економіка / cgiirbis_64

(приблизно за шість місяців до початку нового сезону), тому реальний прогноз погоди неможливо використовувати. Одна пара напівчобітків приносить компанії 20 доларів прибутку, а та, що залишилася до наступного сезону, — 2 долари збитків, тому що необхідно погашати кредит, узятий на купівлю взуття. Для ботиків прибутки та збитки складають відповідно 15 і 1,5 долара. Для туфель — 10 та 1 долар.

Завдання:

1.Який з трьох планів, що розглядалися, прийняти директорові відділу закупок, якщо використовувати критерій максимізації очікуваного прибутку?

2.Який максимально можливий прибуток можна очікувати наприкінці сезону після реалізації трьох позицій взуття?

3.Керівник відділу стратегічного аналізу стверджує, що погода в останні роки не відповідає середнім прогнозним даним, тому як зміняться ймовірності, ніхто не може передбачити. Чи вплине ця обставина на рішення, яке ви будете приймати? На який прибуток ми можемо розраховувати за відсутності даних про ймовірності різних погодних умов?

4.Фінансовий директор, який не схильний до ризику, вимагає, щоб його не вводили в оману оптимістичними оцінками грошових потоків від реалізації. Він пропонує відділові закупівель реалізовувати мінімаксну стратегію (орієнтуватися на найгірші прогнози). На який прибуток можна розраховувати за цих умов?

5.4.Завдання для самоперевірки знань

1.У разі можливості відхилення результату від очікуваного значенняякуменший, такі убільшийбік, невизначеністьвиступає:

а) кількісно; б) якісно; в) очікувано.

2.Людська невизначеність пов’язана з:

а) важкістю прийняття рішення людиною; б) прагненням людини створювати соціальні зв’язки;

в) неможливістю точного передбачення поведінки людини.

3. Ступінь прогнозованості настання події за повної невизначеності:

а) у межах від 0 до 1; б) близький до 1; в) близький до 0.

81

4.Повністю відсутня можливість прогнозувати перспективи розвитку підприємства — це:

а) повна невизначеність; б) часткова невизначеність; в) повна визначеність.

5.Соціальна невизначеність зумовлена:

а) відмінностями в рівні освіти, емоційно-психологічному настрої, світогляді кожної особи;

б) надійністю обладнання, непередбачуваністю виробничих процесів, складністю технології;

в) прагненням людей створювати соціальні зв’язки та поводитися відповідно до загальноприйнятих норм;

г) відсутністю правдивої інформації підприємств щодо своєї фінансово-господарської діяльності.

6. Невизначеність з погляду економічної теорії — це:

а) об’єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про об’єктивні та суб’єктивні фактори функціонування системи;

б) можливість наявності та вірогідний масштаб наслідків несприятливої події протягом визначеного періоду;

в) числова характеристика можливості того, що випадкова подія відбудеться в умовах, які можуть бути відтворені необмежену кількість раз;

г) можливі збитки або недоотримання доходів порівняно з варіантомпередбаченогопроектом, програмою, планомабопрогнозом.

7. За ступенем імовірності настання подій виділяють:

а) повну визначеність, повну невизначеність, часткову невизначеність;

б) людську, соціальну, технічну невизначеність; в) статистичну, нестатистичну невизначеність; г) визначеність, невизначеність, ризик.

8.На практиці зниження рівня невизначеності забезпечується шляхом:

а) оброблення інформації методами аналізу, прогнозу, сценарію та з’ясуванням причин, форм і наслідків невизначеності;

б) використання старої інформації для порівняння даних; в) формування цілей підприємства та вибору пріоритетів у ви-

значених цілях.

9.Розділення невизначеності на повну й часткову пояснюється тим, що:

82

а) економічні проблеми зводяться до завдань вибору з кількох альтернатив;

б) завжди існує ймовірність повної відсутності інформації; в) інформація може бути недостовірною, несвоєчасною тощо.

10.Залежно від засобів визначення ймовірності розрізняють такі види невизначеності:

а) механічна та автоматична; б) технічна та людська; в) статистична та нестатистична.

11.Статистична невизначеність характеризується тим, що:

а) подія повторюється нечасто або зовсім не спостерігається, і її реалізація можлива тільки в майбутньому;

б) невизначені параметри можуть спостерігатися достатню для визначення частоти появи події кількість разів за допомогою статистичних даних, імітації, моделювання, експерименту;

в) незалежно від частоти повторення події, її імовірність настання можна розрахувати на основі статистичного довідника.

12. Невизначеність — це:

а) відсутність переконливих доказів для прийняття рішення; б) неможливість обрання одного з варіантів; в) об’єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про

об’єктивні та суб’єктивні фактори функціонування системи.

13. Людська невизначеність пов’язана з:

а) неможливістю точного передбачення поведінки особи у процесі роботи через відмінності людей в рівні освіти, емоційнопсихологічному настрої, світогляді;

б) надійністю обладнання, непередбаченістю виробничих процесів, складністю технології, рівнем автоматизації, темпами оновлення, обсягами виробництва

в) прагненням людей створювати соціальні зв’язки та поводитися відповідно до загальноприйнятих норм, традицій, узятих на себе зобов’язань.

14. Технічна невизначеність пов’язана з:

а) неможливістю точного передбачення поведінки особи у процесі роботи через відмінності людей у рівні освіти, емоційнопсихологічному настрої, світогляді;

б) надійністю обладнання, непередбаченістю виробничих процесів, складністю технології, рівнем автоматизації, темпами оновлення, обсягами виробництва;

83

в) прагненням людей створювати соціальні зв’язки та поводитися відповідно до загальноприйнятих норм, традицій, узятих на себе зобов’язань

15. Повна невизначеність характеризується таким ступенем прогнозованості настанні подій:

а) Lim Pi = 0; t → n;

б) Lim Pi = 1; t → n;

в) 0 < Lim Pi < 1; t → n.

16. Повна визначеність характеризується таким ступенем прогнозованості настанні подій:

а) Lim Pi = 0; t → n;

б) Lim Pi = 1; t → n;

в) 0 < Lim Pi < 1; t → n.

17. Часткова невизначеність характеризується таким ступенем прогнозованості настанні подій:

а) Lim Pi = 0; t → n;

б) Lim Pi = 1; t → n;

в) 0 < Lim Pi < 1; t → n.

18.За місцем виникнення невизначеність в управлінні підприємством може бути наслідком (визначити зайве):

а) невизначеності у встановленні планового періоду й, зокрема, періоду, на який розробляється стратегія розвитку підприємства;

б) неповної або помилкової інформації стосовно перспектив розвитку даного підприємства й ринку в цілому, рішень, прийнятих на її підставі;

в) недостатньої компетенції персоналу, що працює на підприємстві.

19.На практиці зниження рівня невизначеності, необхідне для прийняття господарських рішень, забезпечується:

а) збором інформації, що зменшує невизначеність очікувань; б) обробленням інформації методами аналізу, прогнозу, сце-

нарію та з’ясуванням причин, форм і наслідків невизначеності; в) розробленням моделей, адекватних ситуаціям, що мають

місце, і здобуттям у результаті моделювання значень цільових величин, функціональних залежностей станів об’єкта управління та навколишнього середовища;

г) усі відповіді правильні.

84

20.Для вибору оптимальної стратегії в ситуації невизначеності використовують кілька критеріїв. Коли кожен з критеріїв передбачає як оптимальне рішення використовувати тільки одну стратегію, ця стратегія має назву:

а) «визначена»; б) «чиста»; в) «змішана»;

г) «комбінована».

21.Основні причини невизначеності:

а) наявність помилок в інформації (систематичних, випадкових, механічних);

б) неуважність керівника; в) несправність комп’ютера.

22.Які розрізняють типи невизначеності залежно від засобів визначення ймовірності:

а) об’єктивна; б) статистична; в) суб’єктивна; г) нестатистична; д) випадкова.

23.За якою формулою за рівнем імовірності випадання подій можна розрахувати повну невизначеність?

а) Lim Pi = 0;

б) Lim Pi = 1;

в) 0 < Lim Pi < 1.

24.За ступенем імовірності настання подій розрізняють: а) об’єктивну невизначеність; б) повну визначеність; в) повну невизначеність;

г) суб’єктивну невизначеність; д) часткову невизначеність.

25.Невизначеність як можливість відхилення результату від очікуваного (або середнього) значення як у менший, так і в більший бік, — це:

а) «спекулятивна» невизначеність; б) «чиста» невизначеність.

26.Яка з наведених нижче причин сприяє виникненню невизначеності під час реалізації ГР в організації?

85

а) брак повної та достовірної інформації; б) поганий настрій керівника під час розроблення ГР; в) несправність комп’ютера.

5.5.Питання для поглибленого вивчення теми

1.Проблема невизначеності в межах сучасної економічної те-

орії.

2.«Організована» невизначеність, або асиметрія інформації

3.Розкрийте поняття економічно оптимальної неповноти інформації

4.Напрями зниження невизначеності в господарській діяльності підприємства.

5.6.Теми доповідей

1.Невизначеність як джерело виникнення підприємницьких ризиків.

2.Особливості функціонування підприємств в умовах невизначеності.

3.Невизначеність майбутньої ринкової ситуації у країні.

4.Види невизначеності, що породжені нестабільністю законодавства і поточної економічної політики.

5.7.Питання для самоперевірки

1.Сутність і види невизначеності.

2.Розкрийте зміст і основні причини появи невизначеності.

3.Охарактеризуйтевидиневизначеності танаведітьприклади.

4.Сформулюйте принципи максімакса й мінімакса та поясніть на прикладі їхню сутність.

86

6

ТЕМА

КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

ВСТУП

Матеріал цієї теми призначено для закріплення знань щодо особливостей прийняття рішень в умовах невизначеності, а також вивчення елементів, які формують систему виникнення інформаційних ситуацій на підприємстві. Варто зазначити, що для вибору оптимальної стратегії в ситуації невизначеності використовують кілька критеріїв: Вальда, максимакса, Гурвіца, Севіджа та ін. Критерії прийняття рішення — це показники (кількісні та якісні), за допомогою яких визначаються очікувані результати, вимірювані в категоріях «корисність», «збиток», «прибуток», «витрати», здійснюється вибір кращого варіанта рішення.

Розпочати вивчення цього проблемного питання потрібно з розгляду особливостей побудови статичної ігрової моделі, яка використовується для прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику. У загальному вигляді модель задається у вигляді матриці, рядки якої — це можливі альтернативні рішення, а стовпчики — стани системи (середовища). Потім необхідно дослідити й визначити змістову характеристику кожного з критеріїв, звернувши увагу на особливості їх використання.

Після вивчення матеріалу теми студенти повинні знати:

•критерії прийняття рішень;

•основні принципи й підходи до обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності, в яких ситуаціях у цілому корисна побудова платіжної матриці;

•види невизначеності за класифікаційними ознаками та ступенем імовірності настання подій.

Також студенти повинні вміти:

•обґрунтовувати вибір найкращого рішення (у визначеному змісті) із заданої множини допустимих рішень в умовах невизначеності середовища;

•оцінювати інформаційну ситуацію та приймати рішення щодо доцільності впровадження певних критеріїв обґрунтування рішень на підприємстві;

87

•виокремлювати проблеми, розв’язання яких можливе шляхом розрахунку за допомогою статистичних матриць;

•визначати набір елементів, що формує наявну невизначеність на конкретному підприємстві.

6.1. Термінологічний словник

Критерії (правила) обґрунтування ГР в умовах невизначе-

ності — Вальда, максімакса, Гурвіца, Севіджа.

Платіжна матриця — це один з методів статистичної теорії рішень, за допомогою якого можна обрати найкраще рішення з кількох можливих.

Стан системи (середовища) — це ситуація, на яку особа, що приймає рішення, не може впливати.

Наслідки (результати, можливі події) виникають, коли аль-

тернатива реалізується у визначеному стані середовища. Інформаційна ситуація — І, це визначений ступінь градації

невизначеності вибору середовищем своїх станів у момент прийняття рішень.

Функціонал оцінювання — основа вхідної інформації, потрібної для рішення задачі

Критерій Байєса — критерій, пов’язаний з перетворенням формул апріорних імовірностей на апостеріорні.

Критерій Лапласа — використовується за умов, що ймовірності можливих станів системи невідомі, тобто в умовах повної невизначеності.

Принцип недостатнього обґрунтування — стверджує, що коли невідомо, з якою імовірністю відбудеться той чи той стан системивірності.(S1, S2, …, Sm), то вважається, що вони мають рівні ймо- Критерій Вальда — застосовують у випадку, коли невизначеність зумовлено тим, що суб’єктові управління невідомо, в

якому стані знаходиться система.

Функція ризику — визначається як лінійне перетворення функціоналу оцінювання на відносні одиниці вимірювання.

Критерій Гурвіца — охоплює кілька підходів до прийняття рішення, від найоптимістичнішого до найпесимістичнішого.

Критерій Ходжеса-Лемана — це комбінація критеріїв Вальда і Байєса. Він використовує параметр 0 < β < 1, що характеризує ступінь довіри особи, яка приймає рішення, до ймовірнісного розподілу виникнення можливих станів природи.

88

технічний ун-т. — К.: Алерта, 2006. — 403 с.

2.Голубков Е. П. Системный анализ как методологическая основа принятия решений / Е. П. Голубков // Менеджмент в России

иза рубежом. — 2009. — № 3. — С. 95—115.

3.Методи і моделі прийняття рішень в аналізі і аудиті : навч. посіб. / заред.. Ф. Ф. Бутинця. — Житомир : ЖДТУ, 2004. — 352 с.

4.Бутин-Осініна Л. Ситуаційний менеджмент : Конспект лекцій/ Лідія Осініна,; Відп. ред. О. Л. Дінькова; Європейський університет. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. — 109 с.

4.Осовська Г. Основи менеджменту : підручник/ Г. Осовська, О. Осовський. — 3-тє вид., перероб. и доп. — К. : Кондор, 2006.

— 661 с.

5.Шепітко Г. Контролінг : посіб. для студ. екон. спец. усіх форм навч. / Г. Шепітко; Європейський університет. — К.: Видво Європейського ун-ту, 2005. — 136 с.

6.Яковлєв Ю. Контролінг на базі інформаційних технологій : навч. посіб. / Ю. Яковлєв; М-во освіти і науки України, Херсонський економічно правовий інститут. — К. : Центр навчальної лі-

тератури, 2006. — 316 с.

6.3. Навчальні завдання

Задача 1. Визначте відповідність термінів і визначень:

а) критеріїв обґрунтування господарських рішень в умовах невизначеності

89

б) інформаційних ситуацій, можливих під час прийняття рішень

Задача 2

Фірма має кілька каналів збуту продукції певного асортименту. Невизначеність у ймовірних коливаннях попиту на продукцію цієї фірми зумовлено такими чинниками:

•обсяг продукції зі стійким збутом на багато років становить 1000 тис. грн(малазалежністьвідрізкихзмінринковоїкон’юнктури);

•обсяг продукції зі стійким збутом, але на короткий термін (середнязалежністьвідзмінкон’юнктуриринку) становить 1000 грн;

•продукцію забезпечено лише разовими поставками — 1000 тис. грн (велика залежність від змін кон’єктури);

90