економіка / международка 12.11

2.3 Значне відставання темпів зростання рівнів заробітних плат від темпів зростання продуктивності праці

1. Підвищення мінімальної заробітної плати (мінімалки) створює макроекономічні дисбаланси, зокрема дисбаланс між продуктивністю праці та її оплатою.

Насправді основний фундаментальний баланс економіки України – це формування заощаджень економіки та їх трансформація в інвестиції. Заощадження населення в здоровій економіці – основна складова національних заощаджень.

Ситуація в економіці, коли поточні доходи населення не покривають необхідні споживчі витрати призводить до підриву нормального процесу формування національних заощаджень. Не говорячи вже про проблеми трансформації заощаджень в кредити (але це вже інша історія).

З 2014 р. процес формування національних заощаджень прогресивно погіршувався. В 2014-2018 рр. норма заощаджень населення впала до рівня 3-4% наявного доходу (відповідає рівню середини 90-х років), а з І кварталу 2019 р. взагалі стала від’ємною. Тобто ще задовго до початку корона-кризи, населення буквально «проїдало» накопичені заощадження, а поточна криза лише мультиплікувала цей процес. Всього за 1,5 роки фінансові активи населення скоротились на близько 150 млрд. грн.

Неадекватність рівня доходів мінімальним стандартам життя – основна причина скорочення заощаджень населення. Підвищення мінімалки, як фактора, який визначає значну частину доходів населення, по суті направлене на виправлення цього дисбалансу.

2. Стосовно не відповідності росту оплати праці зростанню її продуктивності.

Насправді, диспропорції в процесі первинного розподілу ВВП, які виникли після кризи 2014-2015 рр. до сих пір залишаються. В 2014-2015 рр. оплата праці скорочувалася значно швидше ніж скорочувалася продуктивність праці. В цифрах це виглядає наступним чином. Частка заробітної плати у ВВП в 2010-2013 рр. трималась на рівні 37% ВВП, а в 2015 р. – скотилася до рівня 29,5%.

Останніми роками частка заробітної плати у ВВП так і не досягла рівня 2010-2013 рр. (в 2019 р. становила 35,8% ВВП). А слід врахувати ще й той факт, що внаслідок деіндустріалізації останніх років структура ВВП змінилася на користь тих видів діяльності, де апріорі частка заробітної плати мала б бути порівняно вищою. (Для порівняння: в середньому по країнах ЄС в 2019 р. частка зарплати у ВВП становила 38% ВВП).

За паритетом купівельної спроможності (тобто, враховуючи більш низький загальний рівень цін в Україні) середня заробітна плата в Україні вдвічі поступається середньоєвропейському рівню, а в номінальному значенні – є найнижчою в Європі (див. додаток).

Тому розмови про випереджаюче зростання зарплати потрібно вести з позицій відновлення здорових пропорцій перерозподілу ВВП за категоріями доходів. Лише після їх відновлення можна говорити про індекси продуктивності праці і її оплати.

Додатково: Розмови про те, що в Україні катастрофічна низька продуктивність праці є міфом. Вона нижча, ніж в розвинених країнах, це так, але не настільки, як це комусь хочеться показати.

В країні, де не існує розвиненого ринку праці, і де високий рівень тінізації діяльності оперувати показниками продуктивності праці, виміряними шляхом простого ділення реального ВВП на кількість зайнятих є абсолютно необ’єктивним. Рівень оплати відпрацьованих годин в різних галузях української економіки відрізняється в десятки і більше разів, і досить часто не залежить від фактичних затрат розумової та фізичної праці. При наявності таких дисбалансів говорити про співставність продуктивності праці порахованої в такий спосіб та її оплати буде самообманом, оскільки зміни в тенденціях можуть бути обумовлені просто нормалізацією структурних пропорцій в оплаті праці різних категорій працівників чи змінами в частині детінізації економіки.

3. Сучасність

Вперше за багато років мінімальна заробітна плата в Україні випередила аналогічні показники в Росії та Білорусі. Так, з 1 січня мінімалка в Україні зросла до 4 723 грн, або 199 дол США в еквіваленті за курсом на початок року. Є декілька факторів, що дозволили протягом останніх років нівелювати те відставання, що фактично з’явилося після кризи 2008 року і поглибилося в результаті кризи 2014-15 років:

1. Українська економіка з 2016 року демонструє досить стійкі темпи зростання ВВП, поступо пришидуючи їх (нагадаю, що у ІІ і ІІІ кварталах 2019 року вони перевищили 4%).

2. Ринок праці додатково підігрівається процесами міграції, що стимулює навіть вищі темпи зростання реальних заробітних плат порівняно з темпами зростання продуктивності. Хоча на цю ситуацію можна дивитися і з інших боків. Наприклад, вища продуктивність українців на підприємствах сусідніх європейських країн генерує тиск на заробітні плати і всередині країни в секторах неторгуємих товарів (відображаючи відомий ефект Балаша-Самуельсона). Водночас, значні доходи від трудової міграції зумовлюють вищі темпи зростання національного доходу порівняно з ВВП. Це теж тисне на заробітні плати.

3. Підвищення соціальних стандартів з 2016 року відбувається дещо швидшими темпами порівняно зі зростанням економіки, що є природним процесом з урахуванням значного просідання доходів найвразливіших верств населення протягом кризи 2014-15 років, переходом на ринкові засади встановлення тарифів на послуги ЖКГ і намагання влади знизити диференціацію доходів населення.

У подальшому ці ж фактори (зростання продуктивності праці, процеси міграції та політики з перерозподілу доходів) та їхня комбінація визначатимуть динаміку соціальних стандартів. Головним чинником все ж у цьому процесі є підвищення ефективності економіки і зростання продуктивності праці, що буде зумовлювати як підвищення заробітних плат загалом по економіці, так і її мінімального рівня.

4. Підвищення мінімалки призведе до непомірних бюджетних витрат.

Насправді дискусійна тема. Якщо врахувати той факт, що підвищена мінімалка сприятиме нормалізації пропорцій перерозподілу ВВП, то мультиплікативний ефект від її підвищення має перекрити понесені витрати.

Підвищення мінімальної заробітної плати в 2020 р. повністю компенсується економією на процентних витратах у зв’язку з більш міцнішим (ніж планувався) обмінним курсом гривні. Поточний рівень виконання плану з доходів бюджету (липень – 108%, червень 111%), дозволяє очікувати, що за підсумками року доходи бюджету в цілому буде виконано.

Мінімальна заробітна плата у країнах ЄС у січні 2010 р. та січні 2020 р., євро в місяць та середньорічна зміна у %