
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретичні відомості:
- •Історія створення та статус Linux
- •Вхід та вихід з системи
- •Деякі прості команди
- •Файлові системи та каталоги
- •Файли та шляхи
- •Звичайні файли
- •Каталоги
- •Каталоги та фізичні диски
- •Посилання (зв’язки)
- •Спеціальні файли
- •Права доступу до файлів
- •Стандартні каталоги Linux
- •Хід роботи та індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні відомості:
- •Формування розділів жорсткого диску
- •Завантаження та ініціалізація ядра
- •Визначення прав доступу до файлів
- •Робота з користувачами системи
- •Виконання окремих команд від імені адміністратора
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичні відомості
- •Отримання списку файлів
- •Організація файлів
- •Копіювання файлів
- •Переміщення та перейменування файлів
- •Видалення файлів та каталогів
- •Перегляд вмісту файлів
- •Пошук файлів
- •Сортування текстових файлів
- •Переспрямування вводу та виводу
- •Використання утіліти nmblookup
- •Доступ до ресурсів з використинням smbclient
- •Монтування та демонтування каталогів спільного використання Windows
- •Графічні оболонки для роботи з Samba
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні відомості:
- •Налаштування робочого середовища
- •Завдання назв файлів
- •Передавання даних між процесами з використанням каналів (pipes)
- •Використання змінних оточення
- •Підстановка результата виконання команди
- •Групи команд та породжені оболонки
- •Редагування команд оболонки та використання псевдонімів
- •Робота з командними скріптами оболонки
- •Використання у програмах спеціальних символів
- •Використання команд керування процесом виконання
- •Хід роботи
- •1. Об’єкти nds та їх призначення.
- •1.1.Контейнерні об’єкти
- •1.2.Кінцеві об’єкти.
- •1.3. Управління доступом до об’єктів nds.
- •1.3.1.Права на об’єкти.
- •1.3.2.Права на властивості.
- •1.4. Управління груповими об’єктами.
- •1.5. Правила найменування об’єктів та властивостей.
- •2. Робота з утилітою адміністрування netadmin.
- •3. Робота з утилітою пошуку nlist.
- •4. Хід роботи
- •Етап 4. Управління груповими об’єктами.
- •Етап 5. Адміністрування системи.
- •Варіанти індивідуальних завдань.
- •Додаток 1. Поля шаблону користувача.
- •Лабораторна робота № 7
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •19. Здійснити пошук файлу за іменем у наборі вкладених каталогів.
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Головним конфігураційним файлом є menu.Lst
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
Звичайні файли
Користувачі системи Linux найчастіше працюють з звичайними файлами. Ці файли, наприклад, можуть містити вихідний код програми на мові С, скріпт командної мови, двійковий виконувальний код та ін. Файли різних типів не відрізняються в Linux, за виключенням, виконувальних, які мають спеціальну ознаку. Виконувальні файли можна запустити на виконання якщо вказати у командному рядку назву файлу. Виконувальні файли – це бінарні двійкові файли, що містять машинній код або команди командної мови.
Каталоги
Каталоги – це файли, що містять імена звичайних файлів та підкаталогів, а також вказівники на ці файли та підкаталоги. Каталоги – це єдине місце у системі, де зафіксовані назви файлів. При використанні команди ls, яка відображає зміст каталогу, просто виводиться зміст файлу каталогу. Будь-якого звертання до самих файлів не відбувається. Якщо назву файлу змінюють (командою mv) так що файл залишається у тому ж каталозі, система змінює відповідний запис у файлі каталогу. Якщо файл переміщується в інший каталог того ж диску, то запис про файл переміщується у файл каталогу призначення. Якщо ж файл переміщується на інший диск, то система фізично переміщує сам файл на цей диск, та відображає ці зміни у відповідних файлах каталогів.
Каталоги та фізичні диски
Кожному файлу в Linux присвоюють унікальний номер, який називають індексом файлу (inode). Індекс зберігають у таблиці індексів (inode table), яка створюється при форматуванні диску. Кожен фізичний та логічний диск мають свою таблицю індексів. Індекс містить всю інформацію про файл, таку як тип файлу та розташування даних на диску. Тип прописаний в індексі може приймати три значення - звичайний файл, каталог, спеціальний файл.
Індекс з номером 1 присвоюється кореневому (root) каталогу і дає системі адресу розташування кореневого каталогу на диску. Кореневий каталог містить список файлів, назві каталогів та відповідних індексів.
Linux може знайти довільний файл, переглянувши ланцюжок каталогів, починаючи з кореневого. Зміст каталогу може виглядати, наприклад, так:
1 .
1 ..
45 etc
230 dev
420 home
123 .profile
У списку наявні файли . (крапка) та .. (дві крапки), які відповідають біжучому каталогу та батьківському каталогу. Так як еореневий каталог не має батьківського, то запис про батьківський каталог посилається на сам кореневий каталог.
Зміст каталогу /home виглядає так:
420 .
1 ..
643 minny
Індекс біжучого каталогу (.) співпадає з індексом, вказаним для /home у кореневому каталогу. Індекс батьківського каталогу відповідає індексу кореневого каталогу.
Linux орієнтується у файловій системі рухаючись уверх та вниз по ланцюжкам файлів - каталогів файлової системи. Якщо файл переноситься на інший диск, система спочатку знаходить цей файл на диску, аналізуючи таблицю індексів. Потім файл переноситься на інший диск фізично, а в таблицю індексів нового диску додається індекс нового файлу. Після цього індекс в таблиці первинного диску знищується.
При знищенні файлу, система фізично файл не витирає. Замість цього вона помічає індекс цього файлу як вільний, а запис в каталозі про файл знищується.