5. Куточок № 5, 10 м

Куточок - є катаним, тягненим або гнутим профілем, один з базових елементів металевих конструкцій. Куточок являє собою балку Г-образного перетину з металу сортового прокату, яке виготовляють на трубних станах з якісної конструкційної сталі. Куточок виготовляють з різного матеріалу: пластик, метал, різні композитні сплави.

Прокатний металевий куточок застосовують практично у всіх галузях, особливо широко його використовують в будівельній індустрії як жорстку арматуру для посилення бетону (в поєднанні з іншими профілями: швелером і двотаврів і т. П.) В монолітних конструкціях висотних каркасних будинків, в важко навантажених і великопрольотних перекриттях і покриттях.

Розміри куточка(за ГОСТ 8509-72)

b – ширина полиці, d – довжина полиці

b = 50 мм, d = 4 мм, Маса 1 м = 3,05 кг

Розрахунок об'ємно-масових характеристик для соків, розрахунки для всіх інших вантажів приведенні в таблиці 1.

1. Шифр вантажу(буква прізвища)-Б

2. Вид тари-ящик

3. g_М – маса ВМ брутто, кг.

g_М = 12,5 кг

4. l_М×b_М×h_М – габаритні розміри місця (l_М – довжина, b_М – ширина, h_М висота місця), см. Для сортового металу приводяться g_М, l_М, b_М, h_М одного ВМ (куточка, двотавру, швелеру), а не зв’язування;

37×19×20,5 (см)

5. V_м -габаритний об’єм ВМ, м³

V _м = l_М · b_М · h_М.

Де: l_М – довжина, м; b_М – ширина, м; h_М – висота ВМ, м

V _м = 0,37 · 0,19 · 0,205 = 0,014 (м³)

6.U_м – питомий об’єм місця, м³/т

U_м= V_м/ g_М.

де: Vм – габаритний об’єм ВМ, м³; gM – маса ВМ бруто, кг.

U_м = 0,014 / 0,0125 = 1,12 (м³/т)

7. К_ТР – коефіцієнт трюмного укладання

(b_М + h_М) = (0,19 + 0,205) = 0,395 → К_ТР = 1,1

8. К_ф – коефіцієнт форми.

К_ф = 1,0

9. К’_тр – коефіцієнт трюмного укладання з урахуванням К_ф

К’_тр = К_тр · К_ф

де: К’_тр – коефіцієнт трюмної укладання; К_ф – коефіцієнт форми.

К’_тр = 1,1 · 1 = 1,1

10. U – питомий навантажувальний об’єм (ПНО), м³/т

U = U_м · К’_тр

де: Uм питомий об'єм місця, м³/т; К’_тр – коефіцієнт трюмної укладання з урахуванням К_ф

U = 1,12 · 1,1 = 1,232 (м³/т)

Розрахунки для вантажів у зв’язці:

= (b_п · h_п) / (b_м · h_м · n) = (1,6 · 4,53) / (0,5 · 0,5 · 261) = 0.111

b_м + h_м= (0,5+0,5) = 1м => = 1,28

= · = 1,28·0,111 = 0,142

Uм = (l_м · b_м · h_м) /g_М = (1 · 0,5 · 0,5) / (0,0377) = 6,63 м³/т

U = Uм · =6,63 · 0,0,142 = 0,941 м³/т

Таблиця 1

Показники	Найменування вантажів
	Соки	Арахіс	Пенька	Бензин	Куточок №5
1. Шифр вантажу	Б	А	Р	Б	А
2. Вид тари	ящики	мішки	кіпи	бочки	Сортовий метал
3. gм, кг	12,5	100	100	160	37,7
4. lм×bм×hм, см	37×19×20,5	80×50×30	40×50×60	Ø60×100	100×50×50
5. ,	0,014	0,12	0,12	0,36	0,025
6. , /т	1,12	1,2	1,2	2,25	0,67
7.	1,1	1,22	1,31	1,57	1,22
8.	1	0,88	0,98	0,785	0,16
9.	1,1	1,073	1,283	1,232	0,195
10. U, /т	1,232	1,288	1,539	2,772	0,131

По кожному вантажу , наводиться в масштабі зовнішній вигляд обраної вантажної одиниці з нанесенням на неї розмірів та з необхідним маркуванням.

Рисунок 1 – Зовнішній вигляд та маркування ящику з соками

19

Juices

Соки

Size: 37×19×20,5

Розмір: 37×19×20,5

Weight netto: 12,5 kg

Маса брутто: 12,5 кг

Made in Ukraine

Зроблено в Україні

37

20,5

Рисунок 2 – Зовнішній вигляд та маркування мішку з арахісом

Peanut

Арахіс

Size: 80×50×30

Розмір: 80×50×30

Weight netto: 100 kg

Маса брутто: 100 кг

Made in Ukraine

Зроблено в Україні

50

60 (h)

40

30

80

50

Hemp

Пенька

Size: 40×50×60

Розмір: 40×50×60

Weight netto: 100 kg

Маса брутто: 100 кг

Made in Ukraine

Зроблено в Україні

Рисунок 3 - Зовнішній вигляд та маркування кіпи з пенькою

Petrol

Бензин

Size: Ø60×100

Розмір: Ø60×100

Weight netto: 160 kg

Маса брутто: 160 кг

Made in Ukraine

Зроблено в Україні

Рисунок 4 – Зовнішній вид та маркування бочки з бензином

100

60

Рисунок 5 – Зовнішній вигляд та маркування куточка №5, 10 м

Angle

Куточок

Size:100×50×50

Розмір:100×50×50

Weight netto: 3,77 kg

Маса брутто: 3,77 кг

Made in Ukraine

Зроблено в Україні

50

50

100

На підставі опису вантажів і обраної тари, складається таблиця сумісності вантажів, з урахуванням можливості їх пошарової ( один на одного ) укладання ( таблиця 2).

Таблиця 2

Вантажі знизу	Вантажі зверху
	Соки	Арахіс	Пенька	Бензин	Куточок
Соки	-	3	3	5	3
Арахіс	3	-	1	4	3
Пенька	3	1	-	4	3
Бензин	4	4	4	-	3
Куточок	1	1	1	1	-

Пояснення до використаного кодування та його обґрунтування.

0 - сумісне перевезення на одному судні та зберігання в одному складі забороняється;

1 - сумісність необмежена, якщо є сепарації, тобто можлива пошарова укладка вантажів;

2 - «на відстані або поруч» – вантажі сумісні в одному приміщені, але горизонтальне положення між ними повинно бути не менш ніж 3 м або між ними повинен бути нейтральний вантаж, або між ними повинна бути надійна сепарація;

3 - «в іншому приміщені» – вантажі повинні бути розділені перебіркою або палубою;

4 - «в іншому відсіку» – Вантажі повинні бути розділеними перебіркою;

5 - «через одне приміщення» – вантажі повинні бути розділенні двома перебірками або палубами;

6 - «максимально окремо» – вантажі розділенні максимально можливою кількіст`ю відсіків, тобто між вантажами повинно бути не менш ніж двох перебірок.

Виходячи з фізико-хімічних властивостей вантажів і тари можна зробити висновок:

1. Не рекомендується укладати куточки на інші вантажі, так як можливо їхнє розтрощення

2. Не рекомендується укладати бензин на інші вантажі, через можливу небезпеку його витікання на нижні вантажі.

2. Укрупнення вантажних місць

Як укрупнення ВМ в РГР розглядається тільки їхня частина (піддон, зв’язування, вагон), причому основна увага приділяється укрупненню ВМ із використанням піддонів і зв’язування.

2.1 Визначення норми завантаження вагонів

Для всіх вантажів окрім сортового металу, обираються криті вагони, а для сортового металу- відкриті (піввагон, платформа). Для вантажів, які вимагають особливих температурних режимів перевезення, обираються ізотермічні вагони.

При виборі конкретного вагона, краще обирати той, котрий дозволяє перевезти найбільшу кількість вантажу (більшої вантажопідйомності), при цьому порожнього місця в вагоні повинно бути якнайменше.

У масштабі по кожному вантажу приводяться схеми завантаження вагонів (рис. 6 – рис. 10), виходячи з габаритних розмірів вантажних одиниць і внутрішніх розмірів вагонів, на яких повинна бути видна кількість ВМ по довжині, ширині, висоті та в цілому у вагоні.

Вантаж №1прибуває вагонними відправками в ізотермічних 4-вісних вагонах вантажопідйомністю 41 т, довжиною 13,850 м, шириною 2,578 м, висотою 2,410 м.

Вантаж №2-№3 прибуває вагонними відправками в критих, 4-вісних дерев’яних вагонах вантажопідйомністю 62 т, довжина вагона 13,420 м, ширина 2,552 м, висота 2,402 м.

Вантаж №4 прибуває вагонними відправками в критих 4-вісних металевих вагонах вантажопідйомністю 65 т, довжиною 14,850, шириною 2,710 м, висотою 2,792 м.

Вантаж в зв’язках прибуває прибуває в 8-вісних металевих піввагонах, вантажопідйомністю 129 т, довжина полувагона- 18,768 м; ширина 2,878 м; висота-2,502 м.

Соки

По довжині: L= L_в/l_м=13,85/0,37=37 (од.)

де: L_в – довжина вагона;

l_м – довжина вантажу.

По ширині: B= B_в/b_м = 2,578/0,19=13 (од.)

де: B_в – ширина вагона;

b_м – ширина вантажу.

За висотою: H= H_в/h_м=2,410/0,205=11 (од.)

де: H_в – висота вагону;

h_м – висота вантажу.

М_в= L·B·H=36·13·11=5291 (од.)

де: М_в - кількість вантажних одиниць у вагоні;

P_ваг= М_в·g_м=5148·0,0125=66,137 (т)

де: P_ваг – норма завантаження вагонів

Норма завантаження вагонів перевищує вантажопідйомність отже виробляємо перерахунок, прибираючи 4 одиниці по довжині, 2 по ширині та 2 по висоті:

М_в= L·B·H=33·11·9=3267 (од.)

P_ваг= М_в·g_м=3267·0,0125=40,5 (т)

Арахіс

L= L_в/l_м=13,42/0,8=16 (од.)

B= B_в/b_м = 2,552/0,5=5 (од.)

H= H_в/h_м=2,402/0,3=8 (од.)

М_в= L·B·H=16·5·8=640 (од.)

P_ваг= М_в·g_м=640·0,1=64 (т)

Норма завантаження вагонів перевищує вантажопідйомність отже виробляємо перерахунок, прибираючи одиницю по висоті

М_в= L·B·H=16·5·7=560 (од.)

P_ваг= М_в·g_м=560·0,1=56 (т)

Пенька

L= L_в/l_м=13,42/0,4=33 (од.)

B= B_в/b_м = 2,552/0,5=5(од.)

H= H_в/h_м=2,402/0,6=4(од.)

М_в= L·B·H=33·5·4=660(од.)

P_ваг= М_в·g_м=660·0,1=66 (т)

Норма завантаження вагонів перевищує вантажопідйомність отже виробляємо перерахунок, прибираючи 2 одиниці по довжині

М_в= L·B·H=31·5·4=620 (од.)

P_ваг= М_в·g_м=720·0,1=62 (т)

Бензин

L= L_в/l_м=14,850/0,6=24 (од.)

B= B_в/b_м = 2,710/0,6=4 (од.)

H= H_в/h_м=2,792/1=2 (од.)

М_в= L·B·H=24·4·2=192 (од.)

P_ваг= М_в·g_м=192·0,16=30,72 (т)

Куточок

L= L_в/l_м=18,768/1=18 (од.)

B= B_в/b_м = 2,878/0,5=5(од.)

H= H_в/h_м=2,502/0,5=5(од.)

М_в= L·B·H=18·5·5=450 (од.)

P_ваг= М_в·g_м=9250·0,0377=16,9 (т)

13,69

2,255

2,47

Рисунок 1 – Соки в ящиках L=33 B=11 H=9 М_в=3267

12,8

2,4

2,5

Рисунок 2 – Арахіс в мішках L=16 B= 5 H=8 М_в=640

13,2

2,5

2,4

Рисунок 3 – Пенька у кіпах L=33 B= 5 H=4 М_в=620

14,4

2,4

2

2,5

Рисунок 4 – Бензин у бочках L=24 B= 4 H=2 М_в=192

18

2,5

Рисунок 5 –Куточок поштучно L=18 B=5 H=5 М_в=450

2.2 Формування пакетів

Способи пакетування генеральних вантажів можна розділити на дві групи: на піддонах та без піддонів.

Найбільш часто пакети формуються на піддонах типу П4В і 2П2В. Піддон П4В має розміри l_під × b_під ×h_під - 1200х800х150 мм, масу g_під – 25 кг та вантажепідйомність G – 1,0 т. Піддон 2П2В – 1600×1200×180 мм, g_під – 80 кг и G – 2,0 т.

Після формування вантажів на піддоні, знаходиться кількість місць в першому шарі вантажу n_p, для сформованих пакетів розраховуються їх габаритні розміри в плані l_п×b_п.

Розрахунки для нафталіну описуються повністю, розрахунки по всіх вантажів наводяться в таблиці 3.

Таблиця 3

Елементи розрахунку	Найменування вантажу
	Соки	Арахіс	Пенька	Бензин	Куточок №5
1. ЗУВМ	П4В	2П2В	2П2В	2П2В	Зв'язування
2. nр	12	4	8	4	3
3. nh'	6	4	2	3	-
4. nh''	8	5	2	1	-
5. nh	6	4	2	1	87
6. n	72	16	16	4	261
7. gп', т	0,9	1,6	1,6	0,64	9,8
8. gп , т	0,925	1,68	1,68	0.72	9,837
9. hп , м	1,38	1,38	1,38	1,18	4,53
10. lп×bп , м	1,11×0,76	1,6×1	1,6×1	1,08×1,02	1,6×1,2
11. Pп , т/м2	0,985	0,969	0,969	0,595	4,77

1. ЗУВМ(засіб укрупнення вантажних місць) – піддон П4В (1200х800х150)

2. n_р – число місць в першому шарі, од. n_р=12

3. n_h' – число шарів вантажу по висоті, виходячи з максимальної маси пакета, од.

n_h' = (G_max – g_під) / (g_м∙n_р)

n_h'=(1,0-0,025)/(0,0125*12)=6 шт

4. n_h'' – число шарів по висоті, виходячи з максимальної висоти пакета, од.

n_h'' = (H_max – h_під) / h_м

n_h''=(1,8-0,15)/0,205=8 шт

5. n_h – фактичне число шарів по висоті пакета, од.

n_h = min{n_h'; n_h''}

n_h= min {6;8}=6 шт

6. n – загальна кількість місць у пакеті, од.

n = n_р∙n_h

n=12*6=72 од.

7. g_п' – маса пакета без піддона, т.

g_п' = n∙g_м

g_п' =72*0,0125=0,9 т

8. g_п – маса пакета з піддоном, т.

g_п = g_п' + g_під

g_п =0,9+0,025=0,925 т

9. h_п – висота пакета з піддоном, м

h_п = n_h∙h_м + h_під

h_п=6*0,205+0,15=1,38 м

10. l_п×b_п – габаритні розміри пакету, м.

l_п×b_п=1,11×0,76

11. Р_п – питоме навантаження на підлогу складу, що створена одним пакетом, т/м².

Р_п = g_п / ((l_п +0,05)∙(b_п +0,05))

Р_п =0,925/((1,11+0,05)*(0,76+0,05))=0,985 т/м².

1380

1110

760

Рисунок 1 – Соки у ящиках n = 72

1380

1600

000

1000

Рисунок 2 – Арахіс у мішках n = 16

1600

1380

1000

Рисунок 3 – Пенька у кіпах n = 16

1180

1020

000

1080

000

Рисунок 4 – Бензин у бочках n = 4

1200

4530

1600

Рисунок 5 – Куточок у зв’язці n=261

3. Визначення навантажень при складуванні

Навантаження на підлогу складу при складуванні вантажів залежать від багатьох факторів. При розміщенні вантажів на складі їхнє різне навантаження на підлогу складу більшою мірою визначається висотою складування вантажу, яке часто залежить від можливості перевантажувальної техніки.

3.1 Вибір засобів механізації

Основним засобом механізації, при складуванні генеральних вантажів, є навантажувачі. Основними технічними параметрами навантажувачів є вантажопідйомність, маса машини, маневреність, висоти підйому або розвантаження, швидкості робочих рухів, габаритні розміри, продуктивність, витрата енергії й надійність. У РГР навантажувачі обираються тільки за вантажопідйомністю, маневреністю та висотою підйому.

Вантажопідйомність навантажувача – найбільша маса вантажу, на роботу з якою розраховані механізми машини.

Не допускається зберігання соків в ящику, арахісу в мішках та бензину в бочках на відкритому складі, виходячи з їх транспортних характеристик. Пенька може зберігатися на складі не довгий час. Куточки зберігаються лише на відкритому складі.

Розрахунок висоти складування вантажів і ширини проїздів між штабелями для одного вантажу на одному складі описується повністю, розрахунки по всіх вантажів наводяться в таблиці 4.

Таблиця 4

Показники	Найменування навантажувача
	ЕП -103К		Тойота 62-7 FD18			Тойота 62-7 FD18				ЕП – 103К
QН, т	1,0		1,78			1,78				1,0
НПВ, м	3,3		2,87			2,87				3,3
RС, м	1,63		1,98			1,98				1,63
НГ, м	3,82		3,49			3,49				3,82
а, м	0,343		0,5			0,5				0,343
Вантажі	Соки		Арахіс			Пенька				Бензин
Склади	А	Н		А	Н		А	Н	А		А	Н
НС, м	3,8	5,4		3,8	5,4		3,8	5,4	-		3,8	5,4
hП, м	1,38		1,38			1,38				1,18
gП, т	0,925		1,68			1,68				0,72
НМ, м	4,58		4,15			4,15				4,38
bП, м	0,76		1			1				1,02
В1, м	3,033		3,78			3,78				3,293
lП, м	1,11		1,6			1,6				1,08
В2, м	2,67		3,65			3,65				2,61
ВПР, м	3,033		3,78			3,78				3,293

Для навантажувача :

1. Q_Н – вантажопідйомність навантажувача, т:

Q_Н = 1,0 т.

2. Н_ПВ – висота підйому вил навантажувача, м:

Н_ПВ = 3,3 м.

3. R_С – радіус повороту навантажувача, м:

R_С = 1,63м.

4. Н_Г – максимальна висота навантажувача, м:

Н_Г = 3,82 м.

5. а – відстань від передньої осі навантажувача до піддона, м:

а = 0,343 м.

6. Вантаж – Соки

7. Склади – кам’яний(А), залізобетонний(Н).

8. Н_С – висота складу, м: (А) = 3,8 м, (Н) = 5,4 м.

9. h_П –висота пакету з піддоном, м: h_П = 1,38 м.

10. g_П – маса пакета з піддоном, т: g_П = 0,925 т.

11. Н_М – максимальна висота укладання вантажу в штабель, м:

Н_М = Н_ПВ - 0,1 + h_П

H_м=3,3-0,1+1,38=4,58 м

12. b_П – габаритна ширина пакета в плані, м:

b_П = 0,76 м.

13. В₁ – ширина проїздів (забезпечує маневреність техніки), м:

В₁ = R_С + а + b_П +2·c

В₁=1,63+0,343+0,76+2*0,15=3,033 м

14. l_П – габаритна довжина пакета, м: l_П = 1,11 м

15.В₂ – ширина проїздів між штабелями(забезпечує проїзд двох навантажувачів, що рухаються назустріч), м:

В₂ = 2·l_П+3·с

В₂= 2 · 1,11 + 3 · 0,15 = 2,67 м.

16. В_ПР – ширина проїзду для навантажувача, м: В_ПР= max{B1;B2}

В_ПР = 3,033 м.

B_Д – ширина двірного прорізу складу, м

Вд= max {4,8; B2}. B_Д=4,8

3.2 Розрахунок експлуатаційного навантаження

Висота штабелювання вантажу в складі розраховується виходячи з висот, які обмежують висоту штабелювання.

Розрахунок для одного вантаж в одному складі описується повністю, розрахунки по всіх вантажів наводяться в таблиці 5.

Таблиця 5

Показники	Найменування вантажів
	Соки					Арахіс						Пенька													Бензин								Куточок
	Шифри складів
	А		Н				А	Н					А		Н						А						А		Н						А
РТ, т/м2	3,5		5,0				3,5	5,0					3,5		5,0						7,0						3,5		5,0						7,0
РП, т/м2	0,925						0,969						0,969														0,595								4,77
mh‘, од	3	5					3		5				3			5				7						5				8				1
hП, м	1,38						1,38						1,38														1,18								4,53
Н‘, м	4,14			6,9			4,14				6,9			4,14			6,9					9,6						5,9				9,44				4,53
НС, м	3,8			5,4			3,8				5,4			3,8			5,4					-						3,8				5,4				-
НТБ, м	2,76						4,09						4,14														4,38								2-4,5
НТ та НФХ,м	1,84						4,14 6,9						5,75														5,9 9,45								-
НМ, м	4,58						4,15						4,15														4,38								-
НМАХ, м	1,84				1,84		3,8			4,09				3,8					4,14					4,14				3,8				4,38				4,53
mh, од	1						2						2					3					3				3				3				1
НШ, м	1,38						2,76						2,76					4,14					4,14				3,54				3,54				4,53
РЕ, т/м2	0,925						1,938						1,938					2,907					2,907				1,785				1,785				4,77

1.Р_Т– технічна норма навантаження, т/м²:

Р_Т = 3,5 т/м²

2. Р_П– питоме навантаження, т/м²:

Р_П = 0,925 т/м².

3. M_h‘– кількість рядів пакетів по висоті, виходячи з технічної норми навантаження, од:

m_h‘= P_Т / Р_П

m_h‘=3,5/0,925=3

4. h_П– висота пакету вантажу, м: h_П =1,38 м.

5. Н‘–висота штабеля, яка обумовлена технічним навантаженням, м:

Н‘= h_П *m_h‘

Н‘=1,38*3=4,14 м

6. Н_С– висота складу, м: Н_С = 3,8 м.

7. Н_ТБ– висота штабеля вантажу виходячи з вимог техніки безпеки, м(приводиться для всіх вантажів):

Н_ТБ=ряди*h_П, (для рядів)

Соки: Н_ТБ = 2*1,38=2,76 м

Арахіс: Н_ТБ = Н_М =4,09 м

Пенька: Н_ТБ =3*1,38=4,14 м

Бензин: Н_ТБ = Н_М=4,38 м

Куточок:

8. Н_Т та Н_ФХ– висота штабелю вантажу виходячи з міцності тари й фізико-хімічних властивостей, м:

Н_Т, Н_ФХ=(штуки/ n_h)* h_П (для одиниць)

Н_Т, Н_ФХ=((h/h_м)/n_h)* h_П (якщо значення в метрах)

Соки: Н_Т, Н_ФХ= (8/6)*1,38=1,84 т/м₂

Арахіс: Н_Т, Н_ФХ= Н‘= 4,14 або 6,9 т/м₂

Пенька: Н_Т, Н_ФХ=((5/0,6))/2)*1,38=5,75 т/м₂

Бензин:Н_Т, Н_ФХ= Н‘= 5,9 або 9,45 т/м₂

Куточок: Н_Т, Н_ФХ= -

9.H_М – висота штабеля вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м : H_М= 4,58м

10.H_MAX – максимально припустима висота складування вантажу, м:

H_MAX = min {H_ТБ, H_Т, H’, H_М, H_С, H_ФХ}.

H_MAX={2,76; 1,84; 4,14; 4,58; 3,8}.

H_MAX=1,84 м

11. m_h – фактична кількість рядів пакетів по висоті, од:

m_h = H_MAX / h_П.

m_h=1,84/1,38=1 од.

12. Н_Ш – фактична висота штабеля, м:

H_Ш = m_h × h_П.

Н_ш=1*1,38=1,38 м

13. Р_Е – експлуатаційне навантаження на підлогу складу, т/м²

Р_Е = P_П × m_h. Р_Е=0,925*1=0,925 т/м

4. Завантаження транспортних засобів

Завантаження транспортних засобів вирішується забезпеченням схоронності і сумісності вантажів при перевезенні, з урахуванням оптимального використання вантажопідйомності і вантажомісткості вантажних приміщень транспортних засобів.

4.1 Завантаження вантажного відсіку судна

З довідкової літератури вибирається судно дозволяє забезпечити необхідні режими перевезення заданих вантажів і з відповідним значенням чистої вантажопідйомності.

За середнім питомою навантажувального обсягу заданих вантажів U_ср підбирається найбільш підходяще судно, тобто порівнюємо U_ср і питому вантажомісткість судна ω = W_с / D_ч і вибираємо те судно, у якого різниця між ними мінімальна.

U_ср = (U₁ + U₂ + U₃ + U₄ + U₅) / 5

U_ср =(1,232+1,288+1,539+2,772+0,941)/5=1,64

ω = W_С / D_Ч, м³/т, де:

ω – питома вантажомісткість судна, м³/т,

W_С – місткість у кипах, м³

D_Ч – чиста в/п, , т

Обираємо судно: «Богдан Хмельницкий»

Основні характеристики судна:

L_C– найбільша довжина, м: L_C = 135,98 м.

W_C – місткість у кіпах, м3: W_C = 14041 м³.

D_Ч – чиста в/п судна, т: D_Ч = 8770 т.

Тоді:

ω = 14041/8770=1,601

Отже, різниця між U_ср та ω мінімальна=0,039 щодо інших типів суден.

Дане судно має 5 трюмів і 5 твіндек. Мінімальна кількість приміщень для розміщення вантажу - 3. З них вибираємо 3 приміщення: трюм №1, твіндек №1 і трюм №2. Ці приміщення мають такі параметри:

Трюм №1: Твіндек №1: Трюм №2:

L_пр = 18 м L_пр=18 м L_пр=18,4 м

H_пр=7 м H_пр=3,6м H_пр=7,1 м

W_пр = 1527 м³ W_пр=1004 м³ W_пр=2275м³

Визначаємо розподільну вагу для трюма №1 ( для всіх інших приміщень – результати у таблиці 6) :

Р_пр= W_пр*D_ч / Wс,

де Р_пр – розподілена вага розрахункового приміщення, т.

Р_пр = (1527*8770)/14041=953,7 т

Таблиця 6

Найменуання приміщення	Параметри розрахункового приміщення
	Lпр, м	Hпр, м	Wпр, м3	Рпр, т
Трюм №1	18	7	1527	953,7
Твіндек №1	18	3,6	1004	627,09
Трюм №2	18,4	7,1	2275	1420,09

Визначаємо важкість та легкість вантажу (U > ω ; U < ω) :

Соки-1,232<1,6(важкий)

Арахіс-1,288<1,6(важкий)

Пенька-1,539>1,6(важкий)

Бензин-2,772>1,6(легкий)

Куточок-0,941<1,6(важкий)

1. У трюмі №1 розміщуємо арахіс(важкий) та пенька(важкий).

Q(пенька)= 2/3*953,7=635,8 т

Q(арахіс)=1/3*953,7=317,9 т

2. У твіндеку №1 розміщуємо соки (важкий):

Q= P_П=627,09

3. У трюмі №2 розміщуємо бензин(легкий) та куточок(важкий):

Q_В + Q_Л = P_П

Q_В *U_В + Q_Л * U_Л = W_П

де Uв = 0,941 та Uл =2,772, тоді виразивши Q_в та Q_л:

Q_В = P_П – Q_Л

Q_Л = (W_П – P_П * U_В) / (U_Л – U_В).

Q_Л=(2275-1420,09*0,941)/(2,772-0,941)=512,6 т

Q_В=907,4 т

Визначаємо об’єм кожного вантажу за формулою:

V=Q·U, м³

V(Соки) = 627,09*1,232=772,5 м³

V(Арахіс) =317,9*1,288=409,4 м³

V(Пенька) = 653,8*1,539=1006,1 м³

V(Бензин) = 512,6*2,772=1420,9 м³

V(Куточок) = 907,4*0,941=853,8м³

Твіндек №1

Твіндек №2

Соки

Q=627,09т

V=772,52 м³

Твіндек №1

Твіндек №2

Арахіс

Q=317,9т V=409,4 м³

Бензин

Q=512,6т V=1420,9 м³

Пенька

Q=653,8 т V=1006,1м³

Куточок

Q=907,4т V=853,8 м³

Рисунок 5 – Розміщення вантажів у приміщеннях

4.2 Завантаження суміжних видів транспорту

У даному розділі викреслюємо план розміщення пакетів заданих вантажів на залізничному рухомому складі. У масштабі, виходячи з лінійних розмірів і маси (вантажопідйомності) пакетів і вагона, малюється план розміщення пакетів заданих вантажів (додаток 5). Та наводиться кількість видів (збоку, з торця), яке мінімально необхідно для визначення кількості пакетів кожного вантажу в вагоні N_в.

N_в=L×B×H

Вантаж прибуває вагонними відправками, дані про вагони в пункті 2.1

Укрупнення вантажних місць (пакети):

для вантажу в ящиках (cоки) - N_в = 12×3×1 = 36 шт;

для вантажу в мішках (арахіс) - N_в = 8×2×1 = 16 шт;

для вантажу в кіпах (пенька) - N_в = 8×2×1 = 16 шт;

для вантажу в бочках (бензин) - N_в = 13×2×2 = 52 шт;

для вантажу в зв'язці (куточок) - N_в = 11×2×5 = 110 шт.

Після цього для кожного вантажу розраховується коефіцієнт використання технічної норми завантаження вагонів:

К_ваг = N_в * g_п / Р_ваг;

Розрахунок коефіцієнта використання технічної норми завантаження вагонів:

для вантажу в ящиках (соки) - К_ваг = 36 · 0,925/ 40,5 = 0,822;

для вантажу в мішках (арахіс) - К_ваг = 16 · 1,68 / 64 = 0,42;

для вантажу в кіпах (пенька) - К_ваг = 16 ·1,68/ 66= 0,407;

для вантажу в бочках (бензин) - К_ваг = 52· 0,72/ 30,72 = 1,218;

для вантажу в зв'язці (куточок) - К_ваг = 110· 9,837/ 16,9 = 64,02;

Наводимо схеми завантаження вагонів вантажами поштучно:

Рисунок 1 соки в ящику - L=12 B=3 H=1 N_в=36

Рисунок 2 арахіс у мішках - L=8 B=2 H=1 N_в=16

Рисунок 3 пенька у кіпах- L=8 B=2 H=1 N_в=16

Рисунок 4 бензин в бочках- L=13 B=2 H=1 N_в=52

Рисунок 5- куточок у зв’язці L=11 B=2 H=5 N_в=110

Висновок

Завдяки тому, що ми виконалі цю розрахункокво графічну роботу це дало нам можливість описати транспортні характеристики даних вантажів, визначити норми завантаження вагонів, також визначити навантаження при складуванні, розрахуваті експлуатаційного навантаження та способи завантаження транспортних засобів.

У розділі «Транспортні характеристики вантажів» ми робілі короткий опис даних вантажів, щоб забезпечити схоронність й безпеку їхнього транспортування.

У розділі «Укрупнення вантажних місць» ми визначали норми завантаження вагонів, та формували пакети

У розділі «Визначення навантажень при складуванні» ми обирали засоби механізації при складуванні генеральних вантажів у критих складах, розрахували експлуатаційне навантаження.

У розділі «Завантаження транспортніх засобів» ми завантажили вантажні відсдіки судна та завантажили суміжні види транспорту.