Бут_нефро_лаб7
.docxЛабораторна робота №7
Варіант 3: В клініку надійшов кобель, вік 10 років. У тварини відмічається часте та болюче сечовиділення. Слизова оболонка гирла уретри червона, набрякла, відмічається витікання із зовнішнього отвору уретри крові, гною та слизу. При пальпації відмічали збільшення сечового міхура. Відмічається часте випускання статевого члену та постійна ерекція. Під час дослідження сечовипускного каналу тварина не спокійна та чинить опір. Сеча іноді містить кров, мутна, виявляють лужну реакцію, лейкоцитоурію, протеїнурію. В осаді сечі кровяні циліндри, епітеліальні клітини, еритроцити, мікроорганізми.
Хід роботи:
Зібрати анамнез, провести клінічне дослідження тварини з патологією.
Anamnesis vitae. Наявність вакцинацій, присутність в домі інших тварин/ контакт із тваринами на вулиці, годівля яким раціоном та як часто, схильність до підбирання сторонніх предметів на вулиці, які ласощі може отримувати (спеціальні для собак або щось зі столу), обробка від гельмінтів та бліх, кліщів. Дефекація (як часто, консистенція) та діурез. Репродуктивна функція.
Аnamnesis morbi. Як давно спостерігають симптоми, характер блювоти, чи задавали вже якість препарати, проведені обстеження. Проблеми зі станом здоров’я, які виникали раніше.
Клінічне дослідження включає: оцінка ментального статусу, конституцію, шкірні покриви, носові ходи, ВСО. Перевірка температури, ШНК, аускультація. Огляд вушних раковин, очей, ротової порожнини, пальпація черевної стінки, пальпація лімфовузлів, огляд очного дна.
2. Провести необхідні діагностичні дослідження та призначити відповідне лікування тварини.
Для діагностики причини симптомів у вашої тварини, ветеринарний лікар може виконати такі дослідження:
Загальний аналіз сечі: дозволяє виявити наявність бактерій, протеїнурію, гематурію, осад та ін аномалій.
Бактеріологічний аналіз сечі: збір проби сечі для визначення виду бактерій, що можуть спричиняти запальний процес у сечовивідних шляхах. Та визначити чутливість їх до антибіотиків.
Ультразвукове обстеження: може бути виконане для оцінки стану сечового міхура та сечовипускного каналу, виявлення наявності каменів або інших аномалій.
Рентгенографія: за необхідності може бути проведена для виявлення каменів у сечовивідних шляхах або інших структурних змін.
У деяких випадках, лікування уретриту може включати такі заходи:
Антибіотикотерапія
Знеболювальні засоби: для полегшення болю та дискомфорту
Протизапальні препарати: використання протизапальних засобів може допомогти зменшити запалення сечовипускного каналу.
Дієта та гідратація: може бути рекомендована спеціальна дієта, в залежності від Рн сечі, та ІПШ для контролю дегідратації та електролітів.