Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

економіка / cgiirbis_64

.pdf
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.07.2024
Размер:
1.59 Mб
Скачать

Задача 17. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ро- шен-Трейд» було створено у 2003 році і є одним з основних дистриб’юторів продукції Кондитерської корпорації «Рошен». Основними видами діяльності ТОВ «Рошен-Трейд» є закупівля товарів, збереження продукції, збут і доставка продукції клієнтам. ТОВ «Рошен-Трейд» є організацією, яка нараховує 120 співробітників, кожний з яких відповідає за свою ділянку роботи.

ТОВ «Рошен-Трейд» має функціональну організаційну структуру, для виконання певних функцій управління утворюються окремі управлінські підрозділи, які передають виконавцям обо- в’язкові для них рішення, тобто функціональний керівник у межах своєї сфери діяльності керує виконавцями. Завдяки спеціалізації функціональних керівників виникає можливість управління великою кількістю виконавців.

Для задоволення все більшого попиту організація має швидко змінювати структуру, повинні з’явитися нові відділи, підрозділи, необхідно встановити зв’язки між ними. У зв’язку зі стрімким зростанням загострюється проблема керованості організацією, приєднання нових підрозділів, встановлення нових і оптимізації старих зв’язків. Для підтримання хорошого попиту важливими стають питання реклами, створення іміджу організації, встановлення контактів із суспільством, зовнішнім середовищем у цілому.

Продукцію ТОВ «Рошен-Трейд» поділяють на 10 стратегічних груп:

шоколад — 26 видів;

желе — 7 видів;

батончики — 19 видів;

цукерки в коробках — 20 видів;

цукерки вагові — 63 види;

карамель — 44 види;

вафельна продукція — 50 видів;

печиво, крекери — 34 види;

бісквітні рулети — 12 видів;

торти — 5 видів.

Асортимент і обсяг реалізованої продукції ТОВ «РошенТрейд» за останні три роки відображено в табл. 2.6.

Для більш зручного й чіткого відображення обсягів реалізованої продукції ТОВ «Рошен-Трейд» 10 стратегічних груп поділимо на 4 основні групи кондитерських виробів: шоколад (батончики, плитки), цукерки (желе, цукерки в коробках, цукерки вагові, карамель), печиво (вафельна продукція, печиво, крекери), торти (бісквітні рулети, торти).

41

Таблиця 2.6

АСОРТИМЕНТ І ОБСЯГ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТОВ «РОШЕН-ТРЕЙД»

 

 

 

Роки

 

Групи кондитерських виробів

 

 

 

 

 

 

2009

2010

2011

 

 

 

 

 

 

Шоколад, тис. грн

50 620

 

53 920

55 280

 

 

 

 

 

шоколад у плитках, тис. грн

2 9435

 

31 290

31 815

 

 

 

 

 

батончики, тис. грн

21 185

22 630

23 465

 

 

 

 

Цукерки, тис. грн

105 560

107 960

111 815

 

 

 

 

желе, тис. грн

23 030

23 915

24 185

 

 

 

 

цукерки в коробках, тис. грн

27 030

28 365

29 955

 

 

 

 

цукерки вагові, тис. грн

29 065

29 120

30 065

 

 

 

 

карамель, тис. грн

26 435

26 560

27 610

 

 

 

 

Печиво, тис. грн

47 610

48 280

52 200

 

 

 

 

вафельна продукція, тис. грн

26 545

26 620

29 340

 

 

 

 

печиво, крекер, тис. грн

21 065

21 660

22 860

 

 

 

 

Торти, тис. грн

48 145

49 970

53 760

 

 

 

 

бісквітні рулети, тис. грн

17 030

18 460

20 955

 

 

 

 

торти, тис. грн

31 115

31 510

32 805

 

 

 

 

Усього, тис. грн

223935

260 130

273 055

 

 

 

 

 

У ТОВ «Рошен-Трейд» багато конкурентів. Загальна кількість дистриб’юторів КК «Рошен» сягає 50 підприємств, тому абсолютно всі дистриб’ютори КК «Рошен» є конкурентами «РошенТрейд». Основними конкурентами виступають ВАТ «Авіто Світ» і ДП ТД КФ ім. К. Маркса.

Пріоритетними напрямами розвитку є:

зростання обсягів продажу,

захоплення нових ринків;

збільшення рівня рентабельності.

Завдання:

1. Використовуючи наведені нижче корисні структурні схеми, запропонуйте рішення, які б дозволили забезпечити розвиток підприємства за кожним пріоритетним напрямом:

схема «сміттєвого контейнера»;

редукціонізм;

теорія хаосу;

42

раціонально-дедуктивна модель;

TQМ;

універсальне передбачення.

2. Оберіть продукцію, яка надає підприємству найбільші грошові надходження, і проранжуйте, її використовуючи такі засоби прийняття рішень:

кольорове кодування;

уявні схеми;

метод АВС.

2.4.Завдання для самоперевірки знань

1.Процедура оцінювання можливих наслідків здійснюється на такому етапі процесу прийняття рішення:

а) постановка задачі розв’язання проблеми; б) розроблення варіантів рішення; в) вибір рішення;

г) організація виконання рішення та його оцінювання.

2.Длябіхевіористичногостилюприйняттярішеньхарактернимє: а) низька терпимість до двозначності та раціональний спосіб

мислення; б) низька терпимість до двозначності та інтуїтивний спосіб

мислення; в) висока терпимість до двозначності та раціональний спосіб

мислення; г) високатерпимістьдодвозначностітаінтуїтивнийспосібмислення.

3.Висока терпимість до двозначності та раціональний спосіб мислення є характерними для:

а) директивного стилю прийняття рішень; б) аналітичного стилю прийняття рішень; в) концептуального стилю прийняття рішень;

г) біхевіористичного стилю прийняття рішень.

4.Якими є недоліки групового прийняття рішень?

а) довгочастність; б) відсутність відповідальності за прийняте рішення окремого

члена групи; в) посилення впливу одного члена групи на інших;

г) правильні відповіді а), б), в); д) правильні відповіді а), б), в).

43

5.Теорія прийняття рішень, яка базується на переконанні, що малу дію може бути посилено впродовж її руху системою аж до того ступеня, що її наслідки переважають саму дію, — це:

а) теорія хаосу; б) теорія ігор;

в) науковий менеджмент; г) редукціонізм.

6.Редукціонізм — це:

а) модель прийняття рішень, яка хоч і опосередковано, але передбачає, що в керівника є можливість передбачити наслідки прийнятих рішень;

б) процес прийняття рішень невеликими порціями в ході розгортання проблеми;

в) науковий рух, який ґрунтується на переконанні, що проблему можна звести до найменшого її компонента і, зрозумівши його, віднайти логіку в усій цілісності.

7.Поняття «обмеженої раціональності» та «досягнення задоволеності» є ключовими поняттями:

а) класичної моделі ПР; б) поведінкової моделі ПР;

в) ірраціональної моделі ПР.

8.Модель, яка застосовується для прийняття принципово нових рішень, для розв’язанняпроблем вумовахдефіциту часу, — це:

а) класична модель; б) ірраціональна модель; в) синоптична модель.

9.Способом репрезентації багатьох різних компонентів складної проблеми, інструментів для передачі складних ідей іншим є:

а) блок-схеми; б) «ґрунтовка»; в) уявні схеми; г) метод Ішікави.

10.Елементи процесу прийняття рішень:

а) мета, суб’єкт, що приймає рішення, об’єкт, умови, результати та критерії;

б) мета, суб’єкт, що приймає рішення, альтернативні варіанти рішень, умови, результати та критерії;

в) мета, предмет, суб’єкт, об’єкт, умови та результати; г) мета, суб’єкт, умови, результати та критерії.

44

11.Комплекс інтегральних процесів інтелектуальної діяльності керівника й апарата управління, з доцільною організацією, науково обґрунтованими технологіями — це:

а) процес виявлення проблеми; б) процес визначення критеріїв вибору;

в) процес оцінювання можливих наслідків; г) процес прийняття рішень.

12.Якому стилю властиві низька терпимість до двозначності та інтуїтивний спосіб мислення:

а) аналітичному; б) директивному; в) концептуальному;

г) біхевіористичному?

13.Якому науковцеві належить авторство моделі «сміттєвого контейнера»:

а) Джон фон Нейман; б) Чарльз Ліндблом; в) Ф. Тейлор; г) Джеймс Марч?

14.Якій моделі притаманні різновиди «дилема в’язнів» і «рівновага Неша»:

а) теорії хаосу; б) теорії ігор;

в) моделі «сміттєвого контейнера»; г) редукціонізму?

15.Якийзметодівприйняттягосподарськихрішеньзображуєальтернативнінапрямидійі фінансовінаслідки кожної альтернативи:

а) метод Ішікави; б) уявні схеми;

в) діаграма у вигляді риб’ячого скелета; г) алгоритм рішення?

2.5.Питання для поглибленого вивчення теми

1.Стилі прийняття господарських рішень за моделлю Вру- ма—Йєттона.

2.Особливості виявлення й вибору альтернатив у процесі прийняття господарських рішень.

45

3.Контроль реалізації господарського рішення та його види.

4.Вплив особистісних якостей людини на розроблення та прийняття господарських рішень.

5.Групові рішення та правила більшості.

6.Стилі прийняття рішень за моделлю «життєвого циклу» Херсі та Бланшара.

2.6.Теми доповідей

1.Проблеми процесу розроблення рішення.

2.Місцета рольтворчостіуприйняттігосподарськогорішення.

3.Психологічні аспекти прийняття рішень.

4.Моделі прийняття групових рішень.

5.Роль інформації у процесі прийняття рішень.

1.7.Питання для самоперевірки

1.Назвіть основні елементи, етапи та процедури процесу прийняття рішень.

2.Охарактеризуйте засоби прийняття господарських рішень.

3.Опишіть характер рішень, що приймаються на стратегічних

іоперативних рівнях.

4.У чому полягають відмінності вибору господарських рішень за умов визначеності, невизначеності та ризику?

5.Наведіть приклади рішень із практики управління, що приймаються в умовах ризику, визначеності та невизначеності.

6.Які закони необхідно враховувати під час вироблення господарських рішень?

7.У чому полягає сутність загальних законів управління людиною?

8.У чому полягає взаємозв’язок між законами зв’язку із зовнішнім середовищем і соціально-психологічними й біопсихічними законами?

9.Складіть порівняльну характеристику управлінських і господарських рішень. У чому їх схожість та відмінності?

10.Наведіть конкретні приклади проблем, що забезпечують процес ухвалення рішення.

11.Обґрунтуйте управлінське рішення щодо вдосконалення організаційної структуриуправлінняосновними законами діалектики.

12.Наведіть приклади дії законів, що визначають поведінку людини, таохарактеризуйтеїхрольурозробленнігосподарськихрішень.

46

3

ТЕМА

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ

ВСТУП

Розпочинаючи вивчення теми, необхідно зазначити, що вирішальну роль у прийнятті рішень відіграють підготовка, методи та прийоми їх обґрунтування. Провідна роль належить також керівнику як особі, що приймає рішення (ОПР).

Наукова обґрунтованість рішень та їхня оптимальність залежать, з одного боку, від методів, які використовуються у процесі розроблення рішень, а з іншого — від рівня знань і ступеня володіння законами розвитку суспільства й управління. Тому потрібно знати сутність і механізм прояву процесу обґрунтування рішень, а також ті умови, за яких вони починають діяти.

Першим важливим моментом під час наукового дослідження є розгляд методів розроблення господарських рішень (ГР) — набору заходів організаційного, технологічного, економічного, правового та соціального характеру, спрямованого на формування ГР. Найпоширенішими методами розроблення ГР є аналітичні, статистичні методи, методи математичного програмування, евристичні, експертні методи, методи сценаріїв, метод «дерева рішень».

Другим проблемним питанням є вибір оптимальних методів і підходів до обґрунтування ГР. Обґрунтування господарських рішень — це підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям і реально наявним обмеженням. Студентам варто детально ознайомитися з процедурою вибору методів для обґрунтування конкретних ГР, яка має охоплювати: аналіз господарського завдання щодо його змісту, можливості формалізації; вибір методів для пошуку оптимального варіанта рішення; визначення правил і умов застосування обраних методів. Методи обґрунтування рішення, як правило, використовуються комплексно, що зумовлено наявністю нормальних і неформальних чинників, які створюють ситуацію. Можливо виокремити три підходи до обґрунтування й вибору рішень: кон-

47

цепція математичного вибору (нормативний підхід); якісно-пред- метна концепція (дескриптивний підхід); комплексна (змішана) концепція рішень, яка заслуговує особливої уваги студентів.

Після вивчення теми студенти повинні знати:

процедуру розроблення ГР;

механізм обґрунтування ГР;

переваги та недоліки методів групового розроблення ГР;

особливості застосування методів: «мозкової атаки»; «мозкового штурму» основних питань; вільних асоціацій; інверсії; особистої аналогії; номінальної групи; синектики; 635; Дельфі та індивідуальних методів роботи.

Також студенти повинні вміти:

використовувати експертні методи розроблення ГР;

проводити комплексне обґрунтування ГР;

застосовувати евристичне програмування.

обиратиметодианалізуГР, якіприйнятнівконкретнійситуації.

3.1. Термінологічний словник

Аналітичний метод — цілеспрямована організація прийомів, способів і дій людини, що дає можливість розкласти складний об’єкт на елементи, дослідити їх, а отримані результати об’єднати за допомогою іншого логічного прийому — синтезу цілого, збагаченого новими знаннями.

Ділові ігри один з евристичних методів прийняття ГР; імітаційне моделювання реальних ситуацій, для виконання якого кожен учасник отримує певну роль.

Евристичне програмування методи виконання завдань, що спираються на досвід прийняття рішень.

Метод «дерева рішень» — метод, що ґрунтується на аналізі графічних зображень зв’язків між основними і наступними варіантами ГР за основними результатами кожного рішення й очікуваної ефективності.

Метод експертних оцінок — метод, який полягає в раціональній організації проведення експертами аналізу проблеми з кількісним оцінюванням суджень і обробленням їхніх результатів.

Метод сценаріїв — набір прогнозів щодо кожного розглянутого рішення стосовно його реалізації, а також можливих позитивних і негативних наслідків.

Методи розроблення ГР набір заходів організаційного, технологічного, економічного, правового та соціального характеру, спрямований на формування ГР.

48

Обґрунтування ГР — підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям та реально наявним обмеженням.

Організаційно-діяльнісні ігри (ОДІ) — спеціальний засіб і метод вирішення унікальних завдань, обґрунтування прийняття найскладніших ГР, що є досить універсальною й ефективною формою організації, розвитку та дослідження колективної розумової діяльності, методологічного мислення.

3.2.Список рекомендованих джерел

1.Управлінські рішення: класифікація та процес прийняття / Н. Т. Мала // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — Сер.: Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. — Львів : Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2007. — № 605. — С. 20—24.

2.Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень : навч. посіб. / В. А. Василенко. — К. : ЦУЛ, 2002. — 420 с.

3.Кривонос Ю. Г. Аналіз і синтез ситуацій в системах прийняття рішень / Ю. Г. Кривонос, М. Ф. Кириченко, Ю. В. Крак та ін.

К. : Наукова думка, 2009. — 334 с.

4.Слепцов А. И. Принятие решений: объективный анализ данных / А. И. Слепцов, М. А. Зоденкамп, Т. А. Тыщук. — К. : НПУ, 2009. — 135 с.

5.Юхимчук С. В., Азарова А. О. Математичні моделі ринку

для систем підтримки прийняття рішень : монографія / С. В. Юхимчук, А. О. Азарова. — Вінниця : УНІВЕРСУМ, 2003.

— 88 с.

3.3. Навчальні завдання

Задача 1. Визначити відповідність термінів і визначень: а) методи розроблення господарських рішень

Методи

Характеристика

 

 

Аналітичні

Різновиди: індивідуальні та колективні методи експертного

 

оцінювання

Статистичні

Методи розв’язання завдань, що спираються на досвід при-

 

йняття рішень

49

 

 

 

Закінчення табл.

 

 

 

Методи

 

Характеристика

 

 

 

Математичні

 

Являє собою низку прогнозів із кожного розглянутого рі-

 

 

 

шення щодо його реалізації, а також можливих позитивного

 

 

 

чи негативного наслідків

Евристичні

 

Засновані на аналізі графічних зображень зв’язків основних і

 

 

 

наступних варіантів ГР за основними результатами кожного

 

 

 

рішення й очікуваної ефективності

Експертні

 

Цілеспрямована організація прийомів, способів і дій люди-

 

 

 

ни, що дозволяє розкласти складний об’єкт на складові час-

 

 

 

тини, дослідити їх, а отримані результати об’єднати за до-

 

 

 

помогою іншого логічного прийому — синтезу цілого,

 

 

 

збагаченого новими знаннями

Метод

сце-

 

Охоплюють безліч методів, серед яких найбільш поширені

наріїв

 

 

оптимізаційні методи. Дозволяють розраховувати кращий

 

 

 

варіант рішення за критеріями оптимальності (мінімум часу,

 

 

 

максимум якості тощо) програми дій рішення

Метод

«де-

 

Засновані на використанні інформації про минулий позити-

рева рішень»

 

вний досвід організації (ряду інших організацій) у певній

 

 

 

сфері діяльності

б) види експертних оцінок

 

 

 

Метод

 

Характеристика

 

 

 

 

Метод

вста-

 

Для одержання узагальненої відносної важливості всіх ці-

новлення ва-

 

лей на всіх рівнях здійснюється перемноження коефіцієнтів

гових

коефі-

 

зв’язків усіх рівнів за ланцюжком, що з’єднує дану мету з

цієнтів

 

 

генеральною метою вищого рівня стратегії

Метод

баль-

 

Один з найбільш поширених методів оцінювання порівня-

них оцінок

 

льної переваги альтернативних варіантів. Він будується на

 

 

 

базі матриці парних порівнянь, по рядках і стовпцях якої

 

 

 

перераховуються альтернативи, що порівнюються

Метод

ран-

 

Здійснюють сортування отриманих значень за максималь-

жування

 

ним значенням суми та визначають кращий варіант рішення

Метод

послі-

 

Експертові пред’являються відібрані для порівняльного

довних

порі-

 

оцінювання альтернативні варіанти (бажано не більш 20—

внянь (сорту-

 

30) для їх упорядкування за привабливістю

вання)

 

 

 

Метод

пар-

 

Кожна альтернатива оцінюється експертом визначеною кі-

них

порів-

 

лькістю балів. Така шкала є шкалою відмінностей і не дає

нянь (парне

 

відповіді, у скільки разів одна ціль важливіша за іншу, як це

сортування)

 

відбувається у шкалі відносин

Матричний

 

Кожному варіантові рішення ставиться у відповідність ва-

підхід

 

 

говий коефіцієнт (коефіцієнт значимості)

50

Соседние файлы в папке економіка