2. Анатомо-топографічні дані в ділянці носа (іннервація, кровопостачання), вставляння носового кільця, ринопластика).

Ділянка носа межує аборально з лобною ділянкою,з боків — з підочноямковою, щічною і носогубною (на лінії, що проходить від медіального кута ока до носощелепової вирізки), і спереду — з носогубним дзеркалом. Носова порожнина поділена вздовж носовою перегородкою на дві половини. Вона відкривається ніздрями, а закінчується хоанами. Кровопостачання внутрішніх поверхонь носової порожнини здійснюється решітчастою, аборальною носовою і дорсальними гілками великої піднебінної артерії. Іннервація забезпечується гілками клинопіднебінного і решітчастого нервів.Верхівка носа іннерву- ється гілками підочноямкового нерва, дорсального щічного та поверхневого скроневого нервів. ВВЕДЕННЯ НОСОВОГО КІЛЬЦЯ Показання. Приборкування і фіксація племінних биків, здебільшого у віці 12-ти місяців. Тварину фіксують у станку, до якого міцно прив’язують голову. Попередньо застосовують нейролептик. Місце введення кільця — задньоверхня ділянка перетинчастої частини носової пере- городки. Кільце вкладають у спеціальні щипці. Розводять бранші щипців і перфорують гострим кінцем напівкільця носову перегородку. Для попередження зміщення браншів, їх фіксують пересувним хомути- ком на ручках щипців. Потім щипці знімають, а вільні кінці носового кільця з’єднують гвинтом, головку якого потім відламують плоскогубцями. РИНОПЛАСТИКА Пластику носо-губного дзеркала виконують у племінних биків у разі розриву носової перегородки й носогубного дзеркала приборкувальним кільцем. До операції бика витримують 10—12 год на голодній дієті. Тварину фіксують у станку, голову прив’язують до станка на розтяжку дещо припіднятою. Застосовують нейролептики, краще ксилазин. Скальпелем зрізують омозолілі краї рваної рани до появи крові. При цьому стежать, щоб ранові поверхні, які будуть з’єднуватися, збігалися за формою та розміром. За способом Фоменка ранові поверхні перетинчастої частини носової перегородки з’єднують кілько- ма стібками вузлового шва з використанням шовного матеріалу, що повільно розсмоктується. Далі у то- вщу тканин верхнього й нижнього країв рани в 6—7 точках проводять ін’єкції клею. Другий спосіб ринопластики (за Магдою, Пономаренком, Бондаренком). Після антисептичної та хірургічної обробки ранової поверхні, зупинки кровотечі у просвіт рани вставляють зібране носове кільце, притискують його до носової перегородки та фіксують шпагатом до рогів, щоб у подальшому воно не заважало маніпуляціям. Потім подвійною лігатурою із мі- цного шовного матеріалу, що розсмоктується, накладають три петлеподібних стібка для зближення рани носо-губного дзеркала. У післяопераційний період з раціону бика виключають солому, полову, борошнисті корми, напувають тварину з відра

Варіант 2

1. Оперативне втручання.

Будь-яка хірургічна операція виконується в три послідовних етапи: 1) оперативний доступ - оголення ураженого органа або патологічного осередку (наприклад, лапаротомія при операціях на органах черевної порожнини).Раціональним оперативним доступом називають такий спосіб оголення органа або осередку патологічного процесу, який забезпечує при найменшій травмі організму достатній доступ до ураженої ділянки, найкращі умови для огляду тканин і необхідних дій на органі. Є прямий і обхідний доступи; 2) оперативний прийом - власне оперативне втручання на ураженому органі; Раціональним оперативніш прийомом називають такий спосіб оперативного втручання на хворому органі (або у вогнищі патологічного процесу), який забезпечує найефективніше хірургічне втручання в даної хворої тварини. 3) заключний етап - закриття операційної рани, як завершення операції.