Під час дослідження роботи й пошуку оптимального методу використовують системний аналіз за допомогою діаграм (робітник — машина, суміщення рухів, карт видів діяльності) та операційних карт з одночасним хронометражем і визначенням норм часу.

Процедура дослідження полягає в складанні карти процесу, що створюється на підставі відповідей на

6.2. ОРГАНІЗУВАННЯ ПРАЦІ, ЇЇ ФОРМИ ТА СИСТЕМИ

Організація праці — сукупність технічних, організаційних, санітарногігієнічних заходів, що забезпечують ефективніше використання робочого часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей кожного члена колективу, усунення важкої ручної праці і несприятливих

підвищення якості.

Суміщення професій — це виконання одним працівником різних функцій або робіт за опанування кількох професій або спеціальностей (доцільне з огляду на перебіг технологічного процесу, єдність оброблюваних предметів праці, виконання основного та допоміжного процесів).

Багатоверстатне обслуговування базується на суміщенні професій і визначенні черговості виконання ручних операції на кількох одиницях устаткування в разі автоматичної роботи всіх решти

На виробничій дільниці можна застосовувати: бригадне, ланцюгове (групове) та індивідуальне багатоверстатне обслуговування.

Найпоширеніші варіанти розташування устаткування і маршрути руху робітника при багатоверстатному обслуговуванні

Можливі нециклічна та циклічна системи обслуговування. На робочих місцях, що являють собою ланки

потокових ліній, застосовують сторожовий або маршрутний методи обслуговування.

Колективна (групова) форма організації праці є безпосередньою інтеграцією (кооперацією) праці кількох людей відповідної кваліфікації, які виконують спільне виробниче завдання і несуть колективну відповідальність за результати роботи.

Залежно від особливостей технології, організації виробництва і його технічного рівня розрізняють спеціалізовані (з робітників однієї професії однакової або різної кваліфікації, зайнятих в однорідних технологічних процесах) та комплексні бригади (з робітників різних професій, які виконують технологічно різнорідні, проте взаємопов’язані роботи). Комплексні бригади можуть бути з повним поділом праці, частковим і без поділу праці. Залежно від режиму роботи комплексні і спеціалізовані бригади можуть бути змінними та наскрізними.

Спеціалізація робочих місць залежить від типу виробництва. Організація і устрій робочих місць мають відповідати вимогам до відповідних форм праці. Робоче місце — це частина виробничої площі, обладнана всім необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями і призначена для продуктивного виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу.

Організація робочого місця — це створення певного комплексу організаційно- технічних умов для високопродуктивної та безпечної праці. Знаряддя і характер предметів праці зумовлюють планування (відповідну площу, розміщення елементів) робочого місця. Кількість, повторюваність, маса, габаритні розміри предметів праці, особливості знарядь праці визначають систему і форму обслуговування.

Основні напрями в організації робочих місць:

Умови безпечної та високопродуктивної праці регламентуються санітарними нормами, включно з освітленням, інструкціями з експлуатації устаткування, технікою безпеки та іншими параметрами. Передбачається також відповідна система сигналізації і зв’язку, що забезпечує обмін інформацією між робітниками і майстром чи іншими лінійними керівниками, а також службами внутрішньоцехового обслуговування

Технологічне планування робочого місця — це просторове розміщення засобів, предметів праці та виконавця з урахуванням антропометричних, біохімічних даних і основних характеристик органів чуття людини