
- •Пситтакоз папуг
- •Орнітоз (пситтакоз) - це зоонозне інфекційне захворювання, яке передається від птахів та яке
- •Орнітоз реєструють повсюдно. На сьогодні тільки у США до 200 випадків орнітозу виявляють
- •Найбільше епідеміологічне значення мають свійські птахи (особливо качки та індички), кімнатні птахи (папуги,
- •Механізм передачі — повітряно- крапельний через бронхіальний слиз безпосередньо від хворих птахів, пиловий
- •До ускладнень належать гломерулонефрит, тубулоінтерстіциальний нефрит, синдром внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдром), реактивні артрити,
- •Діагноз обґрунтовують на підставі клінічних проявів хвороби, епідеміологічних критеріїв — нерідко групового, професійного
Пситтакоз папуг
Виконала: Бут О.В.
ФВМ 4 курс 5 група

Орнітоз (пситтакоз) - це зоонозне інфекційне захворювання, яке передається від птахів та яке спричинюють внутрішньоклітинні збудники Chlamydophila psittaci. Характеризується розвитком синдрому інтоксикації і ураженням дихальної системи.

Орнітоз реєструють повсюдно. На сьогодні тільки у США до 200 випадків орнітозу виявляють щорічно. Але вважають, що реальні цифри значно більші, оскільки діагностувати це захворювання складно внаслідок нетипового клінічного перебігу, а також широкого застосування в якості емпіричної терапії макролідів, до яких збудник чутливий. Частіше хворіють особи середнього і старшого віку. В останні роки занепокоєння викликає збільшення випадків у розвинених країнах, що пов’язано із великим імпортом екзотичних птахів.

Найбільше епідеміологічне значення мають свійські птахи (особливо качки та індички), кімнатні птахи (папуги, канарки та інші дрібні співочі птахи) і найбільше — міські голуби. Деякі штами Cр. psittaci здатні інфікувати овець, кіз і корів та призводити до розвитку у них хронічної інфекції та абортів. Передача від людини до людини можлива, але вкрай рідко.

Механізм передачі — повітряно- крапельний через бронхіальний слиз безпосередньо від хворих птахів, пиловий шлях зараження дрібними часточками висушеного посліду заражених птахів. Останнє відбувається при догляді за птахами, їх годуванні, прибиранні за ними, відвідуванні зоомагазинів, навіть при підстриганні газонів тощо.

До ускладнень належать гломерулонефрит, тубулоінтерстіциальний нефрит, синдром внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдром), реактивні артрити, поліартрити, міокардити, ендокардити, поліневрити тощо. До появи антибактеріальної терапії летальність від цього захворювання складала 15 — 20%; після появи антибіотиків широкого спектру дії значно скоротилась та становить менше 1%.

Діагноз обґрунтовують на підставі клінічних проявів хвороби, епідеміологічних критеріїв — нерідко групового, професійного характеру захворювання у працівників птахоферм, інших господарств, які займаються птахами.
Протиепідемічні заходи включають боротьбу з орнітозом серед свійських птахів, регулювання чисельності голубів, обмеження контакту з ними. Важливим є дотримання ветеринарно-санітарних правил при ввезенні з-за кордону птахів, перевезенні та утриманні птахів у птахівницьких господарствах, зоопарках. При ввезенні в країну птахів застосовують карантин. Під час орнітозу на птахофермах і підприємствах, що займаються переробкою пера і пуху, проводять санітарно- ветеринарні заходи. Хворих птахів знищують, приміщення піддають дезінфекції. Персонал забезпечують спецодягом і дезінфекційними засобами. За особами, що підлягали ризику зараження, встановлюють медичний нагляд терміном на 30 днів. Доцільним є проведення екстреної профілактики доксицикліном протягом 10 діб.
