7.3. Інтернет речей: основні поняття, сфери застосування

Інтернет речей (ІР,[1][2] англ. Internet of Things, IoT) — концепція мережі, що складається із взаємозв'язаних фізичних пристроїв, які мають вбудовані давачі, а також програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати передачу і обмін даними між фізичним світом і комп'ютерними системами в автоматичному режимі, за допомогою використання стандартних протоколів зв'язку. Окрім давачів, мережа може мати виконавчі пристрої, вбудовані у фізичні об'єкти і пов'язані між собою через дротові чи бездротові мережі. Ці взаємопов'язані пристрої мають можливість зчитування та приведення в дію, функцію програмування та ідентифікації, а також дозволяють виключити необхідність участі людини, за рахунок використання інтелектуальних інтерфейсів.

Набуває поширення також термін англ. Internet of Everything, IoE — всеохопний, або всеосяжний інтернет. Це явище спричинило занепокоєння в конфіденційності інформації й сприяло появі нового терміну безпека інтернету речей.

Термін «Інтернет речей» вперше був введений Кевіном Ештоном у 1999 року під час його роботи над Procter & Gamble, щоб описати систему, в якій фізичні об'єкти могли бути пов'язані з давачами і мережею Інтернет. Ештон ввів цей термін, щоб проілюструвати можливості радіочастотної ідентифікації (RFID), яка використовується в корпоративних системах поставок, щоб порахувати і відстежити товари без потреби в людському втручанні. Сьогодні, інтернет речей став популярним терміном для опису сценаріїв, у яких інтернет з'єднання і обчислювальна здатність поширюються на безліч об'єктів, пристроїв, давачів і повсякденних об'єктів.

Основною концепцією ІР є можливість підключення всіляких об'єктів (речей), які людина може використовувати в повсякденному житті, наприклад, холодильник, кондиціонер, автомобіль, велосипед і навіть кросівки. Всі ці об'єкти (речі) повинні бути оснащені вбудованими давачами або сенсорами, які мають можливість обробляти інформацію, що надходить з навколишнього середовища, обмінюватися нею і виконувати різні дії в залежності від отриманої інформації. Прикладом впровадження такої концепції є система «розумний будинок» або «розумна ферма». Ця система аналізує дані навколишнього середовища і в залежності від показників регулює температуру в приміщенні. У зимовий період регулюється інтенсивність опалення, а в разі спекотної погоди будинок має механізми відкривання і закривання вікон, завдяки чому провітрюється будинок, і все це відбувається без втручання людини.

Технології для побудови інтернету речей. Для об'єднання повсякденних речей у мережу потрібні декілька технологій:

• Для ідентифікації кожного об'єкту потрібна проста, компактна технологія. Тільки при наявності системи унікальної ідентифікації можна збирати та накопичувати інформацію про певний предмет. Такий функціонал можна забезпечити за допомогою мікросхем RFID (Radio-Frequency IDentification). Вони здатні без власного джерела живлення передавати інформацію приладам зчитування. Кожна мікросхема має індивідуальний номер. Як альтернатива до даної технології для ідентифікації об'єктів можуть використовуватись QR-коди. Для визначення точного місця знаходження речі підійде технологія GPS, яка ефективно використовується вже сьогодні у смартфонах та навігаторах.

• Для відслідковування змін у стані елементу чи оточуючого середовища об'єкти повинні оснащуватися сенсорами.

• Для обробки та накопичення даних з сенсорів повинен використовуватися вбудований комп'ютер (наприклад Raspberry Pi, Intel Edison).

• Для обміну інформацією між пристроями можуть бути використані технології бездротових мереж (Wi-Fi, Bluetooth, ZigBee, 6LoWPAN).

• Для передачі даних використовуються оптимізовані та легковісні протоколи типу MQTT. Вони грунтуються на принципах публікації і підписок де кожен пристрій (давач чи сенсор) взаємодіє з програмою на сервері (брокером).

Засоби передачі даних в мережі. Інтеграція з Інтернетом має на увазі, що пристрої будуть використовувати IP-адресу як унікальний ідентифікатор. Проте, через обмежені адресні простори в IPv4 (що дозволяє використовувати 4,3 мільярда унікальних адрес), об'єктам ІР доведеться використовувати IPv6, який забезпечує унікальними адресами мережевого рівня не менше 300 млн пристроїв на одного жителя Землі. Об'єктами в ІР будуть не тільки пристрої із сенсорними можливостями, але також пристрої, які виконують дії (наприклад, лампи освітлення або замки, якими керують через Інтернет). Значною мірою, майбутнє інтернету речей не буде можливим без підтримки IPv6, отже, глобальне впровадження IPv6 у найближчі роки буде мати вирішальне значення для успішного розвитку ІР в майбутньому.

Для бездротової передачі даних особливо важливу роль в побудові інтернету речей відіграють такі характеристики, як ефективність, відмовостійкість, адаптивність, можливість самоорганізації. Основне зацікавлення в цьому сенсі представляє стандарт IEEE 802.15.4, що управляє доступом для організації енергоефективних персональних мереж, і є основою для таких протоколів, як ZigBee та 6LoWPAN.

ZigBee — це комунікаційна технологія, заснована на протоколі IEEE 802.15.4 для реалізації низькошвидкісних бездротових приватних мереж. ZigBee володіє такими характеристиками, як низьке енергоспоживання, низька швидкість передачі даних, низька вартість і висока пропускна здатність. В даний час ZigBee використовується в основному при передаванні інформації між різними речами електронного обладнання, які знаходяться в межах короткої відстані і швидкості передачі даних не дуже висока. Це, в основному периферійні пристрої (миша, клавіатура) і побутова електроніка (TV, DVD), а також пристрої промислового управління (монітори, давачі і засоби автоматизації).

WiFi — це локальна бездротова технологія, яка використовує 2,4 ГГц надвисокої частоти або 5 ГГц супер-високочастотної радіохвилі. Ця технологія дуже добре підходить для передавання великих обсягів даних по бездротовій мережі між пристроями, але це також вимагає багато енергії для роботи і має невеликий рівень пропускної здатності даних. При використанні цієї технології потрібно буде замінювати батареї у всіх пристроях на регулярній основі.

Bluetooth — це бездротова технологія, яка використовується для передачі даних в персональних мережах. Він передає дані по смузі частот від 2,4 до 2,485 ГГц і працює на коротших відстанях, ніж Wi-Fi. Ви можете синхронізувати пару пристроїв, таких як телефони, навушники, колонки, комп'ютери і багато іншого. З розвитком Bluetooth v4.0 з'явилася можливість реалізувати функцію низького енергоспоживання і збільшений радіус дії до декількох десятків метрів.

Серед провідних технологій важливу роль у розповсюдженні інтернету речей відіграють рішення PLC — технології побудови мереж передачі даних по лініях електропередач, оскільки у багатьох додатках присутній доступ до електромереж (наприклад, торгові автомати, банкомати, інтелектуальні лічильники, контролери освітлення спочатку підключені до мережі електропостачання). 6LoWPAN, який реалізує шар IPv6 як над IEEE 802.15.4, так і над PLC, будучи відкритим протоколом, стандартизованих IETF, відзначається як особливо важливий для розвитку інтернету речей.

Сучасний стан. Вже зараз інтернету речей приділяється увага на найвищому рівні, зокрема починаючи з 2009 року у Брюселі при підтримці Єврокомісії проходять конференції Annual Internet of Things, на який виступають з доповідями єврокомісари, науковці та керівники провідних IT-компаній[3]. За прогнозами аналітиків у найближчі роки очікується справжній бум інтернету речей. Так, за прогнозами Gartner, до 2020 року кількість підключених до всесвітньої мережі пристроїв становитиме 26 мільярдів, а дохід від продажу устаткування, програмного забезпечення та послуг становитиме 1,9 трлн дол[4]. Деякі інші аналітичні агентства висловлюють ще більш оптимістичні прогнози. Найбільші світові IT компанії вже почали перегони за лідерство на цьому ринку. Так корпорація Intel у 2014 році після випуску «SoC Edison» оголосила конкурс «Make it Wearable» з призовим фондом $1,3 млн на найкраще застосування своєї системи для концепції IoT та створила власний підрозділ «Internet of Things Solutions Group» для розвитку цього напрямку[5][6]. Компанія «Google» на початку 2014 року за 3,2 млрд доларів купила невелику фірму «Nest Labs», яка займається випуском інтелектуальних термостатів[7]. Спеціалісти цієї компанії займались впровадженням на американському ринку технологій IoT. Виробники побутової техніки також працюють у цьому напрямку. Так на виставці CES 2014 у Лас-Вегасі була представлена велика кількість побутової техніки (холодильники, телевізори, пральні машини) з можливістю підключення до інтернет.

Значення на ринку прогнозується на рівні 80 мільярдів доларів.

Лідерами у розробці та впровадженні інтернету речей є країни, в який розвинена індустрія виробництва мікропроцесорів та вбудованих комп'ютерів — це США, Китай, Південна Корея. Також значний прогрес у цій галузі демонструють європейські країни та Японія.

Проблеми безпеки. Інтернет речей може викликати величезні зміни у повсякденному житті, надавши звичайним користувачам абсолютно новий рівень комфорту. Але якщо елементи такої системи не будуть належним чином захищені від несанкціонованого втручання, за допомогою надійного криптографічного алгоритму, замість користі вони принесуть шкоду, надавши кіберзлочинцям лазівку для підриву інформаційної безпеки. Оскільки речі із вбудованими комп'ютерами зберігають дуже багато інформації про свого власника, зокрема можуть знати його точне місцезнаходження, доступ до такої інформації може допомогти зловмисникам вчинити злочин[9]. Відсутність на даний час[коли?] стандартів для захисту таких автономних мереж дещо сповільнює впровадження інтернету речей у повсякденне життя.

Хробаки та ботнети. В 2013 році були оприлюднені результати дослідження невідомим вченим загального стану безпеки в Інтернеті. Дослідження відбувались у 2012 році, дослідник перевіряв відкриті порти на всіх доступних IP-адресах. Через обсяг роботи, яку слід було виконати, дослідник створив комп'ютерного хробака, який шукав пристрої, доступ до яких не був захищений паролем, або захищений надзвичайно простим паролем (наприклад, «root» або «admin»). Створений ним ботнет, який отримав ім'я «Carna», зібрав понад 9 ТБ даних, виконав 52 мільйони запитів ICMP ping, 180 мільярдів службових записів, та 2,8 мільярди запитів TCP SYN на 660 мільйонів IP адрес і опитав у сумі 71 мільярд портів. Його хробак спромігся поширитись на понад 400 тисяч пристроїв[10].

В ході досліджень ним був помічений інший хробак, який отримав назву Aidra та був створений для пристроїв під управлінням ОС на основі Linux та процесорної архітектури MIPS. Основним призначенням хробака Aidra було створення ботнету для DDoS-атак. Всього було виявлено 30 тисяч заражених цим хробаком пристроїв[10]. В 2013 році були оприлюднені у вільному доступі початкові коди хробака Aidra (LightAidra)[11].

У вересні 2016 року після публікації статті про угрупування, які продають послуги ботнетів для здійснення DDoS-атак, вебсайт журналіста Брайана Кребса (англ. Brian Krebs) сам став жертвою DDoS-атаки, трафік якої на піку досягав 665Гб/с, що робить її однією з найпотужніших відомих DDoS-атак. Оскільки хостер сайту відмовився надалі безоплатно надавати свої послуги, сайт довелось на деякий час закрити поки не був знайдений новий хостер. Атака була здійснена ботнетом з інфікованих «розумних» відео-камер (що є підмножиною інтернету речей). У жовтні того ж року зловмисники оприлюднили початкові тексти використаного шкідливого ПЗ (відоме під назвою Mirai), чим створили ризики неконтрольованого відтворення атак іншими зловмисниками[12][13].

Ботнет Mirai став можливим завдяки реалізації вразливості, яка полягала у використанні однакового, незмінного, встановленого виробником пароля для доступу до облікового запису адміністратора на «розумних» пристроях. Всього мав відомості про 61 різних комбінацій логін-пароль для отримання доступу до облікового запису методом перебирання[14]. Дослідження показали, що значна частина вразливих пристроїв була виготовлена з використанням складових виробництва фірми XiongMai Technologies з офісом в Ханчжоу, та фірми Dahua, Китай. Також дослідження показали, що станом на 23 вересня, коли атака сягнула піку інтенсивності, в інтернеті можна було знайти понад 560 000 пристроїв вразливих до подібного типу атак[15].

10 найпопулярніших сфер використання інтернету речей:

1. Розумний будинок. Щоб детально розповісти про можливості IoT-пристроїв в будинку буде потрібно написати окрему статтю, бо їх доволі багато. Наприклад, існують розумні термостати, кондиціонери, колонки, навіть годівниці для тварин та інші повсякденні пристрої, які виконують звичайні домашні функції. Це одна з найпопулярніших та перспективних сфер використання інтернету речей.

2. IoT-пристрої в агрокультурі. Розумні пристрої дуже активно використовуються в сільському господарстві як у фермерстві, так і у сфері розведення тварин. Серед найкращих IoT-пристроїв у цій сфері можна відзначити дрони та різноманітні інструменти для перевірки складу ґрунту, прогнозу кліматичних змін, для перевірки стану здоров’я у домашніх тварин та відстеження місцеположення хворих тварин.

3. Інтернет речі у промисловості. В цій сфері використовується навіть спеціальний термін – промисловий інтернет речей або ж IIoT. Якщо наводити приклади застосування IoT в промисловості, то можна згадати різноманітні сенсори, програмні системи та аналіз великих даних для розробки футуристичних дизайнів та точних підрахунків. Розумні машини здатні покращити продуктивність та виправляють людські помилки, які пов’язані із контролем якості та екологічністю.

4. IoT в ритейлі. Розумні пристрої значно покращують досвід покупця, який зайшов у магазин. Найбажаніші товари та послуги з’являються прямо перед очима клієнта в потрібний момент. Інтернет речей дозволяє якомога точніше налаштувати рекламу, покращити процес постачання та процес аналізу найпопулярніших товарів. Якщо говорити про інтернет речей в торгівлі, то сюди ж можна віднести й безконтактну оплату та спеціальні додатки для здійснення покупок через інтернет.

5. Інтернет речей у сфері охорони здоров’я. В переліку найкращих сфер застосування технологій IoT, сфера охорони здоров’я займає одну з найважливіших ланок. Інтернет речей впливає безпосередньо на життя людей та показує важливість медицини, як сфери діяльності в сучасному суспільстві. Саме завдяки IoT лікарі можуть допомагати людям через інтернет. За останні роки техніка пішла далі та вже медичні дрони готові прилетіти вам на допомогу з потрібними ліками. В генетиці завдяки IoT робляться цілі відкриття! IoT дозволяє знайти підхід до кожного пацієнта окремо, проаналізувати стан його здоров’я та прорахувати індивідуальний метод лікування. Розробка інтернет додатків на даний час все ще має деякі труднощі, особливо якщо брати до уваги інтернет речей та традиційну медицину. Але розвиток IoT у сфері охорони здоров’я розвивається дуже швидко.

6. Розумні автомобілі. Більшість людей, кому довелося вести розумну машину вважають, що авто – це найкращий варіант використання інтернету речей на практиці. Світ, де таксі приїжджає без водія всередині – то ніби кадри з фантастичного фільму! Але це вже реальність. Безпілотні машини вже готові замінити звичайні авто. І найголовніше – такі автомобілі ретельно прорахують маршрут та забезпечать вас комфортом та безпекою. Вже зараз люди користуються машинами зі штучним інтелектом, які обладнані купою сенсорних кнопок та автоматично під’єднуються до інтернету. Також до прикладів використання IoT в автопромисловості можна віднести і віддалене керування вхідними дверми або температурою в гаражі. Це дуже зручно.

7. Пристрої, які носять на собі. До таких пристроїв можна віднести такі, які керуються за допомогою додатку на смартфоні та носяться людиною на тілі. Такі гаджети тісно пов’язані з медичними IoT-пристроями, оскільки за допомогою них можна прослідковувати базові медичні показники здоров’я та покращувати їх за допомогою певної стратегії лікування. Якщо брати до прикладу, то до таких гаджетів можна віднести продукцію компаній Apple, Samsung та Motorola. Вони розробляють фітнес-браслети, розумні імплантати,  GPS-пояски та інші IoT-пристрої.

8. Розумне місто. До IoT-технологій міста відносяться розумне паркування, карти шуму, розумне освітлення та дороги. Хоча зараз ця сукупність пристроїв знаходиться на стадії планування та розробки, але вони мають доволі далекоглядні перспективи. За допомогою IoT-технологій можна збільшити безпеку на міських дорогах, краще контролювати рух міського транспорту та забруднення великих індустріальних населених пунктів.

9. Інтернет речей та канал постачання. Інтернет речей у цій сфері дозволяють відстежувати товари, слідкувати за доставленням та вести відкритий обмін інформацією між ключовими учасниками ланцюжків постачання. IoT зменшує кількість робочих місць, що веде до зниження витрат та покращенню автоматизації праці.

10. IoT-технології в енергетиці. Розумна електромережа здатна автоматично збирати необхідні дані та моментально аналізувати циркуляцію напруги. Внаслідок, як клієнти, так і постачальники зможуть оптимізувати використання електрики.

IoT (Internet of Things) або Інтернет речей — це процес передачі даних між будь-якими фізичними пристроями. Щоб налаштувати IoT-інфраструктуру необхідно мати розумні датчики та сенсори, оснащені спеціальними М2М SIM-картами, платформу для керування системою, збору та обробки даних, а також мережу для зв’язку пристроїв між собою та з платформою.

Як працює IoT? IoT збирає дані з розумних пристроїв, які мають датчики та сенсори, і передає цю інформацію у хмарне сховище. Відповідне програмне забезпечення аналізує отримані дані. Потім в автоматичному або ручному режимі до пристроїв надходить зворотний сигнал від системи, який перетворюється у дії. Наприклад, так корегується робота оприскувачів на полях.

Як з’явився перший IoT-пристрій. Ця історія почалася у 1980-х роках з невдалого досвіду аспіранта факультету інформатики Університету Карнегі-Меллона (США) Девіда Ніколса. Щоразу, коли він бажав освіжитися Coca-Cola і приходив до автомата з напоями, то бачив його або порожнім, або заповненим банками, які ще не охолодилися. Усе через те, що місце було популярним серед студентів, і Девід просто не встигав купувати охолоджений напій.

У Ніколса з’явилася ідея дистанційно відстежувати наявність напоїв. Він визначив, що автомат має шість світових датчиків відповідно до шести колонок із пляшками. Щоб віддалено отримувати дані, а не полювати на холодну кока-колу, він встановив плату та підключив її до інтернету. Ця система щосекундно фіксувала стан кожного з індикаторів.

Тож, якщо програма показувала, що світло вмикалося та світилося понад 5 секунд, це означало, що хтось купив кока-колу і колонка порожня. Коли згодом світло цього індикатора вимикалося, це означало, що дві резервні холодні пляшки, які завжди зберігалися в автоматі, знов доступні для покупки, а решта із них ще теплі. Програма також відстежувала, скільки часу пляшки знаходилися в автоматі після поповнення, адже вони охолоджувалися протягом 3-х годин.

Згодом цю інформацію в інтернеті могли дивитися усі студенти, а перевірка статусу автомата стала стандартною процедурою, перш ніж до нього спуститися. Цю систему й вважають першим IoT-пристроєм.

Зараз технологію IoT використовують у багатьох індустріях:

• Сільське господарство та тваринництво. Рішення IoT дозволяють фермерам краще аналізувати стан навколишнього середовища та вимірювати ключові сільськогосподарські показники: хімічний склад ґрунту, добрив, вологість повітря, температуру, рівень кислотності землі тощо. Технологія також допомагає використовувати дрони для відстеження стану рослин на полях. Водночас моніторинг здоров’я худоби передбачає використання чіпів для відстеження життєво важливих показників тварини, відомостей про вакцинацію та їхнє місцеперебування. Крім того, з IoT тісно пов’язана інша технологія — RTK. Як вона допомагає сільськогосподарському бізнесу, ми вже розповідали у статті.

• Медицина. Пристрої IoT можуть відстежувати важливі дані про стан здоров’я людини, такі як рівень цукру в крові, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск тощо. Лікарі отримують детальну інформацію про самопочуття пацієнта у режимі реального часу. Це допомагає створювати точні клінічні прогнози. Алгоритми аналізують дані, отримані через системи IoT, та передбачають, коли пацієнту найімовірніше знадобиться екстрена медична допомога. Тож, розумні датчики підвищують ефективність лікування та допомагають проводити швидку діагностику хвороб.

• Виробництво. На підприємствах важливо дбати, щоб обладнання вчасно проходило техобслуговування. Недостатня увага до нього або іноді надмірна робота з ним збільшить ймовірність несправностей та, як наслідок, витрат. За допомогою розумних датчиків і правильного програмного забезпечення виробники можуть дистанційно контролювати роботу та стан свого устаткування.

Київстар допоміг налаштувати Інтернет речей для одного з виробників у галузі машинобудування. Підприємство звернулося з потребою у структурованому обслуговуванні великої кількості устаткування. Адже іноді було не зрозуміло, коли востаннє обслуговувався певний станок та хто відповідальний за це.Щоб розв’язати це питання, було вирішено придбати промислові планшети, які дозволяють за допомогою QR-коду на обладнанні фіксувати його тип, несправність та оперативно створювати заявки на ремонт. Наприклад, майстер цеху, проходячи повз станок і побачивши певну проблему у його роботі, може за допомогою планшету одразу сповістити про це фахівців. У такий спосіб вдалося удосконалити технічне обслуговування усього устаткування.

• Логістика. Технологія Інтернету речей широко застосовується в логістиці, дозволяючи покращити ефективність процесів та забезпечити більш точний контроль над рухом товарів від постачальника до кінцевого споживача. Можна здійснювати моніторинг вантажного транспорту, відстежувати рух посилок на складах, контролювати їхнє розміщення та стан, а також автоматизувати процеси збору та пакування замовлень.

Пристрій для моніторингу посилок Parcelive від британської компанії Hanhaa використовує технологію IoT, щоб надавати інформацію про стан вантажу у реальному часі. Він особливо корисний для відстеження цінних, крихких і чутливих до вологості та температури продуктів (наприклад, вакцин). Цей пристрій розміром з листівку додається до посилки та дозволяє як відправнику, так і одержувачу дізнаватися у спеціальному додатку точне місце та стан коробки. Крім того, прилад визначає, наскільки обережно поводилися з посилкою, а система виявлення світла повідомляє системі, коли пакунок було відкрито.

• Транспорт. IoT дозволяє ефективніше управляти автопарком: оптимізувати маршрути автомобілів завдяки аналізу поведінки водія; відстежувати дотримання ПДР, стану й кількості палива; моніторити використання транспортних засобів співробітниками в особистих цілях тощо. Датчики IoT цілодобово перевіряють справність транспорту. Зібрані дані допомагають створювати графіки технічного обслуговування ще до того, як авто зламається та спричинить простій у роботі.

• Розумне місто. Пристрої IoT можна використовувати для створення розумних міст — Smart City. Датчики допомагають керувати міським трафіком, моніторити якість повітря, оптимізувати управління відходами у містах, покращити безпеку громадян, удосконалити паркування тощо. До речі, про IoT-паркування ми розповідали у статті «Розумні системи паркування: тенденції та можливості для українських міст».

• Розумне ЖКГ. Також за допомогою розумних лічильників можна моніторити та контролювати споживання електроенергії, водопостачання та інших комунальних послуг в будівлях.

Київстар впровадив «Розумний облік» в смт Квасилів Рівненської області. Завдяки цьому можна обліковувати та обробляти показники витрат води у 16 багатоквартирних будинках, відстежувати стан водопроводу, отримувати сповіщення про аварії чи незаконне втручання у мережу. Це дало можливість знизити втрати води на 10-15%.

• Безпека. IoT зменшує ризики небезпеки та вразливостей завдяки датчикам, розробленим для відеонагляду на різноманітних об’єктах: у житлових будинках, офісах та містах. До того ж завдяки підключенню камер відеоспостереження до мережі IoT можна додатково вдосконалити їхню роботу, застосувавши автоматизацію та машинне навчання.

• Ритейл. IoT можна використовувати для покращення досвіду клієнтів. Наприклад, надаючи їм інформацію про наявність товару або статус доставки. Крім того, пристрої з підтримкою Інтернету речей можна використовувати для збору відгуків клієнтів і отримання інформації, яка може допомогти компаніям покращити свої продукти та послуги. Технологія використовується також для персоналізації взаємодії з клієнтами.

У США Amazon використовує IoT-рішення для власного офлайн-магазина Amazon Go. Його відвідувачі можуть робити покупки, складаючи товари до свого кошика без необхідності йти до каси, щоб розрахуватися. Розумна система виявляє продукти, які придбав клієнт, а коли він виходить з продуктами, списує відповідну суму з його картки у додатку.

Рішення IoT для українського бізнесу. Використовуючи сучасну технологію IoT, українські компанії зможуть підвищити рентабельність бізнесу, удосконалити якість послуг та товарів, автоматизувати рутинні процеси тощо. У цьому допомагає IoT від Київстар, адже телеком-оператор може побудувати IoT-інфраструктуру для бізнесу.

Наприклад, Київстар надає М2М SIM-карти з тарифними планами для різних потреб компаній, підключає мережу для бездротової передачі даних, надає програмне забезпечення, щоб збирати та обробляти дані. Щоб усім цим ефективно керувати онлайн, можна використовувати — Центр керування IoT. Тож, замовляйте консультацію спеціаліста на сайті Київстар та дізнавайтесь більше про IoT-можливості для вашого бізнесу.

27