Бут_нефро_ср2

1. Описати причини, анамнез, клінічний огляд та лабораторну діагностику за дизурії тварин.

Дизурія – це сукупність порушень функцій сечового міхура, що виражається почастішанням, болючістю та утрудненням сечовипускання.

Цей стан може бути пов'язаний з різними причинами, які включають інфекції, ускладнення після травм або хвороб, порушення гормонального балансу, злоякісні новоутворення та інші. Розрізнять такі причини дизурії:

• інфекції сечовидільної системи, такі як цистит, пієлонефрит, уретрит та інші;

• камені в сечових шляхах, що здатні блокувати сечовід;

• гіперплазія простати;

• травми, що призвели до ушкодження сечовивідних органів;

• онкологічні захворювання сечовивідних органів;

• вроджені вади сечовидільної системи.

Лікар на огляді має зібрати анамнез про тварину, який включає тривалість симптомів, моціон тварини, перебіг захворювання, наявність супутніх захворювань, перенесені травми або операції, вживання лікарських засобів, що можуть вплинути на стан сечовидільної системи.

Клінічний огляд проводять по такому принципу:

• визначення болісність при сечовиділенні;

• почервоніння та подразнення в районі сечових органів;

• часті бажання сечовиділення;

• важкість при сечовиділенні;

• кров'яні домішки в сечі;

• загальний стан тварини (летаргія, апатія, нездужання, втрата апетиту та інші).

Лабораторна діагностика. Для діагностики дизурії проводять такі дослідження:

• загальний та біохімічний аналізи крові

• загальний аналіз сечі

• бактеріологічний аналіз сечі

• ультразвукове дослідження сечовидільної системи

• рентгенівський дослідження

• комп'ютерна томографія.

Після діагностики причин дизурії, лікування може включати

призначення антибіотиків та інших лікарських засобів для лікування інфекцій; хірургічне втручання для видалення каменів або новоутворень;

застосування засобів для полегшення симптомів та зменшення болю;

дотримання спеціальної дієти та підтримки здорового способу життя.

Для попередження дизурії у тварин рекомендується регулярно проводити профілактичні огляди, вживати заходи щодо запобігання інфекцій та травм, дотримуватися раціонального харчування та пити достатню кількість води.

2. Описати причини, анамнез, клінічний огляд та лабораторну діагностику за поліурії тварин.

Поліурія є станом, при якому тварина виділяє більшу кількість сечі, ніж зазвичай. Це може бути наслідком різних патологічних станів, тому діагностика поліурії включає детальний анамнез, клінічний огляд тварини та лабораторні дослідження.

Причини поліурії у тварин можуть бути такі:

• захворювання нирок, такі як хронічна ниркова недостатність, пієлонефрит, гломерулонефрит;

• захворювання сечового міхура і сечових шляхів, такі як уретрит, цистит, уролітіаз;

• ендокринні захворювання, такі як цукровий діабет, гіпертіреоз, гіперадренокортицизм;

• паразитарні захворювання, бактеріальні або вірусні інфекції;

• лікарські препарати (діуретики, глюкокортикостероїди та ін.)

Анамнез повинен включати інформацію про харчування тварини, а також про зміни у питомій вазі, які можуть бути показниками дегідратації або гіперглікемії. Детальний огляд тварини повинен включати вимірювання температури, пульсу, частоти дихання, огляд шкіри та слизових оболонок, а також пальпацію нирок і сечового міхура.

Лабораторні дослідження, які можуть бути корисними для діагностики поліурії, включають:

• аналіз сечі, щоб виявити наявність інфекції, кристалів, крові, протеїну та інших показників, які можуть бути показниками захворювання нирок або сечових шляхів;

• аналіз крові для визначення рівня електролітів, креатиніну та ін показників;

• у деяких випадках можуть потрібні додаткові дослідження, такі як ультразвукове дослідження нирок та сечового міхура, рентгенівське дослідження сечових шляхів або визначення рівня гормонів в крові.

При виявленні поліурії у тварини важливо вчасно визначити її причину та почати лікування, щоб запобігти можливим ускладненням та покращити прогноз для тварини.

3. Описати причини, анамнез, клінічний огляд та лабораторну діагностику за гематурії тварин.

Гематурія - це наявність крові у сечі тварини. Це може бути ознакою серйозного захворювання, тому клінічний огляд, анамнез і лабораторні дослідження допомагають з'ясувати причину гематурії та встановити діагноз.

Існує багато причин гематурії у тварин, серед яких можуть бути:

• інфекції сечової системи, такі як цистит, уретрит, пієлонефрит

• сечокам'яна хвороба

• травматичні ушкодження сечової системи

• злоякісні новоутворення, такі як рак сечового міхура

• геморагічний цистит

• коагулопатії

Під час збору анамнезу слід запитати власника про наявність будь-яких симптомів, таких як часте сечовиділення, затримка сечі, кров'яний виділ сечі, біль при сечовиділенні, поведінкові зміни тварини та раніше діагностовані захворювання сечової системи.

Під час клінічного огляду ветеринар може виявити зміни в поведінці тварини, такі як біль при дотику до деяких ділянок тіла, зміну рухів, симптоми гострої болі. При діагностиці гематурії ветеринар звертає увагу на кольорові зміни сечі, можливі наявність кристалів та/або каменів у сечі, оцінює розмір та стан сечового міхура та нирок за допомогою пальпації та ультразвукового дослідження.

Для підтвердження діагнозу та визначення причини гематурії можуть бути проведені додаткові лабораторні дослідження, такі як:

• загальний аналіз сечі на наявність крові, білка, глюкози та інших показників

• бактеріологічне дослідження сечі

• ультразвукове дослідження сечової системи для виявлення змін в стані нирок та сечового міхура

• аналіз крові на визначення загального стану тварини та наявності можливих супутніх захворювань

В залежності від результатів діагностики ветеринар може рекомендувати подальші лікувальні заходи, такі як антибіотикотерапію, лікування сечокам'яної хвороби, хірургічне втручання або хіміотерапію при онкологічних захворюваннях.

4. Описати причини, анамнез, клінічний огляд та лабораторну діагностику за протеїнурії тварин.

Протеїнурія - це стан, при якому в сечі тварини виявляють білок. Це може бути ознакою різних захворювань тварин, таких як хвороби нирок, захворювання сечостатевої системи, інфекції та інші патологічні стани.

Причинами протеїнурії можуть бути:

• хвороби нирок, такі як гломерулонефрит, пієлонефрит, нефропатія, вроджені порушення розвитку нирок;

• хвороби сечостатевої системи, такі як цистит, уретрит, профілактика, рак сечового міхура, простатит;

• бактеріальні та вірусні інфекції;

• травми нирок та сечостатевої системи;

• інші патологічні стани, такі як діабет, хвороби печінки та наднирників, гіпертермія, гіпотермія, недостатність рідини в організмі.

Під час збору анамнезу ветеринарний лікар повинен дізнатися про такі фактори, як тривалість та характер протеїнурії, наявність підвищеної температури тіла, запаморочення, блювання, біль у животі та інші. Важливо дізнатися про дієту тварини, ліки, які вона приймає, та можливість контакту з іншими хворими тваринами. Перш за все, ветеринар лікар оцінює загальний стан тварини, проводить огляд та пальпацію нирок, перевіряє наявність ознак болю під час дотику до них.

Для діагностики протеїнурії використовують різні методи, такі як вимірювання рівня білка в сечі за допомогою загального аналізу сечі, бак висів на наявність бактерій та інших патологій. Додатково можуть проводитися аналізи крові, ультразвукове дослідження, біопсія нирок.

Отже, при підозрі на протеїнурію ветеринар лікар повинен провести комплексний клінічний огляд, збір анамнезу та провести лабораторну діагностику для визначення причин та надання необхідного лікування.