ФНДР / Монографія 1_з виділеннями

винахідникам, аспірантам ы науковцям у розроблення проєктів, створенні прототипів бізнес-продуктів і розвитку академічного підприємництва. В Україні університети повинні стати відправними пунктами розвитку повноцінних стартапів, які зможуть комерціалізуватися, забезпечуючи розвиток молодого потенціалу нації, створюючи інформаційні, інфраструктурні та фінансові умови розвитку. Одночасно необхідно вжити таких заходів:

1. За необхідне вважають створення та запуск національної програми з підтримки молодих стартаперів. Типовими їхніми прикладами є програми «Молоде університетське підприємство» (JEU)

у Франції, Seed&Venture Capital Scheme в Ірландії, EXIST у Німеччині, AplusB у Австралії, покликані поліпшити ставлення до підприємництва в університетах і сприяти перетворенню ідей і результатів досліджень у інноваційні компанії. Доцільно відзначити, що мова йде не про кліше найбільш успішних програм, а репродукцію передового світового досвіду з урахуванням національних особливостей, історичного досвіду та менталітету.

2.Закладати ази розвитку стартап-культури потрібно починати із шкільних установ. За доцільне вважають створення у школах мейкерспейсів із доступом до базових традиційних і сучасних цифрових інструментів. Це дало б можливість підліткам обмінюватись ідеями, створювати проєкти своїми руками або за допомогою техніки. Такий успішний шлях обрала Італія. Розроблений за ініціативою Міністерства освіти країни національний план цифрового навчання передбачає побудову кімнати інновацій і творчості в кожній школі країни.

3.Збільшення кількості університетських майстерень типу Fab Lab, центрів R&D для перевірки ідей за допомогою швидкого прототипування. Нині вони є лише в трьох ЗВО – Харківському національному економічному університеті ім. С. Кузнеця, НТУ «КПІ» та Тернопільському національному технічному університеті ім. І. Пулюя.

УДніпрі керівництво асоціації Noosphere з метою збільшення кількості інженерних стартапів започаткувало Noosphere Engineering School, яка містить необхідне обладнання для створення хардверних продуктів та їх прототипування.

4.Доцільним стане впровадження в українських ЗВО

Entrepreneurial Studies – тренінгів, семінарів і менторських програм для молодих талантів із метою продемонструвати студентам нову кар’єрну перспективу. Студенти повинні бути поінформовані про процедуру створення стартапів та їхнє перетворення на прибуткові інноваційні компанії, а також досвід їх діяльності в розвинених державах світу.

5.Сприяння проходженню українськими представниками ЗВО тренінгів з інноваційного навчання у вищій освіті, що допоможуть їм

111

розвивати у своїх закладах академічне підприємництво та інноваційну діяльність. Необхідним вбачається підтримання та розширення партнерських відносин з естонськими колегами, які, починаючи з 2019 р. проводять безкоштовні тренінги для наших освітян.

6. Проведення нетворкінгу із стартап-ком’юніті. Мова йде про залучення студентів до участі в численних конкурсах, хакатонах та акселераційних програмах, які допомагають отримати зворотний зв’язок від експертів та початкові інвестиції. Мова йде про американську платформу з пошуку стартапів ProductHunt, міжнародні програми «EUREKA» та START Haifa (Ізраїль), міжнародний конкурс «Black Sea Science» та ін. Хорошою пропозицією для молодих талантів і їхніх ризикових проєктів, які не мають видимої схеми монетизації є можливість позмагатися за інвестиції, що пропонує Варшавський фонд StartUp Hub Poland студентам і науковцям із Білорусії, Грузії, Словаччини та України.

Стартапи українських студентів потроху починають завойовувати світ. Підставою для гордості стала перемога у 2018 р. екостартапів двох українських університетів у міжнародному конкурсі

University Startup World Cup у Копенгагені, у якому змагалися 70

університетів із більш як 40 країн світу. Проєкт студентів Сумського національного аграрного університету «FoodBIOPack», що пропонує вирішення проблеми забруднення довкілля пластиковими відходами, переміг у номінації «Sustainability Award». Учені Вінницького національного аграрного університету здобули перемогу в номінації «Social Media Award», запропонувавши проєкт, який описує технологію подрібнення сипучих речовин.

7. Створення державних, місцевих й університетських

стипендіальних фондів для молодих стартаперів та впровадження нових механізмів фінансової підтримки пілотних проєктів.

Наприклад, низка університетів європейської столиці стартапів – Німеччини, надають такі стипендії. Мова йде про стипендію ExistGründerstipendium, яка видається вже не перший рік і діє на території всієї Німеччини. На її отримання мають право претендувати студенти, випускники ЗВО та науковці. Головна думова – наявність ідеї для стартапу. Водночас майбутній фаундер чи його команда отримує одразу три види фінансування – на безпосередню реалізацію проєкту, на забезпечення особистого життя (щоб не доводилося шукати додаткових підробітків) і на фахових консультантів із питань маркетингу і права.

Наприклад, в Естонії при Талліннському технічному університеті діє прототрон, де стартапери можуть отримати кошти для створення прототипів. На рівні держави підтримують різні пілотні проєкти, діє Клуб бізнес-ангелів. Функціонує проста і прозора система податків,

112

тому платники знають, куди скеровують їхні гроші. А також, що особливо важливо, держава підтримує проєкти через різні системи програм. Сприяють веденню власної справи й електронні розв’язання, які допомагають об’єднувати окремі реєстри, а це зменшує бюрократію

(Павлишин, 2018).

В Україні, на жаль, діють поодинокі стипендіальні фонди для молодих інноваторів. Так, відповідно до підписаного меморандуму про співпрацю між державною компанією «Укренерго» та КПІ ім. Ігоря Сікорського кращим студентам-інноваторам енергетичних спеціальностей і молодим науковцям виплачується спеціальна стипендія. Такі фінансові стимули дали поштовх до зародження в інноваційній екосистемі університету 150 стартап-проєктів. Починаючи з 2018 р. стипендіальна програма для молодих інноваторів

CIG R&D LAB від Chernovetsky Investment Group (CIG) діє і в НТУ

«ХПІ». У 2018 р. автор кращого проєкту отримав 500 тис. грн на розвиток власного стартапу.

8.Залучення до співпраці з підрозділами R&D великих корпорацій. Українським компаніям необхідно забезпечити студентівстартаперів управлінською та неформальною менторською підтримкою, пропозицією коворкінг-простору для проведення тренінгів і воркшопів, надавши можливість на тематичних зустрічах спілкуватися з «метрами бізнесу», які допоможуть показати, як отримані знання можна реалізувати на практиці.

9.Участь студентів і молодих науковців у програмах міжнародного обміну з метою долучення до європейської сім’ї стартапклубів. Такі програми покликані надати учасникам різних інноваційних екосистем змогу обмінятися досвідом і знайти можливості для реалізації спільних транскордонних проєктів із запуску продуктів, релевантних для конкретних галузей. За доцільне також вважається долучення більшої кількості українських університетів до ініційованої урядом Великобританії програми Creative Spark, спрямованої на підтримку міжнародних університетських партнерств між Азейбарджаном, Вірменією, Грузією, Казахстаном, Узбекістаном, Киргистаном та Україною з метою розвитку підприємницьких навичок учасників проєкту починаючи від пітчингу ідей до запуску стартапу. Нині, на жаль, учасником цього проєкту став лише Київський національний університет технологій і дизайну.

10.На базі університетів необхідно створювати інфраструктуру для забезпечення ефективного бізнес-навчання та підтримання проєктів на ранніх стадіях розвитку. Студенти повинні вчитися підприємницькому мисленню, вивчаючи різні підходи, отримуючи затребувані компетенції, розширюючи свої горизонти та

113

тренуючи свої соціальні навички. Крім того, приділяючи особливу увагу таким аспектам, як вміння проводити моніторинг ринку, оцінювати конкурентні позиції, споживчі настрої, шукати партнерів та інвесторів, а головнепрезентувати створений продукт. Учасники груп стартапцентрів повинні проходити курси з інноваційного маркетингу, бізнеспланування, підприємництва та лідерства.

11. Створення на базі провідних навчальних закладів країни фондів для фінансування стартапів і реалізації бізнес-проєктів.

Типовим їхнім прикладом є Creative Enterprise Awards (CEA) при Лондонському університеті мистецтв (University of the Arts London. Сервіс шукає потенційних партнерів та інвесторів, які готові вкласти гроші в реалізацію найкращих поданих заявок. Він надає доступ до різних фондів, інвестицій, програм і грантів залежно від стадії реалізації проєкту й результатів попереднього аналізу їх перспективності. Разом із фінансуванням обсягом до 5 000 £ клієнти одержують можливості для просування проєктів, менторство та експертне оцінювання (Юзвін,

2018).

Нині нажаль таких фондів бракує талановитим молодим українцям, які з успішними проєктами потрапляють у зарубіжні акселератори. Більшість із них звертається до краудфандингу чи майданчиків типу Kickstarter та Indiegogo або самостійно шукають бізнес-ангелів на різних івентах. Типовим прикладом є стартап студентів Одеського національного політехнічного університету Mevics, який у 2016 р. отримав 500 тис. дол. США від інвестиційно-консалтингової компанії UBTower (Стартапи українських студентів, 2016).

12. За ініціативи Міністерства освіти і науки України необхідно

започаткувати практику створення при університетах і дослідницьких інститутах органів, що сприяють патентуванню й комерціалізації новостворених технологій. Зразковим цього може бути досвід Ізраїлю.

Отже, як бачимо, у національному освітньому середовищі є низка позитивних зрушень у напрями розвитку підприємницької культури та зародження страртап-руху. Незважаючи на поодинокі досягнення молодих талантів і їхніх наставників, у нас, на жаль, залишаються деякі проблеми, які потребують вирішення. Мова йде насамперед, про залучення більшої кількості університетів до цих ініціатив і вироблення дієвих стимулів із боку керівництва ЗВО, підприємницького сектору та держави, які б заохочували студентів створювати перспективні проєкти для різних секторів економіки.

114

РОЗДІЛ 4 МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ

ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

4.1 Моделювання впливу макроекономічних факторів на стимулювання інноваційної активності підприємств

Вплив макроекономічного середовища на інноваційну активність підприємництва можна розглядати як п’ятивимірну структуру, яка репрезинтована нормативно-правовими інструментами, фінансовими ресурсами, науково-виробничим співробітництвом, кадровим забезпеченням і ринковою динамікою. Описання зазначених державних інструментів впливу подано в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Державні інструменти впливу на інноваційну активність підприємництва (складено авторами)

115

Продовження таблиці 4.1

Результуючим оцінюванням інноваційної активності підприємництва можуть бути показники (дані з Державної служби статистики України):

-частка промислових підприємств, що впроваджували інновації;

-впровадження інновацій на промислових підприємствах (упровадження інноваційних видів продукції, найменувань/ впровадження нових технологічних процесів);

116

-кількість промислових підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію;

-кількість впроваджених нових технологічних процесів на промислових підприємствах.

Для аналізу впливу макроекономічних факторів на інноваційну активність підприємництва нами були відібрані такі показники: валові заощадження (відсоток ВВП); продуктивність праці (реальний ВВП на одну зайняту особу); загальна продуктивність факторів виробництва (відсоток); економічно активне населення (млн осіб); інфляція, дефлятор ВВП (щорічний відсоток); офіційний обмінний курс гривні до іноземних валют ($US, середній за період); загальний обсяг витрат на інноваційну діяльність (млн грн); кількість патентних заявок (резиденти); витрати на дослідження та розробки відсоток ВВП); плата за використання інтелектуальної власності (BoP, $US); кількість науковців (осіб). Визначені показники проаналізовані за 2000–2018 рр. на основі баз даних Світового банку, Національного банку України та Державної служби статистики України. Кореляційна матриця впливу макроекономічних факторів на інноваційну активність підприємництва відображена на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 – Кореляційна матриця впливу макроекономічних факторів на інноваційну активність підприємництва

117

Продовження таблиці 4.2

Результати першої моделі log (y1) свідчать про високу точність апроксимації (R-квадрат > 0,95), а другої моделі log (y2) – про задовільну апроксимацію.

Результати моделі можна інтерпретувати так, наприклад, збільшення загальної продуктивності факторів виробництва на 1% приведе до збільшення впровадження виробництва інноваційних видів продукції (товарів, послуг) на 10 %; збільшення валових заощаджень на 1 % призведе до збільшення впровадження виробництва інноваційних видів продукції (товарів, послуг) на 73 %. Деякі параметри моделі є досить дискусійними. Це може бути пояснено якістю вхідних статистичних даних.

Показовим є значний рівень впливу кількості економічно активного населення та кількості науковців на рівень впровадження виробництва інноваційних видів продукції (товарів, послуг) і кількості організації, які виконують наукові дослідження й розробки. Отже, людський капітал і насиченість робочої сили висококваліфікованими кадрами є одними з найважливіших факторів формування інноваційно орієнтованого підприємництва.

119