Моніторингові дослідження у птахівництві
Виконала: Бут О.В.
4 курс 5 група ФВМ
Ознайомитись з особливостями проведення ветеринарно- профілактичних заходів залежно від епізоотичної ситуації
Залежно від епізоотичної ситуації ветеринарному спеціалісту птахогосподарства необхідно:
•визначитися з оптимальною схемою вакцинації;
•аналізувати усі зміни в епізоотичній ситуації;
•визначитись з потрібною вакциною для даної ситуації.
Основним критерієм у виборі вакцини і схеми вакцинації є ступінь ризику виникнення певної хвороби. Тому визначають:
•епізоотичну ситуацію в господарстві;
•епізоотичну ситуацію навколо птахофабрики і в країні;
•рівень біозахисту птахофабрики.
Зі зміною епізоотичної ситуації змінюють і схему вакцинації.
З метою визначення епізоотичної ситуації не рідше 2 разів за тиждень проводять діагностичний забій та патологоанатомічний розтин і відвідують кожну виробничу зону. На підставі виявлених патологоанатомічних змін можна встановити первинний діагноз, виявити інфекцію, скласти схему відбору проб для серологічних досліджень та інтерпретувати їх результати.
Не рідше 1 разу за 4 міс необхідно проводити діагностичні дослідження методом ПЛР на основні інфекційні захворювання: мікоплазмоз, інфекційна бурсальна хвороба, інфекційний бронхіт курей, ньюкаслська хвороба. За необхідності та за підозри на інші хвороби проводять додаткові дослідження.
Раз у 3 міс проводять гістологічні дослідження бурси Фабриціуса для визначення кількості в ній лімфоцитів.
Проведення одноразових патологоанатомічних і серологічних досліджень може бути не показовим. Більш результативне проведення постійного моніторингу епізоотичної ситуації на основі патологоанатомічних i серологічних досліджень. За постійного моніторингу складаються показові графіки та таблиці, на підставі яких легше зробити висновки про ситуацію на птахофабриці.
У разі виникнення неблагополуччя на птахофабриці можна використовувати різні схеми вакцинації.
Для відновлення високих показників продуктивності за певного неблагополуччя слід проаналізувати всю технологічну схему і фактори ризику. Зосереджують увагу на ветеринарно-санітарних, лікувально- профілактичних, епізоотичних та заходах з біозахисту. Слід звернутись до незалежних консультантів-експертів та проведення додаткових лабораторних досліджень. За наявності певного переліку порад від консультантів, лікар служби ветеринарної медицини господарства має проаналізувати отриману інформацію, ретельно обдумати та зробити висновки.
За наявності неблагополуччя в господарстві у лікаря ветеринарної медицини має бути наукова та практична література з цього питання. Необхідно проаналізувати весь ланцюг виробництва включаючи батьківське стадо, інкубатор, заходи з біозахисту, якість проведення вакцинації, використання вакцини, схему вакцинації.
Які тест-культури використовують для визначення токсичності кормів?
Для визначення токсичності кормів можуть використовуватися різноманітні тест-культури. Основні з них:
• Культура клітин. Цей тест-культура полягає в використанні клітин, які можуть бути виділені з тканин тварин або людей. Клітини вирощують в лабораторних умовах і використовують для визначення токсичності різних речовин.
• Культура бактерій. Деякі бактерії можуть бути використані для визначення токсичності кормів. Наприклад, бактерії Vibrio fischeri використовують для визначення токсичності різних речовин.
• Тест на дріжджах. Дріжджі можуть бути використані для визначення токсичності кормів. Для цього використовують дріжджі Saccharomyces cerevisiae, які можуть давати різні відповіді на різні речовини.
• Тест на рибах. Риби можуть бути використані для визначення токсичності кормів. Для цього використовують різних риб, таких як розетта, зебрафішки, карпи тощо.
• Тест на грибах. Гриби можуть бути використані для визначення токсичності кормів. Для цього використовують різних грибів, таких як Aspergillus niger, Rhizopus stolonifer тощо.
• Обираючи тест-культуру для визначення токсичності кормів, необхідно враховувати конкретні цілі дослідження та доступні ресурси.
|
Бактеріологічна якість води оцінюється на основі декількох параметрів, серед яких |
|
основні наступні: |
Які параметри бактеріологічної якості води? |
• Кількість загальних бактерій (КЗБ) - це загальна кількість мікроорганізмів, які |
|
можуть знаходитися у воді. Кількість КЗБ залежить від багатьох факторів, таких |
|
як джерело води, методи обробки води, температура, освітлення та інші чинники. |
|
• Кількість колі-формних бактерій - це група бактерій, які містять ентеробактерії, |
|
що живуть у кишечнику людини та тварин. Кількість колі-формних бактерій |
|
може служити індикатором загальної якості води та наявності можливих |
|
забруднювачів. |
|
• Кількість ешерихій - це бактерії, які також знаходяться в кишечнику людини та |
|
тварин, але деякі штами можуть бути шкідливими для здоров'я. Кількість |
|
ешерихій може служити індикатором наявності можливих забруднювачів у воді. |
|
• Кількість патогенних мікроорганізмів - це кількість бактерій, вірусів, грибів та |
|
інших мікроорганізмів, які можуть бути шкідливими для здоров'я людини. Деякі |
|
з цих мікроорганізмів можуть бути відповідальні за захворювання, такі як холера, |
|
дизентерія, тиф та інші. |
|
• Кількість мікроорганізмів, що показують наявність забруднення води |
|
органічними речовинами - такі мікроорганізми зазвичай знаходяться в воді, яка |
|
містить органічні забруднення, такі як нафта, смоли, відходи та інші. |
|
Для питної води зазвичай встановлюються максимально допустимі рівні |
|
забруднення, які не повинні перевищуватися, щоб забезпечити безпеку для здоров'я |
|
людини. Оцінка бактеріологічної якості води є важливим етапом у контролі за |
|
якістю водопостачання та водовідведенням для забезпечення здоров'я та |
|
благополуччя населення. |
Якість кормів оцінюється за наступними критеріями:
•
•
•
•
•
•
Хімічний склад - це визначення вмісту різних хімічних речовин у кормі, таких як білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінерали та За якими критеріями оцінюють якість кормів?
інші. Кількість та співвідношення цих речовин в кормі можуть впливати на його харчову цінність.
Фізичний стан - це визначення зовнішнього вигляду корму, такого як розмір, форма, колір, текстура та інші. Фізичний стан корму може впливати на його прийнятність для тварин.
Вміст токсичних речовин - це визначення наявності в кормі речовин, які можуть бути шкідливими для тварин, таких як токсини, пестициди, важкі метали та інші.
Вміст вологи - це визначення вмісту води в кормі, який може впливати на його зберігання та якість.
Поживна цінність - це визначення ефективності корму в забезпеченні необхідного живлення тварин. Поживна цінність залежить від вмісту білків, жирів, вуглеводів та інших хімічних речовин в кормі.
Наявність мікробів та інших забруднювачів - це визначення наявності в кормі бактерій, вірусів, грибів та інших мікроорганізмів, які можуть бути шкідливими для тварин та людей.
Оцінка якості кормів є важливим етапом у годівлі тварин, оскільки вона впливає на їхнє здоров'я, продуктивність та якість продукції.