Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.07.2024
Размер:
187.39 Кб
Скачать

Проблеми формування глобального середовища

Глобаліза́ція— процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У

ширшому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі.

Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї

планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та

технічних процесів, а також зближення культур різних країн.

Економічно глобалізуються виробництво, послуги та капітал, технологія й дані.

«Глобалізація 4.0» – це спроба зрозуміти, «наскільки глибоко змінюється контекст управління та співробітництва внаслідок четвертої промислової революції». "Четверта промислова революція" - це процес і результат конвергенції цифрових, фізичних і біологічних трансформацій, тоді як Третя промислова революція визначалася, по суті, розширенням доступу до цифрових технологій. Її динаміка є революцією у глибшому сенсі з більш руйнівним впливом на організацію суспільства та на відносини між людьми та глобалізацією.

Легітимність

Проблеми

формуванн

я

глобалізац ії 4.0

Ефективність

Аномія

Легітимність Глобалізація 4.0 на ранньому етапі

характеризується фрагментацією та руйнуванням, а не реструктуризацією та реорганізацією.

Незважаючи на різний характер розбіжностей, що виникають, спостерігається постійне невдоволення членством ООН в основних структурах системи міжнародного співробітництва. Але існування самої системи, яка підтримується поняттям міжнародного співтовариства, не ставиться під сумнів.

Ефективність Легітимність та ефективність тісно пов'язані

у сприйнятті міжнародних організацій, і цей взаємозв'язок відіграє більшу роль, ніж будь- коли, у динаміці глобалізації 4.0. Відносний брак легітимності, характерний для неформальних інститутів управління, таких як «Група двадцяти», як правило, врівноважувалась реальною або передбачуваною ефективністю зазначених структур.

Аномія Аномія – це відірваність від глобалізації,

яка має кілька проявів. Одним із проявів стала поява

«глобальних, що залишилися за бортом». Це наочно продемонстровано рішенням британців залишити Європейський Союз та соціальною поляризацією, виявленою цим рішенням.

Взаємопов'язаніс

ть

Вирішення

проблем

формуванн

я

глобалізаці ї 4.0

Розширення

можливостей

Згідно з «глобалізацією з китайськими характеристиками», визначення «глобалізація 4.0» як породження поняття «Четверта промислова революція» надто вузько сфокусоване на технологіях, у той час як воно також має враховувати інші аспекти структурної кризи, що супроводжує четверту хвилю глобалізації, тобто «зменшена або навіть ігноруючи той факт, що глобалізація має бути всеосяжним і набагато ширшим наративом, що охоплює політику, економіку, культуру, науку та технології.» З цього погляду глобалізація з китайськими характеристиками виглядає як цивілізаційний підхід до відповіді на виклики четвертої хвилі глобалізації

Політика взаємопов'язаності може у довгостроковій перспективі сприяти формуванню нової міжнародної архітектури, за яку виступає Всесвітній Економічний Форум, але не є прямою відповіддю на інституційні проблеми, висунуті спільнотою Давоського форуму. Нині ініціативи у сфері забезпечення пов'язаності пропонують вирішення проблем ефективності глобалізації 4.0 і, більш конкретно, необхідності кращого розподілу багатства та інклюзивності у рамках нової динаміки Четвертої промислової революції. Реалізація таких ініціатив може відрізнятись від країни до країни і не призвела до вироблення єдиного глобального набору норм та практик.

Висновки

Вирішення проблем глобалізації 4.0 – багатовимірний процес, для управління яким не існує заздалегідь визначеної дорожньої карти. Межі існуючих форматів співробітництва, успадкованих від Другої світової війни, навіть у трансформованому вигляді, породжують комбінацію викликів ефективності, законності та аномії, які, здається, досягли свого максимального прояву. Міжнародна архітектура після 1945 р. забезпечувалася набором норм, сформованим західним лібералізмом, і навіть деякими доповненнями, породженими рухом деколонізації та врахуванням позицій Світового Півдня. Цей набір міжнародних норм зараз частково розвалюється. Можливо, потрібно буде визначити нові міжнародні норми, щоб перезавантажити глобальні інституційні рамки співпраці.

Дякую за увагу!