральних гілок поперекових

нервів формуються клубово-підчеревний, клубовопахвинний та зовнішній сім’яний нерви, які іннервують середній і задній відділи черевної стінки. Вони поділяються на глибокі йповерхневі сегментальні гілки. Глибокігілки лежать на внутрішній поверхніпоперечного черевного мускула, поверхневі — на зовнішній.Поверхневі гілки іннервують шкіру й підлеглі поверхневі м’язи бокової частини черевної стінки; глибокі — проникають у товщу прямого мускула й закінчуються в ньому та в шкірі поблизу білої лінії; від них відходять гілкидля глибоких шарів черевної стінки, в тому числі й для очеревини