- •275 «Транспортні технології»
- •1. Експрес-оцінка ринкової позиції портового оператора
- •1.1 Аналіз стану ретроспективної ринкової ситуації
- •1.2. Аналіз стану поточної ринкової ситуації
- •2. Визначення конкурентного статусу базового по
- •3. Виявлення конкуруючих по
- •4. Вибір мети функціонування базового по
- •5. Вибір конкурентної стратегії базового по
1.1 Аналіз стану ретроспективної ринкової ситуації
Необхідні для аналізу стану ретроспективної ринкової ситуації вихідні дані відображаються у табл. 2.
Таблиця 2
Суб’єкти ринку |
Ємкість реалізованих ніш ПО, тис. т |
Ринкові частки ПО |
Базовий ПО (А) |
1200 |
0,26 |
ПО Б |
1400 |
0,3 |
ПО В |
1100 |
0,23 |
ПО Г |
1000 |
0,21 |
Ринок у цілому |
4700 |
1 |
При виконанні РР ураховується наведена нижче диференціація ніш з річним обсягом виробляємої продукції у тис.т:
великі ПО 1000 – 1500;
середні ПО 450 – 950;
малі ПО 300 – 400.
(1.1)
де i – шифр ПО (i = A, Б, В, Г);
Qi – ємність реалізованої ніші i-ї ПО;
Q
=
– ємкість
ринку.
D1 = 1200/4700 = 0,26;
D2 = 1400/4700 = 0,3;
D3 = 1100/4700 = 0,23;
D4 = 1000/4700 = 0,21.
Одержані результати розрахунків показника Di заносяться у праву частину табл. 2:
Досліджувана задача розв’язується за умови, що ринок поділяється на чотири сектори (МI - МIV), у кожний з яких включаються ПО із близькими значеннями ринкової частки. Тим самим фіксується рівень міцності ринкової позиції кожного ПО. Відповідно до термінології, яка використовується в теорії ринку, в згаданих секторах поєднуються:
МI - ПО -лідери ринку;
МII - ПО із сильною ринковою позицією;
МIII - ПО зі слабкою ринковою позицією;
МIV - ПО -аутсайдери ринку.
При такій умові задача полягає у виявленні сектору ринку, до якого тяжіє кожний ПО.
Розв’язання задачи відшукується за алгоритмом, що передбачає реалізацію наступних обчислювальних і логічних операцій.
1. Знайдені значення показника ринкової частки ПО (табл. 2) упорядковуються по зростанню (неубуванню) і будується послідовнять
(1.2)
При цьому величини D1 й Dm приймаються далі в якості відповідно мінімального ( Dmin ) і максимального ( Dmax ) значень ринкової частки ПО.
(1.3)
:
ліворуч від якого виявляються ПО з більш низькими, а праворуч з більш високими ринковими частками.
= 1/4 = 0,25.
3.
Розглянута сукупність ПО розбивається
на дві підмножини
за правилом:
Очевидно,
що в підмножину
потраплять ПО, ринкова частка яких
перебуває
в інтервалі [
),
а підмножину
утворять ПО з ринковою часткою з інтервалу
[
],
що показано на рис. 1.
Рис. 1 Підмножини ПО з показника ринкової частки
4.
Процедура
диференціації ПО за ринковою часткою
триває, тепер вже в рамках підмножин
й
.
Із цією метою для відповідних інтервалів
зміни ринкових часток ПО
і
визначаються
середні арифметичні значення
й
:
= 0,26 + 0,3/ 2 = 0,27;
= 0,23 + 0,21/ (4 -2) = 0,22.
5. Фіксуються граничні значення показника ринкової частки ПО для формування секторів МI – МIV.
6. ПО усієї сукупності, яка розглядається, розподіляються відповідно до показника ринкової частки між чотирма секторами ринку за правилом:
На основі отриманих результатів формується табл.3, у якій відображаються ринкові позиції ПО із вказівкою для кожного з них відповідного сектору ринку.
Таблиця 3
Суб’єкти ринку |
Ринкові частки ПО |
Сектори ринку |
Базовий ПО(А) |
0,26 |
|
ПО(Б) |
0,3 |
|
ПО(В) |
0,23 |
|
ПО(Г) |
0,21 |
|
