Додатки
Д
одаток
1 - Вирішення розподільної задачі методом
«Пошук рішень» Excel
Д
одаток
2 - Звіт про результати вирішення
розподільної задачі методом «Пошук
рішень» Excel
Висновок
Враховуючи вихідні дані для виконаня розрахунково-графічної роботи були розраховані пропускні здатності таких елементів як:
причалу (Пп = 4567,988 т/доб);
складу (Пскл = 1021,348 т/доб);
залізничної колії (ПЖ/Д =2196,978 т/доб);
причального комплексу (Пк = 1703,57 т/доб).
В даному випадку пропускна здатність причалу повністю не використовується на 1350,562 т/доб. Щоб ліквідувати цю диспропорцію, треба підвищити пропускну здатність складу і залізничного фронту до такого рівня, який дозволяє використовувати резерв (надлишок) пропускної здатності причалу. За результатами реалізації варіанту 1 (підвищення пропускної спроможності складу за рахунок збільшення його площі) дефіцит пропускної спроможності складу може бути ліквідований за рахунок збільшення площі складу на 4007 м2 Дефіцит пропускної спроможності складу може бути заповнений за рахунок скорочення середнього терміну зберігання вантажу на складі на 3,93 діб. Дефіцит пропускної спроможності залізничного вантажного фронту за варіантом 1 може бути ліквідований за рахунок збільшення продуктивності його технологічних ліній на 646,185 т/доб. Дефіцит пропускної спроможності залізничного вантажного фронту за варіантом 2 може бути ліквідований за рахунок збільшення кількості технологічних ліній на 1 одиницю при її завантаженні на 8%.
Визначили пропускну спроможність кожного причального комплекса при перевалке кожного вантажопотока йдущего по кожному варіанту. Пj1=17129,76; Пj2=24438,11; Пj3=18271,67. Пропускну спроможність терміналу порівнюємо з першим ваіантом: П1=24400,23; П2=59839,73. Отже П2> П1.
Порівнюючи варіанти вирішення розподільчої задачі, дійшли висновку, що метод «Пошук рішення» Excel набагато вигідніше використовувати, щоб мінімізувати затрати на обробку вантажів. Отже, для мінімізації витрат, обробка 8 млн. т. Першого вантажопотоку Q1 розподілено між першим та другим причалом, причому майже 90% прийшлося на причал №1 з найменшим показником собівартості. Усі 2 млн. т. другого вантажу доцільно обробляти на третьому причальному комплексі. Усі 7 млн. т. третього вантажу доцільно обробляти на третьому причальному комплексі. При цьому вся пропускна спроможність причала №1 використовується на 100%. Потужності причалу №1 застосовуються для перевалки тільки одного типу вантажопотоку (Q1). Потужності причалу №2 використовуються для перевалки тільки одного типу вантажопотоку (Q1) (резерв складає 10785,266 т/добу)
Потужності причалу №3 використовуються для перевалкидвох типів вантажопотоку (Q1, Q3) у співвідношенні 20% та 80% відповідно (резерв складає 1020,49 т/добу). Затрати на обробку вантажів складають 388,569 тис. дол.
За методом найбільших різниць, перший вантажопотік призначаємо на перший причальний комплекс (7,84 млн.т.) та другий причальний комплекс (8 млн. т). Третій вантажопотік призначаємо на другий причальний комплекс (7 млн. т.) Резерв пропускної здатності другого комплексу складає 3778,98 т/доб, а для третього комплексу складає 1020,49 т/доб. Витрати на обробку вантажів – 744,2 тис. дол. Отже, для розв`язку задачі у даній постановці необхідно прийняти низку управлінських рішень.