- •275 «Транспортні технології»
- •2 Групи 4 курсу
- •1. Конкретизація умов завдання
- •1.1 Визначення розрахункового завантаження судна
- •1.2 Визначення розрахункової кількості технологічних ліній
- •1.3 Визначення планових витрат порту на вантажоперевалювання
- •1.4 Стислі висновки
- •2. Складання оперативного плану вантажної обробки судна
- •2.1 Основні положення методики
- •2.2 Підготовка вихідних даних для розробки опос
- •2.3 Рішення задачі складання опос на пеом
- •2.4 Визначення робочої форми опос
- •2.5 Стислі висновки
- •3. Оперативний аналіз результатів вантажної обробки судна
- •3.1 Основні положення методики
- •3.2 Версія реалізації оперативного плану обробки судна
- •3.3 Аналіз тривалості обробки судна
- •3.4 Аналіз витрат порту з обробки судна
- •3.5 Стислі висновки
- •Загальний висновок
1. Конкретизація умов завдання
1.1 Визначення розрахункового завантаження судна
Для вирішення цього завдання необхідно попередньо зафіксувати основні характеристики заданого вантажу та розрахункового типу судна з використанням інформації Додатків III, ІV.
Щодо вантажу фіксується питомий навантажувальний об’єм (u), м3/т .
По судну вказується його група, чиста вантажопідйомність, вантажомісткість і кількість вантажних люків.
Спочатку
визначається питома вантажомісткість
судна (
)
за формулою:
(1.1)
де
– чиста вантажопідйомність судна,
т;
– вантажомісткість судна, м3.
= 18830/10700 = 1,759 м3/т
Потім для судна у цілому і кожного його люка визначається розрахункове завантаження.
Повне завантаження судна знаходиться зі співвідношення
(1.2)
де
– розрахункове завантаження судна,
т.
= = 10700 т, бо 1,6 ≤ 1,759
Завантаження люків судна задається умовно (в частках від розрахункового завантаження судна) і визначається за формулою:
(1.3)
– шифр (номер) вантажного люка судна (
– коефіцієнт, що враховує вагову частку
i-го люка від повного завантаження
судна (приймається за даними табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Кількість вантажних люків |
Вагові частки вантажних люків |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
3 |
0,25 |
0,40 |
0,35 |
- |
- |
4 |
0,15 |
0,35 |
0,30 |
0,20 |
- |
5 |
0,12 |
0,18 |
0,40 |
0,18 |
0,12 |
1.
= 0,12 ∙ 10700 = 1284 т;
2.
= 0,18 ∙ 10700 = 1926т;
3.
= 0,40 ∙ 10700 = 4280 т;
4.
= 0,18 ∙ 10700 = 1926 т;
5.
= 0,12 ∙ 10700 = 1284 т
Отримані результати фіксуються за схемою:
(1.4)
= {
}
= {1284; 1926; 4280}, т
Далі за даними таблиці 1.2 фіксується межа концентрації технологічних ліній (ТЛ) на люках судна з позначенням можливого зниження продуктивності ТЛ при їх спільній роботі на одному люку.
Таблиця 1.2
Кількість вантажних люків |
Показники
|
Значення показників по люках |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
3 |
Межа концентрації ТЛ |
1 |
2 |
2 |
- |
- |
Коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ |
1 |
0,95 |
0,9 |
- |
- |
|
4 |
Межа концентрації ТЛ |
1 |
2 |
2 |
1 |
- |
Коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ |
1 |
0,95 |
0,9 |
1 |
- |
|
5 |
Межа концентрації ТЛ |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
Коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності ТЛ |
1 |
1 |
0,9 |
1 |
1 |
|
За групою судна визначається договірна норма (інтенсивність) вантажоперевалювального процесу з співвідношення:
(1.5)
де
– розрахункове значення договірної
норми;
– базисне (для суден V
групи) значення договірної норми (див.
табл. 1.3);
– поправочний коефіцієнт,
що враховує групу розрахункового судна;
= 1,15 – коефіцієнт, що враховує робочий режим порту з урахуванням внутрішньо- і міжзмінних перерв.
Величина
коефіцієнта
становить для суден: IV
групи – 0,81,V
групи – 1,0, VI
– VIII груп
– 1,22.
Таблиця 1.3
-
Вантаж
Базисна договірна норма,
т/добу
Продуктивність ТЛ, т/зм
У барабанах
2700
250
У бочках
1850
200
У мішках
1650
170
У пакетах
1800
240
У стосах
1800
180
У рулонах
2500
220
В ящиках
1600
190
= 1,22 ∙ 1,15 ∙ 1800 = 2525,4~ 2525 т/доб
