1.Провіднткова анестезія

При провідниковій анестезії розчин ін’єкують близько до одного чи декількох нервів., іннервуючим відповідну ділянку. Тим самим виключається чутливість обширної ділянки тіла. Виконуючи цю анестезію, необхідно досить чітко розуміти хід і розташування нервів. Ін’єкції нервів можуть бути виконані або поблизу місця розташування нерва, або біля його формування – периферична або центральна провідникові анестезії відповідно. Способи провідникової анестезії поділяють за анатомічним місцезнаходженням ін’єкції. Наприклад, блокаду нервів біля виходу з міжхребетних отворів визначають як паравертебральную анестезію. Використовують 2-3%-ий розчин новокаїну,ін’єктують від 5 до 20 мл,залежно від глибини залягання стовбуру і його товщини. 2. Кастрація жеребців

Жеребцов каструють з метою: 1) внутрішньогосподарської - домогтися зміни вдачі тварини, щоб їм легко було керувати, для запобігання випадкового осіменіння кобил НЕ племінними жеребцями, а також для спрощення групового утримання; 2) лікувальною - інтравагінальні грижі, орхіти, механічне розтрощення насінників, водянка загальної піхвової оболонки, варикозне розширення вен сім'яного канатика. Підготовка тварин. За добу до операції ректально досліджують черевні пахові кільця; Також пальпаціею досліджують мошонку і її вміст. Визначають, в якому стані знаходяться насінники, чи немає в порожнині мошонки петель кишечника або сальника. Фіксація. Жеребцов фіксують у лівому бічному або стоячому положенні. Знеболювання. Застосовують загальну і місцеву анестезію. Місцева анестезію досягається одним із способів: 1)Натягуючи сім’яники,так щоб їх контури було видно через шкіру,яку змазують 5% розч йоду в товщу сім’яників ін’єктують 10мл 4% розчину новокаїну. 2)Розчин ін’єктують в хвіст придатка сім’яника в напрямку до тіла придатка.

3)Голку вколюють в головчастий кінець придатка і рухають її в сторону сімяного канатика на 4-5см і ін’єктують.

4)Проколюючи тканини в області шийки мошонки попадають кінцем голки в товщу сім.канатика і ін’єктують. Техніка операції. Насінники, вкриті мошонкою, фіксують рукою (чи гумовою трубкою), Шкіру розрізають паралельно шву мошонки, відступивши від нього 1,5-2 см. Шари мошонки розсікають поша- рово в два прийоми: перший - в першу чергу шкіру і м'язово-еластичну оболонку на лівій, а потім на правій половині мошонки; другий - дотримуючись цього ж порядку - фасцію мошонки і загальну піхвову оболонку. Після розрізу всіх слоїв мошонки насінники самостійно випадають з порожнини мошонки. Після цього обидва насінники фіксують рукою і злегка відтягують їх від тулуба. Це роблять для того, щоб канатики були напружені. Хірург приступає до відокремлення насінників шляхом відкручування (відсікання). Щипці витримують на канатиках певний час, який відповідає віку тваринно- го плюс 2 хв. Повільно розкривають бранши, знімають щипці. Після зняття щипців мошонку відтягують вниз. З порожнини мошонки стерильним ватно-марлевим тампоном видаляють згустки крові. У порожнину мошонки засипають присипку, що складається з суміші стрептоциду або тріцілліна з йодоформом або вводять емульсію стрептоциду. Можна також відокремлювати насінники за допомогою емаскулятора. Ускладнення:Ранні ускладнення розвиваються безпосередньо під час кастрації або через короткий час після її завершення. Пізні послекастраціонние ускладнення діагностують через певний час після операції (доба і більше). Найчастіше вони мають інфекційне походження. Вони можуть розвиватися в ос- лаблених тварин, при порушенні правил асептики і антисептики, грубому оперативному втручанні (нега- тивний вплив подразнення на стінки рани, залишення масивної кукси та ін.). Терапія таких ускладнень вимагає обов'язкового застосування антимікробних препаратів в поєднанні з консервативними та опера- тивними методами лікування. Кровотечі із судин мошонки зустрічаються у всіх видів тварин, але частіше у жеребців, і характеризуються закінченням крові у вигляді частих крапель, які виділяються з судин розрізаної стінки. Якщо протягом півгодини після операції кровотеча самостійно не зупиняється, присту- пають до його зупинки. Випадання загальної піхвової оболонки. Причиною цього ускладнення є помилки в техніці розрізу окремих верств мошонки. Випадання кукси сім'яного канатика найбільш часто спостерігається у жеребців. Це ускладнення виникає при низькому відділенні насінників, надмірно гру- бому витягуванні насінники, надриві внутрішнього поднимателя насінники.

Варіант 22

1.Кровотечение

Кровотеча - це витікання крові із кровоносних судин через порушення їхньої цілісності. Причиною кровотечі може бути ушкодження судин внаслідок травмування (укол , поріз, удар). Крововилив - кров виливається із внутрішніх органів в оточуючі їх тканини чи порожнини). Інтенсивність кровотечі залежить від кількості ушкоджених судин, їх калібру, виду ушкодженої судини (артерія, вена, капіляр), рівня артеріального тиску, стану системи, що згортає кров. Гемато́ма - обмежене скупчення крові при закритих і відкритих ушкодженнях органів і тканин з розривом (пораненням) судин, що призводить до утворення порожнин, яка містить рідку або згорнуту кров. Згортання кро́ві (коагуляція) — біологічний процес утворення у крові ниток білку фібрину, які утворюють тромби, в результаті чого кров втрачає здатність текти, набуваючи густу консистенцію В залежності від місця утворення кровотеча може бути артеріальна (кров яскраво-червоного кольору, викидається з рани сильним пульсуючим струменем); венозна (При даному виді кровотеч кров, темно-вишневого кольору, витікає менш інтенсивно), капілярна (Рівномірне витікання змішаної крові) и паренхіматозна {виникає в разі пошкодження печінки, нирок, селезінки,кров змішана). Крім того, розріняють кровотечу зовнішню — при пошкодженні цілісності покривів і внутрішня- при виливі крові у внутрішні порожнини організму; нарешті, скупчення крові в міжтканинних проміжках кваліфікують як внітрішньотканинна (інтерстиціальна) кровотеча; якщо при цьому в міжтканинних проміжках виникає порожнина, то утворюється гематома.По часу появи кровотеча буває первинна, що виникають відразу ж після пошкодження судин, і вторинна, якщо воно розвивається в результаті ослаблення і зісковзування лігатури або розпадом тромбу. Кровотеча, яка може статися внаслідок розєдання стінки судини при розпаді навколишніх тканин, називається аррозіонна. При тривалому і тугому накладення кровоспинного джгута може виникнути пошкодження вазоконстрикторів;кровотеча після зняття джгута називають паралітична