2.5 Стислі висновки

У розділах 2.1 – 2.4 складено варіанти розстановки ТЛ на судні (виходячи з розрахункового числа ТЛ n = 4), розрахована інтенсивність обробки люків за кожним варіантом, сформована математична модель в розгорнутому вигляді. За допомогою Microsoft Excel функції «пошук рішення» ми отримали оптимальний план, в якому (при перевантаженні заданого вантажу на заданому судні) досягаються мінімальні витрати порту R = 11698332грн і скорочення часу до Т⁰ = 81,69 годин.

За варіантом розташування ТЛ (1-8-6-5) з’ясували, що судно буде завантажено пізніше сталійного часу. Складаючи ОПОС, дійшли висновку, що для повного завантаження судна потрібно використати 12 змін.

3. Оперативний аналіз результатів вантажної обробки судна

3.1 Основні положення методики

Дане завдання вирішується з припущенням, що процес обробки судна вже завершився. Така умова дозволяє вважати відомими поряд з плановими (індекс «п») також фактичні (індекс «ф») значення всіх показників процесу вантажної обробки судна, включаючи завантаження судна (Q_п, Q_ф); продуктивність ТЛ (Р_п, Р_ф), кількість ТЛ (n_п, n_ф), рівень організації процесу обробки судна, який оцінюється коефіцієнтом U ≤ 1 (U_п, U_ф), витрати щодо утримання ТЛ (С_п, С_ф), тривалість обробки судна (Т_п, Т_ф), витрати порту щодо вивантаження судна (R_п, R_ф). При цьому два останніх показники виступають в якості узагальнюючих показників ефективності обробки судна, що оцінюється як з виробничої, так і з економічної точок зору – відповідно до тривалості завантаження (розвантаження) судна і величині витрат порту.

Виділені та інші згадувані вище показники пов'язуються між собою залежностями:

(3.1)

де U_п = 1, так як ОПОС є оптимальним планом.

T_п = 10700/34,2 ∙ 4 ∙ 1 = 78,21 год.

Т_ф = 10700/37,62 ∙ 4,4 ∙ 0,9 = 71,82год.

R_п = 999,51 ∙ 34,2 ∙ 4 ∙ 1 ∙ 78,21 = 10 693 885,4грн

R_ф = 1149,43 ∙ 37,62 ∙ 4,4 ∙ 0,9 ∙ 71,82 = 12 298 210грн

У поняттях теорії аналізу показники тривалості вантажної обробки судна і витрат порту є результативними (узагальнюючими) показниками, а параметри, від яких вони залежать, виступають в якості факторних показників (факторів).

Завдання аналізу результатів процесу обробки судна складається, з одної сторони, в зіставленні планового і фактичного значень результативних показників, а з іншого боку, в оцінці впливу на їх відхилення (позитивний або негативний приріст) факторних показників.

Величина відхилення показників – факторних (∆Q, ∆Р, ∆n, ∆U, ∆С) і результативних (∆Т, ∆R) – визначаються як різниця між їхніми фактичними і плановими значеннями за формулами:

(3.2)

ΔQ = 10700 – 10700 = 0 т;

ΔP = 37,62 – 34,2 = 3,42 т/год;

Δn = 4,4 – 4 = 0,4 од;

ΔU = 0,9 – 1 = -0,1;

ΔC = 1149,43 – 999,51 = 149,92 т/грн;

ΔT = 71,82 – 78,21 = -6,39 год;

ΔR = 12 298 210- 10 693 885,4= 1 604 324,6 грн.

У розрахунково – графічній роботі передбачається використання інтегрального методу аналізу, яким забезпечується оцінка впливу факторних показників на відхилення результативних показників за формулами, які характеризуються в пп. 3.3 та 3.4 даного посібника.