1.Види, мета, правила і техніка накладання різних видів бинтових (загальних і спеціальних) пов'язок.

Бинтові пов'язки накладають майже на всі ділянки тіла тварини. За способом накладання загальні бинтові пов'язки поділяють: на циркулярні, спіральні, спіральні з перегинанням і повзучі. Циркулярну пов'язку застосовують для накладання на невеликі ділянки тіла. Спіральна пов'язка.

Застосовують при закриванні великої ділянки тіла.

Спіральну пов'язку з перегинанням накладають при бинтуванні нерівномірних за товщиною (конічної форми) частин тіла тварини.

Повзучу, або змієподібну пов'язку застосовують, головним чином, для фіксації підкладкового матеріалу (сіра вата) при накладанні іммобілізуючих пов'язок.

Спеціальні бинтові пов'язки використовують при накладанні тільки на певні ділянки тіла. До спеціальних бинтових пов'язок належать: вісімкоподібна (хрестоподібна), черепахоподібна (збіжна і розбіжна), пов 'язки на ріг, хвіст, копито, вухо тощо. Вісімкоподібну пов'язку накладають на зап'ястний або путовий суглоби. Черепахоподібну пов'язку накладають на заплесновий суглоб. Вона може бути збіжна і розбіжна. Бинтову пов'язку на ріг починають накладати кількома циркулярними турами на неушкодженому роговому відростку. Бинтову пов'язку на хвіст накладають як при його пошкодженнях, так і для попередження забруднення ран в ділянці крупа, стегна, промежини. Бинтову пов'язку на копито

починають з накладання циркулярної пов'язки над копитом, залишаючи на плантарній (волярній) поверхні вільний кінець бинта довжиною 20-25 см. Підошовну поверхню копита виповнюють ватою. Бинтова пов'язка на вушну раковину. У коней перед застосуванням бинтової пов'язки всередину вушної раковини кладуть ватно- марлевий тампон, а зовнішню поверхню накривають марлевою салфеткою. У великої рогатої худоби додаткові закріплювальні тури бинта ведуть не навколо голови, а вісімкоподібно, навколо рогових відростків.

У собак вушну раковину обгортають салфеткою, кладуть на потилицю й закріплюють спіралеподібною бинтовою пов'язкою навколо голови й шиї.

2. Анатомотопографічні дані тазової кінцівки коня і великої рогатої худоби

На тазовій кінцівці коня й великої рогатої худоби розрізняють наступні ділянки:

1) сідничну, 2) стегна, 3) колінного суглоба й гомілки, 4) скакального суглоба, 5) плесни й 6) пальця. Сіднична ділянка Межі: верхня — медіанна лінія тулуба; передня — лінія, яка з’єднує внутрішній та зовнішній кути клубової кістки; нижня — дуга, яка проведена нижче кульшового суглоба від зовнішнього кута клубової кістки до сідничного горба; задня — задній контур сідниці від кореня хвоста до сідничного горба

Ділянка стегна Межі: верхня — ідентична нижній межі попередньої ділянки; передня

— потовщений край напружувача широкої фасції стегна; нижня — горизонтальна площина, проведена через проксимальний кінець колінної чашки; задня — задній контур стегна

Ділянка колінного суглоба й гомілки Межі: верхня — ідентична нижній межі попередньої ділянки; нижня — горизонтальна площина, проведена по верхівці п’яткової кістки

Ділянка скакального суглоба Межі: верхня — відповідає нижній попередньої ділянки; нижня — горизонтальна площина, проведена нижче головок грифельних кісток

Ділянка плесни Межі: верхня — збігається з нижньою попередньої ділянки; нижня —

горизонтальна площина, яка на 1 см проходить вище сесамоподібних кісток путового суглоба.

Ділянка пальця Межі: верхня — горизонтальна площина, яка проведена по верхньому контуру сесамоподібних кісток путового суглоба. У ділянку пальця коня входять путовий суглоб, путова кістка, вінцевий суглоб, вінцева кістка й копито, а у великої рогатої худоби ці ж анатомічні утворення, але вони є парними.

Копито Межі: верхня межа копита проходить по обвідці вінчика, а задня — по верхньому

краю копитних м’якушів. Копито коня ділиться на власне копито, яке складається з обвідки, вінчика, копитно ї стінки й підошви, й копитний м’якуш, який включає пальцьовий м’якуш із м’якушевим хрящем і стрілку м’якуша.

У коня вільна частина тазової кінцівки іннервується гілками малогомілкового, великого гілкового й прихованого нервів.

Провідникова анестезія великогомілкового нерва

Голку вколюють із медіального боку ахіллового сухожилля, вище горба п’яткової кістки, під

глибоку фасцію гомілки зверху донизу. Глибина уколу — 2 см. Ін’єктують 20 мл 4 %-ного розчину новокаїну. Знеболюється медіа-волярна поверхня плесна та пальця.

Анестезія над путовим суглобом

Виконання операцій на фалангах пальця. Спочатку ін’єкцію виконують з медіальної поверхні кінцівки. 3 %-ний розчин новокаїну в дозі 10 мл уводять уздовж краю сухожилля глибокого згинача пальця на рівні нижнього потовщеного кінця грифельної кістки. Аналогічно виконують ін’єкції й на латеральній поверхні. Цими додатковими ін’єкціями знеболюють глибокі пальмарні нерви, досягаючи більш широкої зони знеболювання.

Варіант 30

1.Охар новок блокади. Чим відрізн від провідн анестезії.

2. Ампутація кінцівки у малих тв, анат-топ дані, анест, проти (показання), техн опер, фіксація

Варіант …..

1.Фиксация и повал врх 2. Ценуроз овец и врх, анатомо-топографические данные, диагностика, операция, фиксация, обезболивание, послеоперационное лечение.

Варіант ???? похож на 29 варіант

1) Десматургія, види повязок і перевязок, властивості. Коротше вся тема. 2) тенотомія сухожилля глибокого згинача пальця. Резекція у врх і коня цього ж сухожилля

Варіант …..

1)визначення пункція і вливання. Показання і техніка кровопускання і взяття крові

Пункція - прокол стінки якої-небудь порожнини, судини, полого або паренхіматозного органу, пухлини, інфільтрату з лікувальною або діагностичною метою. Діагностичні П. застосовують для точної діагностики захворювання шляхом аналізу вмісту порожнини з його цитологічним, біохімічним і бактеріологічним дослідженням , отриманих з патологічно змінених органів; Лікувальні П. застосовують для витягання з порожнини патологічного вмісту (гноїть, крові, рідини), промивання її і введення в порожнину лікарських речовин. П. плевральної порожнини видалення повітря з порожнини, ; П. черевної порожнини при асциті ; П. спинномозкового каналу для аналізу спинномозкової рідини, введення ліків; П. сечового міхура при затримці сечі і неможливості ввести катетер. Виробляють П. шприцом із спеціальною голкою або троакаром з дотриманням всіх правил асептики і знеболенням . Вливання - (інфузійна терапія) - це крапельне введення або вливання внутрішньовенно або під шкіру лікарських засобів та біологічних рідин з метою нормалізації водно-електролітного, кислотно лужного балансу організму.КРОВОПУСКАННЯ.Показання: інтоксикація організму ,отруєння ,ревматичне запалення копит, ексудативний асептичний плеврит і черевна водянка, діагностична мета (взяття невеликої кількості крові. у коней, врх,дрх

виконують з яремної вени. Шкіру проколюють голкою з вставленим у неї мандреном; безпосередньо перед проколом вени мандрен витягують. При великих кровопусканнях краще перетиснути вену за допомо-

гою джгута; після цього вену оголюють невеликим поздовжнім розрізом шкіри довжиною 1-1,5 см . Крові беруть 10 мл на 1 кг маси тіла тварини через 20 днів. У свиней невелику кількість крові беруть із вуха,надрізуючи скальпелем велику вушну вену або орбітального венозного синуса. У птахів легко взяти кровспособом скарифікації гребеня або борідок. Одноразові дози крові, яку випускають з лікувальною метою,становлять: у коней - 2-6 л, у врх - 3-8 л, у дрх - 200^00 мл, свині - 200-600 мл, собаки - 50- 200 мл, у курки - 10-40 мл. 2) Анатомо- топографічні межі тазової порожнини. Показання, фіксація, знеболення і тнхніка операції розтині сечового каналу(уретротомія), штучна нориця сечостатевого каналу( уретростомія)

Анатомотопографічні дані. Ділянка таза — це каудальна частина тулуба,

яка обмежена кістками тазового пояса, крижовим і частково хвостовим відділом

хребта. Пластинчасті крижово-сідничні зв’язки утворюють бокову стінку таза й

з’єднують крижі (з кожного боку) з клубовою й сідничною кістками.

Вхід у тазову порожнину обмежений кістками, які утворюють лінію, що проходить від виступу на тілі крижової кістки вниз по краніальному краю

крил цієї ж кістки, по клубово-лобковому гребеню до лобкового горбика, а звідси по протилежному боку знову до виступу крижової кістки. Вихід із таза закритий м’язами, які формують так звану діафрагму таза. Тазова ділянка, в свою чергу, ділиться на: 1) сідничну ділянку (або ділянку крупа;, яка знаходиться в межах бокових стінок таза; 2) ділянку промежини; 3) підтазову ділянку на нижній поверхні таза, безпосередньо спереду від промежини. У цій ділянці в самців розташована мошонка, в самок — молочна залоза (крім свинок, сук і кішок, в яких пакети молочної залози локалізуються на вентральній стінці живота).