Механізм передачі збудника інфекції

Зміст:

1.Механізм передачі збудника

2.Фази передачі збудника

3.Види механізмів передачі збудника

Механізм передачі збудника

Механізм передачі збудника — еволюційно сформована система шляхів і способів переміщення збудника від джерела інфекції до сприйнятливого організму людини або тварини.

Фази передачі збудника

Передача збудника є закономірним процесом, що має три почергові фази:

1.виділення збудника із зараженого організму;

2.перебування збудника у довкіллі;

3.проникнення збудника в новий сприйнятливий організм.

У процесі еволюції сформувалися такі механізми передачі збудника:

oаерогенний;

oфекально-оральний;

oтрансмісивний;

oконтактний;

oвертикальний;

oпарентеральний (артифіціальний)

Аерогенний механізм

Аерогенний механізм (через повітря) реалізується двома шляхами:

повітряно-краплинним;

повітряно-пиловим.

У разі локалізації в дихальних шляхах збудник виділяється при кашлі, чиханні у вигляді аерозолю — і поширюється з повітрям. Інфекційні захворювання, збудники яких є нестійкими в довкіллі, передаються повітряно-краплинним шляхом. Наприклад, менінгококова інфекція, коклюш, кір, грип.

Якщо збудники стійкі і зберігають життєздатність тривалий час, то вони передаються повітряно- пиловим шляхом. Наприклад, при туберкульозі, дифтерії, туляремії.

Фекально-оральний механізм

Фекально-оральний механізм реалізується трьома шляхами:

oаліментарним (харчовим);

oводним;

oпобутовим.

Якщо збудник локалізується в травному каналі, він передається через продукти харчування, воду, предмети побуту, які піддавалися фекальному забрудненню. Цим механізмом передаються кишкові інфекції: ешерихіози, дизентерія, холера, черевний тиф, гепатит А, поліомієліт.

Трансмісивний механізм

Трансмісивний механізм реалізується через кровососних членистоногих (блохи, комарі, москіти, воші, кліщі), котрі отримали збудника від хворої людини чи тварини і містять його в кров’яному руслі. Зараження відбувається або через слину комахи-переносника, або через виділення (забруднює одяг і шкіру людини).

Одежні і головні воші є переносниками збудників висипного тифу, вошивого поворотного тифу, волинської гарячки; блохи поширюють чуму і щурячий висипний тиф; комарі анофелес — малярію; москіти — лейшманіози, флеботомну гарячку; іксодові кліщі — кліщовий енцефаліт, гарячку Ку тощо.

Контактний механізм

Контактний механізм реалізується двома шляхами:

oпрямим;

oнепрямим.

Уразі локалізації збудника на шкірних покривах і слизових оболонках зараження сприйнятливого організму відбувається прямим шляхом — через контакт із джерелом інфекції (статевий контакт, рукостискання, оброблення туш тварин).

Інфікування непрямим шляхом відбувається під час контакту з предметами побуту, забрудненими збудником (білизною, рушниками, іграшками, ванною тощо). Контактний механізм властивий для інфекцій зовнішніх покривів, розповсюдження яких здійснюється повільно. Захворювання концентруються переважно у сім’ях, квартирах, виробничих і дитячих колективах. Наприклад, венеричні хвороби, сказ, ВІЛ-інфекція, інфекційний мононуклеоз, короста, сибірка, бруцельоз тощо.

Вертикальний механізм

Вертикальний механізм забезпечує перехід збудників від матері до плода через плаценту. Внутрішньоутробне зараження можливе при сифілісі, токсоплазмозі, краснухи, ВІЛ-інфекції.