1.Остаточна зупинка кровотечі. Фіз. Та мех. Способи

Остаточна зупинка кровотечі може бути здійснена застосуванням механічних, фізичних, хімічних і біологічних засобів, причому перші найбільш надійні.

Механічні способи. Тампонада рани - простий спосіб за виконанням, який часто застосовують для зупинки кровотечі із м'яких тканин та паренхіматозних органів. Ватно-марлевий або марлевий тампон тримають щільно притиснутим до поверхні рани, що кровоточить. Кровоспинна дія тампона ґрунтується на стискуванні пошкоджених судин та прискоренні утворення тромбів.

Тампонаду для остаточної зупинки кровотеч доцільно застосовувати: після енуклеації очного яблука; при кровотечах із порожнинних органів та дрібних артеріальних судин, вен, венозних сплетень і капілярів. При сильній кровотечі з порожнин їх заповнюють тампонами з марлі. Для цього особливо придатний тампон Мікулича - квадратна серветка відповідної величини зі складеної удвоє марлі, в центрі якої пришита смужка з марлі або прикріплена лігатура. Корнцангом серветку вводять у порожнину, а потім заповнюють ватно-марлевими тампонами, намагаючись рівномірно розподілити їх, доки вся порожнина рани не буде туго затампонована, щоб створити відповідний тиск на судини, які кровоточать; марлеву смужку виводять за межі рани. Витягують тампони обережно, намагаючись не пошкодити грануляційних тканин і не зруйнувати тромби, які утворилися. Для легшого видалення, тампони перед витягуванням слід змочити 3 %-ним розчином перекису водню або стерильним вазеліновим маслом. Скручування судини (торзірованіе) -один з найбільш поширених способів механічної зупинки кровотечі. При цьому частіше користуються кровоспинними пінцетами Кохера і Пеана. Перший з них має на кінцях своїх браншей зубці, які легко захоплюють судину разом з

тканинами. У другого зубці відсутні, що дозволяє захопити куксу судини ізольовано, не пошкоджуючи її додатково. Захопивши судину пінцетом, її злегка підтягують і, зробивши кілька обертів навколо поздовжньої осі, пінцет знімають. Лігатура судини - найдієвіший спосіб зупинки кровотечі. Фізичні способи зупинки кровотечі засновані на застосуванні холоду або тепла. Холод у вигляді обливань, примочок і зрошень холодною водою з льодом. Користуються також міхуром з крижаною водою. В якості тепла у ветеринарній практиці можна широко використовувати розпечений метал, яким припікають ділянку, яка кровоточить.

2.Все про кастрацію свинок

У свинок в 6-8 місяців настає статеве дозрівання, яке проявляється неспокоєм, поганим апетитом, свинка втрачає 5-8 кг. Кастрована свинка дає на 12-30 кг більше м'яса і сала. Підготовка до операції. Голодна дієта 12-20 год, необхідно спустошити кишечник і сечовий міхур. Фіксація прив'язуючи під кутом 45-50 °.

Знеболювання нейролептаналгезію аміназин, ксилазин або гексенал; місцева інфільтраційна анестезія 0,25-0,5% розчином новокаїну.

Техніка операції: лапаротомія, до 6 см розріз. Від маклака до передостаннього соска. У черевній порожнині знаходять яєчник чи ріг матки і витягували останні назовні. Накладають лігатуру на маткові труби і зв’язки яєчника. Яєчник відсікають скальпелем. Потім по рогу матки доходять до її біфуркації і відшукують другий яєчник, з яким поступали так само як і з першим. Зашивають, на рану черевної стінки накладають 4-5 вузлуватих шва з шовку. Ранову порожнину заздалегідь присипають порошком антибіотика.

Анатомо-топографічні дані. Яєчник має форму ягоди ожини. Довжина 1,5-4 см. Лівий яєчник більше правого. Яєчники висять на зв’язках, ліва на 2 см довша правої. Матка має 2 довгих роги (100 -150 см), які утворюють численні петлі.

Ускладнення: травмування кінцівок, розтягування суглобів через фіксацію.

Кровотечі судин черевної стінки, статевих органів. Необхідно затиснути судину гемостатичним пінцетом і накласти на неї лігатуру. При накладенні лігатури на зв’язку й зав’язуванні вузла не можна сильно тягнути за яєчник!

У молодих тварин, кровотеча може зупинитися самостійно й не супроводжуватися ускладненнями.

Варіант 25 1.Шовный материал все про него и швы.

Шовний матеріал, що застосовується у хірургічній практиці, повинен мати гладку, рівну поверхню й не чинити додаткових пошкоджень тканинам при їх прошиванні, бути еластичним, достатньо розтягуваним, щоб не викликати здавлювання та некроз тканин при наростаючому набряку; бути біологічно сумісним з живими тканинами, володіючи при цьому мінімальною реактогенністю; біодеградація ниток повинна співпадати з термінами загоєння рани. Шовний матеріал не повинен володіти гігроскопічними властивостями, набухати та здійснювати алергійний вплив на організм.

До натуральних ниток, що розсмоктуються, відноситься кетгут, який виготовляють, як правило, із стінки кишечнику жуйних у вигляді різної товщини ниток. Шов із кетгуту послаблюється до 5-7-ї доби, тобто до загоєння, тому його застосовують тільки для заглибних швів у місцях із слабким натягом тканин, а також на стінках порожнистих органів.

Нитки штучного походження, що розсмоктуються, з окцелону, дексону, вікрилу, поліглактину-910 та інші значною мірою позбавлені цих недоліків: вони міцні, гнучкі, еластичні і розсмоктуються в тканинах в оптимальні для загоєння рани терміни внаслідок гідролізу та макрофагальної реакції. Наприклад, окцелон розсмоктується за 14-30 днів і на відміну від кетгуту не викликає запальних та алергічних реакцій.

Натуральними нитками, що не розсмоктуються, є: шовкові, бавовняні, льняні та з кінського волосу.

Шовк - один із найчастіше використовуваних матеріалів для шва. Він буває кручений та плетений (останній міцніший).

При інфікуванні вона не інкапсулюєть- ся і не розсмоктується, а здатна роками підтримувати нагноєння (лігатурні нориці)! Шовк викликає значну реакцію тканин, володіє капілярними властивостями, що сприяє проникненню мікро-організмів у товщу тканин і при неасептичному оперуванні призводить до нагноєння каналів шва!

Бавовняні та льняні нитки не тільки міцні, але й більш інертні у тканинах, просто стерилізуються, не втрачаючи при цьому своєї міцності, проте легко просочуються кров'ю, що збільшує ризик інфікування. Однак, на відміну від шовку, вони легше і скоріше інкапсулю- ються, тому загроза утворення лігатурних нориць при їх використанні менш вірогідна.

До синтетичних ниток, що не розсмоктуються, відносяться нитки з капрону, лавсану, дакрону, нейлону, перлону, доторхону та ін. Синтетичні нитки, порівняно з натуральними, переважають своєю міцністю, інертністю у тканинах, але вузли їх легко розпускаються.

Шовні нитки можуть складатися з одного волокна (монофіламен- тна нитка, мононитка) чи з декількох волокон (мультифіламентна нитка); волокна в нитці можуть бути з'єднані шляхом скручування, плетення, в'язання. Для надання нитці гладкої поверхні, з метою зменшення травмуючої, подразнюючої дії на тканини, її інколи покривають силіконом, воском тощо.

Проте шовний матеріал, який використовується в хірургічній практиці, продовжують удосконалювати. Це здійснюють шляхом покращення його конструкції, підвищення показників міцності та зміни гідрофільних властивостей, надання йому пролонгованих антимікробних властивостей з метою профілактики інфекційно-запальних ускладнень у рані. Синтезовані такі антимікробні нитки, як тефлон, 299

фторлон, біолан, йодин, летилан та інші. Останні, наприклад, мають бактерицидну дію щодо спороутворюючих анаеробів, стафілококів, протею, кишкової палички в організмі на протязі 30 діб. 2.Кастрация сук и кошек

Анатомо-топографічні дані Яєчники підвішені на короткій брижі, що відходить з кожною

боку в області нирок на рівні 3-4-го поперекових хребців (посередині між останнім ребром

і Маклаків). Кастрацію проводять при захворюваннях яєчників або для зняття статевого збудження. З 7 міс.віку. До 10 років

Фіксують на операційному столі в спинному положенні.

Нейролептаналгезія або наркоз і місцева інфільтраційна анестезія.

Парамедіальна лапаротомія позаду пупка або на середині між маклоком і останнім ребром. Довжина 2-3 см. Знаходять яєчник крючком, по брюшній стінці. Голкою Дешана з довгою лігатурою проходять крізь маткову зв'язку. Лігатуру зав'язують навколо зв'язки. Яєчник відсікають ножицями. На черевну стінку накладають двох-або триповерховий шов.

Кровотечі судин черевної стінки, статевих органів. Необхідно затиснути судину гемостатичним пінцетом і накласти на неї лігатуру. У молодих тварин кровотеча може зупинитися самостійно й не супроводжуватися ускладненнями.

При накладенні лігатури на зв’язку й зав’язуванні вузла не можна сильно тягнути за яєчник!

Розрив кишки й сечового міхура. Розсікають стінку кишки або сечового міхура. Кишечник або сечовий міхур в момент операції переповнені. Двоповерховий шов на рану кишечнику чи сеч.міхура, вправляють її в черевну порожнину. Розходження країв рани. Причиною цього ускладнення є розв’язування вузлів шва, розрив лігатур або країв рани швами. Слід накласти повторно шви. Випадіння внутрішніх органів. Кишечник, сечовий міхур, матка зустрічається при лапаротомії по білій лінії живота. Відсутність швів на очеревині – причина.

Випадіння петлі кишечнику під очеревину, під шкіру. Необхідно під час розрізу черевної стінки уникати надмірного розшарування її шарів, особливо очеревини.

Грижі виникають найчастіше через 4—6 днів після операції, часто бувають невправимими

(фіксованими). Грижорозтин. При защемлених грижах операцію виконують негайно.

Профілактика :правильне накладання швів на очеревину, білу лінію й шкіру.

Прирощення кишки до очеревини. З’являється внаслідок значного травмування очеревини при тупій її перфорації. Також при накладанні швів на очеревину, коли разом з останнім стібком шва захоплюють стінку кишки.

Варіант 27