економіка / cgiirbis_64

14

ТЕМА

НАПРЯМИ І МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗНИЖЕННЯ СТУПЕНЯ РИЗИКУ

ВСТУП

Зміст цієї теми спрямований на розгляд питань, що стосуються процесу регулювання зниження негативного впливу ризику. Він дає можливість набути знань і навичок з управління ризиками на основні конкретних напрямів і методів впливу на ступінь ризику. Оскільки вибір методів і напрямів регулювання ступеня підприємницького ризику є важливим етапом процесу управління, необхідно докладно розглянути кожен із запропонованих інструментів впливу на ступінь ризику. Основними напрямами впливу й методами регулювання ступеня ризику є: уникнення ризику (відмова від ненадійних партнерів, постачальників; відмова від прийняття ризикованих проектів, рішень); компенсація ризику (стратегічне планування діяльності; прогнозування зовнішньої економічної ситуації; моніторинг соціально-економічного та правового середовища; активний цілеспрямований маркетинг); збереження ризику (відмова від будьяких дій, спрямованих на компенсацію збитків (без фінансування); створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику); залучення зовнішніх джерел (отримання кредитів і позик, державних дотацій для компенсації збитків і відновлення виробництва); передача ризику (страхування; укладення договорів факторингу, поручительства); передача ризику укладенням біржових угод (хеджування); зниження ризику (диверсифікація; здобуття додаткової інформації; лімітування).

Після вивчення теми студенти повинні знати:

•основні напрями регулювання ризику;

•сутність диверсифікації та її види;

•сутність лімітування та умови його використання;

•особливості процесу страхування ризиків;

•сутність хеджування та його переваги.

Також студенти повинні вміти:

•використовувати методи зниження ризику;

•обирати оптимальні інструменти зниження ризику для різних секторів карти ризиків;

201

•регулювати ступінь ризику через самострахування, компенсацію та уникнення;

•оптимізувати вибір методів впливу на ступінь ризику;

•зниження рівень ризику для підприємств різних галузей.

14.1.Термінологічний словник

Збереження ризику — напрям регулювання ступеня ризику, що передбачає здійснення таких заходів: відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку (без фінансування); створення спеціальних резервних фондів; отримання кредитів і позик, державних дотацій.

Зниженняступеняризику— напрямрегулюванняризику, спрямованийнаскороченняймовірностітаобсягунепередбаченихутрат.

Компенсація ризику — напрям, який належить до превентивних засобів управління ризиками та характеризується трудомісткістю й численними аналітичними дослідженнями (стратегічне планування, прогнозування зовнішньої економічної ситуації, моніторинг соціально-економічного та правового середовища, активний цілеспрямований маркетинг).

Напрями впливу на ступінь ризику — уникнення ризику;

компенсація ризику; збереження ризику; передача ризику; зниження ризику.

Передача ризику — напрям регулювання ступеня ризику, що має на меті передачу відповідальності за нього третім особам за збереження наявного рівня ризику (страхування; передавання ризиків через укладення договорів факторингу, поручительства; передавання ризику укладенням біржових угод).

Уникнення ризику — один з найпоширеніших напрямів, який полягає в простому ухиленні від прийняття проектів, рішень, обтяжених надмірним ризиком, у відмові співпрацювати з ненадійними партнерами, постачальниками.

Хеджування — напрям регулювання ризику, що передбачає страхування від ризику ціни товару, яка невигідна для продавця чи покупця, створенням зустрічних валютних, комерційних, кредитних вимог.

14.2.Список рекомендованих джерел

1.Балдин К. В., Воробьев В. С. Риск-менеджмент : Учеб. пос. / К. В. Балдин, В. С. Воробьев. — М. : Гардарика, 2005. — 285 с.

202

2.Воронцовский А. В. Управление рисками / А. В. Воронцовский. — Харьков : Форт ЛТД, 2004. — 457 с.

3.Марцынковский Д. А. Руководство по риск-менеджмент у/ Д. А. Марцынковский, А. В. Владимирцев, О. А. Марцынковский; Ассоциация по сертификации «Русский Регистр». — СПб. :

Береста, 2007. — 245 с.

4.Мироненко Т. В., Шиянов І. А. Зниження ризику втрат при плануванні виробництва / Т. В. Мироненко, І. А. Шиянов // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка

іправо. — 2008. — № 2. — С. 111—120.

5.Пілецька С. Т. Управління ризиком при розробці фінансової стратегії підприємства / С. Т. Пілецька // Економічний вісник Національного гірничого університету: Науковий журнал. — 2009.

— № 2. — С. 115—120.

6. Ступаков В. С. Риск-менеджмент: учеб. пособие / В. С. Ступаков, Г. С. Токаренко. — М. : Финансы и статистика, 2005. — 325 с.

14.3. Навчальні завдання

Задача 1. Заповніть таблицю «Методи впливу на ризик діяльності підприємства», розподіливши наведені методи відповідно до напрямів:

•Відмова від ненадійних партнерів.

•Відмова від ризикових постачань.

•Створення системи резервів на підприємстві та плану використання резервів.

•Розробка стратегії і планів її реалізації.

•Інновації.

•Фінансова інженерія.

•Виділення «економічно небезпечних» ділянок у структурно або фінансово самостійних підрозділах (внутрішній венчур).

203

•Балансування активів і зобов’язань.

•Методи нормування.

•Страхування господарської діяльності.

•Нестраховий трансферт ризику.

•Розукрупнення або укрупнення ризику.

•Розподілення ризику між учасниками держзамовлення.

•Диверсифікація видів діяльності, ринків збуту і зон господарювання (розширення кола партнерів-споживачів).

Задача 2. Ви працюєте на підприємстві й відповідаєте за експорт продукції на зовнішні ринки. Які ризики супроводжують цю діяльність? Якими методами ризик-менеджменту можна знизити ці ризики?

Задача 3. З якими ризиками стикається покупець, купуючи нові види товарів чи послуги? Якими методами ризикменеджменту можна знизити ці ризики?

Задача 4. Ви працюєте на хімічному підприємстві менеджером із постачання. З якими ризиками ви стикаєтеся під час виконання службових обов’язків? Якими методами ризикменеджменту можна знизити ці ризики?

Задача 5. Ви плануєте відзняти телевізійний фільм. З якими ризиками ви можете зіткнутися? Якими методами ризикменеджменту можна знизити ці ризики?

Задача 6. Ваше підприємство планує приєднатися до іноземної компанії. З якими ризиками у свої діяльності стикаються транснаціональні корпорації. Якими методами ризикменеджменту можна знизити ці ризики?

Задача 7. Розробіть схему хеджування, що цілком виключає ризик кредитора завдяки страхуванню відданого під заставу майна. Умови угоди: на угоду виділяється 1,5 млн грн; сума надається в борг під 22 фіксованих річних процентів; страхова сума дорівнює сумі боргу; страховий тариф становить 5 % страхової суми.

Задача 8. Розроблення системи управління ризиками металургійноїкомпанії

1. Вступ Компанія «Сталь», починаючи з моменту впровадження у

2002 році системи менеджменту якості ISO 9000, пройшла шлях

204

від декларації принципів процесного підходу до розуміння необхідності використання технологій ризик-менеджменту з метою вдосконалення системи управління діяльністю компанії.

На початковому етапі методологія процесного підходу була заснована на описі найбільш значущих для Компанії бізнеспроцесів з метою зробити ці процеси більш прозорими та керованими. Були розроблені регламенти формування річного бізнесплану, планування поточної діяльності, формування оперативної управлінської звітності, планування собівартості продукції. Успіхом цього етапу стало те, що розроблені на цьому етапі регламенти дозволили, насправді, зробити керованими важливі для підприємства бізнес-процеси. Крім того, було впроваджено інструментальну систему моделювання та аналізу процесів — ARIS 6.1, у рамках СМК ISO 9000 розроблено стандарт підприємства, що визначає об’єкти бізнес-процесів, етапи розроблення та можливі формати регламентів бізнес-процесів, а також створено структурний підрозділ, що надає технічну та методологічну допомогу в описі процесів.

2. Постановка завдання У липні 201й року за ініціативою керівництва підприємстві

почалася реалізація проекту з удосконалення системи управління оперативною діяльністю компанії. Проект був розділений на кілька етапів.

По-перше, опис бізнес-процесів «як є» робочими групами, що складаються з провідних фахівців структурних підрозділів — учасників процесів і аналітиків відділу бізнес-процесів, за основними напрямами діяльності підприємства (процесним областях):

•управління продажами;

•управління закупівлями;

•управління виробництвом;

•управління переміщенням ТМЦ;

•управління ремонтами;

•управління фінансами;

•управління витратами;

•управління персоналом.

По-друге, проведення аналізу бізнес-процесів і розроблення пропозицій щодо їх поліпшення.

По-третє, розроблення бізнес-процесів «як повинно бути». 3. Реалізація

Для реалізації першого етапу проекту була розроблена методика, що включає в себе:

•методику інтерв’ювання провідних фахівців компанії;

•методику опису процесів «як є» з використанням інструментальної системи моделювання та аналізу процесів;

205

•методику навчання робочих груп, що складаються зі співробітників структурних підрозділів компанії;

•методику проведення аналітичних семінарів за процесними галузями.

Перший етап проекту було завершено в лютому 2011 року. Результатами цього етапу стали:

•формалізація оргструктури компанії;

•ієрархічна побудова процесів, що входять до процесних галузей;

•детальний опис процесів;

•анотація за ієрархічними схемами процесів, що містить мету процесу та його короткий опис;

•докладний опис функцій, що входять до складу процесів.

Аналіз отриманих матеріалів дозволив виявити й усунути помилки, пов’язані з недостатньою деталізацією і, як наслідок, порушенням логіки бізнес-процесів, неточністю та дублюванням інформаційних об’єктів, функцій, елементів оргструктури. Важливим результатом цього етапу стало розуміння того, що вдосконалення бізнес-процесів є саме по собі ключовим аспектом діяльності підприємства, що ця діяльність не повинна обмежуватися рамками проекту, але повинна стати постійною. На цьому етапі було прийнято рішення про впровадження системи управління ризиками, як однієї з основ системи управління компанією в цілому.

З метою впровадження на підприємстві технологій ризикменеджменту було ініційовано пілотний проект, який виконували фахівці компанії KPMG Limited. У рамках цього проекту було виявлено, описано та класифіковано ризики бізнес-процесів в галузі «Управління фінансами» та «Управління витратами». Опис ризиків інших процесних областей було виконано силами робочих груп та аналітиків відділу бізнес-процесів з використанням методології, розробленої фахівцями компанії KPMG Limited. Запропонована методологія включала опис процедур, що виконуються в рамках системи управління ризиками.

Оцінювання ризиків проводилося робочими групами на підставі методики, запропонованої фахівцями компанії KPMG Limited, з точки зору:

•ймовірності виникнення ризику (визначалася як середній відсоток ймовірності настання події відносно періодичності процесу);

•потенційної величини впливу на бізнес-компанії в разі настання ризику (визначалася як ступінь впливу на кількісні показники:

206

•EBITDA в річному вираженні;

•річна величина чистого прибутку;

•середньорічна величина чистих активів

та якісні показники:

•репутація;

•принципи ведення бізнесу.

Нижче наведено класифікацію ризиків:

•зовнішні ризики (економічні, політичні; країнові; юридичні; ринкові, включаючи фінансові зовнішні; конкурентоспроможності; взаємини з бізнес-партнерами; репутаційні; соціальні; екологічні);

•внутрішні ризики (ризики конкурентоспроможності продукції компанії; ризики корпоративного управління; інформаційні ризики; інвестиційні ризики; фінансово-економічні ризики; технологічні ризики; логістичні ризики; ризики контрагентів; ризики персоналу; ризики зниження технічного рівня основних виробничих фондів).

Завдання:

•розробити організаційно-розпорядчі заходи, необхідні для запуску та функціонування системи управління ризиками;

•визначити оргструктуру системи управління ризиками;

•регламентувати процес управління ризиками компанії « Сталь», що включає в себе перелік функцій, які виконуються в рамках функціонування системи, їх періодичність, виконавців, формат вхідної та вихідної інформації, одержувачів інформації.

14.4.Завдання для самоперевірки знань

1.Напрями та методи впливу на ступінь ризику: а) збереження ризику; б) зниження ризику; в) уникнення ризику; г) передача ризику; д) компенсація ризику;

є)усі відповіді правильні.

2.Найбільш радикальним і простим напрямом є: а) збереження ризику; б) зниження ризику; в) уникнення ризику; г) передача ризику; д) компенсація ризику.

207

3.Стратегічне планування, прогнозування зовнішньоекономічної ситуації, моніторинг соціально-економічного та правового середовища становлять групу методів напряму:

а) компенсації ризику; б) передачі ризику; в) збереження ризику.

4.Що не є методом передачі ризику:

а) страхування; б) передача в тимчасову власність об’єктів, на які поширюєть-

ся дія ризику; в) хеджування?

5.Що є еквівалентом понесення ризиків і можливих втрат за страхування:

а) депозитний рахунок у банку, як резервний фонд; б) страхові платежі; в) резервний фонд на підприємстві?

6.Який показник не використовують у визначенні вартості підприємства в кінці фінансового періоду:

а) вартість підприємства на початок фінансового періоду (s1); б) розмір страхової премії (p);

в) рівень інфляційних коливань(i);

г) середня рентабельність працюючих активів (r)?

7.Умови застосування напрямку «Уникнення ризику»:

а) рівень збитків поміркований, імовірність виникнення витрат близька до 1;

б) рівень збитків середній, імовірність виникнення низька; в) рівень збитків незначний, імовірність виникнення середня.

8. Хеджування передбачає:

а) встановленняграничнихсумвитрат, обсягівпродажу, кредитів; б) відмову від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію

збитку (без фінансування); в) періодичне розроблення сценаріїв розвитку та оцінювання

майбутнього стану середовища господарювання для підприємства; г) страхування від ризику ціни товару, яка невигідна для продавця чи покупця, через створення зустрічних валютних, комер-

ційних, кредитних вимог.

9. Лімітування — це:

а) страхування від ризику ціни товару, яка невигідна для продавця чи покупця;

208

б) відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку;

в) передача відповідальності за ризик третім особам за збереження наявного рівня ризику;

г) це встановлення граничних сум витрат, обсягів продажу, кредитів.

10. Однорідна диверсифікація — це:

а) повна або майже повна відсутність будь-яких зв’язків між базовим і новим продуктами;

б) виробництво продукції, аналогічної тій, що випускається, за винятком деяких незначних параметрів;

в) відсутність спільних техніко-технологічних характеристик, відносна ідентичність споживчої вартості;

г) однорідність техніко-технологічних ознак виробництва продукції, ідентичність споживчої вартості товарів.

11.Відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію шкоди передбачається:

а) збереженням ризику;

б) проведенням PEST-аналізу;

в) розрахунком витрат підприємства.

12.До методів регулювання уникнення ризику належать:

а) передача ризику через укладання біржових угод; б) відмова від прийняття ризикованих проектів, рішень; в) диверсифікація.

13.До методів регулювання зниження ризику не належать: а) лімітування; б) диверсифікація; в) страхування.

14.До методів регулювання збереження ризиків належать: а) здобуття додаткової інформації; б) відмовавідбудь-якихдій, спрямованихнакомпенсаціюшкоди; в) немає правильної відповіді.

15.До якого напрямку впливу належить метод регулювання ступеня ризику, моніторинг соціально-економічного та правового середовища:

а) компенсація ризику; б) передача ризику; в) збереження ризику?

209

16.Основною проблемою під час створення резервів на покриття непередбачених втрат є:

а) можливий непередбачений вплив екзогенних факторів; б) завчасна ідентифікація видів ризиків, специфічних для да-

ного підприємства; в) оцінювання можливих наслідків ризику;

г) розроблення політики управління витратами.

17.Диверсифікація — це:

а) створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі;

б) пошук необхідних ресурсів для покриття можливих утрат; в) сукупність дій організаційного характеру, спрямованих на

встановлення видів, факторів, джерел ризику; г) процес розподілу інвестованих коштів між різними

об’єктами вкладення, безпосередньо не пов’язаними між собою.

18. Характеристики ризиків, придатних для страхування:

а) поява страхового випадку, пов’язана з діями страхувальника чи іншої зацікавленої особи;

б) наслідки ризику об’єктивно виміряні та мають грошове вираження;

в) ризик носить невипадковий характер; г) страховий захист суперечить суспільним інтересам.

19. Відносно-однорідна диверсифікація — це:

а) повна або майже повна відсутність будь-яких зв’язків між базовим і новим продуктами;

б) виробництво продукції, аналогічної тій, що випускається, за винятком деяких незначних параметрів;

в) відсутність спільних техніко-технологічних характеристик, відносна ідентичність споживчої вартості;

г) однорідність техніко-технологічних ознак виробництва продукції, ідентичність споживчої вартості товарів.

20. Умовно-однорідна диверсифікація — це:

а) повна або майже повна відсутність будь-яких зв’язків між базовим і новим продуктами;

б) виробництво продукції, аналогічної тій, що випускається, за винятком деяких незначних параметрів;

в) відсутність спільних техніко-технологічних характеристик, відносна ідентичність споживчої вартості;

г) однорідність техніко-технологічних ознак виробництва продукції, ідентичність споживчої вартості товарів.

210