1.4 Стислі висновки

На основі розрахунків у розділах 1.1-1.3, підведемо підсумок отриманих результатів.

Назва вантажу – Мило туалетне в пакетах

Тип судна – СГ – 32

Завантаження судна загальне – 10700 т

Кількість вантажних люків – 5

Валова норма обробки судна – 2525 т/добу

Розрахункова кількість кордонних ТЛ – 4

Продуктивність кордонних ТЛ - 240 т/зм

Сталійний час - 4,237 діб

Планові витрати порту з обслуговування судна - 10 694 864 грн

2. Складання оперативного плану вантажної обробки судна

2.1 Основні положення методики

В оперативному плані обробки судна (ОПОС) моделюється процес завантаження (розвантаження) судна, «розписаний» у календарному часі, з виділенням діб і робочих змін. У ньому фіксуються планові показники процесу вантажної обробки судна, основними серед яких є:

• розрахункова тривалість обробки судна і його люків;

• послідовність і календарні терміни початку-закінчення обробки кожного люку судна;

• кількість ТЛ і способи їх розміщення на люках в процесі завантаження (розвантаження) судна;

• змінно-добові завдання (обсяги вантажоперевалювання) по окремим люкам і судну у цілому.

Процедурі складання ОПОС відповідає рішення в загальному випадку багатоваріантної оптимізаційної задачі з використанням наступної математичної моделі:

(2.4)

(2.3)

(2.2)

(2.1)

.

Позначенням в моделі (2.1) - (2.4) відповідають:

i – шифр (номер) люка судна ;

α – шифр (номер) розміщення ТЛ на судні ;

– проміжки часу, протягом яких використовується варіант  розміщення ТЛ на судні (параметри управління моделі);

– витрати порту по завантаженню (розвантаженню) судна;

– витрати порту за одиницю часу при обробці судна за варіантом 

розміщення ТЛ;

 – інтенсивність обробки люків судна, яка визначається згідно з номерами варіантів розміщення ТЛ;

– планове завантаження люка i ;

– сталійний час судна.

Умовою (2.4) забезпечується невід’ємність змінних моделі, що випливає з їх економічного сенсу.

Відзначимо, що ключовим елементом моделі (2.1) - (2.4) є поняття варіанту розміщення ТЛ на судні, під яким мається на увазі будь-яке припустиме закріплення ТЛ за люками судна без зміни їх місцями на причалі з урахуванням межі концентрації ліній на люках.

Слід мати на увазі, що в курсовому проєкті множина допустимих варіантів розміщення ТЛ на судні з чотирма і п'ятьма люками формується для розрахункової кількості ТЛ (n), а на судах з трьома люками – для n та (n-1) ТЛ.

Після складання повної множини допустимих варіантів розміщення ТЛ на судні розраховуються величини  та за такими формулами:

(2.5)

(2.6)

де - продуктивність ТЛ при обробці люка i ;

- кількість ТЛ, що одночасно працюють на люку i за варіантом α розміщення ТЛ на судні;

- межа концентрації ТЛ на люку, i;

 - коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ при спільнійроботі двох і більше ліній на люці i за варіантом α розміщення ТЛ.

В результаті реалізації моделі (2.1) - (2.4) знаходиться оптимальний план { }, компонентами якого відповідають відрізки часу, протягом кожного з яких розміщення ТЛ на судні залишається незмінним.

Легко бачити, що зазначеними відрізками часу охоплюються свого роду «смуги» ОПОС з постійним закріпленням ТЛ за люками судна. «Склеювання» таких «смуг» в певній послідовності дозволяє отримати календарний план обробки судна, який відповідає ОПОС в узагальненій формі. Від цієї форми здійснюється далі перехід до робочого варіанту ОПОС у вигляді документа, придатного до використання в реальних виробничих умовах.