ООДП / Т6_

Задача 1

У цеху механічної обробки металу 500 робочих місць, з них 350 оснащені металорізальними верстатами. Норми обслуговування для підготовчих робіт – 100 робочих місць; мастильників – 80; шорників – 70; налагоджувальників – 20; електриків – 30; ремонтників – 25; контролерів якості – 25; заточувальників – 60; транспортувальників – 50. Для прибиральниць визначена норма обслуговування у 500 м2 виробничої площі на одну особу. Середня площа одного робочого місця верстатника (ураховуючи проходи) – 12 м2, інших робочих місць – 7 м2.

Потрібно: визначити чисельність прибиральниць; обчислити необхідну кількість допоміжних робітників.

Розв’язання:

1. Площа всіх робочих місць верстатників (враховуючи усі проходи): 350 * 12 = 4200 (м2);

2. Площа всіх робочих місць крім верстатників: 150 * 7 = 1050 (м2);

3. Площа всіх робочих місць в цеху механічної обробки металу: 4200 + 1050 = 5250 (м2);

4. Чисельність прибиральниць: 5250/500 = 10,5 (ос.) – говорячи про кількісний вимір людей, не можна використовувати неповні числа, тобто нам необхідно 11 ос. прибиральниць.

5. Необхідна кількість допоміжних робітників, для забезпечення всіх робочих місць: 500 – 100 – 80 – 70 – 20 – 30 – 25 – 25 – 60 – 50 – 11 = 29 (ос.).

Відповідь: чисельність прибиральниць становить 11 осіб, необхідна кількість допоміжних працівників становить 29 осіб.

Задача 2

На рисунку показано два варіанти зовнішнього планування робочого місця токаря-універсала. При варіанті планування № 1 шлях, що проходить робітник за час виконання операції, складає 11,1 м; при змінній нормі виробітку Nвир./зм = 500 шт. Довжина переміщення робітника за зміну на робочому місці при варіанті № 2 складає 5,5 м.

Потрібно: оцінити ефективність впровадження планування робочого місця за варіантом № 2.

Розв’язання:

Ефективність впровадження планування робочого місця за варіантом 2 полягає в тому, що токарі витрачають на операцію менше часу , ніж перший варіант, що в свою чергу підвищує змінну продуктивність. Також важливо зазначити, що при другому варіанті деякі інструменти простіше розмістити на робочому місці, а робоче місце можна певною мірою оснастити іншими інструментами, тому ККД токарного верстата значно підвищиться.

Тому, зробивши висновок, можна сказати, що варіант 2 є найкращим вибором для токарних верстатів.

Задача 3

За результатами хронометражних наглядів і обробки отриманих даних фотографії робочого часу визначено, що на виконання технологічної операції основний час становить 6 хв., допоміжний час – 2,4 хв., час на обслуговування робочого місця – 4% від оперативного часу; час на відпочинок – 5% від основного часу, регламентовані перерви з організаційно-технічних причин – 3% від оперативного часу, підготовчо-завершальний час за зміну становить 40 хв., тривалість зміни – 480 хв.

Потрібно: обчислити норму штучного часу; визначити норму виробітку за зміну; розрахувати норму штучно-калькуляційного часу.

Розв’язання:

1. Топ. = 6 + 2,4 = 8,4( хв.) – оперативний час;

2. Тшт. = 8,4 * (1+0,04+0,05) = 9,156( хв) – норма штучного часу;

3. Формула норми виробітку за зміну: Нвир = (Тзм – Тп-з) / Тшт

Нвир= (480 – 40) / 9,156 = 48 (дет.) – норма виробітку за зміну;

4. Нчасу = 40хв / 48 дет = 0,83 (хв.) – норма часу підготовчо-завершальних робіт;

5. Тшк = 9,156+0,83 = 9,986 (хв.) – норма штучно-калькуляційного часу.

Відповідь: норма штучного часу дорівнює 9,156 хв, норма виробітку за зміну становить 48 деталей, а норма штучно-калькуляційного часу становить 9,986 хв.