
- •ТЕОРЕТИЧНИЙ
- •Міжнародна торгівля
- •Теорії. Меркантилізм.
- •Теорія абсолютних переваг
- •Теорія порівняльних переваг
- •Теорія альтернативних витрат
- •Теорія співвідношення факторів виробництва
- •Парадокс В. Леонтьєва
- •Теорія технологічного розриву
- •Теорія життєвого циклу продукту
- •Теорія ефекту масштабу
- •Теорія перехресного попиту (подібності уподобань споживачів)
- •Теорія конкурентних переваг

ТЕОРЕТИЧНИЙ
АРСЕНАЛ
ДОСЛІДЖЕННЯ
МІЖНАРОДНОЇ
ТОРГІВЛІ

Міжнародна торгівля
торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається
переміщення товарів та послуг через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

Теорії. Меркантилізм.
Ранній меркантилізм базувався на доктрині грошового балансу, тобто нагромадження грошей унаслідок вивезення товарів за заборони або обмеження вивезення грошей.
Теорія пізнього меркантилізму базувалась на доктрині активного сальдо торговельного балансу, який можна було забезпечити за допомогою активізації зовнішньої торгівлі за перевищення доходів від експорту порівняно з витратами на імпорт, а також у результаті розвитку посередницької торгівлі.
Представники: У. Стаффорд, Г. Скаруффі, Т. Мен, А. Серра, А. Монкретьєн та інші.

Теорія абсолютних переваг
Для держави вигідним є не тільки продаж, а й купівля товарів на зовнішньому ринку за
умов, якщо вона спеціалізується на виробництві тих товарів, з яких вона має найменші порівняно з іншими країнами витрати на виробництво
Представники: А. Сміт.

Теорія порівняльних переваг
Міжнародна торгівля обумовлена різницею у відносних витратах, що їх мають країни у виробництві тих чи інших товарів. В основі теорії порівняльних переваг лежить трудова
теорія вартості, а необхідною умовою товарообміну є вільна торгівля.
Представники: Д. Рікардо, Дж. Мілль

Теорія альтернативних витрат
Альтернативні витрати оцінюються кількістю продукції одного виду, яка буде втрачена, коли
обмежені ресурси економіки будуть перерозподілені для виробництва додаткової одиниці продукції іншого виду. Тож країна, яка має найнижчі альтернативні витрати виробництва певного товару, має порівняльну перевагу порівняно з іншими країнами.
Представники: Г. Хаберлер.

Теорія співвідношення факторів виробництва
Країни експортують ті товари і послуги, які продукуються з інтенсивним використанням надлишкових факторів виробництва та імпортують продукти інтенсивного
використання дефіцитних для них факторів. Тож міжнародний обмін за своєю природою є обміном надлишкових факторів на дефіцитні, а коли немає руху факторів виробництва через національні кордони, вільний міждержавний рух товарів значною мірою нівелює проблему браку тих чи інших ресурсів у окремих країнах.
Представники: Е. Хекшер, Б. Олін, П. Самуельсон

Парадокс В. Леонтьєва
Розвинені країни світу, які мають надлишок капіталу, експортують працемістку
продукцію, а країни, що розвиваються, з надлишком робочої сили — капіталомістку, що суперечить теорії співвідношення факторів виробництва Хекшера–Оліна.
Представники: В. Леонтьєв, Г. Боуен, Е. Літтер, Д. Кісінг та інші.

Теорія технологічного розриву
Об’єктивною основою міждержавної торгівлі є наявні відмінності в рівнях технологічного розвитку країн, за яких прогресивні технології, котрими володіють країни, створюють унікальні нові товари і послуги, забезпечуючи їм лідерські позиції на відповідних сегментах світового ринку. У цілому експортно-імпортні потоки в міжнародній
торгівлі формуються на основі «потоків інновацій», які асиметрично виникають у різних країнах у різних галузях, тож утримання країнами позицій на світовому ринку можливе лише за умов постійної інноваційної діяльності.
Представники: М. Познер

Теорія життєвого циклу продукту
У міжнародному обміні країни спеціалізуються на експорті того самого товару на різних стадіях його життєвого циклу. Усі продукти, репрезентовані на світовому ринку, проходять цикл, що складається з чотирьох етапів —
упровадження, зростання, зрілість і занепад. Отже, виробництво цієї продукції переміщується з країни в країну залежно від етапу циклу.
впровадження
зростання
зрілість
занепад
•в розвинених країнах розробляються нововведення у відповідь на виявлену потребу ринку
•країна нововведення паралельно з вітчизняним виробництвом нового товару розпочинає його випуск за кордоном
•продукт стає більш стандартизованим, тому його виробництво у розвинених країнах стає невигідним
•технологія та обладнання настільки вдосконалюються, що для виробництва товару вже не потрібна особлива кваліфікація, і тому воно повністю переміщується в країни, що розвиваються, які мають надлишок дешевої робочої сили
Представники: Р. Вернон, В. Грубер, Д. Мета