1.Порядок підготовки рук до операції. Підготовка рук за способами: Альфельда, Спасокуко-цького-Кочергіна, Оливкова, Кіяшова. Порівняльне оцінювання цих способів.

Послідовність підготовки рук: механічне очищення (миття з милом і м’якими щітками), знезараження хімічними антисептиками(вимоги – широкий спектр дії, висока бактерицидна активність, індиферентність до шкіри, простота у приготуванні і використанні), дубіння(має на меті звузити її пори, щоб запобі-

гти виходу на поверхню мікроорганізмів з вивідних протоків сальних і потових залоз(закриваютья протоки) Ряд антисептиків мають водночас бактерицидні та дубильні властивості. Дублення шкіри можна замінити покриттям рук тонкими антисептичними плівками).Руки готують від кінчиків пальців до ліктів, дотримуючись наступних правил: 1) коротко обрізають нігті та очищають піднігтьові простори; 2) миють пальці, кисті та передпліччя, утримуючи весь час руки так, щоб вода збігала з кисті до ліктя, а не навпаки; 3) особливо ретельно миють щіточкою піднігтьові простори, нігтьові валики, міжпальцьові складки і бокові поверхні пальців, кисті та передпліччя; 4) праву і ліву руки обробляють однаковий час; 5) спочатку миють долонну, а потім тильну поверхню кожного пальця, нігтьове ложе, міжпальцьові складки, далі послідовно обробляють долонну і тильну поверхні лівої і правої кисті, лівого і правого зап'ястя, лівого і правого передпліччя до меж ліктьового суглоба; 6)

після миття руки висушують стерильними серветками і лише потім обробляють антисептиком.Спосіб Альфельда (видозмінений). Миють руки з милом і щітками під краном протягом 2-3 хв, висушують їх стерильним рушником чи серветкою. Потім сухі руки протягом 5 хв протирають серветкою, добре зволоженою 96 %-ним етанолом, який самостійно висихає через 1-2 хв. На заключному етапі нігтьові ложа, кінчики пальців, піднігтьові простори та складки шкіри на тильній поверхні згинів фаланг змащують одним із розчинів йодофорів (0,1 %о-ним йодо- пірону, 0,1 %-ним йодовідону, 0,1 %-ним пові-

дон-йоду) Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна (видозмінений). Ґрунтується на розчиненні жирів на поверхні та в порах шкіри розчином аміаку. Руки миють стерильними серветками по 3 хв у двох тазах в щойно приготовленому 0,5 %-ному розчині аміаку. Далі як у попередньому методі. Спосіб Оливкова (видозмінений). Протягом 5 хв руки миють гарячою водою з милом або в 0,5 %-ному розчині аміаку, просушують, а потім протирають тампоном, просоченим розчином йоду в спирті (1:1000 або 1:3000). Концентрацію 1:1000 застосовують у разі сильного забруднення рук. Додатково кінчики пальців обробляють одним із розчинів йодофорів. Ці три способи необхідно повторювати кожні 20-30 хвилин. Спосіб Кіяшова. Занований на використанні 0,5% розчину аміаку, в якому руки миють щітками 5 хв і витирають стерильним рушником.. потім обробляють руки 3% розчином сульфату цинку 3 хв, а нігті і

нігтьові ложа додатково 5% розчином йоду.

2.  Анатомотопографічні дані черевної стінки: межі, поділ на ділянки, пошарова будова, піхва прямого м'яза живота, пупкове кільце, апоневротичний трикутник, пахвинний канал, кровопостачання та іннервація.

Анатомотопографічні дані. Живіт — це частина тулуба, яка розташована між діафрагмою й входому тазову порожнину, вентрально від попереку. Межі: передня — проходить уздовж лінії прикріпленнядіафрагми; задня — вхід у тазову порожнину й лежить на рівні пахвинної зв’язки, яка проектується по

жолобу між напружувачем широкої фасції стегна й сідничними мускулами; верхня — поперекові хребці зприлеглими мускулами; нижня — вентральна частина м’якої черевної стінки й мечоподібний хрящ; збоків — бокова частина м’якої черевної стінки, яка складається з м’язів, їх апоневрозів, фасцій, останніх

ребер з прилеглою до них діафрагмою.Живіт умовно поділяють на три відділи: 1) передній — між діафрагмою й сегментальноюплощиною, проведеною через задній крайостанньої пари ребер; 2) середній прилягає краніально до переднього відділу, а каудальнодо сегментальної площини, яка проходитьпо передньо верхніх кутах маклаків; 3) задній — займає всю іншу задню ділянкуживота віддругої сегментальної площини до входув тазову порожнину Кожний із зазначених відділів поділяють,усвою чергу, на менші ділянки: в передньому відділіживота розрізняють:· ділянку мечоподібного хряща яка лежить вентрально від площини, поставленої косо по рівню реберних дуг обох бок ів, і парні ділянки, правого та лівого підребер’я які лежать дорсально з обох боків від попередньоїДвома боковими сагітальними площинами, проведеними по кінцях поперечнореберних відростків поперекових хребців, середній відділ поділяється на· праву й ліву здухвинні ділянки серединна ж ділянка між ними горизонтальною площиною, яка проходить на середині відстані між вентральною стінкою живота й поперечнореберними відростками поперекових хребців, розділяється на нижню — пупкову ділянку і верхню— поперекову;

У черевній стінці, яка обмежує здухвинну ділянку зовні, з кожного боку розташовані: 1) голодна ямка — найбільш верхня частина здухвинної ділянки у вигляді трикутної заглибини; 2)власнездухвинна, яка прилягає зверху до краю голодної ямки, а знизу — до колінної складки; 3) м’яка здухвинна — ділянка черевної стінки, розташована медіально від колінної складки. Тими ж боковими сагітальними площинами, продовженими каудально, задній відділ живота поділяється на праву й ліву пахвинні ділянки і середню — лобковуділянку. Пахвинні ділянки єпродовженням назад здухвинних ділянок, а лобкова — пупкової. Черевна стінка пахвинних ділянок зовні прикрита напружувачем широкої фасції стегна й чотириголовим мускулом стегна, що формують тут м’язовий трикутник, який зміщується вперед і назад під час руху кінцівки. Горизонтальною площиною, проведеною від клубово-колінної складки до реберно ї дуги, живіт ділять ще на бокову й вентральну черевні стінки. На вентральній стінці живота, в серединному її відділі, у самців (крім котів і кролів) виділяють ділянку крайньої плоті , а в самок великих тварин — ділянку молочної залози.Сегментальною площиною, проведеною через пупок, вентральна черевна стінка ділиться на передпупкову й позадупупкову ділянки живота Та частина черевної стінки, в будову якої не входять ребра й реберні хрящі, називається м’якою черевною стінкою.