Аліна Олексіївна Іванченко - 1.2._Креативна економіка, креативний клас, креативний простір у працях Д. Хокінса, Р. Флориди, Ч. Лендрі, М. Меттьюс, Дж. Поттса

Підготувала:

студентка 3 курсу групи БМВ 21-22

Навчально-наукового інституту сучасного мистецтва

Іванченко Аліна

Креативна економіка, креативний клас, креативний простір у працях Д. Хокінса, Р. Флориди, Ч. Лендрі, М. Меттьюс, Дж. Поттса.

Основна сила зараз – молодь, яка своїми ідеями змінює бізнес-середовище. В умовах постійної конкуренції креативне підприємництво стикається з перешкодами в процесі розвитку.

Джон Хоукінс популяризував ідею креативної економіки у своїй книзі «Креативна економіка: як люди заробляють гроші на ідеях». Креативна економіка наголошує на людській творчості, здатності перетворювати індивідуальні таланти, навички та бачення у цінні результати. Це економічна система, яка описує, як творча уява, потужний ресурс, що виходить за межі традиційної праці та економічного капіталу, формує цінність творіння.

Метою даного дослідження є оцінка розвитку креативного підприємництва в контексті креативних індустрій.

Результати досліджень. Креативне підприємництво у вузькому розумінні стосується підприємств, що працюють у культурних та креативних індустріях. До творчого підприємництва відносять дизайн і моду, архітектуру, аудіовізуальний сектор (промисловість, радіомовлення), видавничу справу, ЗМІ, візуальні мистецтва, музичну індустрію, спадщину (музеї, бібліотеки, архіви), рекламу і сферу комп'ютерних розваг (ігри, додатки).

З ширшої точки зору, креативне підприємництво включає діяльність на перетині креативних індустрій, де культура та культурна творчість є взаємовигідними, коли вони пов’язані з іншими сферами, а саме з виробничими галузями. Наприклад, культурний туризм: культурна творчість завжди є причиною для туристів подорожувати до країни, але вона також має прямий економічний вплив на деякі інші галузі (проживання, логістика, громадське харчування тощо).

У креативній економіці організації та окремі творчі підприємці (також відомі як митці) перетворюють таланти, навички та творчу уяву на щось цінне.

Творчі підприємці, зазвичай, виявляють рішучість, коли мова йде про їх символічний капітал - естетичний досвід, який люди одержують, спілкуючись з їхніми творами мистецтва та іншими творчими результатами. В першу чергу вони спираються на власні таланти, навички, творчу уяву та соціальну підтримку (start-up) вже існуючої мережі та потенційних співробітників. Часом їхні ідеї виникають під впливом природи або навіть використовують її як джерело для своєї творчості. Вони розвивають творчі навички, обмінюються знаннями та сприяють спільному створенню, що зміцнює їх соціальні зв'язки та розширює мережу контактів, сприяючи популяризації їхніх творінь. Цей процес трансформації відбувається через їхню творчу діяльність. Бачачи проміжні результати своєї праці, вони збільшують свою впевненість, задоволення та матеріальний достаток. Їхні творчі результати мають як фінансову, так і естетичну цінність.

Отже, креативне підприємництво в контексті креативної економіки, як результат процесу взаємодії культури та економіки, дозволяє не лише реформувати культурний простір, а й трансформувати зовнішній вигляд обласних та столичних міст, створювати міста робити. По-перше,окрім економічних переваг, креативна економіка також генерує немонетарні цінності, які суттєво сприяють досягненню інклюзивного та сталого розвитку суспільства. Культура має бути рушійною силою та стимулом для економічного, соціального та екологічного розвитку, оскільки позитивні зміни можуть відбутися лише в суспільствах, що знаходяться під впливом культури. Творчі індустрії в країнах, що розвиваються, значною мірою залежать від неформальних культурних систем, процесів та інституцій і знаходяться далеко від державного сектору, тому важливо зрозуміти, наскільки неформальний і офіційний сектори творчих індустрій важливі для встановлення належної політики відділів.