Аліна Олексіївна Іванченко - Модульний контроль №1 _Мистецтво джазу_ + Самостійна робота

Підготувала:

студентка 3 курсу групи БМВ 21-22

Навчально-наукового інституту сучасного мистецтва

Іванченко Аліна

Модульний контроль №1 "Мистецтво джазу" + Самостійна робота

Мистецтво джазу - від витоків до сьогодення

Джаз як художнє явище - це результат столітньої еволюції гри на ударних інструментах негритянських племен Африки. Ритми змінюються залежно від пори року і чітко диференційовані.

Походження слова «джаз» породило багато здогадок. Наводиться

імʼя негритянського піаніста Джесса, а також негра-кларнетиста Джазбо Брауна (йому відвідувачі в чиказькому кафе кричали: «Ще, Джаз!»), може, воно походить від французького дієслова «jaser» - « тріщати », або ж це слово африканського походження і означає« хвилювати »,« порушувати ». Чіткої гіпотези немає. Але головне те, що на рубежі століть народилася абсолютно нова музика, яка зайняла свою особливу нішу в світовому музичному мистецтві.

По-перше, раби, привезені до Америки, зберегли та розвинули ці музичні традиції, поєднуючи їх з європейською гармонією. Новий Орлеан, місто на півдні США, став колискою джазу. Саме тут на початку XX століття злилися різноманітні музичні стилі, утворивши унікальний джазовий звук. Великі джазові колективи, такі як оркестр Луї Армстронга, популяризували джаз по всій країні. Армстронг, з його видатними імпровізаційними здібностями, став однією з найвпливовіших фігур у історії джазу.

Далі була ера свінгу, що настала в 1930-х роках, вона зробила джаз надзвичайно популярним. Великі оркестри, такі як Бенні Гудмена і Дюка Еллінгтона, виконували танцювальну музику, яка захоплювала мільйони слухачів. Свінг став символом розкоші та елегантності.

Однак, вже в 1940-х роках молоді музиканти, незадоволені комерціалізацією джазу, створили новий стиль – бі-боп. Чарлі Паркер, Діззі Гіллеспі та інші новатори зробили акцент на імпровізації, складних гармоніях та високій техніці виконання. Бі-боп став поворотним пунктом в історії джазу, вплинувши на розвиток усіх наступних стилів.

Після бі-бопу джаз продовжував розвиватися, народжуючи безліч нових стилів: модальний джаз, фрі-джаз, соул-джаз, джаз-рок. Кожен з цих стилів вносив свій внесок у розширення музичних можливостей джазу.

Розгляну деякі риси піджанрів джазу. Свінг - танцювальний джаз з чіткою ритмічною пульсацією та великими оркестрами, бі-боп - швидкі темпи, складні гармонії, акцент на імпровізації, а кул-джаз - це м'який, спокійний стиль з акцентом на мелодію та гармонію. Фрі-джаз - максимальна свобода імпровізації, відмова від традиційних гармоній та ритмів і навіть джаз-рок, де злиття джазу та року, використовуються електронні інструменти та рок-ритми.

Отже, їх відмінними рисами є, і темп виконання, і гармонічний склад музики, і різний набір інструментів (наприклад, у традиційному джазі основними інструментами є саксофон, труба, тромбон, фортепіано, контрабас та барабани, тоді як у джаз-року часто використовуються електрогітари та синтезатори), і структура композицій, і співвідношення мелодії, гармонії та ритму, також може сильно варіюватися. Підведу підсумки, щодо можливих спільних рис цих піджанрів: імпровізація, синкопація (акценти падають на несподівані долі, створюють характерний джазовий драйв та пульсацію), блюзові інтонації (його мелодичні та гармонічні особливості можна простежити у більшості джазових стилів), свінг (відчуття «розгойдування»).

Джаз залишив незгладимий слід на розвитку багатьох музичних стилів, зокрема на сучасній поп-музиці. На перший погляд ці два жанри можуть здаватися абсолютно різними, насправді вони мають багато спільного, а деякі елементи джазу стали невід’ємною частиною поп-музики. Багато сучасних поп-виконавців використовують елементи імпровізації у своїх живих виступах, надаючи їм більшої свіжості та непередбачуваності. Синкопація, поліритмія та інші ритмічні фішки, характерні для джазу, стали невід’ємною частиною багатьох поп-композицій. Джазові гармонії, які часто виходять за рамки традиційної тональності, джазові інструменти, такі як саксофон, труба, тромбон, все частіше з’являються в поп-записах. Навіть джазовий вокал, поп-співаки використовують елементи джазової техніки, що робить їх вокал більш виразним та емоційним.