Бут_овс_лаб2

Лабораторна роботи №2

Тема: Вивчення Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів.

Мета роботи: вивчити Закону України Про безпечність та якість харчових продуктів.

Хід роботи:

1. Перелік шляхів забезпечення Державою безпечності та якості харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'я населення від шкідливих факторів.

Держава забезпечує безпечність та якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у харчових продуктах, шляхом:

• встановлення обов'язкових параметрів безпечності для харчових продуктів;

• встановлення мінімальних специфікацій якості харчових продуктів у технічних регламентах;

• встановлення санітарних заходів і ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об'єктів) та осіб, які зайняті у процесі виробництва, продажу (постачання), зберігання (експонування) харчових продуктів;

• забезпечення безпечності нових харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу в Україні;

• встановлення стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації;

• забезпечення наявності у харчових продуктах для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктах і дієтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечності для споживання людьми, зокрема особами, які мають особливі дієтичні потреби;

• інформування та підвищення обізнаності виробників, продавців (постачальників) і споживачів стосовно безпечності харчових продуктів та належної виробничої практики;

• встановлення вимог щодо знань та умінь відповідального персоналу

• виробників, продавців (постачальників);

• встановлення вимог щодо стану здоров'я відповідального персоналу

• виробників, продавців (постачальників);

• участі у роботі відповідних міжнародних організацій, які встановлюють санітарні заходи та стандарти харчових продуктів на регіональному і світовому рівнях;

• здійснення державного контролю на потужностях (об'єктах), де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров'я і життя людей;

• здійснення державного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об'єктів санітарних заходів вимог цього Закону;

• виявлення порушень цього Закону та здійснення необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують положення цього Закону.

2. Перелік повноважень та прав санітарного інспектора

При здійсненні державного контролю та/або державного нагляду санітарний інспектор має право:

1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей (об'єктів), що здійснюють виробництво або обіг об'єктів санітарних заходів, у будь-який час протягом звичайного часу роботи;

2) інспектувати, з дотриманням вимог законодавства, будь-які будівлі, транспортні засоби, тимчасові та інші потужності (об'єкти), випробувальні лабораторії, що знаходяться на потужностях (об'єктах);

3) інспектувати санітарний стан потужностей (об'єктів) для виробництва та/або обігу об'єктів санітарних заходів;

4) інспектувати додержання гігієнічних вимог, встановлених термінів проходження медичного огляду персоналом, що опосередковано або безпосередньо контактує з харчовими продуктами, та в разі порушення цих вимог і термінів видавати припис про відсторонення їх від роботи до усунення порушення;

5) під час державного нагляду проводити оцінку систем, що засновані на принципах HACCP;

6) інспектувати і відбирати зразки харчових продуктів на всіх етапах виробництва та їх етикетування, нехарчових субстанцій і об'єктів, допоміжних засобів і матеріалів для виробництва та обігу, матеріалів та обладнання, що використовуються для випробування, контролювання технологічних процесів, очищення та технічного обслуговування приміщень;

7) перевіряти та отримувати копії документів для перевірки їх відповідності вимогам цього Закону, а також матеріалів про системи внутрішнього контролю безпечності та якості, в тому числі системи НАССР;

8) проводити оцінку результатів лабораторних досліджень зразків об'єктів, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті;

9) видавати припис про тимчасову заборону обігу харчових продуктів, якщо є підозра, що вони небезпечні, непридатні для споживання або неправильно марковані, до отримання результатів лабораторного дослідження цих харчових продуктів;

10) видавати припис щодо усунення порушень умов використання експлуатаційного дозволу;

11) збирати докази, які необхідні для обґрунтування підозри порушення санітарних заходів та умов використання експлуатаційного дозволу, в тому числі відбирати зразки матеріалів і речовин, які підтверджують підозру або документально фіксують порушення;

12) проводити санітарно-епідеміологічне розслідування порушень цього Закону.

Ветеринарні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори також мають право:

1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей (об'єктів), що здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, у будь-який час протягом звичайного часу роботи;

2) наносити позначку придатності для споживання людиною на туші тварин або їх частини, одиницю упаковки або контейнер з необробленими харчовими продуктами тваринного походження.

При здійсненні державного контролю та/або державного нагляду санітарний інспектор або ветеринарний інспектор повинен:

1) дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативноправових актів, прийнятих відповідно до цього Закону;

2) забезпечувати конфіденційність будь-якої інформації, яка становить

комерційну таємницю, за винятком випадків, передбачених законодавством

України;

3) надавати документи, що посвідчують його особу як санітарного або ветеринарного інспектора;

4) перевіряти виконання відповідних санітарних заходів, що встановлені для потужностей (об'єктів), які інспектуються;

5) складати та надавати документи про проведення інспекції та відбір зразків, які передбачені відповідними нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону.

3. Перелік розділів закону та короткий зміст.

Розділ 1: загальні положение закону, основні термині і поняття. Розділ 2: участь держави у забезпеченні якості та безпечності харчових продуктів - шляхи забезпечення якості та беспечності державою, ветеринарною службою, права та обов’язки інспектора, сан-епідем експертиза. Розділ 3: права та обов'язки виробників і продавців (постачальників).

Розділ 4: державне регулювання безпечності та якості харчових продуктів.

Розділ 5: виробництво харчових продуктів- вимоги до виробництва харчових продуктів; державна реєстрація харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; реєстрація харчових добавок для харчових продуктів; забій тварин; здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних та молокопереробних підприємствах; агропродовольчі ринки.

Розділ 6: обіг харчових продуктів- вимоги до обігу об'єктів санітарних заходів; вимоги до етикетування харчових продуктів.

Розділ 7: міжнародна торгівля- харчові продукти, заборонені до імпорту; ввезення харчових продуктів для власного споживання; прикордонні інспекційні пости; прикордонний контроль вантажів з харчовими продуктами, що імпортуються; обмеження імпорту харчових продуктів тваринного походження у зв'язку із хворобами списку Міжнародного епізоотичного бюро

Розділ 8: міжнародне співробітництво- співробітництво у сфері безпечності та якості харчових продуктів;

Розділ 9: фінансове забезпечення - фінансування наданих послуг; фінансування державного нагляду.

Розділ 10: відповідальність- відповідальність за порушення вимог цього Закону.

Розділ 11: прикінцеві положення.

Висновок: на даному лабораторному занятті ми дізнались про положення із закону про безпечність та якість харчових продуктів.